Орестократія

2024-02-10 15:44:50 ​Кремлівський диктатор, схоже, оприлюднив свою угоду з Трампом: вона прямо стосується України

Інтервʼю путіна американському журналісту Такеру Карлсону (однофамільцю відомого казкового одномоторного карлика-гвинтокрила) дає «жирний» політичний пас кандидату в президенти США від республіканців Дональду Трампу, готового «врегулювати війну в Україні ще до інавгурації». Аби розібратися, про що йдеться, виділю декілька ключових меседжів бункерного. 

У всьому винні Байден та Джонсон UK, інакше війна в Україні давно завершилася б.   

Київ та москва домовилися в Стамбулі весною 2022 р, що в Україні «законодавчо буде обмежено неонацизм». 

Європейці просили відвести війська з-під Києва, аби українці не підписували договір з пістолетом біля скроні: «Як тільки ми відвели війська, українські перемовники викинули всі домовленості в смітник.

Перемовини зірвалися за вказівкою Вашингтона та британського премʼєра Джонсона. Тепер США мусять виправити цю "помилку".

Для нездогадливих путін розповів, як це зробити.

 Вашингтон повинен ухвалити рішення, щоб Україна повернулася до столу перемовин. Для їх початку є дві умови:

Перша — визнання контролю РФ над уже захопленою територією.

Другу москва вже повідомила Вашингтону: «Вам достатньо припинити постачання зброї й все завершиться протягом декількох тижнів».

Ну і звісно «денацифікація», -  заборона всіх "неонацистських рухів" та осіб, що просувають теорію "нацизму".  

РФ готова домовлятися, адже «Захід почав усвідомлювати неможливість стратегічної поразки РФ. Я знаю, що Захід хоче переговорів. Але вони щосили намагаються зрозуміти, як це зробити. Вони довели ситуацію до цієї точки, в якій ми зараз перебуваємо; ну тепер нехай думають, як переломити її.

путін вирішив так-сяк заспокоїти Захід, заявивши, що не збирається нападати на країни НАТО (слово в слово, - як не збирався нападати на Україну). А ключовий запобіжник від деокупації України активував журналіст Такер Карлсон, який після інтервʼю сказав: путін застосує ядерну зброю, лише якщо потрібно буде утримати Крим.

Відчуваючи кволість Заходу, путін де-факто оприлюднив угоду з американськими консерваторами, згідно з якою республіканці отримують лаври миротворців, а кремль — вихід із провальної для себе війни. При чому, бункерний почувається настільки безкарно, що висуває ультиматум НАТО та вимагає трофеїв. Якщо цю пігулку демократичний світ проковтне, то далі зʼявляться вимоги перегляду системи безпеки в Європі й повернення частини східних держав Європи під контроль москви. Добитися цього не складно, оскільки американські партнери путіна вже давно говорять про розвал НАТО.
Кремлеві вдалося намацати ключову вразливість Заходу. Подивимося, на відповідь самого Заходу.

P.S. Психоаналітикам в роботу: ще декілька цікавих думок бункерного. 

Путін передав Карлсону "листи" Богдана Хмельницького з проханням до царя прийняти козаків у своє підданство. Тобто листами 1653 року фюрер виправдовує свої дії у 2022-му. 

Кремлівський «стратєх» уже забув, що раніше приписав Леніну створення України; зараз каже, що теорія про українців як окрему націю зародилася в Польщі, а її просував австрійський генштаб перед І світовою.

Диктатор  виправдав дії нацистів, провівши аналогію між Україною в 2022-му та поляками в 1939: «Цю частину було віддано Польщі і замість Данцига з'явилося місто Гданськ. Гітлер просив їх (поляків) віддати мирно – поляки відмовилися... Поляки загралися і змусили Гітлера почати ІІ світову війну саме через них. Чому почалася війна 1 вересня 1939 року саме з Польщі? Вона виявилася незговірливою». Фактично, вийшла пряма аналогія між Гітлером та путіним. 

На фото: Памʼятник «Богдан Хмельницький та володимир путін відправляють дрон  «Карлсон», аби дізнатися плани австрійського генштабу щодо України». Відкрити / Коментувати

2024-02-08 18:43:22 ​Дядьку, не чіпайте: Шольц відправив послання в кремль, — дивна стаття канцлера в WSJ

Путін — вселенське зло, яке має бути знищене. Але ми й надалі воліємо воювати чужими руками, — така суть статті бундесканцлера в американській The Wall Street Journal. Написана вона напередодні візиту Шольца в США. 

 Олаф Шольц підтримує боротьбу всього хорошого проти всього поганого: "Перемога Росії в Україні означала б не лише крах України як вільної, демократичної та незалежної держави, але й кардинально змінила б ландшафт Європи. Це завдало б серйозного удару ліберальному світовому порядку".

