Get Mystery Box with random crypto!

УП. Кляті питання

Логотип телеграм -каналу ukr_pravda — УП. Кляті питання У
Логотип телеграм -каналу ukr_pravda — УП. Кляті питання
Адреса каналу: @ukr_pravda
Категорії: Новини
Мова: Українська
Країна: Україна
Передплатники: 24.95K
Опис з каналу

Офіційний канал інтернет-видання "Українська правда"
Співпраця та зворотній зв'язок: @fedor_vasilievich
Реклама: https://telegra.ph/Reklama-na-UP-Klyatі-pitannya-11-24
Чат каналу: https://t.me/ukr_pravda_chat
Поставити питання: @UkrPravdaQuestionsBot

Ratings & Reviews

2.33

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

1

4 stars

0

3 stars

0

2 stars

0

1 stars

2


Останні повідомлення 102

2021-03-26 22:33:05 Про що усі говорили 26 березня? П’ять головних новин п’ятниці:

1. На Донбасі через обстріл окупантів загинуло 4 українських військових, ще 2 отримали поранення — Зеленський консультується з "нормандською четвіркою".

2. Трьом керівникам ініціативних груп громадського руху "Український вибір", який очолює Медведчук, повідомлено про підозру в держзраді за участь в організації та проведенні "референдуму" в Криму.

3. Офіс президента на один вечір позичив телеканалу "1+1" свої двері, пошкоджені протестувальниками 20 березня на Банковій, доставка здійснювалась за кошти каналу — заявила Юлія Мендель.

4. Приватна військова компанія, пов’язана з екснардепом Семеном Семенченком, впродовж останніх років працювала в інтересах Коломойського — Семенченко свою провину заперечує.

5. Якби вибори президента в Україні відбулися найближчим часом, за Зеленського проголосувало б 24,7% тих, хто має намір голосувати і визначився з вибором. Деталі

Станьте частиною нашої команди — приєднуйтесь до Толоки УП!
5.6K views19:33
Відкрити / Коментувати
2021-03-26 13:55:38 Що передбачає проєкт "Дія City"?

Зеленський разом із Мінцифрою та Мінфіном взялися реформувати українську ІТ-індустрію. І вже незабаром Рада має голосувати за запровадження спеціального правового режиму "Дія.City". Що про це думають самі айтішники — читайте у нашому тексті, а ось дуже коротко про зміст цього законопроєкту:

1. У вересні 2020 президент озвучив такі головні цілі запровадження спецрежиму "Дія.City": спростити оподаткування, лібералізувати трудові відносини та посилити захист від неправомірного втручання у роботу компаній зі сфери ІТ.

2. Однак перша версія спецрежиму "Дія.City" викликала багато критики. Найбільше обурення викликали повне скасування співпраці підприємств з контрактниками ФОП третьої групи, введення обов’язкових зборів з резидентів "Дія.City" розміром 14-21 дол на місяць з кожного працівника та появу нового держрегулятора.

3. Що змінилося в новій редакції? По-перше, спрощено вимоги до стартапів і тепер не потрібен бізнес-план. По-друге, встановлено чіткий перехід з моделі ФОП до гіг-контрактів – 2 роки від реєстрації першого резидента.

4. Крім того, значно зменшились повноваження Мінцифри. А вступ до саморегулюючої організації резидентів буде добровільним. В попередній редакції ІТ-компанії були зобов'язані вступати в саморегулюючу організацію.

5. А ще лібералізуються норми договорів про непереманювання. І, зрештою, більш конкретно прописані підстави для втрати статусу резидента, а також механізм апеляції.

6. Представники ІТ-індустрії по-різному оцінюють умови спецрежиму "Дія.City". Оцінки варіюються від нейтрально-позитивних до негативних. Більшість каже, що проєкт закону "Дія.City" хоч і містить позитивні зміни, але все ж не вирішує принципові питання.
5.8K viewsedited  10:55
Відкрити / Коментувати
2021-03-25 22:27:58 Про що всі говорили 25 березня? П’ять головних новин четверга:

1. Україна б'є власні антирекорди COVID: 16 669 нових випадків і 362 летальних.

