Поясни за Art

2021-03-25 12:56:06 Сальвадор Далі обожнював метеликів: їх вигляд, генезис, символізм. Особливо магічними і заворожуючими є його ілюстрації з образом метелика.

В більшості алегоричних явищ ці крихкі й ніжні створіння вважаються символом душі, безсмертя, відродження і воскресіння.
З маленької, збридної всім гесениці перетворитися на одне із найкрасивіших створінь на світі, пройшовши ряд природних трансформацій — це історія про щасливий і красивий фінал, який всі віки вселяє в людей таку потрібну для духу НАДІЮ. Відкрити / Коментувати

2021-03-24 18:57:13 Сучасна українська художниця Аліна Копиця рефлексує на тему сексуальності, тілесності, свободи, насильства і людських взаємовідносин.

На фото серія робіт «"Shibari on the rainbow», 2020

«Тема сексуальності здається мені дуже важливою, тому що в першу чергу вона стосується свободи. І мені хочеться, щоб люди були вільними. Мої твори не провокують на відвертість, а допомагають краще зрозуміти одне одного, спонукають розвиватися.
Я вважаю, чим більше створюється заборон і табу навколо цієї теми, тим більше ймовірність виникнення агресії, як у незнайомих людей, так і в парі, коли багато речей не проговорюються і вважаються з якогось дива зрозумілими. Якщо ви вірите, що людина випадково побачивши оголені груди, переживе якийсь особливий всплеск, це абсурд. Так складаються сприятливі умови для насильства, де люди не можуть обговорювати секс і відчувати себе, партнера і власні кордони» — коментує Аліна для SupportYouArt. Відкрити / Коментувати

2021-03-23 15:57:40 А це молода Кусама, ще без каре і яскравого волосся. Відкрити / Коментувати

2021-03-23 15:56:25 її знамениті роботи. Відкрити / Коментувати

2021-03-23 15:55:17 ​​Яйої Кусама — найдорожча в світі із нині живучих художниць, «королева горошку» . 22 березня (вчора) їй виповнилось 92 роки, 82 з яких вона живе з нав’язливими галюцинаціями, саме в них вона бачить «мережі нескінченності», називаючи так горошкові паттерни.

Ну ніяк її мама не могла змиритися з особливістю молодої Яйої. Вона знищувала її роботи, викидала фарби, била дівчинку. У віці 28 років художниця вирішує покинути Японію. Мати дала їй в дорогу 1 мільйон єн і попросила більше ніколи не вертатися додому.

Зараз, на батьківщині її знають як письменницю — авторку сюрреалістичних книг. Її роман The Hustlers Grotto on Christopher Street, що зображує неіснуючий світ заповнений наркотиками й гей-порно, отримав серйозну літературну премію.

Сьогодні вона живе в психіатричній лікарні в Токіо, де продовжує створювати роботи з середини 1970-х. Її студія знаходиться зовсім поруч з шпиталем.
Інколи, замість горошин, вона "обсипала" звичайні предмети інтер'єру фалоподібними фігурами.
«Я не люблю секс. Я одержима ним. Коли я була дитиною, у мого батька були коханки, і мені доводилося спостерігати за тим, як вони займаються любов'ю. Моя мати посилала мене шпигувати за ним. Я не хотіла сексу ні з ким довгі роки. Одержимість сексом і страх перед ним сидять в моїй свідомості пліч-о-пліч».

«У горошин — форма сонця, символу енергії цілого світу і нашого життя, а також форми місяця і спокою. Круглі, м'які, кольорові, безглузді і непізнавані. Горошини стають рухом. Горошини — це шлях до нескінченності». Відкрити / Коментувати

2021-03-22 10:13:50 Смерть, скелети й квіточки на картинах фінського символіста Хуго Сімберга (1873-1917).
В його роздумах, життя ходить пліч-о-пліч зі смертю, добро протистоїть злу, а янголи ведуть одвічну боротьбу з демонами, нагадуючи глядачеві, що все в цьому світі урівноважене і швидкоплинне.
Згідно Сімбергу, квіточки символізують душі людей, скелети - помічники Смерті, а «Сад Смерті» - свого роду чистилище для душ, які очікують входу в рай.

