УП. Кляті питання

2021-04-14 22:02:45 Про що всі говорили 14 квітня? П’ять головних новин середи:

1. У Києві на 2 тижні продовжили посилений карантинний режим.

2. Міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна заявила, що українські спецслужби та військові у 2014 році могли звільнити Слов’янськ, Краматорськ та Луганськ на ранньому етапі АТО.

3. Засідання РНБО планують провести 15 квітня.

4. Зеленський пропонує Раді ліквідувати скандальний Окружний адмінсуд Києва та утворити Київський міський окружний адміністративний суд.

5. Греція з 14 травня планує приймати українських туристів. Деталі

Станьте частиною нашої команди — приєднуйтесь до Толоки УП! Відкрити / Коментувати

2021-04-14 11:30:21 Хто брав участь у "злитті" справи Татарова?

Місяць тому завершився строк розслідування у справі заступника керівника Офісу президента Олега Татарова. Окремі прокурори, слідчі та судді доклали чимало зусиль для злиття цієї справи — і тепер заступник Єрмака остаточно уникнув кримінальної відповідальності. Хто "рятував" Татарова? Розповідаємо:

1. Все почалося з Ірини Венедіктової. 1 грудня 2020 року, таємно, ввечері, без вивчення матеріалів справи генпрокурорка протиправно змінила групу прокурорів. Таким чином вона зірвала вручення підозри Татарову.

2. Після незаконного рішення Печерського суду заступник Венедіктової Олексій Симоненко передав справу від НАБУ до СБУ. Одразу після цього зі справи прибрали прокурорів САП, яких змінили на прокурорів з Офісу Венедіктової.

3. Виконавцями "зливу" були прокурори ОГП, яким передали справу. Їхні імена теж треба закарбувати для історії: Грицан, Олейнікова, Рудницька, Потапенко, Прос, Левадна, Височин, Однолько, Ушатий, Степаненко, Розанов та Шоп’як.

4. Ключову роль відігравав прокурор Андрій Грицан. Після усунення прокурорів САП він відмовився просити для Татарова тримання під вартою і відкликав клопотання. А для виведення справи з підсудності ВАКС прокурори змінили підозру одному з ключових фігурантів справи Микитасю.

5. Суддя Печерського райсуду Києва Сергій Вовк ухвалив незаконне рішення, яким зобов’язав ОГП забрати справу у НАБУ і передати іншому органу розслідування. А судді Шевченківського райсуду Києва Олена Мєлєшак і Марина Антонюк відмовилися продовжити строки розслідування у справі.

6. Зеленський не міг не бачити, як протягом кількох місяців Татарова абсолютно зухвало рятували. При цьому президент жодним чином не відреагував на такі дії, а генпрокурорка Венедіктова, призначена за його поданням, досі залишається на своїй посаді. А Татаров досі працює заступником керівника Офісу президента. Відкрити / Коментувати

2021-04-13 21:23:30 Про що усі говорили 13 квітня? П’ять головних новин вівторка:

1. Зеленський вніс до Ради як невідкладний законопроєкт, яким пропонує ліквідувати скандальний Окружний адмінсуд Києва.

2. Заступник глави МЗС РФ, коментуючи направлення американських військових кораблів у Чорне море, заявив, що США краще "триматися подалі" від Криму "для їх же блага".

3. Степанов заявив, що Україна сягнула піку третьої хвилі епідемії COVID-19, бо ситуація почала стабілізуватися — кількість госпіталізацій спадає.

4. Росія працює над дедоларизацією економіки і відмовою від використання контрольованих Заходом міжнародних платіжних систем Visa і MasterCard.

5. Генсек НАТО заявив, що тільки Україна може вирішувати, приєднуватися їй до Альянсу чи ні, і тільки союзники вирішують, чи вона готова до цього. Деталі

Станьте частиною нашої команди — приєднуйтесь до Толоки УП! Відкрити / Коментувати

2021-04-13 17:46:06 Що відбувається з бюджетом Пенсійного фонду?

У прагненні підтримати підприємців та підвищити соцвиплати влада забула про один важливий нюанс — величезну діру у бюджеті Пенсійного фонду. Звідки вона взялася, і як можна виправити цю ситуацію? Усі деталі та цифри ми зібрали в тексті, а ось коротко:

1. Днями Пенсійний фонд відзвітував, що завершив перший квартал з понадплановим дефіцитом 7,5 млрд грн. Сукупні борги ПФ сягають майже 70 млрд грн. Запозичення коштів з Єдиного казначейського рахунку стали інструментом часткового фінансування пенсій.

2. Відповідно до рішення Кабміну, у 2021 році доходи Пенсійного фонду становитимуть рекордні для країни 495,5 млрд грн. З них 294 млрд грн – це надходження від ЄСВ, 195,5 млрд грн – переказ з держбюджету. З останніх 21,7 млрд грн – це покриття з держбюджету запланованого дефіциту.

3. Сукупно тільки через прискорену індексацію пенсій та звільнення ФОПів від сплати ЄСВ понадплановий дефіцит Пенсійного фонду до кінця 2021 року може сягнути 22,9 млрд грн.

