Медіа, людина, держава

2022-07-11 10:45:09 (закінчення) "Всім прихильникам марксизму-ленінізму скажу: зменшення розміру держави неминуче генерує зростання. Тому, як не дивно, нижчі ставки податків у підсумку призводять до більших доходів держави", заграє з читачем міністр. Чому б не відмовитися від держави заради максимального зростання? "Дохід" держави не залежить від ставок, бо податком може стати що завгодно, тарифи ЖКГ, наприклад, чи будь-які інші тарифи, тому що ринкової ціни просто не існує. Інфляція - один із найвигідніших для чиновників способів пограбування. "Ставка податку" - це також гра в умовах, коли роззброєне і позбавлене права власності суспільство не здатне опиратися тиску держави. Там, де економіка була розвиненою, менші ставки податку залишають більше ресурсів в економіці, так. Але там, де ринку немає вже 100 років, в економіці просто немає ресурсів.

Підсумуємо. Так, державі в Україні цілком може доведеться знизити "ставки податку", але виключно тому, що за десятки років просто знищено економічну діяльність. Держава вже певний час вимушено перейшла не зовнішнє фінансування і практично не залежить від ставки оподаткування. Проблема в Україні не в тому, як перерозподіляється багатство, а в тому, що воно не створюється. Щоб воно створювалося, необхідно не оптимізувати розмір держави і гратися у ставку податків, а ліквідувати втручання держави в економіку взагалі. В Україні все має бути "чиїмось", тобто власністю окремих людей і ці люди на свій розсуд, а не за планом чиновників, будуть вести економічну діяльність. Відкрити / Коментувати

2022-07-11 10:45:08 Я далі коментую "програмну" колонку міністра економіки (див. вище). Головні висновки від того, що ми вже прочитали:

- Держава і економіка - несумісні, бо спираються на протилежні засади. Економіка - на відмову від агресії проти права власності, а держава - є інструментом агресії проти права власності.
- Економічну свободу в державі розглядають і розуміють, як щось "дозволене" чиновниками приватним особам. Надана державою "свобода" є режимом утримання населення і в будь-який момент цей режим може бути змінено на бажання чергової групи начальства при владі.
- Вплив держави, як паразита, на економічну діяльність залежить не від розмірів держави - чи "мала" вона, чи "велика". Значною мірою ситуація визначається станом економіки і коли економіка ледве дихає внаслідок багаторічного тиску, її успішно може грабувати і "мала" держава.
- Економічний розвиток залежить виключно від здатності суспільства опиратися втручанню держави. В Європі країни сотні років жили в умовах відносно вільних ринків, де було створено значне багатство, а тому ринок успішно стримував експансію держави. В Україні ринок був зруйнований повністю за часів СРСР, а потім тиск держави не дозволив ринку стати потужною силою опору і тому державу ніщо не обмежує, крім створеної нею бідності і економічного занепаду.

Той факт, що ми не помилилися у своїх оцінках підтверджує ця теза автора статті: "Перший крок до економічного зростання – досягнення оптимального розміру держави". І далі: "Відповідь знаходимо у сучасній економічній історії: у ХХ столітті найшвидше "росли" держави, які перерозподіляли через бюджет не більше 20-25% ВВП".

Наведені дані нічого не говорять про "оптимальність" розміру держави. Важливо пам'ятати, що стан протистояння економіки і держави визначається тим, наскільки економіка здатна опиратися розширенню держави. В "економічній історії" йдеться про ситуацію, коли держави на початку століття почали атакувати досить розвинений ринок. Із застосуванням війни, знищуючи економіку і людство, держави змогли захопити контроль за значною частиною економічної діяльності і поширити свій вплив у другій половині XX століття. Держави захопили б і більше, але суспільство, спираючись на потужну економічну традицію, успішно опиралося і опирається досі.

Пропозиція обмежити державу до "оптимального" розміру - просто маячня. В Україні за 70 років радянської влади і 30 років пост-радянського соціалізму практично знищено ринок. Він у примітивних формах вижив в тіні, з якою веде непримириму війну влада. Такий ринок не здатний опиратися і стримувати державу. Отже, "оптимальною" держава буде для начальства. Від того, що інструмент пограбування став оптимальним для злодія, люди не виграють. Навпаки, прискориться процес знищення решти економіки.