 США та Європа підтримують боротьбу України за свободу. Лідерство президента Байдена мало вирішальне значення, аби агресія путіна була зустрінута єдиною та успішною відповіддю. Поки що путін не досяг жодної зі своїх військових цілей. 

 Це заслуга героїчної боротьби українського народу, але це також результат фінансової та гуманітарної підтримки Заходу та постачання зброї та боєприпасів в Україну. Тут Шольц похвалився, що ЄС та його члени виділили найбільше фінансової підтримки Україні, надавши понад $91 млрд. А військова підтримка Німеччини поступається лише США.

 Але є одне «але», натякає Шольц. З одного боку, «ми маємо зробити все можливе, щоб не допустити перемоги Росії. З іншого, НАТО і надалі не бачить себе стороною конфлікту. 

 Позитивна сторона медалі виглядає так: «Ми повинні підтримувати нашу допомогу», — тут Шольц говорить і про $54 млрд фінансової допомоги Україні протягом наступних 4-ох років. Плюс додаткова військова допомога, а також довгострокові зобов’язання щодо безпеки від США, ФРН та інших країн, щоб Україна могла стримувати та захищатися від майбутніх нападів Росії. 

 Шольц дуже розраховує на єдність НАТО по обидва боки Атлантики, бо "пан путін" намагається підірвати нашу єдність і налаштувати наших громадян проти підтримки України. Інші в усьому світі уважно спостерігають, чи можна використати ці розбіжності».

 Негативна сторона цієї берлінської дипломатії виглядає не дуже приглядно. «Ми не бачимо себе у стані війни з Росією і не прагнемо конфронтації з Росією. Ми протистоятимемо будь-яким спробам втягнути НАТО в агресивну війну Росії проти України». 

 Бундесканцлер написав цю статтю напередодні зустрічі з американським президентом, від якої очікують принципових змін в українському питанні. Зокрема, зрозумілої відповіді щодо членства України в НАТО, чого дедалі більше вимагаються інші європейські лідери та аналітичні інститути. Але лідер ФРН і далі «валяє Шольца» (раджу перейти за посиланням), намагаючись ухвалювати розумні стратегічні рішення в останній — кризовий — момент і винятково під тиском. Кремлівського терориста він називає не інакше, як «пан путін» і словом не обмовляється про російський імперський реваншизм. Фактично, ми спостерігаємо повторення казусу Чемберлена: Невілл Чемберлен, прем'єр-міністр Великої Британії, сповідував політику умиротворення нацистської Німеччини напередодні ІІ світової. Вона ґрунтувалася на вірі, що Гітлера можна заспокоїти поступками й обережністю. В основі стратегії був страх перед радянським комунізмом та бажання уникнути війну, до якої Британія не була готова.

На фото: Артур Невілл Чемберлен і Адольф Гітлер у Мюнхені, 1938 р. Відкрити / Коментувати

2024-02-06 13:42:43 ​Шольц у пʼятницю у Байдена: схоже, вимальовується новий сценарій по Україні

Берлін та Вашингтон - найбільші скептики євроатлантичного майбутнього Києва. Шольц та Байден торік виступили проти вступу України до Альянсу. Та політика  «обережності» отримала серйозні пробоїни.

 Шольц завжди говорив, що Україна не повинна програти, а Росія не має виграти. Це означає, що він очікував тупикову ситуацію, яка призвела б до дипломатичного процесу.... в який він би вʼїхав на білому політичному коні. "Шольц завжди вважає Росію важливішою, ніж усі країни між Москвою та Берліном", — говорить опозиційний політик ФРН Норберт Рьоттген. 
The New York Times у статті «Німеччина готується до десятиліть протистояння з росією» смакує подробицями краху традиційної русофільської політики Берліна. 

Міністр оборони Борис Пісторіус закликає німців готувалися до затяжної багатолітньої конфронтації з РФ: «Якщо буде укладено перемирʼя [в Україні]... то російський лідер задумає перевірити єдність НАТО». 

Потреба розбудити німецьке суспільство виникла тому, що воно досі не збагнуло загроз із боку РФ. Тільки 38% опитаних громадян вважають, що їх країна повинна перейматися «міжнародними кризами». Тоді як 76% респондентів гадають, що Німеччині слід обмежитися лише дипломатичними інструментами. Заява військових, що Німеччина повинна бути спроможною вести війну і перемагати в ній,  спричинила неабиякий переполох у суспільстві.

