UIF | Український інститут майбутнього

2021-06-18 10:05:47 ​​ Друзі, презентуємо новий проєкт «ТЕД-УІМ» від Українського інституту майбутнього!

У новому форматі «ТЕД-УІМ» на YouTube-каналі Інституту наші експерти будуть розмірковувати та ділитися з вами своїми думками щодо важливих тем, не лише зі сфери їхньої професійної експертизи, а й тих тем, які загалом турбують суспільство та світ. І що головне – формують наше майбутнє!

У першому випуску поговоримо про феномен "репутації". Серед політологів, експертів, а особливо філософів уже дуже давно обговорюється те, що у нашому соціумі відсутнє поняття репутації. А саме «репутація» як соціальний інститут є частиною, в тому числі, і політичної культури розвинених країн. Адже в цивілізованому суспільстві втрата репутації прирівнюється до втрати кар’єри, статусу та довіри оточуючих.

Лектором першого випуску став Станіслав Асєєв, експерт з питань окупованої частини Донбасу УІМ, автор книги «Світлий шлях: історія одного концтабору» та Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2021 року за книгу «В ізоляції».

Тож, у новому форматі – «ТЕД-УІМ», невеликий історичний екскурс щодо витоків проблеми "репутації" вже чекає на вас!

Цікавого перегляду!


Відкрити / Коментувати

2021-06-16 10:08:21 ​​​​ Податок на Google: хто насправді заплатить за нововведення парламентарів

Нещодавно депутати ухвалили закон, який передбачає обкладення податком на додану вартість послуг, які надають українцям міжнародні інтернет-гіганти.

Експерти ж говорять, що, не дивлячись на гучні заяви в пресі про позитивні сторони закону, насправді додаткові надходження до бюджету не перевищуватимуть 300-500 мільйонів гривень на рік.

Але найцікавішим є питання про те, хто ж насправді заплатить за ці нововведення?

Про всі аспекти нового закону у нашому відео разом з експертом УІМ – Данилом Моніним.

WHITE HOUSE TALKS – експертна думка з перших вуст!




Відкрити / Коментувати

2021-06-14 16:55:02 ​​ Криза між Марокко та Іспанією

Що сталося?

Марокко видали різку та агресивну заяву проти Іспанії. У МЗС королівства звинуватили Мадрид у “сприянні сепаратизму”, що викликало протест з боку іспанської влади.

Дипломатичний конфлікт став одним з найбільш гучних за останні 10 років.

З чого все почалося?

Наприкінці квітня Іспанія прийняла у себе на лікування Ібрагіма Галі, лідера “Фронту Полісаріо” — угруповання, яке багато років бореться проти Марокко за незалежність Західної Сахари.

Це не сподобалося марокканцям, і вони висловили протест. Це призвело до затяжної дипломатичної “війни слів” між Рабатом та Мадридом, яка ледь не призвела до розриву стосунків.

До чого тут Західна Сахара?

Західна Сахара — спірна територія, колишня іспанська колонія, багата на природні ресурси. Марокко вважає її невід’ємною частиною своєї території, а відтак “Фронт Полісаріо” — сепаратистською терористичною організацією.

Іспанія займає протилежну позицію: не визнає суверенітет Марокко над Сахарою. Через це, між сторонами зберігаються напружені відносини.

У чому суть нинішньої кризи?

Приїзд лідера сахарських сепаратистів до Мадрида у Марокко розцінили як провокацію та погрозу. Після кількох гострих критичних заяв на адресу Іспанії, офіційний Рабат почав переглядати свою співпрацю з Мадридом.

У відповідь іспанська влада також заморозила контакти з Марокко у кількох сферах, включаючи співпрацю у питаннях нелегальної міграції.

Це призвело до загострення ситуації на спільному кордоні в анклаві Сеута, де іспанці почали масову депортацію нелегальних мігрантів назад у Марокко. Останні розцінили це як помсту.

Що це значить?

Гостра криза між Марокко та Іспанією може призвести до суттєвого погіршення стосунків між Європою та Магрибом в цілому. Це матиме негативні наслідки для боротьби з нелегальною міграцією, один з основних маршрутів якої пролягає якраз територією Марокко.

До того ж, криза відображає посилені амбіції Рабата у регіоні після того, як минулого року США стали першою країною, яка визнала Західну Сахару територією Марокко, вступивши в конфлікт з країнами ЄС, і зокрема Іспанією. З того часу, Марокко стали більш принциповими у питанні Сахари, і намагаються посилити свій вплив у регіоні на тлі послаблення своїх конкурентів — Алжиру, Тунісу та Лівії.

Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF Відкрити / Коментувати

2021-06-14 12:50:50 Новий виток англо-американських відносин

Президент США Джо Байден і прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон провели першу особисту зустріч. Одним із результатів переговорів між лідерами двох країн стало підписання документа про зміцнення співпраці двох країн, який вони назвали «новою Атлантичною хартією».

