UIF | Український інститут майбутнього

2022-06-11 14:16:15 ​​ Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень (06.06-10.06)

Наші експерти підготували нову аналітику головних подій та трендів у країні-агресорі за період з 6 червня по 10 червня.

Ключові висновки за цей тиждень

Події минулих семи днів дозволяють зробити висновок про те, що «аудит» політики на українському напрямі частково завершено, і РФ починає поглинання окупованих територій. Куруватиме процес група «технократів-методологів» Сергія Кирієнка, яка стає однією з ключових в оточенні Путіна на найближчі 1,5-2 роки.
Це зачіпає не лише питання війни в Україні, а й внутрішньополітичні процеси в Росії, де «повернення земель» буде представлене як досягнення, виконання «історичної місії» та водночас виправдання погіршення життя пересічних громадян.

Російсько-турецькі переговори в Анкарі завершилися частковими домовленостями щодо операції Туреччини в Сирії: вона буде обмеженою і, найімовірніше, не зачіпатиме життєво-важливі райони для Росії. У той же час, домовитися щодо “зернового коридору” з України сторонам не вдалося через незацікавленість у цьому самої РФ, відсутності довіри між сторонами та бажання Москви затягнути це питання якомога довше для отримання більших поступок від Заходу.

Концепт «національного приниження» є одним з найважливіших у будь-якій авторитарній пропаганді. «Приниженням» Німеччини у Версалі обґрунтовували свою політику нацисти. «Приниженням» Росії у 1990-і роки тепер спекулює Путін. Таким чином, кожного разу, коли хтось на Заході всерйоз каже про неприпустимість «приниження Росії», він чи вона автоматично з’єднують свій голос с десятками тисяч вигуків в самій Росії. Заяви про зверхній Захід, який лише і шукає можливості когось принизити, стали невід’ємною частиною російського медіа простору. І кожна подібна фраза з вуст іноземця автоматично підтверджує те, що «приниження» нібито насправді мали місце. А це, своєю чергою, виправдовує «вставання з колін» у відповідь на це «приниження». Необережні висловлювання західних політиків, які не враховують контекст російського сприйняття «приниження», лише легітимізують політику Кремля в очах росіян, а відтак сприяють ескалації війни.

З початку широкомасштабної війни в Україні проти Росії були введені обмежуючі фінансові та торговельні санкції з боку США, Великобританії, країн ЄС та інших. Список санкцій досить значний, але можливості для посилення тиску та введення нових обмежень ще не вичерпані. Введені на даний момент санкції не призвели до катастрофи та краху російської економіки. Допоки у РФ є можливість обходити санкції за допомогою криптовалют та паралельного імпорту, зберігати значні нафтогазові доходи та торгово-фінансові відносини з Китаєм, Індією, країнами Африки та Латинської Америки, ефект від санкцій для економіки РФ матиме довготерміновий характер. Санкції почали кликати на настрої росіян, але все ще є недостатніми для припинення військової агресії в Україні.

Різкого посилення ЗС Білорусі у 2022 році очікувати не варто. Заяви про створення нового оперативного командування на практиці означатимуть роботу щодо формування з’єднань ТРО вздовж українського кордону з передачею їм частини техніки, виведеної зі зберігання. Частина такої техніки може бути продана РФ та пізніше використана російською армією на території України. Білоруська влада робить висновки з війни в Україні, змінюючи концепцію розвитку власних збройних сил. У найближчі 6-8 місяців буде суттєво скориговано оборонне замовлення. Найімовірніше кошти, які раніше передбачалося витратити на імпорт озброєнь, буде перенаправлено на фінансування закупівель військової продукції білоруських підприємств.

Детальніше ознайомитися з аналізом подій в РФ можна тут. Відкрити / Коментувати

2022-06-03 16:01:39 ​​ Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень (30.05-03.06)

Друзі, презентуємо аналітику головних подій та трендів у Росії за період з 30 травня по 3 червня, яка вже доступна на нашому сайті.