Шольц не проти й далі перебувати в розтяжці між кремлем та власним заколисаним суспільством, але його уряд переконаний: повернутися до старого порядку денного з путіним вже не вдасться. На носі перемога Трампа, готового похоронити НАТО, а наслідки війни в України несуть жахливі наслідки для європейської безпеки.  
Іншими словами, Берліну пропетляти не вдасться.  

Шольц зустрічатиметься з Байденом на тлі неймовірної критики їх доктрини "деескалації". На часі новий епізод — [не]очікуваний вступ України до НАТО.

Експрем'єр Великої Британії Борис Джонсон: "У НАТО існує глибоке інституційне почуття провини. Якби Альянс виконав обіцяне, і українці справді були б на шляху до повноцінного членства, то, цілком ймовірно, президент РФ не зробив би того, що він зробив", — Джонсон. В цьому ж інтервʼю ВВС він додав: «НАТО намагалось дотриматися нейтралітету, але ці зусилля виявилися катастрофічними». Він, як і інший екс-премʼєр, а нині глава МЗС Девід Кемерон, виступає за відкриття дверей НАТО на наступному саміті Альянсу. Кемерон намагався переконати американців під час свого недавнього візиту до США. 
Про це ж раніше говорили і  Курт Волкер, Ян Бжезінський, Андерс Фоґ Расмусен, чимало інших політиків та аналітиків.

Впливовий вашингтонський Центр аналізу європолітики озвучив кроки зі зміцнення європейської безпеки, назвавши пріоритетом швидку інтеграцію України до ЄС, а також оголошення на саміті НАТО у Вашингтоні про приєднання України до Альянсу. 

 Відсутність чіткого плану приєднання України до НАТО додала Путіну більше впевненості в тому, що він зможе дочекатися Заходу та перемогти Україну у війні на виснаження… Цього літа НАТО має виправити ситуацію, показавши, що єдиний можливий шлях до міцного миру в Європі починається з чіткого шляху України до членства, — Foreign Affairs, одне з найвпливовіших видань у світі у царині зовнішньої політики. 

У пʼятницю Байден та Шольц говоритимуть про майбутнє світу. Хороша новина в тому, що конфігурація євроатлантичної безпеки тісно переплетена з успіхами України у протиборстві з РФ. Схоже, Вашингтон та Берлін ще морально не готові навіть думати про відкрите протистояння з кремлем, їх би влаштував нинішній статус кво… але гасло «РФ не повинна виграти, Україна не повинна програти» дедалі більше переплітається з членством Києва в Альянсі. Адже попередня політика "деескалації" призвела до очікувань великої війни з мордором. 

Настав час щось змінювати. Відкрити / Коментувати

2024-01-31 19:35:23 ​Путін зібрався до Ердогана: схоже, парочка виношує нову версію «стамбульських угод»

Турецький президент час від часу проявляє несамовиту політичну сервільність перед своїм російським колегою, що і не дивно: десятки мільярдів доларів, що заробляє його країна на війні московії проти України, вимагають неприродної гнучкості. 

Візит бункерного до Стамбулу очікується у лютому, і «українська тематика буде одним з основних предметів переговорів». Туреччина стане ще однією з країн Глобального Півдня, яка ловитиме європейських політиків за штанину і вимагатиме «мирного плану» по Україні.

У грудні путін спеціально літав до Саудівської Аравії та Еміратів, аби навчити місцевих політиків мантрі т.зв. "мирних перемовин".   Відтоді на всіх можливих міжнародних майданчиках політичні «шейхи» проповідують повернення «миру в Україну» на засадах москви.

Тепер бункерний збирається до Стамбулу. Це хитрий задум, оскільки Туреччина, як і ОАЕ на пару з саудитами, є перемовниками із США щодо "замирення" «ізраїльської кризи». Вони всі представляють мусульманський світ, що став на захист «прав та свобод» палестинського народу. І єдиний шлях відновлення спокою на цих землях — змусити Ізраїль відмовитися від територій, які він звик вважати своїми. Формула кремля полягає в тому, щоб «причепити» до ізраїльського миру ще й український, зберігши логіку.

"Діловий" підхід має сподобатися Ердогану. Економіка Туреччини добряче паразитує на наслідках війни в Україні. Тамтешні компанії переробляли українське та російське збіжжя, доправляючи з великою націнкою борошно в африканські країни. Турки з притаманною їм східною запопадливістю допомагали оркам обходити технологічні та енергетичні західні санкції та, якщо чесно, й досі не гребують цим.  

Термінал Дьортйол, розташований у турецькій провінції Хатай, отримав нове життя з липня 2022 року, коли запрацювали перші західні обмеження на російську торгівлю. По-суті, він «переклеює» етикетки на російській нафті, яка з Дортйола, минаючи санкції, розходиться вже по всьому світу. Скандал дійшов навіть до американського Капітолія, де сенатори «висловили стурбованість», що "замаскована російська нафта" з Дьортйола, перероблена в паливо в Греції, потрапила на американські військові кораблі.

