християнські вірші 🇺🇦

2023-02-21 21:15:33 Як добре , що Христос є в мене
Він поряд коли важко на душі
Коли так хочеться усе земне забути
Він не лишає , підкріпляє у борні

Він знає всі мої страждання
Й спокуси , що трапляються в житті
Він завжди все мені допомагає
Коли так важко у земнім путі

Христос Він поряд із зі мною
Я відчуваю це все більше з кожним днем
Його любов до мене незрівнянна
Так затишно коли Він поруч є

Христос святий , предвічний, дивний
Не підається вимірам людським
Його любов сповняє миром
І радістю , що Він дає сповна

Христос Ти батько мій небесний
Не залишай мене Ти ,не на мить
Будь поруч , в радості і в горі
Для ввічності мене Ти збережи


Автор: L.Pidsadna @virsh_online Відкрити / Коментувати

2023-02-21 08:40:51 НІКОЛИ З ВПЕНЕНІСТЮ НЕ ПЛАНУЙ ЖИТТЯ...

Ніколи з впевненістю не плануй життя,
Проектувати наперед не варто,
Бо ти не знаєш, що породить завтра,
Чи не зупинить смерть серцебиття.

Ніколи днем майбутнім не хвались
І не кажи, що зробиш те чи інше,
"Як Бог мені дозволить", - скажи ліпше
І щиро, як дитина, помолись.

Ніколи не кажи: "Я зможу все,
Я все зроблю, усе мені під силу",
Бо ти не знаєш, у яку хвилину
Ти на шляху своєму упадеш.

Ніколи ти собою не гордись,
Собі у серці не складай медалі,
Якщо ти маєш успіх в якійсь справі,
То краще перед Господом смирись.

Ніколи не надійся на людей,
Бо плоть насправді - то хитка опора,
Якщо тобі хтось помагав учора,
То завтра вже, можливо, підведе.

Ніколи не дивись в життя чуже,
І приміряти не спіши на себе
Те, в що тобі вдягатися не треба,
Те, що тобі лиш горе принесе.

Ніколи на життя не нарікай,
Якщо воно не так, як хочеш, склалось,
Якщо незадоволення зібралось,
Про біди інших в той момент згадай.

Ніколи цінні миті не марнуй:
Людське життя - то наче вітру подих,
Як сон короткий, в небуття відходить,
А ти будь на сторожі і пильнуй.

Ніколи не кажи, що є ще час,
Що ти устигнеш з Богом примиритись,
Як кличе Він, не смій тоді баритись,
Бо то, можливо, твій останній шанс.

Ніколи не плануй життя своє,
Довір його в Батьківські руки Бога,
Бо хто пройшов із Ним земну дорогу,
Той, хоч помре, та з Богом оживе!

@virsh_online Відкрити / Коментувати

2023-02-21 01:17:28 «Втомлена душа»

Я так, Господи, втомилась
Від світу цього і його перемін.
Дитино, Я хочу, щоб ти зупинилась,
І не рахувала більше хвилин.

Щоб підняла свій погляд до неба
Та зрозуміла, що поряд Я є.
А більше тобі і не треба.
Я Той, хто силу дає.

Люди шукають щастя
Та без Мене його зовсім нема.
І душу, як жовте листя
Накриває сніжна зима.

Я знаю досить багато,
Реальних історій з життя,
Як людям диявол завзято
Кидав у спину сміття.

Старався бігти за ними
І вхопити хоч клаптик душі.
Та ті люди були святими,
Господні, для світу чужі.

До уваги вони не брали
Коли сіті сатана розкидав.
В істині твердо стояли
І кожен себе пильнував.

Хоч обставини сильно давили,
Та вони на колінах в тиші
Захисту й миру просили
Для своєї слабкої душі.

Вони Мене щиро шукали,
А хто шукає - той завжди знайде.
Не розумом, а серцем сприймали.
Тому нині їх Дух Мій веде.

І Я знаю, що життя нелегке,
Надія марна на людей.
І ти, як кошенятко одиноке
Шукаєш прихистку в людей.

Та є ще Бог і Він все бачить,
Рахує молитви твої.
І знаєш, що це значить?
Не пропустив Він жодної.

Його рука не скоротилась,
Благословляє Він усіх.
І якщо ти ще не змінилась,
Сьогодні час відкинуть гріх.