Ключові висновки за цей тиждень

1. Відставка Юмашева та тиск на низку політиків «єльцинської епохи» дозволяє робити висновок про видавлювання залишків «сім'ї» Єльцина зі сфери прийняття рішень.

2. Турецька військова операція стане викликом для геополітичних позицій РФ у Сирії та на Близькому Сході, але Москва може домовитися з Анкарою, щоб не потрапити під удар, на що й розраховують у Туреччині. Разом із тим, наступ у Сирії буде відчутним ударом по позиціях НАТО та США.

3. Спостерігається тренд на затягування та/або скорочення збройних поставок в Україну, що може бути пов’язано зі спробами західних країн досягти компромісу з Росією і локалізувати війну в межах України в контексті довгострокового протистояння.

4. Крани ЄС дійшли компромісу по нафтовому ембарго, яке несе потенціал скорочення імпорту нафти на 90% до 2023 року, а видобуток нафти у РФ потенційно може скоротитись на 20% наступного року.

5. Стратегічною метою російського керівництва залишається відновлення у певному вигляді Радянського Союзу. Для цього проводиться підготовча робота до анексії окупованих територій: роздача паспортів, запровадження обігу рубля, формування маріонеткових адміністрацій, посилення російської пропаганди. Проте, рішення по термінам і формі анексії ще не сформоване, і воно залежить від ситуації на фронті та дипломатичної роботи.

6. Смертна кара для українських військових в РФ – не блеф, на відміну від ядерної загрози. Це нова небезпечна лінія інформаційної війни, яку веде Росія. Україні потрібно вже зараз продумувати алгоритми реакцій і бути морально готовою до такого розвитку подій.

7. Санкції почали впливати на економіку Росії: бюджет не наповняться відповідно до прийнятих планів, проте інструментом порятунку бюджету вкотре є доходи від експорту нафти. Тож, Росія продовжує отримувати надприбутки для фінансування війни. Зокрема, падіння запасів золота є підтвердженням стану невизначеності з боку російських громадян та бізнесу, знизилася довіра до національної валюти та в умовах обмеження доступу до іноземної валюти, золото стало інструментом захисту від інфляції та девальвації. Запас міцності фінансової системи Росії, як і раніше, високий, тому санкції потрібно посилювати.

8. Кремль зробив однозначний вибір на користь «від’єднання» російського академічного простору від європейсько-американського: скасування Erasmus+, заяви про необхідність скасування Болонської системи та заборона програм Liberal Arts. Протягом найближчих двох років російська система вищої освіти остаточно відокремиться від світової, після чого її занепад стане невідворотнім. Відкрити / Коментувати

2022-05-27 15:24:30 ​​ Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень (23.05-27.05)

Сьогодні п‘ятниця, тому традиційно презентуємо щотижневу аналітику головних подій та трендів у країні-агресорі на політичну, економічну, військову та соціальну теми.

Ключові висновки з трендів та подій в Росії за період з 23 по 27 травня

1. Протягом минулого тижня були опубліковані тотожні пропозиції кількох західних політиків і експертів, суть яких зводиться до принципу «мир в обмін на території». Пропонується встановлення перемир’я з фіксацією нинішньої лінії зіткнення. Росія ж готується до анексії окупованих територій.

Реалізація подібного плану може привести до внутрішньої дестабілізації в Україні. В цих умовах, пріоритетним завданням української дипломатії є збереження єдності коаліції на підтримку України, вчасне отримання необхідного озброєння, та презентація альтернативного сценарію мирного процесу, який врахує національні інтереси України, але буде реалістичним у оцінках західних партнерів. І дуже важливо: розблокування портів не може стати відправною точкою для зняття санкцій.

2. Російський рубль став валютою, яка найбільше зміцніла по відношенню до долара з початку року. Для нього була створена своєрідна штучна реальність, яка повністю підконтрольна ЦБ.

Через це економіка РФ стає менш конкурентоспроможною у світі. Внаслідок санкцій, «голландської хвороби» та синдрому фінансової ізоляції Росія, схоже, стоїть на порозі глибокої економічної кризи.