Відтоді як ЄС і G7 запровадили обмеження на торгівлю російською нафтою, Туреччина стала ключовим центром «конвертації» підсанкційних нафти й нафтопродуктів на «європейську»: Стамбул - третій за величиною одержувач російської сировини, — після Індії та Китаю і найбільший споживач російських нафтопродуктів, — Financial Times. 

 Турецький кейс дуже гарно ілюструє нинішнє путінське становище: у кремля немає друзів, одні спільники заробляють на амбіціях фюрера, інші, як африканські країни, просто висмоктують з нього гроші. Ці знання не сильно допоможуть нам в нинішній ситуації, але ми повинні знати: ціна війни для фюрера значно більша, ніж то здається на перший погляд. Відкрити / Коментувати

2024-01-27 16:15:41 Республіканці заділи демократів за живе: що стоїть за протистоянням Вашингтону та Техасу

 Ці розбірки для невтаємниченої людини виглядають дивно: штат зводить на кордоні з Мексикою укріплення з колючого дроту, Білий дім забороняє. Здавалося б, чому б тут не домовитися… А тому, що цим колючим дротом обплетена політична конкуренція республіканців та демократів. 

 Байден перебуває "в партнерстві" з латиноамериканськими наркокартелями: члени транснаціональних злочинних організацій перестали ховатися, — генпрокурор Техасу Кен Пекстон. Тут треба зауважити, що смертність від синтетичного наркотику фентанілу в США зростає в геометричній прогресії, а Китай розробив спеціальну програму виробництва та постачання цього опіоїду в Штати через Мексику. Це перша колосальна проблема Америки.

 Південні штати, що межують з Мексикою — традиційно республіканські. На їх думку, прикордонна служба США буквально відкрила кордон, і тільки в листопаді 2023 року у країну проникли 225 тис. нелегалів. Більша частина з них осідає саме в Техасі. Мігранти — друга колосальна біда нинішнього американського суспільства. Губернатор штату Еббот звинуватив федеральний уряд у потуранні мігрантам, а федерали його — в політизації теми.

 Еббот вивів на кордон Національну гвардію (яка підпорядковується штату), витуривши звідти федеральних прикордонників. Вашингтон видав указ про заборону дій штату і заручився рішенням Верховного суду. Однак Еббот відмовляється підкорятися, покликаючись на право контролювати будь-яку точку штату. У відповідь Вашингтон поставив ультиматум: до 26 січня виконати рішення суду.

 Техас підтримали вже 25 «республіканських» штатів, а 10 з них готові відправити підрозділи Нацгвардії на «боротьбу за майбутнє Америки».

 Тут треба розповісти про глибинні причини зухвалості Техасу: 

 Техас вважається єдиним штатом, який добровільно приєднався до США в статусі незалежної держави. Саме тому сьогодні техаські політики вважають, що штат має право на самовизначення.

 Техас - один із найважливіших для економіки США штатів, він привносить 9% у ВВП країни. За обсягом видобутку нафти посідає 3-тє місце у світі після Росії та Саудівської Аравії. Якби Техас був самостійною державою, то це була б 12 економіка світу з ВВП $1,8 трлн.

Отже, термін, до якого влада Техасу мала б допустити федеральних прикордонників на кордон з Мексикою, вибіг. Конфлікт республіканців та демократів все ще виглядає як передвиборча гра, в якій сторони демонструють відсутність червоних ліній.

 Еббот заявив, що Техас підкорятися вимогам Білого Дому не буде. Очевидно, Вашингтон намагатиметься зберегти силове домінування у цій надзвичайній ситуації. 

 Сьогодні важко уявити, що американці воюватимуть з американцями, ситуація більше нагадує продовження капітолійської «міграційної» сутички «Трамп-Байден»: схоже, республіканці вирішили, що розвʼязання цієї проблеми у стінах Конгресу принесе дивіденди їх опонентові Байденові, тоді як інформаційні спекуляції на мексиканському кейсові додадуть голосів кандидатові від «респів»: привертаючи увагу зброєю, набагато простіше розповідати електоратові, хто «насправді кришує нарко- та міграційний трафік».

 У кожному випадку, американська демократія переживає дедалі більші випробування. Бункерний фюрер навіть і мріяти про таке не міг. Відкрити / Коментувати

2024-01-26 19:58:32 ​Республіканці США раптом передумали домовлятися про міграційну реформу. А як з допомогою Україні?!