Середньовічні люди вірили в те, що мертві спочивают в квітковому саді, а на картинах Сімберга скелети ніжно піклуються про новоприставлені «квіточки» - людські душі.
"Сад смерті", 1896
"Поранений Янгол"
"Поранений Янгол",1903
"На роздоріжжі", 1896
"Попутники", 1901 Відкрити / Коментувати

2021-03-19 10:40:52 Дослідження меж фігуративу і абстракції на масштабних полотнах, для зацікавленого глядача, це прямий шлях до безкінечної скрині фантазій та роздумів щодо зображеного.

Варто зачепитись поглядом за якийсь впізнаваний для пам’яті образ і починається… “це футбольне поле зображене вертикально, а на ньому висять картини”, “це схоже на стіну у ванній і такий рідненький безлад в косметичці”...

Ірладський художник Браян Харт (1978 р.н.) не має на меті підіймати в своїх роботах соціальні чи політичні теми. Своє завдання, як художника, він вбачає у створенні двозначності зображень, побудові шляхів для безкінечної інтерпретації. Відкрити / Коментувати

2021-03-18 14:10:16 ​​#цитати геніїв

Егон Шиле

«Мій шлях пролягає над безоднею».

«Максимально пізнати жіночі чари і по справжньому відчути все розмаїття інтимної близькості. Тільки так я можу по справжньому їх відобразити».

«У тілах є своє світло, яким вони користуються, щоб жити: вони горять, вони не підсвічуються зовні».

«Я повинен навчитися бачити нові речі і досліджувати їх. Я хочу спробувати темну воду, почути потріскування дерев і диких вітрів».

«В основному я зараз спостерігаю за фізичним рухом води, квітів, дерев, гір. Дивлячись на них, я виокремлюю їх схожість з людським тілом, схильним до тих же поривів задоволення і тих же страждань».

« ... Я вірю в безсмертя всіх створінь ... чому в моєму живописі стільки скорботи й інших подібних речей? Тому що це продовжує жити в мені».

«Мистецтво не може бути сучасним. Мистецтво першопочатково — вічне».

Шиле помер від іспанки (у Відні тоді якраз була епідемія) через три дні після смерті своєї вагітної дружини. Йому було 28. Відкрити / Коментувати

2021-03-17 18:02:31 Ще один художник, роботи якого демонструють руйнування християнської традиції, в той же час продовжуючи її — Ловіс Коринт (народжений у Східній Прусії 1858-1925). Але ці роботи не можна називати просто антихристиянськими чи імморалістськими. Кров — це також потужний християнський символ, й Іншість персонажів християнського міфу може відбражати як розгубленість, спричинену занепадом християнської традиції, так і протест проти християнських цінностей. Після його смерті Третій Рейх прозвав Ловіса «дегенератом», а його творчість – дегенеративною.
«Розіп’ятий Христос»
«Зняття з христа» 1895
«Великомучеництво»
«Червоний Христос»
«Ecce homo (Се людина)» 1925 Відкрити / Коментувати

2021-03-17 18:00:12 ​​На 1878 рік картина «Спокуса святого Антонія» сміливо еротична й відверто брутальна.

Пишнотіла мадам замість страждаючого, стікаючого кров’ю тіла Ісуса.
З-за хреста виглядає вухатий замаскований диявол, а Христос падає з хреста на землю. Далі за дияволом бачимо подібну на свиню тварину. Замість звичного напису INRI над Ісусом написано EROS. Святий Антоній, який стоїть біля хреста, затулив вуха, очевидно, щоб не чути ваблячого голосу диявольської сирени на хресті.

Головний персонаж картини – більше не син Божий, а символічно розіпнутий християнством Ерос, або еротичне кохання. Імморалізм роботи виставляє в позитивному світлі те, що християнська традиція вважала злом. Антихристиянське зображення похоті в цьому разі – природна частина відкриття підсвідомого та незнаного душевного життя.
Отак от автор цієї картини Фелісьєн Ропс кидає виклик пуританському християнському звичаю. Відкрити / Коментувати