⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

2022-04-20 16:02:26 Думаю, що після Перемоги треба буде подумати про створення сайту Сучасна Українська Поезія.

Вже +- маю концепт, що це має бути, але ділитись поки не з ким не буду через нехороших людей, котрі вже не вперше крадуть мої ідеї та доробки. Все-таки, якщо хто раптом не пам'ятає, а я нагадаю звідки планувався напад, вперше Сучасна Українська Поезія з'явилася у нині забороненому VK приблизно у 2011-му році і була першою і найбільш масштабною україномовною поетичною спільнотою у соцмережах взагалі.

Чому не зараз? Бо я хз, як це робиться. Відкрити / Коментувати

2022-04-20 15:36:55 Сьогодні "День вдячності волонтерам". Най буде діставати різні ніштяки легко. Вітаю всіх причетних. Все буде Україна!

Донат на 71 єгерську бригаду спеціального призначення сюди:
Моно: https://send.monobank.ua/AWivwYbbFT Відкрити / Коментувати

2022-04-20 12:11:56 Дописав віршика для дітей третього - пʼятого класів. В ньому обігруються базові українські архетипи, тому він має бути впроваджений до шкільної програми.

Поки цього не сталося, примусьте своїх діточок вивчити його на памʼять. Буде що декламувати в бомбосховищі.

Війна не є причиною для припинення розвитку культури й гальмування освітнього процесу.

ВІРШИК

Про одвічну Неньку —
Прикордоння раю —
Пісеньку простеньку
Вранці заспіваю:

Українське поле, українське небо,
Українська воля — іншого не треба.

Проковтну сльозинку
Кислу ненавмисну
Заспіваю, синку,
Колискову пісню:

З вуса впала довга волосина срібна.
Доля гайдамацька — інша не потрібна.

А таку молитву
Заспівай окремо:
Гроші у могилу
Ми не заберемо,

Лезо вправно ріже, обушок — ламає,
Бог один на небі. Іншого немає.

Спільна пісня лине
На горі й долині,
Гей, у небо синє
Древлє і донині:

Сподівання марні, а закон — облуда.
Друзі тільки в банді — інших не набуду.

Матінко співали
Батьківську науку,
Не забуть ніколи
Розкажи онуку:

Все оте де вибори — ніби, як не наше.
Тільки революція! Не було інакше.

Пісня українська
Завжди про те саме:
Соловейко, військо,
Верби над ставками,

Схрон повстанський — наша
Виробнича ніша.
В ньому смерть скоріша,
Та навіщо інша?

Щира екзистенція
Психіка здорова
Мрія — це стратегія.
Пісня — це основа.

Дмитро Корчинський Відкрити / Коментувати

2022-04-20 02:17:18 В Україну прийшла весна,
Не така як завжди, червона,
Повна крові і сліз, сумна,
Повна болю, людського стону.

В Маріуполь прийшла весна,
Без приємного бризу моря,
Тільки смерті у ній сповна
Та багато людського горя.

Маріуполь згорів до тла,
Там фактично одні руїни,
У людей не лишилось житла,
Голод, холод, і кулі в спину.

У Гостомель прийшла весна,
Нездорова, синдром - істерія,
А причина хвороби - війна,
Вбиті люди і знищена "Мрія".

Весна в Бучу прийшла, в Ірпінь,
Мародерила, била щосили,
Хто не виніс таких потрясінь,
Тих зарили у братські могили.

Гвалтували жінок і дітей,
За спиною зав'язані руки.
Не чекали таких ми гостей,
Що несуть руйнування і муки!

В Бородянку прийшла весна,
І зустріли весну в підвалах,
Там щодня дістають дотемна,
Тих людей, що лишились в завалах.

У Чернігів прийшла,в Херсон,
Харків, Суми, Куп'янськ і Ніжин,
Ця війна, наче страшний сон,
Що свідомість нещадно ріже.

Волноваха, Ізюм, Бровари,
Всі міста, де бомбили заводи,
Не несіть нам свої прапори,
Ми ніякі не братські народи.

В Україні ще буде весна,
Перестануть звучати тривоги,
Ми піднімемо келих вина,
І промовимо "З Днем Перемоги"!