3. Публічні заяви офіційних осіб про очікуване незначне падіння видобутку нафти – 5-10 % – лише маніпуляція з метою применшити вплив санкцій на економіку. Реальне падіння видобутку нафти буде значно більшим.

4. Росія повною мірою відчула дефіцит високотехнологічних товарів. У середньостроковій перспективі передбачається, що проблему вирішуватимуть грошовими вливаннями у виробництво, податковими стимулами та контрабандою.

Для вирішення нагальних проблем Кремль спробує провести аудит наявності технологій та виробничої бази у найближчих партнерів (з метою отримання активу над компаніями у майбутньому). Проте позиції Росії, які слабшають, дозволяють навіть найближчим союзникам розпочати торг за свої послуги.

Детальніше читайте на нашому сайті. Відкрити / Коментувати

2022-05-20 16:44:08 ​​​​ Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень (16.05-20.05)

Провожуємо огляд головних події та трендів у РФ. Щотижневий аналіз політичної, економічної, військової та соціальної ситуацій у Росії від експертів Українського інституту майбутнього вже доступний на нашому сайті.

Ключові висновки:

У російських регіонах з найбільшим рівнем визнаних втрат істотно нижча середня зарплата, а безробіття істотно вище за середньоросійські показники. Вмирати в Україну відправляють мешканців найменш розвинених територій, що знаходяться на «периферії» РФ. Ми маємо звичний для імперій алгоритм відправлення вмирати за імперські цінності мешканців імперських околиць.

На сьогодні заяви про план приєднання ЗАЕС до енергосистеми РФ на сьогодні є видаванням бажаного з дійсне, спрямоване перш за все на внутрішню аудиторії з меседжем про «досягнення» від окупації територій. Крім цього такі заяви можуть бути спрямованими на стурбованість Європи з приводу надійності роботи української енергосистеми в синхронному режимі з енергомережою континентальної Європи.

Частота згадувань Путіна, який знає, що робить, говорить про розгубленість еліт, які починають втрачати одну з найважливіших речей в житті: прогнозованість майбутнього. Відновлений СРСР це добре, але як все це виглядатиме, особливо з огляду на економічні санкції й закриття половини світу для цих еліт не зрозуміло.

Після смерті В.Жириновського рейтинг партії ЛДПР буде поступово падати, хоча на найближчих виборах вона ще може отримати певний результат. Епатажні заяви В.Жириновського щодо ультиматумів Заходу та територіальних претензій до України тепер стали офіційною позицією Кремля, тому ніша ура-патріотичної партії тепер зайнята владою. Але існує певна вірогідність використання бренду ЛДПР для консолідації «партії яструбів» у російській політиці.

Саміт ОДКБ показав, що усі країни-учасниці не мають бажання надавати допомогу РФ у війні в Україні, а воліють уникати цієї теми, і займатися тими питаннями регіональної безпеки, які їх цікавлять більше, і в яких Росія має обмежений вплив. Попри це, країни-учасниці ОДКБ розуміють проблеми, пов’язані з ситуацією в Україні, і воліють не відмовлятися від зв’язків з Росією для балансування у міжнародній політиці, оскільки для них монополізація впливу Заходом — не краща за домінування Росії або Китаю.

Зміни на правовому полі рф є свідченнями політики “експансії”. Серед головних напрямків такої політики: 1.Максимальне спрощення можливості потрапляння негромадян рф під охоплення “русского мира”; 2. Створення умов для максимально безконтрольного озброєння та ведення агресивної війни; 3. Максимальне виведення з-під відповідальності злочинців з рф. Усі прийняті закони у рф можуть бути використані при притягненні до відповідальності як високопосадовців рф, так і безпосередніх виконавців злочинів спеціально створеним міжнародним воєнним трибуналом, судами іноземних держав в порядку реалізації принципу універсальної юрисдикції та судами України.

