2021-03-11 10:03:08
Недавно писалось про польське фентезі і його вплив на майбутні книги українських фантастів. Але не треба забувати, а можливо для когось і взнати, що в нас вже тут і зараз є свої зірочки. Одна з них це Ярина Каторож, яка написала фентезі трилогію і вижила
Автор відгуку: Віталій Шамал
Два роки тому я побував на презентації книг молодої львівської письменниці і придбав 2 перші книги трилогії «Палімпсест» - «Стожар» і «Альянс».
Ще в 2018 я прочитав їх обидві. А завершення трилогії відбулося зі мною лише в березні 2021 року. Тому я вже неодноразово говорив собі, що не буду купувати частини серій, які ще не завершені (але часто-густо сам порушую дане собі слово). Бо приходиться чекати.
В усій трилогії є дві головні героїні Анна і Ханна. Вони різні і водночас в дечому схожі. Усе відбувається у вигаданому світі Циркути.
Є панівний народ – белати, а є народ, який усіма можливими методами знищували, гнобили, вбивали мову (нічого не нагадує?) – патрійці.
Цитата із книги «Стожар»: Хочеш знищити народ, лишити його без суті, - убий насамперед його мову. Спів матері дитини. Присяги наречених. Пісні в полі чи байки на вогні…
В «Стожарі» ти з головними героїнями долаєш труднощі, хвилюєшся, падаєш в болото, піднімаєшся, терпиш удари, загартовуєшся, стаєш жорсткішим, адже цього потребує життя, довіряєш, хоч це і важко, любиш, хоч інколи це помилково, але точно стаєш сильнішим, розумнішим.
В «Альянсі» дві протилежні ненависні сторони укладають договір. І мусять діяти спільно у всіх проявах, в хороші моменти разом сміятися, в погані захищатися. Здавалося, що ця подорож неодмінно їх об’єднає, таких різних, але водночас і дуже схожих.
Друга книга про дружбу, яка випробовується часом та негараздами. Про кохання, яке намагатиметься все збороти. А чи поборе? Книга про біль, яку відчувають поневолені народи Патрії. Але також книга і про людей, які все ж не здаються, та пам’ятають те, ким вони є. Які прагнуть миру навіть тоді, коли здавалося б його просто неможливо досягнути.
Цитата з «Альянсу»:
Слабша сторона та, що гуманніша.
«Батьківщина» розповідає про боротьбу між Стожаром (хто це? зможете дізнатися, якщо прочитаєте трилогію, не буду спойлерити), поневоленими народами з однієї сторони і белатами, величними з іншої. Так, як у мене було півтора роки проміжку між читанням 2 та 3 книг, то мені важко було знову входити в світ Циркути (думаю, якби не було такого проміжку часу, то було б легше), але потім, коли я більшість пригадав, коли звик до світу, героїв, то не міг зупинитися, так хотілося дочитати книгу.
У моєму відгуці на першу книгу трилогії було «Приємно усвідомлювати ще одну штуку – що цю історію придумав не далекий закордонний письменник, а така близька наша з вами українка. І враховуючи два факти: яка крута книга і те, що авторка дуже молода, можна з впевненістю заявити, що нас в майбутньому чекає не один шедевр з під її пера»
У відгуці на Альянс: «Вкотре радію, що таку історію придумала українка. Це справді круте українське фентезі».
Після прочитання усіх трьох книг трилогії Палімпсест я можу з впевненістю заявити, що особисто для мене – це одне з кращих українських сучасних фентезі. Гарно прописаний вигаданий світ, герої, яких можна зрозуміти (хоч у книзі більше про жінок, а я чоловік), яких підтримуєш, співпереживаєш, цікавий загалом сюжет історії.
Однозначно рекомендую усім, хто любить фентезі. Чекатиму нових творів від авторки. Хоча, все ж сподіваюся, що це буде або відразу ціла історія в одній книзі, або чекатиму, поки вийдуть всі книги серії, а тоді придбаю.
1.3K views07:03
В