Трампісти перевзулися: вони вирішили, що криза на  кордоні з Мексикою їм вигідніша, ніж боротьба з нею. Тоді як саме ухвалення міграційного пакета було головною умовою "слонів" (респів) підтримки у Конгресі $60 млрд для України. Що далі?

 Жоден високопоставлений республіканець не відповів, що буде з "українським" питанням. Медіа заспокоюють, що лідери "слонів" та "віслюків" збираються відіграти ситуацію до жовтня 2023-го, тобто, вилучити з порядку денного блок міграційних законів і залишити тільки допомогу Україні, Ізраїлю та Індійсько-Тихоокеанському регіону.

Невизначеність почалася з виступу сенатора-республіканця Мітча Макконнела, одного з найбільших прихильників спарення «мексиканського» та «українського» питань: на закритій зустрічі «слонів» він дав зрозуміти, що порядок на кордоні з Мексикою підірве позиції кандидата від республіканців, а укладена в Конгресі домовленість принесе додаткові дивіденди Байдену. Макконнел: «Трамп – кандидат у президенти, і ми не можемо підірвати його позиції».

Ще за день до того провідний перемовник від «слонів» Джеймс Ленкфорд сіяв оптимізм: «Сенатори працюють над усуненням останніх суперечливих питань» і незабаром усі питання будуть залагоджені. Та логіка виборчих перегонів перемогла: у Трампа зараз найвищі рейтинги за останніх три роки (+3,8% над Байденом), а його виборцям видовищний конфлікт важливіший за вирішення проблеми. 

Привид Трампа здатен змінити всі конфігурації в головах партійців. Водночас у безпековому пакеті передбачені кошти не тільки Україні, але й Ізраїлю та Індійсько-Тихоокеанському регіону, то сподівання на позитивний результат достатньо такі високі.  Тим паче лідеру слонів навряд чи захочеться упродовж кампанії відбиватися від ярлика "посібника кремля". 


До речі, неконтрольована міграція може стати причиною програшу Байдена на виборах. Тільки у листопаді 23-го було майже 250,000 спроб перетину південного кордону.

 За президентства Байдена понад 3.1 млн мігрантів пробралися в США. Це перевищує населення Чикаго, — Economist.

Доходить до смішного: республіканські губернатори фінансують переселення мігрантів до штатів, які контролюються демократами, а це вже  бʼє вже по електорату "віслюків". 

До речі, як вам велика американська політика?  Відкрити / Коментувати

2024-01-25 12:11:57 ​Кремлівський старець правитиме щонайменше до 2044-го, після чого розвалить НАТО, окупує пів Європи та «переселиться» в Арктику…

Так це маячня, але під виглядом крутого прогнозу вона опублікована в одній з наймасовіших газет Великобританії. Схоже, кремль уже не збуджується, лякаючи світ ядеркою: у багатьох світових медіа зʼявляються статті про те, як бункерний фюрер перетравить демократичний світ у своїх амбіціях. 

Ракети далекого радіусу вражають цивільні об'єкти по всій Європі. РФ проникає у балтійські країни. Танки, керовані штучним інтелектом, домінують на полі бою, - британський таблоїд Daily Mail, який спеціалізується на публікації оголених жінок і плітках, раптом взявся писати про війну росіян проти Європи через 20 років. Звісно, з посиланням на джерела в НАТО.  Картинка апокаліптична, тільки не для «ху*ла»: за версію видання, його перекачана ботоксом 91-річна мумія тоді все ще сидітиме в Кремлі.
Ось як описують майбутню «СВО» силіконові фахівці:

Перша фаза: кібервійна та ракетні удари. Можливий конфлікт у космосі, коли супутники атакуватимуть один одного. У Східній Європі та за її межами з ладу вийдуть ключові військові та інфраструктурні об’єкти.

Друга фаза: Москва отримує надзвичайну технологічну перевагу за допомогою Ірану та Китаю й атакуватиме Сувалкський коридор, розташований між Польщею, Литвою та російським Калінінградом. Аби двічі не вставати, кремль окупує території Балтійських держав. 

Далі: путін розгорне російський флот для контролю над північним арктичним маршрутом. «Якщо вони відріжуть нас від цього коридору, це буде катастрофа», – генерал Ходжес.

Москва виведе підводні човни, щоб перерізати життєво важливі підводні кабелі, порушивши західну інфраструктуру, логістику та комунікації.

Північна Корея може використовувати ядерну зброю для посилення тиску на альянси Заходу з азійськими партнерами.

