політ технолога ✙

2021-06-02 21:33:58 Відкрити / Коментувати

2021-06-02 21:33:57 Реальний скелет двосторонніх відносин позбавлений м'яких тканин. Усе часом буває гранично жорстко, але далеко не усім операційні можливості дозволяють розуміти як і чому. Хочеться звести усе до примітивних "лівих", "правих", "прозахідних", "проросійських" які нібито здатні лише на половину дій, а на іншу половину не здатні принципово. Але і це не привід вірити в усе, що вам кажуть.

Сьогодні ексзаступниця Глави Нафтогазу і чинна радниця міністра енергетики Лана Зеркаль звинуватила ексспецпредставника США по Україні Курта Волкера в лобіюванні інтересів Північного потоку-2. Причиною стало те, що Волкер займає посаду старшого радника компанії BGR Group, яка дійсно займається лобіюванням Північного потоку-2 і ще сотнею проектів. Що важливо, Волкер був у цій компанії співробітником і до свого призначення в Україну, тож звинувачення за логікою Зеркаль мали би бути перенесені на його період перебування в Україні теж.

Сам Волкер заявив, що попри свою посаду в компанії BGR Group не займається безпосередньо цим проектом, а займається іншими (яких у компанії приблизно 130 різних). Зважаючи на масштаби діяльності BGR - де трапляються замовники від Курдистану до Росії, цьому цілком можна повірити. Знову таки, Волкер знову виступив із публічною заявою про критику проекту Північний потік-2.

Проблема лобізму, яку описують як безпринципність, звісно ж, дуже одностороння. Навряд чи люди які всерйоз працюють на Північний потік-2 роблять це проти своїх переконань суто тому, що їм немає чого їсти. Вважати що ось є якесь безальтернативне добро і тотальне зло, і на боці одного з них причаївся Північний потік-2 це наївна дитяча забавка. Є американці які щиро воюють щодня проти інтересів своєї Батьківщини, а всіляким державам Східної Європи вони не винні взагалі нічого. Що ми можемо від них вимагати? Тому забудьте тягнути мораль у політику, а тим більше у міжнародну - шукайте інтереси і взаємні точки перетинів і ваша черепна коробка буде значно менше боліти.

Курйоз і у тому, що сама Лана Зеркаль виголосила це звинувачення з посади радниці міністра Галущенка, наближеного до Деркача. А її попередній роботодавець Андрій Коболєв увійшов цієї зими до лав наглядової ради компанії Київстар з капіталом тих самих російських Альфа-груп Фрідмана, Хана і Авена, які наймали BGR Group. При цьому, по суті ні до Волкера, ні до Коболєва, ні до самої Зеркаль ніхто не зможе висловити стратегічних і внятних претензій - усі вони просто в тій чи іншій мірі опинилися десь не зовсім з тими людьми, в тій чи іншій мірі віддалення від них. Тому паличка моралі стріляє з двох кінців і ніколи не залишає живих.

А сама компанія BGR Group і взагалі заснована вихідцями зі старої Podesta Group, яка руками Манафорта і наближених спокійно собі лобіювала інтереси Януковича за кошти Пінчука, Льовочкіна і Ахметова. І якщо ви думаєте, що це велика проблема, ви навряд чи багато чули про лобіювання. Відкрити / Коментувати

2021-06-02 15:26:59 Місія ООН щодо закриття каналів Медведчука зайняла чітку місіонерську позицію! Відкрити / Коментувати

2021-06-02 10:29:55 Мілованов як голова наглядової ради Укроборонпрому це набагато більша проблема, ніж Ілля Кива кандидат наук з державного управління. Бо кандидатів наук хоч відбавляй, купівля цяцьок в Україні велася з самого проголошення незалежності - купляли і ордени, і дисертації так само писали. А ось реально керувати чимось це уже проблема. Особливо - наглядати за оборонкою.

Ідеологія "моральних авторитетів" принесених в політику це абсолютно ідеалістичний світогляд, який можуть пропагувати не досить досвідчені люди. "Хороший человек хорош во всем" і таке інше.

Я пригадую як Мустафу Найєма готували на посаду голови Національної поліції. Найєм їздив всілякими містами, відкривав "Нову поліцію". Та не так сталося. Тепер наближена до нього тусовочка викрикує "Аваков - чорт", а його брат веде справи представників цієї групи. Бо нічого особистого, лише бізнес. Учора ми з Борисичем, завтра ми з ним в конфлікті.

Просто вдумайтеся в те, що протягом 2014-18 років всерйоз існували люди, які цей політичний примітив обирали як свою ідентичність з огляду на моральні якості цих Мілованових і Найємів. Сьогодні у них горить жопа від Ківи. І хай горить, заслужили. Відкрити / Коментувати

2021-06-01 12:43:00 Усю тусовку експертів які беруть кеш у Офісі президента, усіх смисловиків, політичних технологів і астрологів зеленої братви можна розпустити і вкласти усі гроші в ботів, які під кожним постом з критикою влади будуть писати цитату тов. Сталина:

"по мере нашего продвижения вперёд по пути к социализму сопротивление капиталистических элементов будет возрастать и классовая борьба будет обостряться".

