УП. Кляті питання

2021-03-17 12:48:28 Чому країни ЄС відмовляються від вакцини AstraZeneca?

За останні дні 13 держав оголосили, що призупиняють використання вакцини AstraZeneca через формування тромбів у декількох людей після вакцинації. Але є одна важлива деталь: "після вакцинації" не обов’язково означає "внаслідок вакцинації". Тоді що це за паніка виникла навколо щеплень? Якщо коротко:

1. На початку місяця Австрія, а слідом за нею Естонія та ще кілька країн призупинили використання однієї партії вакцини Oxford-AstraZeneca до розслідування обставин смерті однієї людини і захворювання у другої. Згодом регулятор ЄС дійшов висновку, що вакцина не була причиною смерті.

2. Але вже 11 березня Данія повідомила, що призупиняє використання вакцини від AstraZeneca через один летальний випадок. Так само вчинили Норвегія та Ісландія.

3. У Норвегії зафіксували декілька повідомлень про виникнення тромбів невдовзі після вакцинації та кілька випадків крововиливів під шкіру. До "клубу обережних" одна за одною приєднувалися інші країни. Та справжнім вибухом стало рішення МОЗ Німеччини. Тоді за лічені години так само вчинили Франція, Італія, Іспанія та деякі інші. Загалом до заборони долучилися 13 держав.

4. Перш за все, треба наголосити, що йдеться про підозри щодо побічних ефектів, а не про доведені випадки. Хоча є лікарі, які припускають, що інциденти справді можуть бути пов’язані з вакцинацією.

5. Загалом у Німеччині зробили щеплення понад 1,6 млн дозами вакцини AstraZeneca. І хоча на цьому фоні кількість загиблих є дуже невисокою – та навіть один летальний випадок із доведеним зв’язком між вакцинацією та побічним ефектом є надзвичайною подією.

6. AstraZeneca від початку використання в ЄС стикнулася з певними іміджевими проблемами. Вона заснована на використанні модифікованого аденовірусу, введення якого саме по собі викликає захисну реакцію організму.

7. Щеплення AstraZeneca часто викликає нетривале, але помітне підвищення температури. Це – нормальна реакція організму, але у людей, які щеплюються нею, вона викликає сумніви. Тож чергова хвиля паніки вже стала ударом для і так хиткої довіри європейців до "АстраЗенеки". І це означає, що на тлі дефіциту вакцин вакцинація ще більш гальмуватиме. Відкрити / Коментувати

2021-03-16 22:19:25 Про що усі говорили 16 березня? П’ять головних новин вівторка:

1. Зеленський дещо піднявся у президентському рейтингу — якби вибори відбувалися найближчим часом, чинний президент отримав би 27%. Водночас за Порошенка планують проголосувати 20% опитаних.

2. Радник глави української делегації в ТКГ Олексій Арестович на прохання написати пост у соцмережі щодо засідань ТКГ українською мовою послав користувача "на х*й".

3. У ніч з 15 на 16 березня у Києві біля місць проживання та роботи російських дипломатів з’явились плакати, на яких росіяни визнають Крим українським.

4. Кандидатка від "Європейської солідарності" у 87-му окрузі на Прикарпатті Маруся Звіробій заявила, що знімає свою кандидатуру на користь кандидата від ВО "Свобода" Руслана Кошулинського.

5. Депутати Львівської облради підтримали звернення до Кабміну та Міністерства молоді та спорту щодо присвоєння "Арені Львів" імені Степана Бандери. Деталі

Станьте частиною нашої команди — приєднуйтесь до Толоки УП! Відкрити / Коментувати

2021-03-16 17:14:17 Дивлячись на фото, ви мабуть подумали, що це кадри зі зйомок фільму?

Насправді це ромське село Підвиноградів у Закарпатській області, яке вважають найбагатшим у регіоні.

Тут є близько чотирьох з половиною тисяч жителів. Майже 50% з них – роми, які компактно проживають в тій частині селища, яку називають "табором".

Поруч з замкоподібними будинками з позолотою тут можна побачити дуже бідні будинки-халупи.

Багату частину Підвиноградова часто порівнюють з київською Конча-Заспою.

У селі розмовляють на суміші української, російської та угорської мов.