Але чи такі вже міцні союзницькі відносини підписантів? Та чи дійсно у «союзників» немає протиріч, які б привели до зростання конкуренції між ними?

Про це — у сьогоднішньому випуску WHITE HOUSE TALKS з Ілією Кусою, а ще — про амбітні плани двох великих держав та про те, чому обидві країни можуть стати конкурентами найближчим часом



Відкрити / Коментувати

2021-06-12 16:00:29 ​​ Вибори президента у Перу: пост-ковідний ідеологічний розрив

Президентська кампанія у Перу стала однією з найбільш розкольницьких для країни, хоча й не безпрецедентних.

Основна битва розгорнулася між двома абсолютно несхожими кандидатами, представниками крайніх політичних таборів та ідеологій, які мали діаметрально протилежні програми.

Колишній шкільний учитель з бідної багатодітної малограмотної селянської родини, соціаліст Педро Кастійо пішов на вибори із вкрай популярною ліво-популістською програмою дій. Через конституційні зміни, він пропонує “революційні реформи” у галузі промисловості та сфері захисту прав робітників, обіцяючи, серед іншого, націоналізацію деяких великих видобувних підприємств, підвищення податків для великого бізнесу та розширення соціальних програм державної допомоги для найбідніших верств населення.

З іншого боку стоїть донька колишнього перуанського диктатора із впливової та могутньої столичної родини Кейко Фухіморі. Вона представляє великий капітал, багаті корпорації та великий бізнес, а також активний середній клас у Лімі, і виступає за тісні стосунки зі США.

Відповідно до офіційних даних ЦВК, перемогу на виборах отримав Педро Кастійо, але його відрив від суперниці мінімальний, всього лише 0,4%. Для Кейко Фухіморі це вже третя спроба зайняти президентський пост і третя поразка із невеликим відривом після кампаній 2011 та 2016 років. Її партія вже подала заявку на перерахунок частини голосів після скарг про порушення на дільницях.

Утім, не так важливо, хто саме президент. Ситуація у Перу свідчить, що переможцю не варто сподіватися на легке президентство. Результат виборів чітко показує, що країна розколота, а відтак, робити різкі кроки новий глава держави не зможе, якщо хоче уникнути нової політичної кризи.

До того ж, у парламенті ситуація лишається  не менш складною: десять різних партій, які не можуть знайти спільної мови, з яких найбільші — соціалісти Кастійо та праві консерватори Фухіморі. У випадку будь-яких радикальних рішень з боку президента, це неодмінно призведе до зіткнення з парламентом. Минулого року ця битва завершилася доволі неоднозначним імпічментом президента Мартіна Віскарри, у результаті чого країною прокотилася хвиля кривавих протестів.

Відповідно, новий президент Перу буде змушений вести переговори з великими корпораціями, щоб досягти компромісу із ними.

Радикальні кроки можуть виявитися занадто ризикованими, враховуючи вибухонебезпечні настрої у країні, яка мала трагічний досвід громадянських війн.
 
Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF Відкрити / Коментувати

2021-06-12 14:00:53 Для чого прийняли антиахметівський закон?

Нещодавно у мережі все більше стали обговорювати новини про так званий «антиахметівський» закон та закон «щодо рестуктуризації боргів перед МВФ». Звичайно ж, автори цих текстів переконують нас у тому, що ці закони покликані принести благо та процвітання нашій державі.

Але чи так це насправді? Чи, можливо, є якісь «підводні камені», які уміло прикрили гучними назвами законопроєктів?

У новому випуску ТИЖДЕНЬ З UIF директор економічних програм та співзасновник UIF Анатолій Амелін дасть свою експертну оцінку ситуації та розповість, кому ж насправді нашкодять ініціативи наших законотворців



Відкрити / Коментувати

2021-06-12 12:53:56 ​​ Візит Джо Байдена до Британії: сильні меседжі, потужна риторика, але непрості виклики попереду

Перша зарубіжна поїздка президента США стала й початком його “європейського турне”. Для Великої Британії та особисто прем’єр-міністра Бориса Джонсона це значна дипломатична перемога: Штати здійснили перший закордонний візит саме у Лондон, виділивши таким чином британців з-поміж інших союзників.

Візит Дж. Байдена до Британії має кілька задач:

Запустити персональну “живу” дипломатію нового президента у пост-ковідний період;

Підтвердити свою прихильність ідеї розбудови тісних взаємовідносин з європейськими союзниками на контрасті з 4 попередніми роками Д. Трампа;

Реконсолідувати політичний вплив США у Європі, відродити пошкоджені роками Трампа персональні зв’язки та реанімувати репутаційні позиції Вашингтона;

Висунути нові пропозиції щодо посилення глобальної коаліції США-Європа шляхом створення нових інституційних форматів співпраці (саміт США-ЄС), відродження старих концептів (“особливі стосунки” з Британією + Атлантична хартія), залучення до коаліції нових гравців (Східна Європа, Балтія, Туреччина, Балкани тощо);

Зблизитися з Британією і посилити партнерство з Лондоном щодо глобальних викликів: суперництво з КНР, боротьба з пандемією COVID-19, реформа глобальної фінансової системи, розбудова нового балансу сил.
 