Ефект буде неспівмірно відчутнішим. Рейтинги зростуть, а соціальні протиріччя будуть нівельовані. Відкрити / Коментувати

2021-06-01 11:47:04 Законопроект про відстрочку обов'язкового українського дубляжу Рада провалила.

Ну хоч щось добре. Відкрити / Коментувати

2021-05-31 21:28:50 Не так давно цей журнал, до речі, передрукував статтю авторства Володимира Путіна про роль Росії у Другій світовій війні. Як кажуть політтехнологи, " розмістили формуючий матеріал від віп-спікера". Поява цього матеріалу (нібито абсолютно неангажованого) дає можливість ще далі розвивати конфлікт і історію з українським (нібито) втручанням у вибори, ламати спробам Вашингтона і Києва знайти компроміс і хоч трохи відійти від цієї історії новими подробицями.

Саме тому один раз колись ми наступили на граблі, нічого з цим не зробили, а кров і досі з нас капає. І які тут закиди до Заходу, мовляв, де наше НАТО яке готове до вступу, де наше блокування Північного потоку-2, коли ми і самі не дуже стабільні і прогнозовані партнери. І більше того, як виявляється з цієї історії, далеко не усе що відбувається на нашій території і робиться нашими громадянами ми можемо контролювати. А наслідки такого ніколи не бувають хорошими. Відкрити / Коментувати

2021-05-31 21:28:50 Вже 16 червня у Женеві відбудеться саміт Байдена-Путіна, який взагалі не варто пропускати повз вуха, бо можемо залишиться в іншій геополітичній реальності. Перед такими подіями сторони завжди йдуть на різкі кроки, провокуючи зміну статус-кво, граючи то в поганих, то в хороших поліцейських. Росіяни прогнозовані, бо грають завжди лише поганого поліцейського.

Перед самітом РФ майстерно змінила статус-кво одразу по двох великих плацдармах: Білорусі і Україні. В обох випадках рівень залежності від російської політичної ініціативи і для Києва, і для Мінська збільшився. Хоча для Києва передусім через російську військову присутність на кордоні з Україною (як до речі, наші медіа вже стомилися писати про 100 тисяч російських солдатів, які досі нікуди не йдуть з кордонів?), а для Мінська - через страх керівництва країни втратити владу. В обох випадках стосунки передусім зі США російськими діями стають підморожені, і активізації гібридних дій РФ по знищенню внутрішньої стійкості і простору для маневру режиму Лукашенка передував досить таки помітний навіть для самих росіян період потепління стосунків Мінська з Вашингтоном. Про Лукашенка перш ніж заганяти його до прийнятних компромісів писали як про білоруського криптонаціоналіста.

Але найбільша драма тут і в тому, що по Україні розвиваються хоча і значно тихіші, але від цього не менш масштабні дії по згортанню будь-якого повноцінного контакту зі США. Кейс Деркача росіяни дістають як безальтернативну зброю, сама згадка про яку дає українській тематиці в штатах певний не вбивчий, але дуже відчутний ляпас. Його можна повторювати ледве не щотижня, дістаючи з сейфа нові шматочки токсичної історії, примушуючи своїх маріонеток давати нові свідчення.

Минулого тижня в американських медіа вийшло дві дуже важливих з цієї точки зору статті. Перша - в New York Times, де говорилося що Федеральна прокуратура Брукліна розслідує втручання українських посадових осіб в вибори у США. Звісно ж, на увазі мався конкретний Андрій Деркач згаданий у матеріалі, однак сказана рамка про втручання з боку ukrainian officials добре розтиражувалася, в тому числі і для тих хто не розуміє що українського у Деркача лише прізвище і паспорт з тризубом.

В коментарях Andrii Luchkov мені нагадав важливу деталь, яка дає натяки як саме ця історія потрапила в NYT. Одним із авторів цього матеріалу є такий собі Кеннет Фогель, у співавторстві з яким наша улюблена Юлія Мендель написала для NYT матеріал з наративом про корупцію Байдена в Україні приблизно за півроку до того як про це почав давати пресухи Деркач, і десь за місяць до того як стала вона стала комунікаційником в ОП. Але і це не найбільш дивний шлейф Фогеля: в кінці 2019 він пише абсолютно безглузду для фахівців (і хоч трохи адекватних людей) статтю з інсайдом про те, що уже замазаного в історії з розповсюдженням історій Деркача і російських кураторів ексдипломат Теліженко - найбільш вірогідний кандидат на посаду посла України в США. Ще один чудовий удар по іміджу України в цій скандальній ситуації, при тому що хоча би якісь вищі сили мали підказати журналісту погуглити дипломатичні ранги України, і помітити що ранг Теліженка "третій секретар" знаходиться абсолютно в іншому кінці списку від рангу "посол", призначення людини такого рангу на таку посаду неможливе. Але історія полетіла в медіа і мабуть багато кому наробила нервів.

Найбільш весела частина і в тому, що цю байку Фогель писав в співавторстві з журналістом Ендрю Крамером, який працює в Москві і не так давно випустив текст про те як він класно вколовся вакциною Спутник V.