2. Прокурори повідомили нардепу про підозру в ухиленні від сплати податків на понад 97 млн грн.

3. Першу партію вакцин "CoronaVac" виробництва китайської компанії Sinovac Biotech уже відправили в Україну.

4. СБУ провела обшуки в офісах всеукраїнського громадського руху "Український вибір-Право народу", лідером якої є Віктор Медведчук.

5. МОЗ внесло Миколаївську і Черкаську області до переліку "червоних" зон. Тепер у цьому списку 11 регіонів. Деталі

Станьте частиною нашої команди — приєднуйтесь до Толоки УП!
5.6K viewsedited  19:27
Відкрити / Коментувати
2021-03-25 17:00:36 Uklon святкує 11-річчя підключенням нових міст

На сьогодні у додатка вже понад 7,5 млн завантажень та 2 млн замовлень на місяць.

Сервіс пропонує масу опцій при замовленні авто: можна обрати машину з мовчазним водієм, вказати, що з вами буде тварина, або потрібне авто з дитячим кріслом.

Також можна замовити електрокар, розділити поїздку з другом або вибрати AntiCOVID-клас авто з захисними перегородками.

Докладніше читайте в матеріалі.

#Клята_реклама
5.8K views14:00
Відкрити / Коментувати
2021-03-25 12:08:15 Чому за 7 років після початку люстрації чиновники поновлюються на посадах?

Свого часу давньогрецький персонаж Геракл боровся із лернейською гідрою, яка мала 9 голів дракона. І на місці кожної відрубаної голови щоразу виростали дві нові. Отак і з українським політикумом, який колись нібито очистився від старих еліт за допомогою люстрації. А тепер вони знову почали виринати з небуття. Чому ж так відбувається? Розповідаємо:

1. У вересні 2014 року депутати таки ухвалили закон "Про очищення влади". Він мав не допустити до управління державою службовців, які сприяли узурпації влади Януковичем, підриву основ нацбезпеки і оборони, порушенню прав і свобод людини.

2. Очищення охопило досить широке коло посад: як вищі щаблі естеблішменту, так і дрібніших службовців. Крім того, у закон вписали колишніх радянських функціонерів. Люстрація передбачала два види обмеження: усунення від влади на 10 і на 5 років.

3. У законі прописаний перелік посад, де не можуть працювати люстровані. Цей список був доволі широким, але не забороняв їм йти на виборні посади. Люстрованим закрили доступ до Кабміну, керівництва СБУ, ГПУ, Нацбанку, посад у ЗС, органів суддівського врядування, ЦВК, керівництва Адміністрацією президента тощо.

4. Закон 2014 року підводять прописані в ньому причини ухвалення. Люстратори посилаються на кримінальні розслідування проти функціонерів Януковича, згадують про корупцію, направляючи реформу в бік покарання.

5. Хоча мета мала бути прописана так, що ці чиновники брали участь у побудові недемократичних форм правління та організовували репресії. Підстави застосування люстрації до одних людей і "амністія" для інших теж не були прописані достатньо чітко.

6. Дискутивним також є питання, хто саме мав проводити реформу. Український закон поклав обов’язок самоочищення на кожне відомство. Через це люстраційний департамент Мін’юсту фактично не мав впливу на основні рушійні сили репресій: МВС, СБУ, прокуратуру.

7. Сумнівні та дискутивні положення люстрації стали інструментами в руках тих, хто з нею не погодився. Чиновники почали звертались до судів із вимогою повернути їм посаду. Більшість із них апелювали до порушення принципу індивідуальної відповідальності.
5.8K views09:08
Відкрити / Коментувати
2021-03-24 22:37:31 Про що всі говорили 24 березня? П’ять головних новин середи:

1. Секретар РНБО Олексій Данілов закликає не називати Донеччину і Луганщину Донбасом, оскільки це слово є наративом, нав’язаним країною-агресором.

2. Причина смерті вакцинованої від коронавірусу військовослужбовиці, яка померла у вівторок в Одеській області, – гостра серцево-судинна недостатність.