Учнівська молодь – найслабша ланка у системі кремлівської пропаганди, молоді та освічені росіяни найменше довіряють Путіну та найслабше підтримують війну в Україні. Саме тому ухвалення законопроекту про створення загальноросійського руху дітей та молоді «Большая перемена» та поява політруків у школах – справа вирішена. Єдине, з приводу чого існує невизначеність – примусовість участі у новому рухові. Натомість реально добровільна участь, стимульована освітніми чи політичними пільгами, дозволить краще зцементувати майбутній путінський електорат. Відкрити / Коментувати

2022-05-13 15:35:34 ​​ Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень (09.05-13.05)

Друзі, продовжуємо щотижневу аналітику головних подій та трендів у країні-агресорі на політичну, економічну, військову та соціальну теми від експертів Українського інституту майбутнього.

Ключові висновки цього тижня:

1. Події в РФ дозволяють робити висновки про початок процесу, який може призвести до послаблення впливу групи «Роснефти» на чолі з Ігорем Сєчіним та можливої зміни ядра «методологів» у визначенні політики російської держави. При цьому посилюється група умовних «технократів», а її представник Сергій Кирієнко почав зміцнювати свої позиції та набувати суб’єктності в оточенні Путіна.

2. Дані Федеральної служби державної статистики Росії щодо втрат РФ у війні в Україні свідчать про те, що жителів Бурятії вбивають в Україні в 420 разів більше, ніж жителів Москви.

3. Путін не збирається йти на ніякі переговори. Переговори з Путіним, які йдуть не з точки зору сили, не мають жодного значення для нього. Тільки страх публічного приниження дозволить змусити його сісти за стіл переговорів.

4. Ситуація на ринку праці в Росії залишається доволі складною. До кінця 2022 року під загрозою закриття є 2 млн робочих місць в РФ.

5. У РФ впродовж цього тижня спостерігалася незвичайна тенденція – було зафіксоване зменшення рівня впливу телевізора на мізки росіян аж на 10%. Крім того, цілком очікувано посилювався «нацистський дискурс» – радикальні висловлювання цього разу звучали з вуст депутатів Держдуми.

Детальніше ознайомитися з черговим аналізом подій в РФ можна на нашому сайті. Відкрити / Коментувати

2022-05-06 17:24:21 ​​ Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень (02.05-06.05)

Друзі, нагадуємо вам, що відтепер щоп’ятниці ми публікуємо аналітику головних подій та трендів у країні-агресорі на політичну, економічну, військову та соціальну теми.

Стисло ключові висновки за останній тиждень:

1. Путін розпочав аудит політики РФ на територіях так званих ЛДНР з можливою подальшою зміною і самої політики і впливів певних груп на процеси не лише на тимчасово окупованих територіях, але й в самій РФ.

Базові сценарії по відношенню до окупованих територій та колишніх республік, які зараз входять в ОДКБ наступні:
• Анексія окупованих територій
• Створення «народних республік» для подальшого люфту в переговорному процесі
• Спроба в подальшому утворення нового СРСР на базі союзної держави, окупованих територій України та країн, що входять в ОДКБ. Дискусії в російських елітах йдуть про доцільність саме зараз (9 травня) оголошувати анексію територій і заяв про відновлення СРСР

2. За відсутності реальних успіхів на зовнішньополітичній арені та стикнувшись з економічними труднощами всередині країни, Кремль очікувано взяв курс на посилення ідеологічної обробки населення. З цією метою на держпідприємствах запроваджується інститут замполітів, а на вулицях - культ бабці з радянським прапором.

3. Результати опитувань громадської думки в РФ свідчать про те, що за час війни російське суспільство стало ще більш закритим, ізольованим від світу, і все ще довіряє Кремлю і пропаганді. «Запас міцності» у суспільній підтримці дозволяє російському керівництву проводити затяжну війну, навіть із оголошенням часткової мобілізації.

4. Навіть при запровадженні ембарго, за рахунок наявності фінансових резервів та поступовості процесу відмови від російської нафти Європою у 2022 році, економічні наслідки цього кроку не будуть критично відчутними. Проте у 2023 році слід очікувати серйозних проявів економічних наслідків нафтового ембарго.