95% ромів – євангельські християни-баптисти, які не п'ють, не курять і не дивляться телевізор, а також намагаються дотримуватися всіх біблійних заповідей.

Особлива гордість жителів табору – місцеві дівчата та жінки, які носять розкішні сукні.

Тут стверджують: таких нарядів, крім Підвиноградова і сусіднього Королевого, не зустрінеш більше ні в одному ромському таборі України.

Читайте репортаж і дивіться відео, щоб відчути атмосферу сповна. Відкрити / Коментувати

2021-03-16 17:14:16 Думаєте, куди помандрувати Україною?

Журналісти “Української правди” можуть вам в цьому допомогти.

Вони об’їздили вже більше сотні цікавих місць і занотували та зафільмували для вас найважливіше.

Підписуйтесь на телеграм-канал УП.Подорожі і дізнавайтеся непопсові місця країни Відкрити / Коментувати

2021-03-16 15:08:11 Як правильно називати український Крим?

Ми зібрали декілька коректних термінів, які варто раз і назавжди запам’ятати всім і кожному. То як же називати Крим, щоби не дати сумнівів у тому, що він і надалі лишається частиною України? Пояснюємо:

1. І за українським законодавством, і за нормами міжнародного права Крим є окупованим, а відповідно, Росія має статус держави-окупанта. Але це не єдиний правильний термін.

2. Правильними є такі терміни: окупація або тимчасова окупація Криму. Слово "тимчасово" не є обов’язковим, бо, за міжнародним правом окупація за визначенням є тимчасовим, проміжним станом, тож таке скорочення не є помилкою.

3. Однак, окрім юридичного навантаження, є також політичне. Тож додавання слова "тимчасово" додатково підкреслює, що Україна не змирилася та не змириться з окупацією. А владу в Криму, до слова, правильно називати "окупаційною адміністрацією" або "окупаційною владою".

4. Анексія Криму, або незаконна анексія, або (найкраще) протиправна анексія. Цей термін, попри поширений міф, не є помилковим і не шкодить Україні. Анексія є міжнародним злочином, тобто дією всупереч міжнародному праву, а тому згадка про неї не означає "визнання Криму російським".

5. Однак, якщо ви посадовець, то до згадки про анексію дуже бажано згадувати про її невизнання, щоби зняти спроби різночитання. А ще краще – оперувати офіційною термінологією українського законодавства про "окупований півострів".

6. Спроба анексії Криму. Це ще одне, альтернативне формулювання, покликане підкреслити невизнання анексії. Таку формулу просуває українське МЗС. Але найкраще урядові було би замість цього терміну вживати трохи довший: "спроба легалізації анексії Криму". Відкрити / Коментувати

2021-03-16 11:16:12 Що змінило скандальне інтерв’ю для британської монархії?

Минув майже тиждень з моменту резонансного інтерв’ю, яке дали принц Гаррі та Меган Маркл. Миттєві наслідки цієї розмови для Британії і США виявилися кардинально протилежними. Але є дещо ще більш цікаве. Як може змінитися інститут монархії в Британії у далекоглядній перспективі? Розповідаємо:

1. Деякі британські видання провели своєрідний фактчекінг, зробивши висновок, що в окремих випадках Меган або відверто говорила неправду, або помилялася. Це стосується і проблеми з наданням титулу принца сину Арчі, і фактів останньої зустрічі Меган зі своєю сестрою і т.д.

2. З'ясувалися навіть деталі конфлікту між Меган та Кейт Міддлтон. Знайшлася свідок їхньої суперечки, яка підтвердила, що плакала після неї саме Кейт – радикально усупереч тому, що прозвучало в інтерв'ю.

3. Впливова агенція YouGov заміряла рейтинги популярності членів королівської родини після скандалу. І якщо всі інші члени родини не змінили свої показники (за винятком принца Чарльза, рейтинг якого також знизився, але не так кардинально), популярність Меган і Гаррі в Британії обвалилася та перебуває на найнижчій позначці за всю історію досліджень.

4. А от в Америці все відбувається з точністю до навпаки. Купа американських селебритіз на чолі з Бейонсе та навіть Хілларі Клінтон заявили про підтримку Меган. Ліберальна громадськість обурена монархічними порядками в Британії та нібито "знущанням" над першою темношкірою герцогинею.

