Get Mystery Box with random crypto!

Українська - ЛЕГкО

Логотип телеграм -каналу ukrainelegko — Українська - ЛЕГкО У
Логотип телеграм -каналу ukrainelegko — Українська - ЛЕГкО
Адреса каналу: @ukrainelegko
Категорії: Мови
Мова: Українська
Передплатники: 298
Опис з каналу

Авторський канал для всіх охочих вивчати і вдосконалювати мову у легкій, доступній формі, з любов'ю до рідного слова. Ми - найкращі, бо професіональні!
Реклама - @businessbog

Ratings & Reviews

2.33

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

0

3 stars

1

2 stars

2

1 stars

0


Останні повідомлення 8

2022-02-06 11:24:40
33 views08:24
Відкрити / Коментувати
2022-02-06 11:24:35
33 views08:24
Відкрити / Коментувати
2022-01-22 16:32:01 Сьогодні відзначаємо ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ.

103 роки тому проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

У соборності багато вимірів. Один з них — мовний. Хоч українська мова віками розвивалася на теренах різних держав, вона не втратила своєї цілісності. Попри місцеві відмінності, її об’єднує чимало фонетичних, граматичних і лексичних рис, спільних для всіх наріч.

Як відомо, у ХІХ — на початку ХХ ст. на українських етнічних землях розвивалися два різновиди літературної мови — східноукраїнський і західноукраїнський. Перший був поширений на теренах України, що перебували в складі Російської імперії. Другим послугувалися жителі українських земель, які входили до Австро-Угорщини.

Обидва варіанти базувалися на різних діалектних основах і відображали особливості різних українських говорів.

Східноукраїнський варіант ґрунтувався на східнополіських говірках (П. Куліш, С. Васильченко), середньонаддніпрянських (Т. Шевченко, Л. Глібов, І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, М. Старицький), слобожанських (П. Грабовський, Я. Щоголів, Б. Грінченко), степових (М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий), подільських (А. Свидницький, С. Руданський, М. Коцюбинський), волинсько-західнополіських (Леся Українка).

На галицько-буковинсько-карпатських говірках основана мова творів письменників, що представляли західноукраїнський варіант (М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький, Ю. Федькович, І. Франко, О. Кобилянська, В. Стефаник, М. Черемшина, Лесь Мартович, О. Маковей).

Варіанти інтенсивно взаємодіяли й збагачували один одного. Злити їх воєдино, витворити спільну багатофункційну літературну мову, — таким було обопільне бажання східно- і західноукраїнських діячів культури. Та було це завданням нелегким. Обидві сторони багато чого в мовотворенні одна одної не сприймали. І все ж шляхом взаємних компромісів у 1920-ті роки кістяк єдиної літературної мови в основному склався.

Після об’єднання українських етнічних земель в Українській Державі два варіанти остаточно злилися в єдину літературну мову. Спільними або, принаймні, зрозумілими для всіх українців стали слова, які раніше були поширені лише в одному з варіантів.

Сьогодні ми дібрали для вас 50 пар синонімів, один з яких походить зі сходу України (ліворуч), а другий — із заходу (праворуч):

білка — вивірка

божевільний — вар’ят

верета — коц

відчай — розпач

вогнище — ватра

господар — ґазда

даремно — дурно

держати — тримати

допомога — поміч

дядько — вуйко

жадати — прагнути

ждати — чекати

жилетка — камізелька

житло — помешкання

журитися — гризтися

завада — перешкода

зовсім — цілком

зоря — звізда

каструля — баняк

квітка — чічка

кидати — метати

користь — хосен

косий — зизий

кривдити — ображати

либонь — відай

лічити — рахувати

мотузка — вужівка

навіжений – шалений

навкруги — довкола

нестача — брак

нехай — най

обличчя — твар

парубок — легінь

півень — когут

піднос — таця

пісня — співанка

плечі — барки

пожилець — мешканець

сапа — мотика

сковорода — пательня

сливе — майже

стосунки — відносини

строк — реченець

сховок — криївка

троянда — ружа

тужити — банувати

хата — хижа

чашка — горня

черевики — мешти

шарф — шалик.

***

Більше про регіональні відмінності нашої мови читайте в книжці відомого діалектолога ІВАНА МАТВІЯСА «ВАРІАНТИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ» (1998).
35 views13:32
Відкрити / Коментувати
2022-01-22 16:31:57
34 views13:31
Відкрити / Коментувати
2022-01-18 22:03:28 Багато хто, висловлюючи подяку, необдумано каже: «Велике дякую!».
Але так не можна, це помилка.

«Дякую» — це дієслово, тож ми не можемо супроводжувати його прикметниками, так само як не кажемо, наприклад, «веселе працюю», «чудове граю», «велике пишу» чи «неймовірне готую».

Правильно казати:
щиро дякую;
красно дякую;
ґречно дякую;
дуже дякую та ін.

Також висловити вдячність можна за допомогою слова «Спасибі», і тут прикметники будуть на своєму місці:
велике спасибі;
щире спасибі;
сердечне спасибі.

Щире спасибі Вам за замітки про Шевченка. (І. Франко).
Передай від мене і від діток наших щире спасибі твоїм офіцерам, що прописали нашому голові. (О. Гончар)
Ну, спасибі вам, дідусю, за пораду! Велике спасибі! (О. Вишня)
Спасибі, синку, велике спасибі… Я й не знав, що ти такий… майстер. (В. Нестайко)

Слово «спасибі» не є росіянізмом, бо це спільнослов'янське слово, утворене від «Спаси Бог», тому його можна спокійно вживати як у розмовній, так і в літературній мові.
37 views19:03
Відкрити / Коментувати
2022-01-18 22:03:14
35 views19:03
Відкрити / Коментувати
2022-01-17 20:01:58
Чи не насолода для вух, коли чуєш багату українськомовну адаптацію фільмів?

Не зміг утриматися, щоб не поділитися цим шматком відео з вами.

А яке смачне українське слово запамʼяталося вам під час перегляду фільмів?
_______
#збагачуйся @Українська мова
Стати благодійником проєкту можна ТУТ 
50 views17:01
Відкрити / Коментувати
2022-01-17 19:59:32 ​​Фразеологізми зі значенням «далеко»

Приклади вживання:

«Скільки-то люду… пішло на казенні хліба, а дехто попхався аж туди, де Макар телят пасе» (Панас Мирний).

«Збирається на весілля, а жених там, де козам роги правлять!» (Г. Квітка-Основ’яненко).

«Ой ні! Далека, далека сторона, аж на краю світа!» (М. Кропивницький).

«Бодай вже ти задубів, як маєш сидіти десь у дідька в зубах!» (М. Коцюбинський).

Більше фразеологізмів тут: https://ukr-mova.in.ua/library/frazeologizmu/
43 views16:59
Відкрити / Коментувати
2022-01-17 19:59:04 ​​Свят-вечір чи Святвечір?

Донедавна назву вечора напередодні Різдва писали по-різному: свят-вечір, святвечір, Свят-вечір, Святвечір. У новій редакції українського правопису зафіксовано останній варіант, тому правильно писати разом і з великої літери: Святвечір.

Смачної куті!
29 views16:59
Відкрити / Коментувати
2022-01-17 19:58:58 ​​ Різдвяні святки́ — це святкова пора від Різдва до Водохрестя.

Зверніть увагу! Правильно вимовляти святки́, а не свя́тки. Крім того, правильно наголошувати коля́дник, коля́дникові, коля́дники, коля́дників, коля́дникам тощо, а не колядни́к, колядники́, колядника́м.
27 views16:58
Відкрити / Коментувати