5. Незважаючи на санкції Центробанк Росії зміг застабілізувати макроекономічну ситуацію та банківську систему. Відключення низки банків РФ від SWIFT не завдало значних збитків банківській системі Росії, лише обмежило можливість роботи із західними банками. Росія має альтернативні інструменти забезпечення платежів, оскільки в РФ працює власна платіжна банківська система.

Детальніше ознайомитися з черговим аналізом подій від експертів Українського інституту майбутнього можна на нашому сайті. Відкрити / Коментувати

2022-04-29 18:10:00 ​​ Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень (25.04 - 29.04)

Друзі, ми розпочинаємо цикл підсумків головних подій, пов’язаних з країною агресором.

Відтепер щоп’ятниці ми публікуватимемо аналітику головних подій та трендів у РФ на політичну, військову, економічну та соціальну теми. Та зокрема – працюватимемо над новими доповідями, що зосереджені на вивченні та аналізі країни-агресора.

Сьогодні ми пропонуємо вам ознайомитись із підсумками за останній тиждень на нашому сайті. Відкрити / Коментувати

2022-04-28 17:04:33 ​​ Демографічна політика 2022: Як повертати людей з-за кордону

У доповіді «Україна 2022: Як не втратити свій шанс стати сильною державою» експерти UIF визначили головні аспекти організації умов повернення наших громадян до України.

Станом на 8 квітня з України, за оцінками ООН, виїхало понад 4,3 млн осіб. Приблизно 90% з тих, що виїхали, складають жінки і діти. Водночас, за даними опитування Центру Разумкова, 79% біженців планують повернутись додому.

Серед причин, вочевидь, незнання мови, проблеми з житлом, нестача робочих місць (у великих містах навіть некваліфіковану роботу знайти складно), бажання повернутись до сім’ї. Навіть за оптимістичного варіанту, за яким 75% тих, хто виїхав, хоче повернутись, Україна втратить значну частину вмотивованого працездатного населення, хоча за найбільш реалістичним сценарієм, до України не повернеться половина біженців.

Але, крім втрати населення, Україна зіткнеться з ще одним викликом – масовим поверненням людей в обставинах, коли країна не має можливості забезпечити їх роботою, доходом, а у випадку біженців із зони бойових дій, можливо, і житлом.
Ключовими заходами, які можуть вирішити проблему, можна назвати:

Перекваліфікація кадрів та проведення інформаційної кампанії на підтримку зміни професії (з фінансовими стимулами від держави). За участі власників бізнесу та за допомогою державного фінансування варто розгорнути мережу установ, що займатимуться навчанням дорослих новим спеціальностям. Пропонувати безкоштовне навчання у разі укладання трудового договору з роботодавцем принаймні на 1 рік, або покриття понад половини вартості навчання у разі самостійного пошуку роботи.

Програму ДПП «Живи і працюй» – за умови створення (перенесення) виробництва інвестором держава зобов’язується співфінансувати (або будувати) житло. Воно пропонується громадянам за умови підписання робочого договору з підприємством. А щоб уникнути проблеми «робочих гуртожитків» передбачити механізм переходу права власності на житло до працівника за умови роботи протягом 3-5 років.

Державні субсидії (або безвідсоткові позики) для бізнесу під час створення нових робочих місць. Тобто підприємець, який має намір офіційно працевлаштувати навіть 1 особу, може отримати кошти на створення робочого місця. У такому разі навіть безвідсоткова позика вигідна — держава отримає «відсотки» у вигляді податкових відрахувань нового працівника.

Окремо слід виділити питання грошових переказів заробітчан, які минулого року склали до 14 млрд$. Держава може запропонувати своїм громадянам, які працюють за кордоном, можливості збереження та збільшення заощаджень. Зокрема:
– через створення програм залучення коштів для створення нових бізнесів. Українець-інвестор (і тут можна також позначити регіони, що потерпілі від війни) може претендувати на знижені податкові ставки на 5-10 років та субсидії (див. вище) на створення нових робочих місць.