5. Хоча й за океаном не всі так одностайні. Консервативні кола, включаючи деяких політиків-республіканців, засудили намагання Меган Маркл зруйнувати інститут монархії в Британії.

6. Без сумніву, інститут монархії в Британії нині складає іспит на виклики сучасності. Сила британської монархії саме в тому, що за зовнішньою консервативністю та незмінністю ховається гнучкість, прагматична готовність до змін та викликів часу.

7. Ймовірно, вже найближчим часом ми побачимо публічні прояви толерантності та поваги до темношкірих та інших представників меншин в країні, до людей із психологічними проблемами тощо. Хоч ніхто й не визнаватиме зв'язок між цими діями та заявами герцогині. Відкрити / Коментувати

2021-03-15 22:18:39 Про що всі говорили 15 березня? П’ять головних новин понеділка:

1. Олександра Дубінського виключили із партії "Слуга Народу" за порушення статуту та непокору керівним органам партії.

2. Німеччина, Італія, Франція, Іспанія та Індонезія тимчасово зупинили використання вакцини від коронавірусу, розробленої Університетом Оксфорду та компанією AstraZeneca.

3. Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко перебуває на лікарняному, оскільки у нього діагностували коронавірус.

4. Генпрокурорка Ірина Венедіктова підписала ще три підозри колишнім посадовцям Приватбанку.

5. Американська кіноакадемія оголосила шорт-листи в усіх номінаціях кінопремії "Оскар-2021". Деталі

Станьте частиною нашої команди — приєднуйтесь до Толоки УП! Відкрити / Коментувати

2021-03-15 16:22:02 Як Китай втрачає Центральну та Східну Європу?

Мало хто знає про існування міжнародної платформи “17+1” між Китаєм та 17 державами Центральної та Східної Європи. А насправді там відбуваються дуже цікаві процеси, які відображають цілі глобальні геополітичні зсуви. То що ж сталося зі спробами Китаю закріпитися у Східній Європі? Якщо коротко:

1. Формат "17+1" був створений Китаєм у 2012 році та спершу включав 16 країн Центральної та Східної Європи, як членів ЄС (Болгарія, Румунія, Хорватія, Словенія, Словаччина, Чехія, Угорщина, Польща, Латвія, Естонія, Литва), так і кандидатів (Сербія, Албанія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Північна Македонія). У 2019 році до них приєдналася Греція.

2. Китай позиціонує цей формат як міжнародний майданчик для покращення співпраці та створення взаємопов’язаних економічних та логістичних проєктів. Країни ЦСЄ розглядали "17+1" як можливість залучення китайських інвестицій у свою економіку.

3. Однак, цей формат так і не став драйвером для економічного зростання країн ЦСЄ, а частка китайських інвестицій залишається незначною, особливо у порівнянні з інвестуванням Пекіна в країни Західної Європи.

4. На думку багатьох експертів, формат "17+1" є прикриттям для посилення китайських економічних позицій та їхньої трансформації в інструменти політичного впливу. Пекін просуває наративи про неефективність та занепад західних моделей управління. Така практика вже починає приносити й геополітичні дивіденди.

5. Показовий випадок – голосування в 2016 році в Раді ЄС стосовно засудження фактів порушення Китаєм міжнародного права в Південно-Китайському морі, заблоковане Угорщиною, Грецією, Хорватією та Словенією. Так само країни ЦСЄ не одностайні у своїй позиції щодо заяв, які засуджують порушення прав людини в Китаї.

6. Втім, зміна ставлення до китайських інвестицій у Вашингтоні та Брюсселі впливає й на ЦСЄ. За результатами останнього саміту "17+1" стало помітно, що керівництво країн регіону стало дедалі критичніше ставитися до політики Китаю.

7. На перегляд відносин із Пекіном впливатиме й американсько-китайське протистояння, яке за Байдена набиратиме системності. Тож корекція підходів країн ЦСЄ до Китаю триватиме й надалі. І це варто мати на увазі й Києву, який також намагається знайти свою стратегію відносин із Пекіном. Відкрити / Коментувати

2021-03-15 12:19:18 Що там з вакцинацією в Україні?