Необхідно згадати ще один момент. Міністр оперує показником ВВП. "ВВП – валовий внутрішній продукт – це сума всіх товарів та послуг, що створює економіка за одиницю часу (календарний рік)", пише вона. Сума чого? Моя вчителька математики колись казала: " Не додавайте чоботи до прасок". Йшлося про те, що додавати можна тільки величини однакової розмірності. Ринок дає таку можливість. Універсальною одиницею є ціни. Але ціни - це ринковий показник. Якщо коротко, то щоб дізнатися ціну, річ необхідно продати на вільному ринку. Але ми знаємо, що більшість того, з чого влада складає ВВП, ніколи не продавалося. Все, чим оперує влада, не має ринкової ціни, бо ринок, зокрема, фондовий, знищено. Більше того, один з фундаментальних чинників виробництва - земля - взагалі не має власників (земля належить народу), а "ринок" землі є бюрократичною вигадкою. Тобто, в Україні (насправді не тільки в Україні, але в Україні це відверто так) ВВП - це просто цифри взяті зі стелі.

"Науково доведений факт: чим нижчий фіскальний відсоток ВВП, тим вищим є економічне зростання", пише міністр. Наука насправді стверджує, що причинно-наслідкового зв'язку тут немає. Перед нами просто кореляція двох показників в умовах, коли є купа інших чинників, про які просто забувають. Фіктивність ВВП взагалі позбавляє цей висновок жодного сенсу. (закінчення далі) Відкрити / Коментувати

2022-07-10 22:38:59 Міністр економіки ставить питання руба: "Але для того, щоб правильно спланувати шлях до бажаної мети, маємо дати чітку відповідь на запитання: яку економіку ми будуємо?"

Що ж, можна їй відповісти. Ви - ніякої не будуєте. І взагалі економіку ніхто не будує, економіка це те, що існує, поки всі люди займаються своїми справами і не лізуть у справи інших людей. Міністр економіки будує насправді не економіку, а систему втручання в економіку, постійно створює і удосконалює методи паразитування на ній та методи маскування такого паразитування. Хоча справа це не хитра, тому що спирається на надійний фундамент агресії (яка має назву податки) - систематичного пограбування населення.

Вона далі пише: "Тільки економічне зростання дає можливість державі виконати свою соціальну місію – створити рівні можливості розвитку для всіх українців, забезпечити сучасну освіту, якісну медицину, розвинену інфраструктуру та абсолютну безпеку для громадян".

Звідки вона взяла все це про "соціальну місію" держави? Сучасну освіту, якісну медицину, розвинену інфраструктуру і безпеку люди забезпечують без жодної необхідності у державі. Навпаки, що менше держави з її "соціальною місією", то сучасніша освіта, якісніша медицина і розвиненіша інфраструктура. Щодо безпеки, то держава є головною загрозою безпеці, яка цілком є справою людей.

Більше того, кожна людина сама вирішує щодо необхідності свого "економічного зростання". Якщо хоче споживати більше прямо зараз - чудово живе і без зростання. Хоче збільшити споживання - інвестує у економічну діяльність. Коли про економічне зростання говорить міністр економіки, то мається на увазі зростання "показників" і обсягу звітності. Звітність - єдиний продукт, який виробляється державою. Економіка до цього не має відношення, бо звітність ніхто не купує на ринку.

А далі починаються фокуси. Міністр пише таке: "А звідки береться економічне зростання? Звичайно ж, з економічної свободи. Економічна свобода починається там, де закінчується держава... чим менша держава, тим більшу частину економіки займає приватний сектор". Круто, хіба ні?

Але це банальна маніпуляція. В розумінні міністра, економічна свобода гарантує економічне зростання. Насправді, свобода - поняття умовне і невизначене, хоча і привабливе. Згадаймо, що більшовики також були за якусь "свободу". Умовою успішної економічної діяльності є не абстрактна свобода, а цілком визначене право власності. Право власності і держава - речі несумісні. Отже, спроба оперувати певним балансом "держава - приватний сектор", який ніби існує в економіці, де ці дві складові співіснують поруч, є банальною балаканиною.

Економіка - це тільки приватний сектор. Не частина, не частка, а вся економіка. Держава - це паразит, це набір методів пограбування цього приватного сектору. Що менше масштаб пограбування, то краще себе почуває економіка. Але масштаб пограбування не визначається тим, чи "менша" держава, чи "більша". Держава існує тільки щоб грабувати, тобто забезпечувати своїм бенефіціарам можливість швидкого і масштабного, неекономічного, збагачення. Який розмір має держава - це їхні проблеми, "менша" держава може цілком грабувати сильніше за "більшу". Розмір держави - нічого не говорить про ступінь пограбування. Просто, зазвичай, держава постійно зростає. Це закономірність. Отже, якщо держава має "менший" розмір, то це тимчасово. Вона виросте. Показники цього зростання залежать від контексту і різних чинників, але жодним чином не визначає небезпеку держави для економічної діяльності - будь-яка держава є анти-економічним явищем, створеним зацікавленими людьми в своїх інтересах.

https://www.pravda.com.ua/columns/2022/07/8/7357131/ Відкрити / Коментувати

2022-07-08 12:06:47 Згоден з тими, хто вважає, що модернізація щита в руках київської Iron Lady є повною ілюстрацією створення української держави. Берете радянську, міняєте символіку, і ось вам, нова, незалежна. Відкрити / Коментувати

2022-07-08 09:58:00 Із новин: "Навчання українською проводять більш як 94% опитаних вчителів, однак виключно українською мовою під час уроків спілкуються 73% вчителів, а під час перерви ще менше – 63%. Лише 38% школярів спілкуються на перервах виключно українською".