У зовнішній політиці України ми маємо також зробити велику ставку на роботу з діаспорою, яка після цієї війни буде вагомим інструментом нашого лобізму, зокрема:

Створення системи взаємозв’язку з українцями, які проживають за кордоном. Культурне, інформаційне, освітнє сприяння. Передбачити можливість створення «українських ЗМІ» для регіонів, де є діаспори (українською мовою та мовою країни перебування).

Використання діаспори для просування товарів. Створити систему комунікації посольств, ТПП чи інших структур, відповідальних за просування українських товарів на зовнішніх ринках. Передбачити механізми пропозиції українських товарів (і сприяння оформленню угод, митному очищенню) представниками бізнесу, пов’язаними з українською діаспорою.

Читати доповідь Відкрити / Коментувати

2022-04-27 13:53:38 ​​ Модернізація фінансової системи України

У доповіді «Україна 2022. Як не втратити свій шанс стати сильною державою» експерти UIF розглянули слабкі місця української фінансової системи.

Тут пропонуємо ознайомитись з рядом ключових факторів для стабільності фінансової системи

Безготівкова платіжна інфраструктура.

У результаті паніки серед населення, а також недостатньо розвиненої платіжної інфраструктури, в перший місяць війни спостерігалися великі черги до банкоматів. За місяць населення зняло з банкоматів 40 млрд грн готівки. Відчувався дефіцит готівки в регіонах активних бойових дій через неможливість її вчасної доставки інкасаторськими службами банків. Почастішали випадки відмови підприємців, власників торгових точок та АЗС приймати безготівкову оплату.

Це збільшило навантаження на банківську систему та відтягувало додаткові ресурси на забезпечення готівковими коштами та інкасацію. Окрім того, довжелезні черги загрожували життю громадян та працівників банків, які і так працювали в посиленому режимі.

Стабільність банківської системи, загроза банкопаду.

Економіка скоротилася на 50%. На стільки ж скоротилася і банківська система України.

В шокову ситуацію економіці ще доведеться опуститися. Після закінчення активних бойових дій, НБУ доведеться відпустити ручне управління. Деякі банки підуть з ринку, системні можуть бути націоналізовані.

Щоб уникнути повторення банкопаду, держава та регулятор мають розробити програму підтримки банківської системи, в тому числі і за рахунок докапіталізації банків та видачі кредитів рефінансування.

Стратегія управління непрацюючими кредитами (NPL), які отримали такий статус внаслідок війни.

Оцінити зростання рівня непрацюючих кредитів можливо буде лише після війни. Це може бути 50% або всі 80%. В умовах відсутності додаткового капіталу для формування нових резервів (який формується з прибутку або за рахунок грошей акціонерів) українська банківська система ризикує зупинитися. Тому держава, як гарант стабільності, повинна взяти на себе функції управління цими кредитами.

Раціональним виходом з ситуації буде створення спеціальної державної інституції, яка візьме на себе тягар управління проблемними кредитами. Держава, шляхом викупу у банків найбільш проблемних кредитів за допомогою НБУ або західних партнерів, повинна передати цій інституції кредити NPL.

Іпотечне кредитування, відновлення інфраструктури.

Самостійно держава не зможе все відбудувати, а тому актуальними будуть програми доступної іпотеки, в яких українські банки гратимуть ключову роль. Такі програми мають забезпечити житлом громадян України, чиї домівки зруйновано.

Банки можуть видавати та адмініструвати іпотечні кредити, водночас самі кредити будуть передані на баланс спеціалізованої державної установи. Таким чином, зменшуватиметься навантаження на капітали банків, які не будуть зобов’язані роботи резервування під іпотеку.

Крім того, економіка потребуватиме пільгових кредитів на відбудову зруйнованих та запуск зупинених підприємств, закупівлю обладнання, модернізацію та поповнення обігових коштів.

Базовий дохід.