Олександр Забродський Відкрити / Коментувати

2022-04-20 02:07:56 зібравши наказові інтонації в голосі і рештки репутаційного капіталу
я б сказала ніколи нічого не святкувати я б сказала
робити усе аби не перетворити життя на свято
дивитися фільми двадцятирічної давнини столики витирати
забирати у мам і тещ найхрусткіші наймалосольніші огірки
робити з них верхній одяг виймати із них кістки
віддавати їх власним невтомно смердючим дітям
вписувати розсольні акваріуми до покраяних заповітів
запивати їх до мурах на пляшково зеленій шкірі
розбивати фарбовані очі не для свята а для довіри
обирати філе і лайм сіль і гліттер фольгу і прах
обирати храм обирати хор обирати на сольний страх
календарі і годинники не мають свідомості та інтелекту
слід їхати до берліну слід брати квитки в оперету
слід начиняти гуску горіхами та чорносливом
йти до сусідів повертатись хмільними та нещасливими
виливати схололий джаз відтирати затерплу dream
не перетворюючи життя ні на що окрім

daryazorrina Відкрити / Коментувати

2022-04-20 02:04:23 Секунда одна лиш – немає пів вулиці.
Немає будівель. Немає життів.
Тіла є. Дими є. І біль, що не згубиться
У часі. У нас. У місцині отій,
Де зло налягло безсердечною бомбою,
Де стогнуть стежки під вагою зітхань
Людей, і дерев, і небес… Із жалобою
Сплелися тривоги ночей і світань.
Секунда, коли мою землю поранили,
О ні – не одна – їх без ліку таких!
Ідуть із небес не дощі – горя гранули
За тими, для кого не йтимуть роки.

Тетяна Ліра Відкрити / Коментувати

2022-04-20 01:13:12 Коли в самотність падаю як в зливу,
Де холод пробирає до кісток -
Я просто жінка, хоч у край вразлива…
Але ж і ти десь в цьому світі змок?

Коли в самотність падаю притомна.
Іще жива напевно, чи напів -
Так хочу слів отих, як біла вовна…
Собі на плечі на пів чутних слів.

Так хочу знати: все пусте й минуще,
Печаль в душі притулку не зів’є!
В самотності люблю тебе ще дужче
За те, що ти на цьому світі Є.

Журавка Відкрити / Коментувати

2022-04-20 01:02:45 Отак живу: як мавпа серед мавп.
Чолом прогрішним із тавром зажури
все б’юся об тверді камінні мури,
як їхній раб, як раб, як ниций раб.
Повз мене ходять мавпи чередою,
у них хода поважна, нешвидка.
Сказитись легше, аніж буть собою,
бо ж ні зубила, ані молотка.
О Боже праведний, важка докука —
сліпорожденним розумом збагнуть:
ти в цьому світі — лиш кавалок муки,
отерплий і розріджений, мов ртуть.

Василь Стус Відкрити / Коментувати

2022-04-19 23:27:03 Вітри гули віолончеллю, писали пальми акварель.
Я вчора бачила ту скелю, де був прикутий Прометей.

В країні древньої Колхіди, де п'ється радісне вино.
А я ж вважала, що це — міфи. А я ж вважала, це — давно!

В країні гордій і гористій ця скеля сива, як Софокл.
Її показують туристам, туристи дивляться в бінокль.

Тут берегів амфітеатри, і море міниться од барв.
О Прометею! Варто?!
— Варто! —
так він сказав мені з-за хмар.

Ліна Костенко Відкрити / Коментувати

2022-04-19 02:54:40 Носи мою каблучку, бо я не маю пальців.
Носи мої сережки, бо я не маю вух.
Відкрий мої парфуми, бери і обливайся,
Бо я не маю тіла, я маю тільки дух.

Мій одяг - чорний саван з бучанських чорноземів,
І одяг, і білизна потрібніші тобі.
Крізь мене проростає жива весняна зелень,
То що мені ті бакси? Хоч з’їж, хоч розгуби.

Вбирай дочку у сукню із закордонной біркой,
Моя її носила чи тільки раз, чи два...
Заший лишень де ребра маленьку круглу дірку,
Бо люде зрозуміють, що сукня не нова.

akkagangr Відкрити / Коментувати