Але є і хороші новини: «Московія не намагатиметься захопити весь НАТО, йтиметься про руйнування альянсу, захоплення східного флангу та окупацію важливих територій, як, наприклад, Арктика». Іран та Китай підтримають пРусаків. 
Лаштунки розсуваються, на сцену виходить хан Батий і міцно бере за скрєпу свого духовного нащадка Владіміра.

Щоб не спойлерити, скажу найголовніше: у фіналі багатосторінкової фентезі-аналітики путін перефарбує значну частину Європи в червоні кольори. Можу припустити що «Жигулі» і ВАЗ-буханку на той момент на болотах все ще випускатимуть, до них «прикрутять» штучний інтелект (той самий, що в російських танках), і автомобілі знову стануть "популярними" поза межами мордору.

Подібного трешу зараз багато у світових медія, «популяризується» не лише московити, але і їх найближчі партнери,  КНР, КНДР та Іран. Це — рефлексія на прозріння цивілізованого світу.

 Найефективнішою зброєю кремлівського диктатора залишається страх окремих західних країн перед міфічною ескалацією. «Білі розвідники» з Atlantic Council пишуть про сліпоту західної демократії: протягом майже двох років західні лідери дозволяли Росії залякувати себе. Вони позбавили Україну зброї, необхідної для перемоги у війні, побоюючись спровокувати Путіна. Цей катастрофічний підхід лише... надав сміливості кремлю.

Якщо Захід і надалі формуватиме своє світосприйняття на підставі різного роду меседжів путіна, то в «пророцтво» Daily Mail таки варто повірити. Але здоровий глузд має інший вигляд:  2024 року партнери повинні зробити логічні висновки з перемог України та застосувати їх для формування виграшної стратегії. Заходу необхідно відмовитись від своїх власних червоних ліній і, нарешті, надати Україні інструменти для завершення війни. 

Секретною зброєю Путіна є не ядерка, а саме страх Заходу. Як стверджує Atlantic Council, кремлівського фюрера давно пора роззброїти.

П.С.: приблизно так виглядатимуть кібервоїни виробництва Челябінського танкового заводу. Відкрити / Коментувати

2024-01-23 11:29:39 Taurus, і не тільки: Захід нарешті підтримав стратегію перенесення війни на територію ворога. А що зі зброєю?!

Про  вторгнення ЗСУ на «історично заселені українцями території московії», на жаль, не йдеться. Мова про знищення російської тилової інфраструктури.

У грудні-січні політеліти Заходу нарешті зважилися сказати вголос: війну слід переносити на територію ворога, «оскільки Захід вже майже не постачає зброю, а Україна має занадто мало солдатів для успішного контрнаступу», — Bild: 

 Першим про це заговорив держсекретар США Ентоні Блінкен, пізніше меседжі повторили канцлер ФРН Шольц та премʼєр-міністр Великобританії Сунак. Вони нарешті визнали право України вести бойові дії на території РФ та знищувати там російські цілі, хоча раніше боялися цього, як дідько ладану.

 Доктрина «другого фронту» — на території Московії — народжується в період, коли допомога Заходу скоротилися майже на 90% порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Україна вимушена переорієнтувати свою оборонну стратегію, і має запит на швидке постачання далекобійних засобів ураження. 

«Це обов’язково відбудеться найближчими місяцями, це вже технічне питання», — пишуть західні медіа. Та замість ейфорії знову наступає відчуття невизначеності: яку зброю та під які задачі готовий надати Захід? Маємо показовий кейс Taurus, — ці прекрасні ракети німці жаліли ЗСУ навіть під цілі на території окупованої України, вже не кажучи про мордор. Ситуація може змінитися?

 Сили оборони України покладають великі надії на Taurus, що ефективніший за Scalp та Storm Shadow: проникає значно глибше, аніж франко-британські аналоги, має більшу дальність і підвищену стійкість супроти РЕБ. Для прикладу: у кримському мосту Scalp здатен зробити лише дірку, тоді як Taurus рознесе цілий проліт.

 Правляча партія ФРН всіма фібрами душі гальмувала передачу ракет Києву, мовляв, оборонна промисловість Німеччини не здатна швидко компенсувати запаси поставлених до України ракет. Але сам виробник спростував цю міфотворчість Берліну: «Можемо відновити запаси у найкоротші терміни». 

Насправді, ФРН, наче квочка, оберігає крилаті ракети лише через боязнь: Берлін затримує передачу зброї тільки тому, що не може обмежити радіус її дії. Адже Шольц за звичкою побоюється, що успішне їх використання "спровокує ескалацію Росії".

  Ситуація, схоже, може змінитися і Німеччина готується ухвалити рішення про надання далекобійних крилатих ракет ЗСУ. «Я сподіваюся, що найпізніше це станеться на Мюнхенській безпековій конференції через місяць», – припускає Крістоф  Гойсґен, керівник цього безпекового форуму. 