З іншого ж боку, як реакція на матеріал Фогеля в NYT минулого тижня вийшла стаття у правоконсервативному виданні The National Interest, де радили взагалі звернути увагу не на Деркача, а на іншого фігуранта історії який так і не потрапив під санкції - на Юрія Луценка, прямого начальника прокурора Кулика і одного з укладачів досьє на Байдена для Джуліані. Особливу пікантність додає те, що The National Interest куплений росіянами з потрохами і до його редакційної колегії з 2005 року входить сенатор РФ Олексій Пушков. Відкрити / Коментувати

2021-05-31 11:55:34 Ідея створення президентського Університету озвучена Зеленським це дещо тойво.

Бо в цей саме час позбавили Національну академію державного управління статусу окремого вишу, Академія прокуратури теж вже в минулому, в цей саме час тих університетів в Україні розвелося як грибів. Інтернет рясніє від цих оголошень з Університетів бізнесу, туризму, економіки, соціальної роботи, політології і електрозварювання.

Аби створити справжній Університет потрібен унікальний збіг обставин і концентрація зусиль, яка зовсім не в орбіті Офісу президента. По суті це робота на десятиріччя мінімум. Це якщо ми говоримо про справжній інституалізований заклад, який існуватиме і після Зеленського. Якщо там буде якість освіти конкурентна зі святою трійцею - Шевченка, КПІ і Могилянкою, то це мільярдні інвестиції незрозуміло куди. З часів Кучми, коли університети розмножувалися спорами і брунькуванням, кількість студентів значно знизилася з об'єктивних демографічних причин.

Давайте відкривати топ-університети щороку, ми ж мільйонери. Був ще Ющенко, який носився зі своїми Академіями банківської справи як з писаною торбою, попри те що банківська система у нас м'яко кажучи тойво.

Набагато краще було би влити нормальні кошти і змінити менеджерські підходи у вже існуючих установах. Але на цьому не заробити слави, як на простому і примітивному "давайте відкриємо новий університет". А шо, а давайте, ми ж нічого не втрачаємо, це ж як рулетка. А шо якщо звідти реально *раптом* сильні управлінці попруть як на дріжджах. Відкрити / Коментувати

2021-05-28 19:15:11 Федеральна прокуратура Брукліна розслідує можливу участь українських посадових осіб в кейсі з дезінформацією про Байденів, пов'язану з роботою Хантера Байдена в наглядовій раді української компанії Бурізма. Про це повідомили NYT з посиланням на власні джерела. В фокусі розслідування адвокат Трампа Рудольф Джуліані а також ряд українських посадових осіб, які сприяли йому у дезінформаційній кампанії проти Байдена.

Від самого початку я писав, що ключова проблема у тому що коли навіть проросійьскі депутати українського парламенту роблять такі скандальні речі, як розкрутка якихось плівок з розмовами Байдена і Порошенка - це усе одно вилазить боком саме Україні, а не проросійським колам. Проросійські безумовно і без цього негативно ставляться до США, а ось в заголовках буде звучати саме це "Ukrainian officials". І ось ця різка девальвація поняття українська посадова особа - найбільш довгостроковий і проблемний наслідок дезінформаційної кампанії Деркача і Джуліані. Як я вже писав раніше, росіяни зробили усе аби перегризти наш дріт у Вашингтон.

Але окрім вже зрозумілого усім Андрія Деркача, є і інші недвозначні фігуранти цієї історії. Минулого тижня інший любитель переслідувати Байдена - експрокурор Костянтин Кулик свідчив у справі затриманого Олексія Тамразова, яку було відкрито саме за поданням Кулика ще коли він працював в органах прокуратури. Взагалі стається так, що американські санкції проти Деркача-Куліка-Дубінського-Теліженка і інших фактично не зіграли великої ролі і не нанесли фатального удару по цим діячам. Зважаючи на постійне повернення Деркача, книгу авторства Шокіна і вірогідне повернення Кулика в органи (яке попри рішення суду не варто відкидати повністю) є чіткий висновок щодо того, що українська сторона мала би докластися до розслідування цієї історії і щонайменше з'ясування ступеню вини, масштабів співпраці з росіянами і каналів передачі інформації.

На практиці ж вийшла ситуація, де США прямо вказують на російську розвідку і афілійованих з нею осіб в Україні, американські журналісти пишуть про втручання з боку ukrainian officials, а ми самі не робимо практично нічого, аби довести що влада у цьому хоча би намагається розібратися. Ніякого Деркача немає, ніякого Кулика немає, немає ніякого Шокіна і ця історія нібито більше не продовжується. Але щотижня з'являється якийсь новий бульк, який наносить черговий удар по відносинах зі штатами, прокручуючи ті самі історії по колу.

Ось вже і українські посадові особи стають причетні до втручання в американські вибори. Так, інтереси звісно ж російські, але посадові особи наші. І не помічання цього медіакілерства нашими діячами додає упевненості в тому, що ці граблі ще не раз боляче вдарять по вулиці Банковій. Буде, звісно ж, пізно, а я як завжди репостну запис через рік і скажу що попереджав. Відкрити / Коментувати