ОбійМи

2022-05-25 13:00:30 ​​Центр психологічної підтримки "ОбійМи" шукає волонтерів на часткову зайнятість  
Ми допомагаємо населенню України в ці важкі часи і потребуємо завзятих однодумців. 

Аналітик (нічна зміна):
- ідеально, якщо ти живеш у іншому часовому поясі - зміни з 00:00 до 4:00 та з 4:00 до 9:00;
- ти відповідальна людина, яка розуміє важливість вчасної психологічної допомоги.

Задача - відслідковувати термінові запити про допомогу в нічний час та розподіляти їх по волонтерах згідно з базою.

Дизайнер:
- знаєш, що таке фірмовий стиль;
- вмієш працювати з бренд-буком;
- працюєш з онлайн-редакторами (Canva).

Задачі: 
- створення графічних матеріалів для соц.мереж;
- створення шаблонів для презентацій.

Якщо хочеш долучитись до роботи в Центрі - пиши Івану: @evan_ivan

Поділіться цим постом з тим, кого це може зацікавити 
Ваші ОбійМи Відкрити / Коментувати

2022-05-24 13:01:19 ​​Як наша психіка адаптується до війни?

Адаптація не залежить від нашої волі чи бажання, а відбувається у відповідь на зміну навколишнього середовища на рівні біохімічних, індивідуально-психологічних та соціальних процесів. Як суспільство ми також адаптуємось до глобальних змін, які відбуваються в соціально-політичний, науково-технічній, культурній та економічній сферах. Ситуація з війною не є винятком.

Існує чимало методів адаптації. 
Одні з них більш здорові і суспільно прийнятні: робота, волонтерство, допомога армії, навчання та розвиток, спорт тощо. 
Інші теж годяться для благополуччя конкретної людини, але не завжди прийнятні з точки зору якихось груп населення (розваги, догляд за собою, втілення мрій чи нові покупки). 
Також є відверто шкідливі способи адаптації: алкоголь, наркотики, антисоціальна поведінка.

На емоційному рівні усвідомлення того, що ми пристосувалися до війни, може бути болючим. Пам'ятайте, якщо ви радієте чомусь новому, працюєте чи відновлюєте бізнес, купуєте нові речі, робите манікюр або навіть взяли відпустку і всіляко намагаєтесь покращити собі життя — це не говорить про те, що ви беземоційна людина і забули, що в країні війна.
Це означає, що ви намагаєтесь краще виживати в нових реаліях

Психіка не може весь час бути в сильному стресі, тому виробляє різні механізми копінгу та захисту для того, щоб пристосуватися і стати більш стійкою до нового рівня стресу. 
Також кожен рухається з різною швидкістю: хтось вже пішов далеко вперед, а хтось лише збирається із силами для першого кроку

Авторка: психологиня Ольга Тітова Відкрити / Коментувати

2022-05-19 10:27:09 До уваги вчителів, педагогічних працівників та батьків!

Освітній центр Верховної Ради України спільно з Центром психологічної підтримки «ОбійМи» відкриває реєстрацію на вебінар:
«Як допомогти дітям не втрачати бажання навчатися».

Про що ви дізнаєтесь під час вебінару:
Вплив стресу на когнітивні здібності дитини;
Особливості навчального процесу в умовах воєнного стану;
Рекомендації батькам та вчителям стосовно підвищення мотивації до навчання;
Способи зняття емоційної напруги.

Спікерка: Лілія Барковська - психологиня, арт-терапевт, нейропсихолог, волонтерка Центру психологічної підтримки «ОбійМи».

Коли зустрічаємось: 20.05 (п’ятниця ) о 14:00
Де зустрічаємось: Онлайн-платформа Zoom
Планована тривалість: 1 година

Для того, щоб стати учасником заходу, ОБОВ’ЯЗКОВО необхідно:
Попередньо зареєструватися за посиланням: https://forms.gle/VgjGgw7qUj2cDPS9A

Стоїмо на сторожі вашої освіти!
Чекаємо на зустріч з кожним із вас!
Все буде Україна! Відкрити / Коментувати

2022-05-17 13:02:21 ​​Що таке стрес і як він впливає на ваш організм?

Стрес — це захисна реакція організму на зовнішні подразники. Вона спрямована на подолання труднощів і пристосування до нових вимог.

Стрес має декілька етапів. На фазі мобілізації ваш мозок оцінює стресову ситуацію як загрозливу і автоматично вмикає одну із реакцій: "бий", "тікай" або "завмри". 

Важливо розуміти, що для кожної людини один з цих типів реагування є більш властивим, аніж інші. Назви реакцій також не є буквальними. Так, «бий» може виражатись у: бажанні висловити свою позицію, суперечках, переходах на особистості, активній участі у різних проектах. «Тікай» може проявлятися у втечі в побутові справи, працю, допомогу іншим. А при «завмри» людина може обмежити зовнішні види діяльності, навіть уникати спілкування.