3. Робоча група так званої Державної ради окупованого Росією Криму готує позов, який подадуть у кримський "суд", через "водну блокаду".

4. ДБР за погодженням ОГП повідомило про підозру колишньому прем’єр-міністру Миколі Азарову у вчиненні останнім державної зради за попередньою змовою групою осіб через підписання у 2010 році Харківських угод.

5. Асоціація перевізників має намір просити владу Києва офіційно заборонити роботу маршруток, щоб не збанкрутіти, проїзд також подорожчає. Деталі

Станьте частиною нашої команди — приєднуйтесь до Толоки УП!
5.8K views19:37
Відкрити / Коментувати
2021-03-24 18:23:33 Як працює NFT?

Останнім часом люд в інтернеті вже зовсім подурів і почав скуповувати твіти, невидані пісні улюблених виконавців, віртуальні кросівки і навіть тако. То що ж це таке – черговий хайп чи технологія майбутнього? Спробуємо розібратися:

1. З технічної точки зору, будь-яка криптовалюта – токен, та не кожен токен – криптовалюта. За своєю природою токени взаємозамінні. Bitcoin можна обміняти на інший, як купюру 100 грн – на таку ж іншу. Це особливість усіх валют світу, у тому числі віртуальних.

2. Проте існують невзаємозамінні токени – NFT (Non-fungible token). Це унікальний вид активу чи товару в цифровому вигляді. Тобто NFT-токен – це файл, який посвідчує право власності на певний товар, який існує винятково в інтернеті.

3. Технологія NFT переосмислює суть інформації та її цінності. Наприклад, якщо хтось захоче придбати мем з котом, що летить у космосі і лишає за собою веселку, це коштуватиме 600 тис дол. При цьому відео з мемом так само залишиться на YouTube і подивитися його зможе кожен охочий. Просто 600 тис дол – це ціна права власності на мем.

4. Це трохи не вписується в парадигму ринкових відносин, де покупець товару стає його одноосібним власником та користувачем, але працює це саме так. Чим більше людей поділиться мемом з котом у соцмережах, тим популярнішим і дорожчим він буде.

5. Значна частина ринку NFT припадає на ігрову індустрію. Персонажів чи артефакти переводять в NFT-токени, ними стає простіше обмінюватися чи продавати, зменшується ризик бути обманутим.

6. NFT може покращити систему авторського права та інтелектуальної власності. NFT можна прикріпити до будь-якого цифрового товару. Оскільки токени зберігаються у відкритому і розподіленому блокчейні, інформація про товар, його власника та історії операцій з ним буде завжди доступна і достовірна.
6.0K views15:23
Відкрити / Коментувати
2021-03-24 12:36:14 Що відбувається з "Голосом"?

Останнім часом єдиний хор молодої парламентської сили почав співати у різнобій. Чому ж посварилися депутати "Голосу"? Розповідаємо:

1. Зі свого минулого в корпоративному секторі лідерка "Голосу" Кіра Рудик принесла у партію досить жорстку управлінську модель. Однак через відсутність достатнього особистого авторитету однопартійці Рудик почали говорити про узурпацію.

2. Яким чином ця "узурпація" стала можливою? Є кілька ключових точок. Перша – зміна глави фракції "Голос" у Раді на Ярослава Железняка. У фракції виникла напруга. По-перше, Железняк має чи не найбільш довірливі стосунки з Рудик. По-друге, деякі депутати вважали, що їх незаслужено усунули від керівництва фракцією.

3. Згодом "Голос" обрав новий склад політради партії, в якому не знайшлося місця таким людям, наприклад, як Сергій Притула. Після цього радикальне крило "Голосу" демонстративно заселфилося з Притулою в одному з ресторанів Києва.

4. Нове загострення сталося після заяви Рудик, що "Слуга народу" циклічно обговорює з "Голосом" можливість створення коаліції. Відразу після цього низка депутатів написали обурені пости у Facebook. Кілька депутатів у той же день демонстративно видалились із партійного чату у WhatsApp.