Вже більше двох тижнів в Україні триває вакцинація проти COVID-19. Але кількість питань до цієї кампанії зростає пропорційно до кількості здійснених щеплень. Ми вирішили поспілкуватися з головним санітарним лікарем Віктором Ляшком, і ось що він нам розповів:

Про потужності: Є 600 мобільних бригад, які можуть зробити 100 щеплень на добу. 4250 пунктів щеплень, які в середньому будуть робити 30 щеплень на добу. Це нам дасть можливість робити 5 млн щеплень на місяць при повній завантаженості бригад, наявності вакцин і правильно сформованих чергах. Якщо буде більше доз вакцини, в нас ще є 11 тисяч кабінетів щеплень для рутинної вакцинації.

Про повільні темпи вакцинації: Питання не в тому, чи могли ми за раз проколоти і 20, і 30 тисяч доз в перший день. Могли. Але, ми як МОЗ і я, як головний санітарний лікар, насамперед відповідаємо за те, щоб компанія розгорнулася і не зірвалася в перші дні, бо вони найбільш критичні. Ми запускаємо вакцинацію каскадним методом.

Про відмови від щеплень: Відмова від щеплення не означає, що людина не вакцинується завтра чи післязавтра або через 10 днів. Але аналізуючи наш 10 денний процес роботи, можемо сказати, що, наприклад, у ковідних лікарнях ми вакцинували зараз 24%, працівників лабораторій – 30%, в працівників екстреної медичної допомоги – 20%.

Про щеплення громадських діячів: Насамперед, це наші ветерани АТО, після цього – відомі люди з політичної сфери, тобто нардепи, голови обласних адміністрацій, облрад, ОТГ. Тобто ті люди, за яких віддавало свої голоси населення. А далі вже йдуть популярні співаки, письменники, художники, журналісти, які по віку старше 60 років.

Про невикористані дози: Я не скажу, що це утилізовано, бо може бути розбито, пошкоджено чи ще щось. У середньому ми говоримо про 199 доз

Про побічні ефекти: Несприятливі події після інмунізації в Україні не перевищують 1% від усіх зроблених щеплень. Насамперед, це біль в місці ін’єкції, почервоніння, набряк, незначне підвищення температури на нетривалий час, м’язовий біль, і, може бути, загальна слабкість.

Про колективний імунітет: Він формується при досягненні вакцинації 95%. Це рекомендації ВООЗ. При коронавірусі нам потрібно також досягнути цього відсотку. Але зараз у нас пріоритет зменшити госпіталізації та негативні наслідки після інфікування – серйозні ускладнення, летальні випадки, і позбавитися карантинних обмежень.

Про “паспорти вакцинації”: Інформація про те, що ми вакцинуємо людину, вноситься в електронну систему охорони здоров’я, і в разі необхідності будь-який сімейний лікар зможе видати відповідну довідку.

Замість постскриптуму: Щойно з’ясувалося, що головний санлікар України захворів на коронавірус. Причому симптоми у нього з'явилися на 13 день після щеплення. Тож Ляшко вирішив нагадати, що ефективність вакцини після одноразової стандартної дози становить 76% з 22 по 90 день Відкрити / Коментувати

2021-03-14 16:38:36 ​​Подкаст «Кляті питання»: Акції, облігації, проблеми фондового ринку України та головні правила інвестора-початківця: Епізод про інвестиції

Більшість українців не звикли до інвестицій і частіше зберігають зайві гроші у доларах під матрацом, ніж на банківському депозиті, не кажучи вже про акції чи облігації. Разом з цим, інтерес до інвестицій все ж по трохи зростає.

Але що робити з зайвими грошима? Усе вкласти в біткоїн? А якщо депозит, то гривневий чи у валюті? А чим акції відрізняються від облігацій і скільки грошей в них краще вкладати?

У новому епізоді подкасту «Кляті питання» разом з президентом Інвестиційної групи «Універ» Тарасом Козаком говоримо про види інвестицій, причини нерозвинутого фінансового ринку в Україні та головні правила, про які слід пам’ятати інвестору-початківцю.

Подкаст можна слухати де завгодно:
Apple Podcasts: https://apple.co/3jJWasP​
Google Podcasts: https://bit.ly/2WWU1Aa​
Soundcloud: https://bit.ly/3g2O5NF​
YouTube: https://bit.ly/3q90ALR
Інші платформи: https://we.fo/1467916042 Відкрити / Коментувати