2021-06-12 12:53:56
Візит Джо Байдена до Британії: сильні меседжі, потужна риторика, але непрості виклики попереду
Перша зарубіжна поїздка президента США стала й початком його “європейського турне”. Для Великої Британії та особисто прем’єр-міністра Бориса Джонсона це значна дипломатична перемога: Штати здійснили перший закордонний візит саме у Лондон, виділивши таким чином британців з-поміж інших союзників.
Візит Дж. Байдена до Британії має кілька задач:
Запустити персональну “живу” дипломатію нового президента у пост-ковідний період;
Підтвердити свою прихильність ідеї розбудови тісних взаємовідносин з європейськими союзниками на контрасті з 4 попередніми роками Д. Трампа;
Реконсолідувати політичний вплив США у Європі, відродити пошкоджені роками Трампа персональні зв’язки та реанімувати репутаційні позиції Вашингтона;
Висунути нові пропозиції щодо посилення глобальної коаліції США-Європа шляхом створення нових інституційних форматів співпраці (саміт США-ЄС), відродження старих концептів (“особливі стосунки” з Британією + Атлантична хартія), залучення до коаліції нових гравців (Східна Європа, Балтія, Туреччина, Балкани тощо);
Зблизитися з Британією і посилити партнерство з Лондоном щодо глобальних викликів: суперництво з КНР, боротьба з пандемією COVID-19, реформа глобальної фінансової системи, розбудова нового балансу сил.
Утім, попри такі амбітні плани Вашингтона, стосунки із Британією лишаються непростими. На особистому рівні між Б. Джонсоном і Дж. Байденом склалися прохолодні стосунки: обидва критикували один одного раніше та мають різні ідеологічні позиції.
До того ж, між США та Британією лишаються протиріччя у питаннях трансатлантичної торговельної угоди, наслідків Brexit (США підтримують особливий торговий статус Північної Ірландії, а в Британії до цього ставляться неоднозначно), ставлення до концепту “особливих відносин”, а також щодо окремих регіональних питань (Сирія, Ізраїль-Палестина, Ємен, Лівія, Туреччина, Південний Кавказ тощо).
Відтак, візит Байдена до Великої Британії є потужним стартом для своєї трансатлантичної політики, однак показує, що швидкого відновлення старих форматів співпраці з Європою не буде. Нова Атлантична хартія, яку США та Британія підписали за результатами візиту, є сильною політичною декларацією, але має переважно символічний характер, і поки що не відображає реальний стан справ у американсько-британских стосунках.
Велика Британія хоче грати самостійну роль на світовій арені після Brexit, і не повертатися до старої моделі співпраці зі США, тим більше знову потрапляти у залежність від глобальних гравців.
Ключове питання, над яким працюватимуть Вашингтон і Лондон: на які компроміси готові піти обидві сторони, щоб досягнути ідеальної рівноваги між собою?
Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF
455 views09:53