Наступна фаза — опір. Під час неї стресовий фактор сягає найвищого значення і організм, в ідеалі, трансформується або адаптується, щоб відповідати новим умовам. Якщо адаптація пройшла успішно, на цьому стресовий період завершується. Якщо ж стресор занадто сильний, або нові стресові події відбуваються постійно, вашому організму складно належним чином пристосуватися та відновитися.

Тоді настає третій етап – виснаження. Подразник продовжує діяти, а внутрішніх резервів протистояти йому вже не вистачає. Тоді стрес стає постійним і може негативно впливати на ваші здоров’я та життя.  

Вплив на вашу працездатність може проявлятися у: погіршенні пам’яті, частих помилках, нездатності зосередитись на роботі або втраті задоволення від роботи.

На фізичному рівні ви можете відчувати: слабкість, відчуття втоми, порушення сну, часті болі у голові, спині, шлунку, розлади харчової поведінки (переїдання або навпаки відсутність апетиту).

Ваші поведінка та емоції можуть зсунутися у такі патерни: підвищена збудливість та образливість, втрата почуття гумору, почуття роздратованості або пригніченості, втрата інтересу до оточуючих чи зловживання шкідливими звичками.  

Ваші реакції на стрес можуть відрізнятися від описаних. Це нормально. 

Чи помічали ви за собою якісь із цих проявів стресу? Запрошуємо вас до обговорення у коментарях

Автор: психологиня Валерія Діброва Відкрити / Коментувати

2022-04-08 16:50:25 ​​ У часи кризи дуже важливо ділитися із близькими власним емоційним станом, щоб не допустити вигорання. 

Волонтерки "ОбійМИ" поділилися своїм досвідом емоційного вигорання, його причин та можливих наслідків.

Даша Павленко, аналіткиня в "ОбійМИ". 
Ця історія не стільки про вигорання, як про його причини і наслідки:
 
"Зараз мені 23, але почалося все, коли мені було 19. Крім цього, із дитинства тягнеться багато проблем і травм, що теж внесло свою лепту. 

Я вчилася в університеті і почала нездорові стосунки, які й запустили механізм. Плюс ще чуже місто, проблеми з фінансами, загальний моральний занепад. Як результат — повне вигорання і апатія. Кожен ранок я розплющувала очі та вже жалкувала про те, що прокинулася, мріяла більше не прокидатися. Йшли роки, багато чого змінилося (інші стосунки, люди навколо, фінанси), але мій стан майже не змінився, я ніби тільки глибше падала. 
Не впізнавала себе у дзеркалі, усе здавалося нереальним. Плакала майже кожного дня, а спроби побудувати нові стосунки приносили тільки біль (прим. редактора — описаний стан — це вже депресія). 

За спиною роки роботи над собою: рефлексії, самоаналіз, усвідомлення і помилки. 

Я все ще не до кінця поборола цей стан, інколи мене знову тягне вниз, але я стараюся триматися, через силу пливу вверх. Хоча деколи дозволяю собі трохи втонути, бо коли я даю емоціям волю, то відпочиваю і відновлююся швидше. 

Зараз я розумію, що потрібно більше спілкуватися із близькими, приділяти собі увагу, любити себе і цінувати. Тільки із цим усвідомленням я поступово піднімаюся із цього "емоційного дна".

Іра Якубовська, кураторка в "ОбійМИ": 

"Мій досвід вигорання почався із того, що я помітила за собою відсутність мотивації, небажання щось робити, апатію та перепади настрою. Було відчуття витиснутого лимону: як тілесно, так і ментально. 
Я питала себе, що ж стало причиною виснаження. І знайшла для себе відповідь: відсутність відпочинку, живого спілкування з друзями (це був період локдауну) і навчання нон-стоп. 

З часом я змогла відновити ресурс завдяки соціалізації та прогулянкам. Також свою роль зіграло делегування роботи подругам. Пам'ятайте, що просити про допомогу — це нормально і доречно, якщо відчуваєш, що навантаження завелике на одну людину. Проте найпотрібнішим для мене був день байдикування, щоб відновити свій ресурс "

Як запобігти вигорянню ми вже писали в ось цьому пості.

Якщо відчуваєте якісь з ознак - не зволікайте, зверніться по допомогу, попіклуйтесь про себе

Чи відчували ви на собі ознаки вигоряння? Як з ними впорались? Поділіться в коментарях Відкрити / Коментувати

2022-04-05 15:15:22 Освітній Центр Верховної Ради України та Центр психологічної підтримки ОбійМи об'єднали зусилля, аби разом стояти на сторожі вашого психологічного здоров’я
Цього разу допис стосуватиметься емоцій дитини під час війни

Кожна дитина переживає стрес по-різному: хтось замикається в собі, хтось починає плакати чи кричати, а хтось – проявляти вербальну чи фізичну агресію
Проживання цих емоцій залежить від багатьох факторів: віку дитини, її нервової системи, рівня розвитку емоційного інтелекту.