Твоя проблема є лиш в тому,
Що обгорнула суєта.
І через це ти відчуваєш втому.
Та Бог несе твого хреста.

Господь дає нам перемогу
У час складний, у час тривог.
Благословить твою дорогу,
Вестиме із тобою діалог.

Мій милий друже, просинайся,
Не час ось так у світі жить.
Служи Христу і не вагайся,
Спіши добро усім робить.

Гори для Бога, будь лиш світлом,
Бо й так багато темноти.
Не йди у ногу із цим світом,
А прагни в небо увійти.

Автор: Генріх Ванеса @virsh_online Відкрити / Коментувати

2023-02-21 01:17:08 «Не поспішай ображатись, бо образа є ознакою безглуздого» Екклезіаста 7:9

«Не тримай у серці зла»

Давай відкинемо образи
І зловимо гармонію добра.
Залишимо спокійні фрази,
Потягнемося знову до тепла.

Запалимо любов’ю очі,
Розтопимо холодне серце вмить.
Дні розфарбуємо робочі.
Загоїм те, що так давно болить.

Співчуття, повагу і підтримку
Помістимо в самісінькій душі,
Згадаємо, хоч на хвилинку,
Господні очі у тиші.

Які дають для серця перемогу,
Які зціляють і втішають вмить,
Які несуть наші проблеми Богу,
Далеко в небо, де життя шумить.

Нам не потрібно, милий друже,
Тонути у своїх гріхах.
Господу до тебе не байдуже.
Нехай не сковує тебе в кайдани страх.

Відкрийся Богу у нічній молитві.
Розкажи Йому про все своє життя.
Він буде із тобою говорити,
Прийме твоє щире каяття.

Свої страхи поклади до ніг Господніх.
Повністю вручи Йому своє життя.
Час помінятися сьогодні,
Спіши до Господа, у вічне майбуття.

Автор: Генріх Ванеса @virsh_online Відкрити / Коментувати

2023-02-20 19:10:22 Довірся Богу


Коли в житті немає часто сил
Тоді звернись до Бога ти скоріш
Він допоможе і потіху дасть
В земній борні Він завжди буде поруч


Він знає всі твої земні страждання
Усі тривоги , що тебе турбують
Він не залишить у земних спокусах
І буде завжди тебе оберігати


Довірся Богу Він не залишить
В усіх тяжких земних випробуваннях
І буде поряд у важку годинну
І ти не сумнівайся в Ньому

Бог любить нас і Він так хоче
Щоб ми усі з Ним ввічності були
Щоб ми надіялись лише на Нього
Тоді благословіння будем мати ми

Автор : L. Pidsadna @virsh_online Відкрити / Коментувати

2023-02-19 19:26:39 МИ НЕ ЗНАЛИ, ЩО ТАК ЇЇ ЛЮБИМО.

Ми й не знали, що так її любимо,
Все дивились на Польщу та Чехію,
Емірати, Єгипет з верблюдами...
А про неї все думали зверхньо ми.

Ми й не знали, що так її любимо,
Хоч пишалися нею, красунею:
Запашними садами квітучими,
Гір Карпатських трембітами-сурмами.

З'ясувалось, насправді - ми в захваті
Від ланів з золотавими хвилями,
Матіоли вечірнього запаху-
Ми від цього ставали щасливими.

Ми й не знали, що все в ній - найкраще нам,
Найрідніше для серця і погляду,
Що за місто, село, кожне селище
Ми благатимемо слізно Господа.

Ми й не знали, що так її любимо,
Що так в серці вона нам болітиме,
Коли ворог задихає згубою
Й кров проллється бурхливими ріками.

Калинову красу потоптали їй,
Вишиванку споганили чоботом
Нечестиве нашестя, злі варвари!
Закривавлена ненька, сплюндрована...

Але ворог не знав, з ким він бореться,
Думав, буде не битва- прогулянка.
Та моя Україна - нескорена!
Кров зітерла з лиця, в берці взулася,

Камуфляж зодягла замість вишивки,
До Святого Отця помолилася,
Взяла Біблію- зброю Всевишнього,
Злому ворогу не покорилася!

Ми прозріли- тепер вже цінуємо
Кожним містом, а також людиною;
Зізнаємось - ми так її любимо,
Ми благаємо за Україну!