4. Проте джерел фінансування понадпланового дефіциту уряд та парламент не передбачили. Поки що уряд вирішує проблему шляхом надання фонду безвідсоткових позик з єдиного казначейського рахунку.

5. У 2020 році ПФ теж активно брав позики з ЄКР на покриття розривів ліквідності і за результатами року не зміг повернути Держказначейству 12,9 млрд грн. Сумарний обсяг непогашених позик ПФ перед казначейством 1 січня 2021 року сягав 62 млрд грн. Це без урахування цьогорічних 7,5 млрд грн.

6. Позики не є системним вирішенням проблеми, адже позичати можна довго і без обмежень. Швидке та прозоре вирішення проблеми – це внесення змін до закону про держбюджет-2021, аби формально збільшити фінансування ПФ з бюджету. Відкрити / Коментувати

2021-04-13 12:44:39 Як Україна планує боротися за вступ до ЄС?

Якщо раптом ця новина пролетіла повз вас, урочисто повідомляємо: Литва офіційно зобов'язалася підтримати Україну, коли Київ передасть у Брюссель свою заявку на вступ до ЄС. І це лише маленька частина амбітного плану Банкової. Що там такого задумали в ОП, і які перспективи ми маємо зараз? Розповідаємо:

1. Декларація визнає за Україною так звану "європейську перспективу", тобто право подати заявку на членство у ЄС у разі дотримання всіх умов і зобов’язань. І Литовська Республіка підтримає Україну, коли вона вирішить подати заявку на членство в ЄС.

2. На Банковій вважають, що "литовська декларація" є лише першим кроком у масштабнішій стратегії. Пошук наступних підписантів розпочався вже зараз. За даними “ЄП”, у травні запланований візит Зеленського до Польщі.

3. В теорії можна розраховувати на підтримку частини північноєвропейських чи східноєвропейських членів ЄС (хоча з ними складніше), але на цьому – все. "Навіть 8 держав – це надто оптимістична оцінка. Швидше, може йтися про чотири, та й це непросто", – каже один зі співрозмовників ЄП.

4. Втім, схоже, що у Києва є "лайфхак", який дозволяє зняти цю проблему. Не дарма назва документа звучить як "декларація про європерспективу України", а не про "підтримку її членства в ЄС".

5. Збирати голоси у ЄС під "визнання перспективи", а не "гарантії підтримки вступу" буде значно простіше. Так, фінальне рішення ЄС все одно ухвалюватиме консенсусом – але чим менше лишатиметься тих, хто проти, тим простіше буде переконувати їх змінити думку.

6. Втім, цей результат стає можливим лише у разі, якщо одночасно з проханням про перспективу Київ демонструватиме успіхи у проведенні реформ, підкреслюють друзі України. Відкрити / Коментувати

2021-04-12 21:34:28 Про що всі говорили 12 квітня? П’ять головних новин понеділка:

1. Журналісти британського телеканалу Sky опублікували сюжет про табір російських військових, включно із технікою, який розташувався недалеко від українського кордону.

2. Зеленський заявив, що можливість російського вторгнення до України цілком реальна і держава до цього готова.

3. Зеленський запросив переговори з Путіним, щоб обговорити ескалацію на сході України, в Кремлі ж стверджують, що в останні дні запитів від Зеленського на телефонну розмову з Путіним не було.

4. У неділю в США спалахнули нові протести через смерть 20-річного чорношкірого хлопця від рук поліцейського.

5. Кабмін дозволив найкращим іноземним закладам вищої освіти відкривати філії в Україні. Деталі

Станьте частиною нашої команди — приєднуйтесь до Толоки УП! Відкрити / Коментувати

2021-04-12 11:10:19 Як пропаганда РФ реагує на нове загострення із Заходом?

Більшість українців зараз цікавить одне питання: чи готує РФ напад на Україну? Але давайте спробуємо подивитися на цю ситуацію ширше. Які наративи просуває РФ на новому етапі конфлікту з ЄС та НАТО? Розповідаємо:

1. Москва, як і раніше, намагається сформувати в українців негативне ставлення до ЄС і лякає уявними загрозами. Українські прокремлівські ЗМІ ретранслюють для своєї цільової аудиторії наративи про розкол та неспроможність ЄС.

2. Одночасно інформація про співпрацю Москви з Берліном і Парижем подається в Україні так, щоби продемонструвати уявну недієздатність української влади. У такий спосіб Кремль намагається показати, що рішення, пов'язані з Україною, ухвалюватимуть без її участі.

3. Просуваються тези про те, що Україна є ненадійним партнером для ЄС через постійне порушення взятих на себе зобов'язань, підписання та виконання Угоди про асоціацію з ЄС призводить лише до підвищення комунальних тарифів і зубожіння населення, а до українців в ЄС ставляться як до людей другого сорту.

4. Кремль також експлуатує тему вакцинації та вакцини "Спутник V". Активно використовується будь-яка інформація про зацікавленість країн ЄС у придбанні та використанні "Спутник V".