Важливо знати, що будь-які емоції дитина повинна прожити, їх не можна блокувати, навпаки, треба допомогти «випустити». Якщо цього не робити, можуть з’явитись психосоматичні прояви, ПТСР

У дошкільному віці може збільшитись кількість істерик, сліз, можуть з’явитись прояви агресії. І все це нормально. Так нервова система дитини знімає напруження. Батькам треба навчитись спокійно на це реагувати

Емоції у дітей короткотривалі, проте їх прояв в рази сильніший, ніж у дорослих. Що ж ми можемо зробити, коли бачимо, що дитині страшно, сумно чи вона сердиться?
Зупинюсь на кожній емоції окремо:
Злість, агресія – дозволяємо дитині злитись. Необхідно проговорити, що ви розумієте, вона зла, тому що… Допоможіть дитині випустити злість: потупотіти ніжками, побити подушку, покричати, пожмакати фольгу чи папір. При цьому необхідно чітко пояснити, що дитина має право злитись, але не має права ображати і бити інших.
Дозвольте дитині поплакати і виговоритись, якщо їй це потрібно.
Страх і тривога – проговорюємо, що це нормально, боятись і тривожитись в такий час. Поговоріть про страх, промалюйте його з молодшою дитиною або зліпіть і трансформуйте в щось інше. Дітям дуже подобається робити страшний образ смішним.
Зі старшими – підходимо раціонально, обговорюємо. Але лише за умови, якщо дитина цього хоче. Підлітків важливо слухати тоді, коли вони хочуть виговоритись.
Коли підлітки радіють – підтримайте їх радість. Не варто казати, що зараз не час. Життя триває і дитина має право на всі емоції, які в неї виникають.

Отже, на будь-яку емоцію дитини батькам найкраще реагувати з розумінням, прийняттям і спокоєм. Тоді дитина відчуває, що з нею все добре, її люблять і приймають такою, як вона є. А до розвитку емоційного інтелекту повернемось після нашої Перемоги

Авторка - Лілія Барковська Відкрити / Коментувати

2022-04-05 15:15:15 Відкрити / Коментувати

2022-04-03 17:15:23 Відкрити / Коментувати

2022-03-31 18:19:37 ​​Зараз волонтери працюють нон-стоп, щоб надати допомогу якомога більшій кількості людей. Проте ця стратегія шкодить їхньому ментальному та фізичному здоров’ю. Щоб волонтерити в довгостроковій перспективі, важливо зберігати баланс у житті

Ми підготували 6 порад волонтеру, щоб не допустити психологічного вигорання

Завжди турбуйтеся про себе. Давайте собі час на відпочинок і сон. Це базові потреби кожної людини, якими не можна нехтувати

Стежте за будь-якими змінами у вашому емоційному стані. Зокрема звертайте увагу, чи є у вас симптоми вигорання: втрата сенсу діяльності, апатія, зниження продуктивності, песимізм, безсилля, бажання все кинути

Рівномірно розподіляйте час на волонтерство та на особисте життя, відпочинок, роботу

Спілкуйтесь із ресурсними людьми у вашому оточенні. Якщо таких людей нема — саме час зайнятися пошуком. Адже коли ви щось віддаєте, то для балансу маєте щось набувати взамін

Проживайте всі емоції повною мірою. Коли ви їх намагаєтесь приховати — це забирає дуже багато енергії. Пам’ятайте, що будь-які почуття в наших стресових обставинах цілком нормальні

Складіть список справ, які наповнюють вас енергією. Наприклад, прогулянки на свіжому повітрі, ковток улюбленого чаю, перегляд фільму. Обов’язково робіть щось зі свого списку кожного дня, щоб підтримувати себе в ресурсному стані

Пам’ятайте: ви можете допомогти іншим лише коли у вас є ресурс

Чи помічали ви за собою ознаки вигорання? І як із ним боролися? Чекаємо на ваші коментарі

Авторка: психологиня Тетяна Кирпотенко Відкрити / Коментувати

2022-03-28 19:34:04 Освітній центр Верховної Ради України у партнерстві з Центром психологічної підтримки «Обійми» стоїть на сторожі вашого психологічного здоров'я у такі важкі для всієї країни часи. Саме тому, ми анонсуємо запуск спеціальної гарячої лінії психологічної підтримки для освітян!

Щоб скористатися гарячою лінією, звертайтесь за консультацією через форму заявки:
https://forms.gle/2r3mm9hG4jYihxuE8

«ОбійМи» - це понад 500 психологів зі всієї України та світу, які щоденно, цілодобово, безкоштовно та професійно надають психологічну допомогу всім, хто цього потребує. Центр почав свою роботу 24 лютого, і з того часу надали допомогу сотням людей з різних куточків України

Зараз, дуже важливо дбати та зберіти своє психологічне здороров’я. Ми можемо вам в цьому допомогти!

Докладніше Відкрити / Коментувати