О, Господь, уквітчай перемогою
Нашу неньку, Тобою даровану!
В кожне місце прийди з відбудовою,
Прийди з миром Твоїм, із добробутом!

Ми за неї Тобі, Боже, дякуєм
Й благодаті для рідної просимо,
Стань для неї Ти захистом й якорем,
За країну молитви приносимо!

Вірим серцем, що Ти не забаришся,
Прийдеш з радістю, з перемогою!
Хай Твоє святе Ім'я прославиться
По землі усій, між народами!
@virsh_online Відкрити / Коментувати

2023-02-19 19:26:05 ПРИГОТУЙСЯ ДО ВІЧНОСТІ...

Скоро ми залишимо цю землю,
Скоро скажем ми землі «прощай».
І ввійдем у Святе Боже Царство,
Де чекає нас блаженний Рай.

Буде перекличка, буде зустріч...
Всіх святих і вірних у Христі !
Скоро, скоро славний день настане !
Приготуйся в Вічність відійти !

В ту країну вічного спокою,
Лише чисті серцем увійдуть...
Що сповиті милосердям і любов'ю...
В Небесах Вінець життя приймуть !

Очищай свої одежі, друже,
Перевір в світильнику запас !
Ще Господня милість є над нами,
Збагатитись маємо ще час...

Скоро вже залишаться позаду
Всі тривоги і печаль душі...
У Новім, Святім Єрусалимі,
Будуть вічно радісні пісні...

Л. Мельник

#вічність
@virsh_online Відкрити / Коментувати

2023-02-19 19:25:41 ЗЕМЛЯ ВМИВАЄТЬСЯ СЛЬОЗОЮ...

Земля вмивається сльозою
І на розвалинах війни
Зітхає в відчаї з журбою
Й волає: "Господи, де Ти?"

Навкруг - зруйновані будинки,
Розбиті храми дорогі.
Добротні, затишні маєтки
Перетворились в пустирі.

І переорані війною
Зітхають втомлено шляхи
Там біженці,йдучи юрбою,
Зітхають: "Господи, де Ти?"

Біда,мов темрява, покрила
Всі наші села і міста.
Надія й віра так безсила
Й здається, виходу нема.

Тому на згарищах й руїнах,
В розбитих селах і містах
Волає наша Україна
До Бога з смутком у очах:

"Де Ти? Де Ти? Чи відвернувся?
Чи залишив в біді наш край?"
А Бог Той Самий - не змінився,
Він чує крик наш і відчай!

А Бог в метро, де породіля
В муках народжує дитя.
Для неї Він одна надія,
Коли навкруг іде війна.

Бог під завалами в підвалі,
Де плачуть люди ще живі.
Він дбає,щоби їх дістали,
Щоб були звільнені усі.

Бог у лікарні плаче з батьком
Зчорнілим й сивим від біди,
Що над простріляним дитятком
Кричить душею від журби.

Бог з мамою, якій судилось
Зустріти сина у труні.
Для неї щастя увірвалось,
А Бог підтримує їі.

Бог із служителем у Церкві,
Що опустіла в час війни.
Трима в молитві його руки,
Щоб міг до неба він дійти.

Бог поряд там із полоненим,
Якого мучать вороги.
Він дасть - і буде він спасенним,
З лещат кривавої орди.

А Бог в машині з волонтером,
Який під обстрілом везе
В гарячі точки допомогу
І хтось врятований буде.

Бог в полум'ї, де рятувальник
Дитя виносить на руках,
І кріз огонь у час печальний
До Бога кличе у думках.

Бог в дитбудину з сиротою
Там, де запеклий бій іде.
Він там, і в час лихий рукою
Снаряд від неї відверне.

А Бог в окопі із солдатом,
Його надійно береже,
Бо ж він чиїсь дитині тато,
Живим до дому він прийде.

А Бог із лікарем в підвалі,
Який без світла, без води
Лікує рани "градом" рвані,
Штопає куль страшних сліди.

А Бог "зеленим коридором"
З переселенцями іде.
І ті, хто під Його покровом,
То куля тих не здожене.

А Бог із Церквою, що кличе
Про милість для усіх людей,
Що на колінах слізно плаче
І вдень, і в темряві ночей.

Бог не поїхав з України,
Забравши милість в чемодан.
Він біля кожної людини,
Він бачить твій тривожний стан.