Мільйони українців залишилися без засобів для існування. Вони втратили домівки та роботу. Уряд уже протестував програму єПідтримка для постраждалих від війни, зокрема громадянам, які втратили доходи, виплачується по 6,5 тис. грн через Дію.

У майбутньому єПідтримка може бути масштабована на більшу кількість громадян, і Україна може стати однією з перших країн, в якій запроваджено мінімальний базовий дохід.

Залучення іноземних фінустанов.

Європейські фінансові інститути можуть зайти в капітал українських банків і врятувати їх від банкрутства. Таке входження можливе шляхом відкриття кредитних ліній для фінустанов України з можливою їхньою конвертацією в капітал банків. Водночас ці кредити мають спрямовуватися на відновлення післявоєнної економіки.

Укрексімбанк має стати банком, який просуває експорт спільно з експортним агентством. Держава має почати реально стимулювати наші експортні операції.

Читати більше... Відкрити / Коментувати

2022-04-26 15:18:59 ​​ Іван Віссаріонович Путін. Як працює історична машина РФ

UIF презентує нову доповідь "Іван Віссаріонович Путін. Як працює історична машина РФ".

В усіх суспільствах історія є одним з важливих інструментів пошуку та конструювання власної ідентичності. Але у багатих розвинених країнах вагомішими джерелами ідентифікації можуть бути поточні соціально-економічні досягнення чи висока культура, у бідних, але динамічних – візія майбутнього.

Однак існує низка держав, в яких і теперішня ситуація безрадісна, і майбутні перспективи неясні – і саме в них головним предметом гордості більшості населення стає «славна історія». До таких належить і Росія .

Надзвичайна соціально-економічна та культурно-релігійна фрагментація населення, а також підтримувана елітами ностальгія за минулою «стабільністю» і «величчю» призвела до того, що саме історія стала головним інструментом самоідентифікації сучасних росіян.

В перший свій термін Путін пропонував росіянами стабільність і перемогу над сепаратизмом в обмін на лояльність. В другий – нафтові прибутки. Але заступаючи на посаду втретє, після численних фальсифікацій та мільйонних акцій протесту, на тлі неконкурентоспроможної економіки він не міг би дати нічого іншого, крім тамування ресентименту. Так з 2013 р. і до сьогодні почав діяти новий суспільний договір – «велич в обмін на лояльність».

Відтепер Росія – це «держава з тисячолітньою історією», саме історія є найбільшою символічною цінністю країни, а гордість за минуле – основою національної єдності. Крим (як «відновлення історичної справедливості») важливіший за хліб.

Основоположним елементом російської історичної політики є концепт «Великої Перемоги». За великим рахунком, у російського суспільства немає жодної альтернативної «скрєпи», яка б об’єднувала представників усіх етнокультурних, релігійних, соціально-економічних і політичних верств, громад і течій. З іншого боку, у російської влади не залишилося жодного аргументу, крім спадкоємства у «переможців», який виправдовував би незмінність очільників Кремля.

На нинішньому етапі «Велика Перемога» остаточно перетворилася на фактично квазірелігію, що використовується в якості індульгенції сучасної російської зовнішньої політики. Переможці не можуть чинити злочинів. Росіяни – нащадки переможців, вони не можуть коїти злочини. Переможці облаштували світовий устрій в Ялті у 1945 р. Росіяни – нащадки переможців, вони мають право впливати на світові рішення. Всі, хто проти Росії тоді і зараз – фашисти.

А відсутність в сучасній Росії справжньої політики призвела до того, що дебати про історію стали чимось більшим за просто суперечки про минуле. Це – дебати про сьогодення. Якщо немає змоги критикувати Путіна – критикують Сталіна. Не можуть виправдати ГУЛАГ, виправдовують Івана Грозного. Ця непроговореність відображається у фантастиці. Всюди в світі популярні романи про альтернативну історію, але немає країни, де було б так багато «потраплянців» в літературі – і в добу Сталіна, і в добу Ніколая ІІ.

Історія в Росії – більше ніж історія. Відкрити / Коментувати