Водночас відкритим залишається запитання, наскільки привʼязаними ці ракети будуть до страху німецького бундесканцлера: тобто, чи обмежить Берлін радіус дії й територію застосування. 

У підтримці України Захід жодного разу не зіграв на випередження, і кожне рішення про передачу чергового виду зброї було вимушеною реакцією цивілізованого світу на ускладнення ситуації по лінії фронту. Зараз США та Брюссель ВИМУШЕНІ ухвалити — чергове складне для себе і логічне у даній ситуації — рішення: підтримати перенесення війни на російську землю.

Йдеться не лише про Taurus, а й про HIMARS, F-16 зі Scalp та Storm Shadow. По всій цій військовій номенклатурі мають бути зняті будь-які обмеження щодо вибору обʼєктів ураження, з кремлем включно. 

Потрібні тисячі далекобійних дронів, які з особливою любовʼю лоскотатимуть нерви російської ППО, підриваючи стратегічні обʼєкти русні. 

Очікуємо Мюнхенської конференції з безпеки і політичного подорослішання наших західних партнерів. Відкрити / Коментувати

2024-01-19 14:38:17 «Найзгубніше на хід війни вплинула нездатність НАТО запропонувати торік членство Києву», — на політичному горизонті Європи зʼявляється новий проукраїнський тренд. 

…Ця вільнюська відмова в партнерстві, мабуть, більше підбадьорила Путіна, ніж самообмежувальний підхід Заходу до допомоги Україні, — європейська Politico. І не лише вона: вже чимало високопоставлених політиків та експертів прилюдно підтвердили, що безпекова конфігурація Європи напряму повʼязана зі вступом Києва до Північноатлантичного альянсу. Розберімося, що відбувається. Та спершу декілька смачних цитат з Politico.

Якщо ми не змінимо свою політику, Україна програє, і це затьмарить невдачі Заходу в Афганістані. Потрібно сміливо переосмислити європейську архітектуру безпеки, аби завдати росії однозначної поразки в Європі й стримати майбутню агресію москви проти НАТО. 

Цього не досягти без приєднання України до НАТО; без реструктуризації Збройних сил США в Європі і створення постійних військових баз Пентагону в Польщі та Румунії, а також у Фінляндії чи країнах Балтії; і без невблаганного тиску на західноєвропейських союзників НАТО задля переозброєння в масштабах і швидкості, адекватних викликам. 

Дипломатія США повинна докласти всіх зусиль для розширення повноправного членства України в НАТО, — ніщо не надішле сильнішого сигналу про рішучість Заходу. 

Політичну роботу варто завершити вчасно, представивши рішення на 75-му ювілейному саміті НАТО у Вашингтоні цього літа.

Ще є час уникнути того, що в Москві та Пекіні сприйняли б як поразку США в Україні. Конгрес та адміністрація Байдена повинні домовитися, що робитимуть для стратегічної перемоги Києва на полі бою і змінити динаміку на користь Заходу. Це означає відмову від нинішнього підходу «самостримування»  і надання Україні зброї та боєприпасів, необхідних для перетворення російської армії в Україні на недієздатну. Цю війну слід зробити якомога коротшою, це — основна мета Заходу. 

Перш за все, Вашингтон потребує оновлення стратегії національної безпеки, яка не просто рефлексуватиме на ситуацію, а формуватиме глобальне середовище безпеки. Для цього слід усвідомити, що Збройні сили США занадто мізерні, щоб боронитися від китайсько-російського альянсу, якщо наші противники вирішать атакувати в Європі та Азії одночасно. Тому Штати мають переозброюватись. 

Американський політичний клас повинен чітко сформулювати, як виглядає перемога в цьому раунді конфлікту великих держав. І вона має бути сприйнята громадянами: вони мали б нарешті зрозуміти реалії цього, дедалі небезпечнішого світу, в якому ми опинилися.

Якщо чесно, то політики почали вже по-серйозному спілкуватися зі своїми громадянами, пояснюючи, що російські танки не такі приємні, як гаманці російських туристів: у бюргерів почали виховувати критичне мислення. Та найцінніше те, що європейське суспільство намагається уже дійсно підштовхувати Вашингтон в українському напрямку. 

Про вступ до НАТО як найкращі гарантії для України говорив британський премʼєр, політики Балтії та президент Польщі. Головними противниками поки що є Німеччина та США.  

Експерти, науковці та політики також вимагають негайної підтримки Києва.

