Адреса каналу:
Категорії:
Література
Мова: Українська
Передплатники:
211
Опис з каналу
Вірші та поезія
Надішліть ваш вірш у бот і ми його опублікуємо: @aphorism_ua_bot
Ratings & Reviews
Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.
5 stars
0
4 stars
0
3 stars
1
2 stars
1
1 stars
1
Останні повідомлення 4
2021-06-09 21:01:52
Я вознісся над землею,Неначе птах зіркових дум.Летів з роздертою душеюЗ прозорим наміром на сум.А потім впав десь у пустелі,Кволав під тиском своїх літ.І як Сізіф збиравсь по скеліВ надії марній на політ.Я омивав сльозами рани,Протерши серце до дірОк.Возніс на небо всі страждання,Злетівши згодом до зірок.Я бачив землю наче хмаруЙ перину всесвітів людських.Пізнав безмежностей багато,Парфумів, смАків неземних.А час втікав у даль безмежнуЗа обрій поглядів земних.Я бачив смерть таку бентежнуІ слухав музику глухих.За блиском меж цвітучих снів,Проснувся в морі корабель.А я почув небесний спів,Розливши фарбу акварель.Автор: Просто Pablo - @pabloberyoza
Вірші для душі
Надіслати улюблений вірш
396 views18:01
2021-06-09 15:09:48
Коли вона сміяласьІ кожен раз, коли вона сміялась, То серце рвалось на шматки, Від того що було, аж так стискалось, Що рвалися судин її ниткИ. Коли вона сміялась, чарувала, УсмІшкою вбивала їх думкИ, Коли вона сміялась, добре знала, Як за спинОю промивають їй кісткИ. Коли вона сміялась, в душі плач, Який кричав: "впустіть мене на волю, Я жити хочу, а не слухати "Пробач", Впустіть мене, впустіть, благаю й мОлю".Коли вона сміялась, серце рвалось, На такі шматки у вигляді як атом, Що ніхто не допоможе їй, здавалось, Вирватися з тих залізних гратів. Коли вона сміятись перестала, То перестав кричати її плач, Усе що мучило, вона це поховала, В глибокому, далекому "пробач"! Коли вона сміятись перестала, То й серце вже не рвалось на шматки, Тоді найгірше те, що у собі ховала, І те що рвались вен її нитки. Но раптом вона знову засміялась, ЯкОсь по-нОвому, неначе в перший раз, Бо вже коли з минулим попрощалась, Відкрився шлях в новИй дороговказ. Тепер, коли вона сміялась, Вона кохала без страждань, Вона на щастя сподівалась, Без всяких виправдань й бажань. Тепер, коли вона сміялась, Зрозуміла, так дано, Коли вже серце відновилось, Забула все давним-давно. Автор: Юлія Новосад - @novosad3
Вірші для душі
Обговорення
329 views12:09
2021-06-04 09:27:51
Ви знаєте, що справді цінне нині?
Обійми, усмішки і теплі ніжні руки,
Той голос рідної людини,
Що зігріває душу в час розлуки.
І найдорожчим зараз називають
Лиш тільки те, що не купить за гроші:
Кохані очі, що вночі палають
Й палкі уста шепочуть:"Мій хороший".
Не все ми можемо придбати,
Є речі вищі грошей і майна -
Це свою половинку відшукати,
З якою стежка у житті одна.
Оля Мацьків
Вірші для душі
Надіслати улюблений вірш
367 viewsedited 06:27
2021-05-27 20:40:35
Це анi добре, нi погано.
Це просто сталося - і квит.
Чужа жоно, чужа кохана,
Пощо ти увійшла в мій світ?
Печаль то вхопить, то вiдпустить.
Очима глип - в сузір'я Риб.
Ми переходимо цю зустріч,
Як переходжуємо грип.
Печаль ця викрутить і вижме,
Лишивши щось на самім дні.
Це все закінчиться за тиждень.
Ну, максимум, за вісім днів.
Розмажем вітер по обличчю
Й цю осінь струсимо з одеж
Бо я ніколи не покличу.
Та ти ніколи й не прийдеш.
Олександр Ірванець
Вірші для душі
Надіслати улюблений вірш
373 viewsedited 17:40
2021-05-23 16:10:51
Нащо, нащо тобі питати,
Чи я люблю тебе, чи ні…
О, легше серце розірвати,
Ніж знати відповідь мені.
Чи я люблю тебе, — не знаю, —
Спитай вночі у срібних зір,
Весною вслухайсь в шелест гаю,
Вдивися в даль з зелених гір.
Спитай у чайки, що голосе,
Спитай у хмар, що сльози ллють,
Піди на спалені покоси,
Що в раз останній роси п'ють, —
Спитай, бо я сказать безсила…
Я знаю, знаю тільки те,
Що підеш ти — і вирита могила,
І згасло сонце золоте.
Олександр Олесь
Вірші для душі
Надіслати улюблений вірш
355 viewsedited 13:10
2021-05-20 14:36:06
Літа жадань, літа сум’ять і знади!
Усе, усе — водою з-під човна.
Страждай і плач тепер, моя ти сладо,
Журись журбою серця і чола.
Оце і все із поля наших снів.
Скінчилися обжинки навіжені.
Я накосив лиш нервів добрий сніп
Та вимолотив радощів півжмені.
Та ще надія б’ється в голосіннях!
Та ще любов біжить у манівці,
Як та сльоза, підпалена промінням,
По вечоровій стомленій щоці.
Микола Вінграновський
Вірші для душі
Надіслати улюблений вірш
317 viewsedited 11:36
2021-05-18 11:33:54
Я із надій будую човен,
І вже немовби наяву
З тобою, ніжний, срібномовен,
По морю радості пливу.
І гомонять навколо хвилі,
З бортів човна змивають мох,
І ми з тобою вже несилі
Буть нещасливими удвох.
І ти ясна, і я прозорий,
І душі наші мов пісні,
І світ великий, неозорий
Належить нам - тобі й мені.
О, море радості безкрає,
Чи я тебе перепливу?
Якби того, що в мріях маю,
Хоч краплю мати наяву.
Василь Симоненко
Вірші для душі
Надіслати улюблений вірш
295 viewsedited 08:33
Т
