Твій вірш | Вірші для душі

2021-10-24 11:42:01 А вже осінь прийшла у мій сад,
Забагрянила пишний наряд,
Затуманила вись голубу
І ронила у серці журбу.

А вже осінь прийшла у мій сад,
Я ж не кликав її - "Йди назад,
Не обтрушуй зелені гаї
І не стукай у вікна мої."

А вже осінь прийшла у мій сад,
Цвіт кохання замів листопад,
Хоч багато барвистих одеж,
А того, що було не вернеш.

А вже осінь прийшла у мій сад,
І так швидко, і так невпопад,
Все притихло змінилось скрізь,
Я ще літом п'янким не зігрівсь.

Не прошу я дарунків твоїх,
Не шукаю осінніх утіх.
А вже осінь прийшла у мій сад.
"Я ж не кликав тебе, йди назад!"

– Іво Бобул Відкрити / Коментувати

2021-10-16 19:53:08 ​​Як би я знав, де ти живеш,
Дивився б крізь вікно знадвору,
Як ти виходиш із одеж,
І входиш в мрію снів прозору.

Я там стояв би цілу ніч,
Щоб знову бачити, як вранці
Злітає сон із твоїх віч,
І ти встаєш в прозорій тканці.

Та я не знаю… Не дано,
Бо ми з тобою не знайомі,
Та чом же те твоє вікно
Горить в космічному огромі?

Коли дивлюсь на небеса,
Я те вікно щоночі бачу,
І сходить золота краса
В мою фантазію чортячу.

– Дмитро Павличко Відкрити / Коментувати

2021-10-09 12:41:26 Хто перший помре у гонці:
Відчаю, жаги та грошей,
У світі, де ти завжди у сторонці,
І де ти один без жодних ідей.

@ddforsoul Відкрити / Коментувати

2021-10-05 10:31:33 Одну я любив за веселість,
Другу я за вроду кохав,
А третій за сонячний усміх
Квітками дорогу встилав.

Ти зовсім була не вродлива
І завжди, як вечір, смутна...
Чого ж ти з усіх моїх милих
У серці осталась одна?!

– Олександр Олесь Відкрити / Коментувати

2021-09-18 12:18:14 Я закоханий... Люблю!
Не признаюся нікому...
Навіть місяцю ясному,
Тільки, може... солов'ю.

І сказав... А солов'ї
Вітру, хмарам розказали.
І тепер думки мої
Вся земля і небо взнали

– Олександр Олесь Відкрити / Коментувати

2021-09-12 11:00:14 Ти — вся любов. Ти — чистота,
Довірливість благословенна.
Твоя краса мені свята,
Твоя любов мені священна.

Трояндо неба і землі,
В тобі всі їхні барви грають…
У мене сльози розцвітають,
Цвітуть думками на чолі.

В будинок твій я входжу, наче в сад,
І для тривог моїх, турбот моїх, досад
Мені дарує він красу землі і неба.

Я першим поглядом завжди дивлюсь на тебе,
Тобі присвячую я літ своїх світання,
Весну думок, весну свого кохання.

– Микола Вінграновський Відкрити / Коментувати

2021-09-06 16:40:53 Ти гордо йдеш, лишаючи позаду
Свої сліди, немов осінній дощ.
Я розводжу руками безпорадно
І хочу запитати: «Ну чого ж?»
Я ніби намагаюся зловити
Дощу того краплинку на вікні,
І скло блищить, водою вмите,
А може, то не дощ? А лиш здалось мені.

Люба Музичка, 1990.
(с) джерело

Вірші для душі Відкрити / Коментувати

2021-09-01 17:57:41 Вже небо не таке, як влітку.
В жоржинах вулиці й хати.
Снує павук тоненьку нитку –
Наводить між гілля мости.
В імлі ранковій сяють роси,
На вуха шапку гриб натяг.
Птахи, на крила взявши осінь,
Курличуть журно в небесах.
Пишаються зерном стодоли,
А сіно складено в стіжки.
І пахнуть медом доокола
Земля, і сонце, і грушки.

– Оксана Кротюк Відкрити / Коментувати

2021-08-29 08:56:41 Тетяна Лесик

Вірші для душі Відкрити / Коментувати

2021-08-24 20:21:10 Так трішки літа залишилось:
Щось гомонять собі птахи,
Росою ще отави вмились,
Туман розлігся на дахи.
Хизують барвами химери,
Хмарок обвислих над ставком,
Їх підпудровують гримери,
Пробігши сірим беріжком.
Та сонце дихає в напрузі,
Ріллю цілує за селом,
Там хміль пахучий, на окрузі,
Своїм виблискує чолом.
Ще все живе - барвисто чисте,
В ключі задиристих качок,
Ще достигає цвіт - намисто,
У недописаних казок.
В них оксамитова малина,
Вуста малює до зорі
І коротає час свій днина,
В сумній лелеці на ріллі.
Тепло викручує сорочку,
Терпкому меду на житах,
Готує дуб старезну бочку,
Що загубилась у літах.
У ній заквасить синь небесну,
Змішавши всі земні смаки,
В них пекторалі й світ чудесний
Кладуть картини у сумки.
Так трішки літа залишилось...

Леся Утриско

Вірші для душі 
Надіслати улюблений вірш Відкрити / Коментувати