Утім, попри такі амбітні плани Вашингтона, стосунки із Британією лишаються непростими. На особистому рівні між Б. Джонсоном і Дж. Байденом склалися прохолодні стосунки: обидва критикували один одного раніше та мають різні ідеологічні позиції.

До того ж, між США та Британією лишаються протиріччя у питаннях трансатлантичної торговельної угоди, наслідків Brexit (США підтримують особливий торговий статус Північної Ірландії, а в Британії до цього ставляться неоднозначно), ставлення до концепту “особливих відносин”, а також щодо окремих регіональних питань (Сирія, Ізраїль-Палестина, Ємен, Лівія, Туреччина, Південний Кавказ тощо).

Відтак, візит Байдена до Великої Британії є потужним стартом для своєї трансатлантичної політики, однак показує, що швидкого відновлення старих форматів співпраці з Європою не буде.

Нова Атлантична хартія, яку США та Британія підписали за результатами візиту, є сильною політичною декларацією, але має переважно символічний характер, і поки що не відображає реальний стан справ у американсько-британских стосунках.

Велика Британія хоче грати самостійну роль на світовій арені після Brexit, і не повертатися до старої моделі співпраці зі США, тим більше знову потрапляти у залежність від глобальних гравців.

Ключове питання, над яким працюватимуть Вашингтон і Лондон: на які компроміси готові піти обидві сторони, щоб досягнути ідеальної рівноваги між собою?

Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF Відкрити / Коментувати

2021-06-10 10:08:42 Де Зеленскький знайде мільйон гектарів під ліси?

Президент Зеленський починає новий амбітний проєкт – «Зелена країна». Передбачається, що у найближчі кілька років буде висаджено один мільярд дерев.

Але скільки коштів потрібно для реалізації такої мети? Та й де брати «вільні» землі для заліснення країни? І чи не стане новий проєкт новим джерелом для збагачення корупціонерів?

Спробуємо відповісти на ці та інші запитання разом із виконавчим директором UIF – Вадимом Денисенком у новому випуску ТИЖДЕНЬ З UIF




Відкрити / Коментувати

2021-06-07 14:00:29 ​​ 9% українців вживають алкоголь від кількох разів на тиждень

За даними соціологічного дослідження, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з New Image Marketing Group, третина громадян України (35%) взагалі не вживають спиртні напої. Також під час опитування кожен п’ятий (22%) заявив, що вживає їх дуже рідко – не більше кількох разів на рік і ще стільки ж відповіли, що не частіше кількох разів на місяць. Про часте вживання алкоголю – від кількох разів на тиждень – розповіли 9% респондентів.

Відповіді чоловіків та жінок щодо вживання алкоголю доволі помітно відрізняються.

Серед жінок більша частка тих, хто ніколи не вживає алкоголь – 43% до 26% чоловіків.

Тоді як чоловіки вдвічі частіше вживають спиртні напої хоча б раз на тиждень (16% до 8%) та вшестеро частіше вживають алкоголь по кілька разів на тиждень (13% до 2%).

Найбільша частка тих, хто дотримується тверезості, серед старшого покоління (46%), а найменша – серед представників групи 33-45 років (28%).

За регіональною ознакою немає суттєвих відмінностей між відповідями респондентів щодо вживання алкоголю.

Крім того, абсолютна бсолютна більшість (82%) громадян заявила, що локдауни ніяк не вплинули на їхнє вживання або невживання алкоголю. Лише 6% відповіли, що стали вживати більше і ще 10% – навпаки, заявили, що стали менше вживати.

Докладніше про результати соціологічного дослідження щодо впливу локдауну на здоров'я українців Відкрити / Коментувати

2021-06-07 09:01:10 Олігархів більше не буде?

У мережі з’явився текст закону, що покликаний покласти край нашій заскорузлій олігархічній системі. Але чи дає закон визначення поняттю «олігарх»? Та й взагалі, як розрізнити великий бізнес та олігархів?

Ще однією новиною, яка вразила експертну спільноту, стала діяльність нашого уряду, що прийняв програмні документи, які суперечать один одному. І постає питання, чи розуміють самі урядовці, які макроекономічні показники очікувати в найближчі роки?

То на що ж розраховувати бізнесу та інвесторам? І чи не стануть вони жертвами нових законодавчих ініціатив? Не пропустіть ТИЖДЕНЬ З UIF з директором економічних програм UIF - Анатолієм Амеліним



Відкрити / Коментувати