5. Ще один публічний вибух стався 22 березня, коли нардеп Юрчишин публічно виніс внутрішньопартійні чвари у Facebook. Так, під постом Железняка, де той засуджує вандалізм на території ОПУ, Юрчишин написав, що його повідомили про виключення з фракції.

6. Політрада "Голосу" попередила 6 нардепів про виключення з партії після голосування за направлення до КСУ законопроєкту щодо порядку призначення на посади та звільнення з посад директорів НАБУ та ДБР. Серед цих депутатів були також Роман Лозинський, Соломія Бобровська, Ольга Стефанишина, Олександра Устінова, Володимир Цабаль.

7. Водночас у керівництві "Голосу" не розуміють публічної істерики своїх колег і скаржаться, що ці депутати нікого не попереджали, що збираються голосувати за звернення до КСУ, коли публічно фракція виступила проти цього.
6.1K views09:36
Відкрити / Коментувати
2021-03-23 22:16:57 Про що усі говорили 23 березня? П’ять головних новин вівторок:

1. Уряд запровадив обов’язкову наявність негативного ПЛР-тесту на коронавірус, зробленого не раніше, ніж за 72 години, для іноземців при в’їзді в Україну.

2. Кабмін заборонив ходити на вулицях та в парках без захисних масок у "червоних" зонах, якщо не дотримується соціальна дистанція.

3. Поліція оголосила про підозру одному із організаторів акції на підтримку Стерненка, лідеру руху "Гонор" Сергію Філімонову, а суд відправив під цілодобовий домашній арешт затриманого після мітингу Владислава Сорда.

4. У столичному метрополітені вперше за допомогою дефібрилятора врятували життя 56-річного чоловіка.

5. Засновник Twitter Джек Дорзі продав свій перший твіт у соцмережі за понад 2,9 мільйона доларів у вигляді NFT, або невзаємозамінного токена. Деталі

Станьте частиною нашої команди — приєднуйтесь до Толоки УП!
2.6K views19:16
Відкрити / Коментувати
2021-03-23 17:01:22 Чому депутати хочуть зменшити вартість азартних ліцензій?

У більшості країн світу дохід від азартних ігор оподатковується на вищому рівні, ніж звичайний бізнес. А от українські депутати вирішили покреативити — вони хочуть знизити податки на дохід від проведення азартних ігор. До чого це може призвести? Розповідаємо:

1. Уряд має амбітні плани щодо продажу ліцензій на азартні ігри у 2021 році. До спецфонду держбюджету від представників умовно нової для України галузі цьогоріч повинно надійти близько 7,4 млрд грн.

2. Аби виконати план, до кінця 2021 в Україні має бути видано щонайменше 20 найдорожчих ліцензій або 190 ліцензій на інтернет-казино. Однак за два місяці було видано лише 3 ліцензії в категорії "Інтернет-казино".

3. Другим ризиком зриву цього плану є зменшення вартості ліцензій та ставок оподаткування для грального бізнесу, що активно лобіюють різні групи нардепів. У парламенті було зареєстровано 9 таких законопроєктів переважно від депутатів зі "Слуги народу", "За майбутнє" і групи "Довіра".

4. Чинний рівень податкового навантаження на гральний бізнес в Україні має таку структуру: доходи від виграшів та призів – 18% від загальної суми виграшів, виплачених гравцям. Податок на прибуток для організаторів азартних ігор – 18%.

5. Податок на дохід з використання гральних автоматів – 10%, з букмекерської діяльності та азартних ігор – 18%, з випуску та проведення лотерей – 30%.

6. Здебільшого розвинуті країни встановлюють для організаторів ігор високі ставки оподаткування. Порівняно з ними, сукупний рівень оподаткування в Україні не є високим для такого виду діяльності.

7. Усі ініціативи нардепів спрямовані на зменшення рівня оподаткування грального бізнесу та виграшів. Така кількість законодавчих ініціатив, більшість з яких не підтримує Мінфін, свідчить, що тут не обійшлося без лобіювання з боку власників грального бізнесу та, можливо, інших зацікавлених осіб.
4.0K views14:01
Відкрити / Коментувати