5. Пропагандисти також нав'язують думку, що у разі конфлікту між НАТО і Росією Україна буде змушена воювати, а військові дії, ймовірно, відбуватимуться на її території. РФ прагне переконати, що Україна розглядається НАТО як полігон бойових дій проти Росії.

6. Прокремлівські медіа переконують, що у військових діях візьме участь усе населення України. Паралельно пропагують уявну перевагу російської армії. Це можна розцінювати як показову демонстрацію готовності Росії вступити у військовий конфлікт з країнами НАТО. Відкрити / Коментувати

2021-04-09 23:24:42 Про що всі говорили 9 квітня? П’ять головних новин п’ятниці:

1. Кабмін прийняв постанову, згідно з якою деякі препарати на основі канабісу тепер не входять до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

2. Представник МЗС РФ Марія Захарова заявила, що вступ України в НАТО приведе до "незворотних наслідків" для української державності та ескалації на Донбасі.

3. США проінформували Туреччину, що два їх військові кораблі пройдуть через турецькі протоки і перебуватимуть у Чорному морі до 4 травня.

4. Чоловік королеви Великої Британії принц Філіп помер у віці 99 років.

5. Одеський апеляційний суд змінив запобіжний захід Сергію Стерненку і Руслану Демчуку з утримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Деталі

Станьте частиною нашої команди — приєднуйтесь до Толоки УП! Відкрити / Коментувати

2021-04-09 16:30:43 Подкаст "Життя бентежне". Ми до останнього брехали їй, що все буде добре: Дві історії про смерть

Це другий епізод подкасту "Життя бентежне" – подкасту, героєм якого може стати кожен, хто хоче розповісти свою історію.

Цей епізод буде важко слухати, бо для нього епізоду ми записали дві схожі, і одночасно різні історії про смерть матерів.  Тема смерті досить табуйована у нашому суспільстві, ми не звикли про неї говорити, і не знаємо, як треба поводитись, коли ми стикаємось з нею. 

Як це, удавати, що все добре, знаходити дорогі препарати і розуміти, що вони вже не допоможуть, та чи можна навчитись прийняти смерть? Або як це, рости у родині, де не вміли спілкуватись і де тобі не пояснюють що відбувається з мамою? І що робити, коли приходить смерть? Розповідають Марія Жартовська та Віталій Атаманчук.

Якщо у вас є історія, якою б ви хотіли поділитись, пишіть нам на пошту SMM@pravda.com.ua або у телеграм-бот @UkrPravdaQuestionsBot

Слухати можна:
Apple Podcasts: http://apple.co/3hi5y6i
Soundcloud: http://bit.ly/3pkssg6
Spotify: http://spoti.fi/3rqPnbj
Сайт УП: https://bit.ly/2KR2qlR
YouTube: https://bit.ly/3aFRXUV
Інші платформи: https://we.fo/1545644940 Відкрити / Коментувати

2021-04-09 15:23:43 Як Україні допоможе досвід ЄС з поєднання вакцин?

Станом на 7 квітня в Україні обома дозами провакциновано аж дві людини. Та ще й подальше постачання вакцини Covishield (AstraZeneca) зірвалося, бо Індія наклала заборону на її експорт. І як тепер бути тим українцям, які отримали першу дозу Covishield, а другої їм можуть і не привезти? Ось, що про це думають у ЄС:

1. У ЄС це питання постало через хвилю паніки з приводу рідкісного побічного ефекту у вакцинованих препаратом Oxford/AstraZeneca. Але ще задовго до цього вчені всерйоз замислювалися про те, чи можна другий укол отримати іншою вакциною. Відповідь фахівців була одноголосною – напевно, можна.

2. Звісно, це припущення потребує підтвердження клінічними дослідженнями. Саме тому необхідно додавати слово "напевно". І байдуже, що Pfizer та AstraZeneca виготовлені за різною технологією. Головне те, що вони обидві викликають в організмі імунну відповідь, а тому є взаємодоповнюючими.

3. Першопроходцем стала Німеччина. Керівник німецького вакцинаційного комітету STIKO вже заявив, що дані з експериментів на тваринах показують: імунна реакція після другої дози, зробленої іншою вакциною, така сама.

4. Цікаво, що німецький STIKO, який запропонував комбінувати різні вакцини, у своїй рекомендації зазначає: повних даних про безпечність та ефективність поєднання вакцин з різною технологією ще немає.

5. Тут важливо зауважити, що жодна із затверджених у ЄС вакцин не визнана регулятором 100% безпечною за повноцінною процедурою. Вони отримали умовний допуск, що надається, "коли переваги швидкої доступності лікарського засобу більші, ніж ризик, що витікає з недостатньої повноти даних".

6. У Британії ще з лютого триває дослідження на 800 волонтерах з поєднанням вакцин AstraZeneca i Pfizer. Перші його результати очікують на початку літа. Науковці, що ініціювали його, теж припускають, що поєднання різних препаратів може давати навіть кращий захист. Відкрити / Коментувати