І це в середовищі, яке тотально українізоване наказами уряду. Державне регулювання, втручання в економіку і приватне життя не сприяє поширенню української мови, а маргіналізує її, відриваючи від реальної діяльності людей. Тільки вільний ринок сприятиме розвитку і поширенню української, як мови успіху у сучасних українців. Відкрити / Коментувати

2022-07-06 14:17:30 Звіт: економіка "червоних" (республіканських) штатів відновлюється швидше

Багато працівників і роботодавців переїхали в "червоні" штати, оскільки політика віддаленої роботи в епоху пандемії стимулювала міграцію з більш дорогих і багатолюдних "синіх" штатів, таких як Нью-Йорк, Каліфорнія та Іллінойс. У результаті республіканські штати відновлювалися економічно швидше, ніж демократичні штати за деякими показниками, повідомляє The Wall Street Journal у вівторок.

11 із 15 штатів із найвищими показниками були "червоними", а вісім із 10 з найнижчими – "сині". З початку пандемії "сині" штати втратили 1,3 млн робочих місць [ The Wall Street Journal ] Відкрити / Коментувати

2022-07-06 13:28:11 Наші начальники, закликаючи не вірити жодному слову Москви, забувають, як самі ретельно підшивали у "справу Януковича" лист, який Чуркін показував в ООН. Відкрити / Коментувати

2022-07-06 12:27:18 Рубрика "Назустріч ЄС"

Європейський парламент планує кулуарну угоду з призначення вищого чиновника

Три політичні групи Європарламенту (ЄП) просувають угоду з розподілу повноважень, яка змусила опонентів звинуватити керівництво парламенту в кумівстві.

Суперечка зосереджена на тому, хто замінить генсека Клауса Велле, впливового вищого бюрократа парламенту, який йде у відставку наприкінці року. Кандидатура Алессандро Кьоккетті у багатьох викликає опір. Велле за 13 років перетворив свою посаду на центр влади, впливаючи на все, від порядку денного ЄП до призначення найвищих посадовців. Європейська народна партія (ЄНП), найбільша група в парламенті, намагається утримати цю посаду і підтримує Кьоккетті. Тепер, коли домовленості почали розкриватися, у центрі уваги опинилася свого роду тристороння угода укладена між ЄНП, ліберальною партією “Відновити Європу” та лівими. Щоб підтримати свою людину, ЄНП погодилася створити у ЄП новий політичний департамент, який очолять ліві...

(більше деталей у свіжому випуску дайджеста Вісткар) Відкрити / Коментувати

2022-07-06 12:12:37 Наша нова рубрика "Назустріч ЄС".

Із архіву: 2018 рік.

Так зване “Бюро” Європейського парламенту відкинуло пропозицію зменшити витрати на утримання європейських парламентарів.

Разом із General Expenditure Allowance (GEA) кожний член Європарламенту отримує щомісяця €4,416. Ці гроші мають покривати витрати на оренду офісу, комунікації, пошту, обслуговування техніки і обладнання.

Проте, розслідування журналістів в рамках проекту “The MEPs Project” викрили факти масового зловживання системою з фіктивними офісами, сплатою оренди на власні рахунки депутатів тощо.

Більше того, керівництво ЄП проголосувало проти вимоги зберігати всі квитанції і чеки на закуплені депутатами товари і послуги. Відмовлено також у проведенні аудиту того, як депутати витрачають свої кошти. Звіти про витрати не будуть також оприлюднені.

Провалено і вимогу повертати невикористані кошти. Єдина вимога до євро-депутатів полягає у відкритті окремого банківського рахунку для своїх витрат. Відкрити / Коментувати

2022-07-06 10:49:48 Судячи з того, що жодних принципових рішень щодо постачання потужної зброї для України не було (лише обіцянки допомогти), а план "реконструкції" розраховано вже з наступного року, то схоже на те, що сума, заявлена начальством в Лугано (і навколо якої вже йдуть торги) є ціною цього начальства за продаж західним партнерам підпису під т.з. мирною угодою. Відкрити / Коментувати