Бог плаче над дитям убитим,
Над раненим в боях бійцем,
Він поряд,щоб твій дух зцілити,
Щоб ти з впокореним лицем

Прийшов до Нього і схилився
В покорі серця перед Ним.
Бог в Україні залишився,
Щоби підмогу дати тим,

Хто обезсилений до краю,
Хто втратив віру в майбуття.
Бог знами тут. В момент відчаю,
Відчуй Його любов сповна.

Коли поміж тривожні звістки
Волаєш в небо: "Бог, де Ти?"
Знай - Він спішить,щоб бути близько
З нами між вибухів війни!

І хоч здригаємось від болю,
Втираєм сльози із очей,
Бог з нами тут, на полі бою!
Він захистить Своїх дітей!

#Україна
@virsh_online Відкрити / Коментувати

2023-02-19 19:25:04 Ти так потрібен мені , Ісус
Тебе не замінить, мій кращий друг...
коли на серці важко , і в грудях так сильно щемить
коли немає поряд ні душі , здається що залишили усі,
Ти всеодно зі мною в темні дні….


З тобою ,Боже , страхи всі зникають
З тобою відчуваю спокій і тепло
Тобі, Ісус ,я довіряю
те, що відчуваю, що болить...
Що так далеко , я ховаю від поглядів людських...

Люди так , як Ти мене не зрозуміють, і слова мої сприймуть не так…,
А з Тобою Боже, в серці завжди літо….
Навіть в найхолоднішу із зим,
з Тобою відступає холод,й цвітуть сади у серці круглоріч


Без слів молитву чуєш, бачиш душу Ти
Я відчуваю, що Ти тут , зі мною , поряд...
Торкаєшся душі
(Зі мною біль і горе Ти розділиш , з тобою сум мій, пропаде)
І душу ніжно , огортає слово:
«Я полюбив тебе давно, без будь- яких умов!»

16.02.22
Oliviya_zm @virsh_online Відкрити / Коментувати

2023-02-18 21:30:42 Я бачила, словами як вбивають,
Як словом рани, бачила, лікують,
Я бачила, як словом потішають,
Як ним тендітну душу поцілують.

Як слово може бути цінним даром,
Хтось гіркі сльози може дарувати,
Як слово може служити ударом,
Як словом можна геть все зруйнувати.

Не з язика у нас слова злітають,
Вони виходять із глибин сердечних,
Вони гримлять як грім, або палають
Із наших вуст обдумані, безпечні.

З собою говорити ми не будем,
Дані слова нам Богом в спілкуванні
І ними до людей ми також йдемо,
Потіху чи журбу, що їм несемо?

Чи тепло їм від слів, що ми сказали,
Комусь то краще, гірше від них стало?
Чи може холод в душу їм загнали
І чиєсь серце від цього страждало!?..

І кожне джерело текти не може
Солодкими і жовчними струмками,
А ми благословляти здатні Бога
І ранить ближніх тими же вустами.

Речі Ісуса були повні благодаті,
Вуста Його життям дихали всюди.
Словами міг спасати Він, зціляти,
До слів Христа завжди збігались люди.

Він лишнього не говорив і злого
Й нічого криком Він не добивався,
Він не принижував нікого,
Ніколи у словах не помилявся.

Він викривав, хоч Сам мучився болем,
Слова Христа, о ні, ні,не вбивали!
Не сипав Він на чиїйсь рани солі,
Його слова з любов'ю лікували!

В Своїх словах Він Сином Божим відкривався,
Не поспішав зі словом Він квапливим
І в пошуку словах не переймався..
А деколи Христос був мовчазливим.

Хто каже, що Ісуса Христа знає,
То чуйний і уважний нехай буде,
Слідкує хай за тим, що з губ злітає,
Щоб слово не несло біль іншим людям..

І не важливо чи багатий є ти, вбогим,
Нехай слова твої будуть бальзамом,
До помилок в словах своїх будь строгим,
Щоб не були вони для когось шрамом.

Слів наших мало і багато бути може,
Нехай солодкі з вуст течуть потоки,
Що сказане з любов'ю-те й від Бога,
Робімо кожен день на це ми кроки!

І той, хто істинно Ісуса знає,
Той буде обережний в кожнім слові,
В своїй промові промінцем засяє,
Покаже шлях Христової Любові.
Переклад Ангеліни Ющук @virsh_online Відкрити / Коментувати