Навіть якщо Вашингтон та Брюссель не почнуть домінувати у конфлікті з лідерами Глобального Півдня, а юзатимуть свою стару мантру рефлексування на події, то найактивніші держави Старого світу, а також громадська думка поступово підведуть Вашингтон до правильного кроку: відкрити двері альянсу перед Україною. Сподіваємося на літо 2024-го, оскільки «атлантизація» України виглядає на сьогодні головним пазликом європейської безпеки (і особливо, якщо Захід таки надумає гратися у підкидний путінський мир).
 
Поки що ця перспектива виглядає дуже похмуро, але торік — за місяць-півтора до рішення передати Києву F-16 — Байден говорив, що літаки нам не потрібні. 
Очікуємо. Відкрити / Коментувати

2024-01-17 16:00:49 Історія зайшла на нове коло: ми переходимо від повоєнного до передвоєнного світу. Слід перехопити ініціативу, — міністр оборони Британії

"На зміну епосі ідеалізму прийшов період жорсткої реальності", — важливий виступ Гранта Шеппса, який натякає, що "мирні угоди" не повернуть Європі безпеку.

Сьогодення принципово відрізняється від часів холодної війни: тоді було відчуття, що маємо справу з раціональними гравцями світової арени; нові ядерні сили нестабільніші та ірраціональніші.

У минулому війни зупиняла стратегія "впевненості у взаємознищенні". Та чи зможе вона у майбутньому зупинити удар армії КНДР чи Корпусу вартових ісламської революції? Боюся, що ні.

Наші противники тепер більше пов'язані між собою. Іранські проксі створюють хаос від Ізраїлю до Червоного моря. Росія та Китай оголосили "партнерство без обмежень".

Ми бачили теракти на вулицях Лондона, крадіжки інтелектуальної власності, втручання в наші політичні процеси, а зараз і цінову кризу. Тепер ціллю терористів стала наша торгівля, 90% якої здійснюється морем…

В онлайн-світі ворогу не потрібно стрибати в танк, сідати на підводний човен чи винищувач, щоб завдати удару. Кібервійну ведуть через вторгнення в наші мережі, і вони завдали мільярдних збитків економіці Британії; значну кількість атак здійснили з Росії та Китаю. Навіть масову міграцію можна цинічно перетворити на зброю проти нас.

Ера "дивідендів від миру" закінчилася. За 5 років можемо стати свідками численних війн за участю Росії, Китаю, Ірану та КНДР. Спитайте себе, коли дивитеся на конфлікти по світу: чи схоже, що їхня кількість зменшиться? Ні, вона напевно зростатиме.

2024 рік повинен стати переламною точкою. Стримувати ворогів – вже недостатньо. Ми повинні перехопити ініціативу, стаючи на захист наших цінностей по всьому світу. Україна – тест нашої спроможності.

З точки зору стримування Британія має здобути стратегічну перевагу над нашими ворогами. Її основою, звісно ж, є наш ядерний арсенал. А у часи, коли зростає ядерна небезпека, наші засоби ядерного стримування на морі забезпечують нам максимальний захист.

Зараз Захід не повинен залишити наодинці відважних українців. Британське лідерство вже налаштовує на це партнерів. Саме тому прем'єр-міністр Сунак підписав історичну безпекову угоду між Україною та Великобританією.

Якщо ми нагородимо путіна перемогою у війні, це лише збільшить ризик ескалації. Це також буде сигналом для інших потенційних агресорів.

Від стримування та лідерства перейду до останнього важливого елементу — нашої готовності до нової ери. Зараз ми будемо використовувати увесь свій вплив, щоб інші союзники та друзі Британії також усвідомили настання нової реальності та взяли зобов’язання, що відповідають нашим, в тому числі — й щодо фінансування оборонного сектору.

Для України це буде рік, коли може вирішитися доля її нації. Для світу це буде найбільший "рік демократії" в історії, коли майже половина населення світу піде на вибори. А для Великої Британії це має бути момент вирішення майбутньої долі наших оборонних можливостей.

Здавалося б, британський міністр не сказав нічого такого, про що, б, наприклад, не писала раніше «Орестократія». Та промова важлива і має конкретну мету: резонуючий тон міністра покликаний активувати критичне мислення в обивателів Старого Світу, яким слід нарешті відмовитися від ілюзій "легкого миру". З путіним «порєшать» не вийде, в тому числі й тому, що він далеко не головний дистрибʼютор війни.

Для демократичного світу є лише один шлях до миру: змінити пасивну позицію на проактивну, нарощуючи мілітарну мʼязову систему. Не марно ж Шеппс чи не вперше вдався до ядерного запобіжника, демонструючи загострення катастрофічних очікувань.

Подібних меседжів у світовому інформаційному просторі буде чимало: політики взялися балансувати західну громадську думку згідно з реаліями. Відкрити / Коментувати