Анахронізм

2022-02-25 13:38:13 https://t.me/dczloda

Тут кажуть коли відбій повітряної тривоги (Львів) Відкрити / Коментувати

2022-02-25 12:50:30 Терміново! Кіберполіція створила спеціальний бот для повідомлень про виявлені мітки, які окупанти лишають на дорогах

Шановні громадяни!

Кіберполіція створила спеціальний бот для повідомлень про виявлені мітки, які окупанти лишають на дорогах.

Можна сфотографувати точки та вони потраплять до єдиної бази на Google Maps.

@ukraine_avanger_bot Відкрити / Коментувати

2022-02-25 11:23:50 У Telegram та інших месенджерах розповсюджують фейк від імені Служби безпеки України. Нібито СБУ вимагає від українців перейти за посиланням, аби «пройти перевірку». Це посилання, схоже на адресу сайту СБУ, але воно фейкове і не веде на онлайнресурс Служби!

Насправді за посиланням вам запропонують додати новий пристрій до вашого акаунта. Після цього ворог отримує доступ до всієї вашої історії переписки (крім секретних чатів), а також зможе писати від вашого імені.

В жодному разі НЕ ПЕРЕХОДЬТЕ ЗА ПОСИЛАННЯМ та не скануйте QR-код!

Нагадуємо, що офіційні інформканали СБУ це:

Сайт – www.ssu.gov.ua (без жодних додаткових символів!)

Facebook https://www.facebook.com/SecurSerUkraine (верифікована сторінка, обов’язково – із синьою галочкою)

Telegram – https://t.me/SBUkr (верифікований канал, обов’язково – із синьою галочкою)

Дбайте про інформаційну та кібербезпеку!

Захистимо Україну разом!

#StopFake
#stoprussia
#СТОЇМО Відкрити / Коментувати

2022-02-25 09:41:43 Увага

Проти українців почалася фішингова атака! На електронні адреси громадян надходять листи з прикріпленими файлами невизначеного характеру.

Не виключено розсилки подібних повідомлень в месенджери.

Ворожі сили мають на меті отримати доступ до електронних пристроїв українців для збору великого масиву інформації!

В ЖОДНОМУ РАЗІ НЕ ВІДКРИВАЙТЕ ВМІСТ ТАКИХ ЛИСТІВ ТА ПОВІДОМЛЕНЬ!!!
Пам'ятайте про кібергігієну! Відкрити / Коментувати

2022-02-24 12:10:22 Список ОФІЦІЙНИХ каналів українських державних інституцій:

Канал Верховної Ради України - https://t.me/verkhovnaradaukrainy

Міністерство оборони України - https://www.facebook.com/MinistryofDefence.UA

Кабінет міністрів України - https://www.facebook.com/KabminUA

Телеграм канал Президента України - https://t.me/V_Zelenskiy_official

Телеграм канал Офісу Президента України - https://t.me/OP_UA

Телеграм канал ДСНС - https://t.me/dsns_telegram

Телеграм канал МВС -
https://t.me/mvs_ukraine

Телеграм канал СБУ - https://t.me/SBUkr

Телеграм канал Держспецзв'язку - https://t.me/dsszzi_official Відкрити / Коментувати

2021-12-18 18:32:27 ​​Земні боги

Після Другої Світової війни японський імператор вийшов на трибуну і заявив що він не бог, а звичайна людина.

Нам більш менш зрозуміло як сакралізовували правителів в християнському світі. Монарх був помазаником божим, і замах на його особу чи владу трактувався як опозиція божій волі. Подібні концепції існували у всіх авраамічних релігіях. В Європі відголоском цього є інститут королеви Британії, яка за сумісництвом головує в державній Англіканській Церкві. В ряді мусульманських монархій держава та іслам залишаються нероздільними по нинішній день. А що ж залишилося від союзу релігії і держави у Далекій Азії?

Індуїзм. Непал до 2007 року був єдиною країною світу, де індуїзм був державною релігією. Творець Непалу наприкінці 18 ст. назвав свою державу “справжня земля індусів”. І справді, в той час в сусідніх індійських регіонах заправляли мусульмани, тому Непал був таким собі острівком індуїзму між мусульманськими династіями півдня, і буддистським Тибетом на півночі. І хоч саме в Непалі народився Будда, все ж буддистів тут меншість. Спираючись на індуську більшість непальські королі ревно захищали віру, вибудовуючи Непал за індуїстськими принципами.

Так ще у 20 ст. перехід із індуїзму в християнство чи іслам був кримінальним правопорушенням, а вбивство корови і сьогодні поза законом (як і годиться в індуїзмі). Роль монархів як релігійних лідерів країни призвела до їхньої сакралізації. Король Непалу в уяві суспільства був таким собі індуїстським напівбожеством. Однак у 2001 році трапилось нечуване - спадкоємець престолу убив короля та майже всю королівську родину, і застрелився сам. Святість королівської сім’ї була остаточно дискредитована, і через 7 років монархію скасували.

Буддизм. Коли країну засновує буддійський монах, то можете бути певні що в цій країні буддизм стане державною релігією. Так і сталося з Бутаном - у 17 столітті країну заснував цар-монах, а опісля ще 3 століття Бутаном правили його реінкарнації. Таке-от успадкування престолу - владу успадковує не твій син чи родич, а твоя реінкарнація. Оскільки пошук реінкарнації річ непевна і політично заангажована, в країні увесь час точилися внутрішні міжусобиці. Аж ось на початку 20 ст. до влади прийшла нова королівська династія, яка не мала нічого спільного із реінкарнаціями батька-засновника держави.

Королі почали передавати владу по класиці: від батька до сина. Цікаво що задля підвищення власної легітимності, вони почали носити корону із вороном (тамтешня священна тварина), і це допомогло надати новій династії сакральності. За нових королів в країні запанував мир. Сьогодні Бутан це така країна, де замість ВВП розвиток вимірюють “Валовим Національним Щастям”. Король же і надалі залишається напіврелігійною фігурою.

Завершимо японцями. Хоч імператор тепер не бог, він залишається аналогом папи римського у синтоїзмі. Разом з тим, постать імператора досить контроверсійна. Дід сучасного імператора під час Другої Світової номінально очолював фашистський режим, який навряд чи поступався нацистському у жорстокості. В свій час американці вирішили не скидати імператора, щоб не позбавляти нову японську демократію легітимності. І ось в Японії на інерції з минулого існує монархія.

Чи є місце для монархії в сучасному світі? Відкрити / Коментувати

2021-11-27 22:18:16 Не надто вписувались в комуністичну концепцію євреї, значна частина яких жила в містечках і становила дрібну буржуазію, якій не було місця в СРСР. Рішення знайшлося - євреїв примусово переселяли в сільську місцевість, щоб вони займалися сільським господарством (чого вони не вміли), видавали їм землі і надавали національно-культурну автономію. Проблема була в тому, що землю цю комуністи віджимали в місцевих громад (в тому числі в українських), загострюючи тим самим міжнаціональну ворожнечу. В результаті і євреям, і українцям, вся ця ситуація була, м’яко кажучи, не в кайф. Взагалі за час коренізації СРСР провів десятки тисяч кордонів між національними республіками, районами та селами, + безліч разів їх переглядав, постійно підігріваючи міжнаціональні конфлікти і місцеву ксенофобію.


Україна була взірцем політики коренізації. Практики, які започатковувалися тут, згодом брали на озброєння інші союзні республіки. Результатом українізації (тобто української коренізації) мала бути переважно україномовна УРСР, із домінуванням українських кадрів у партії та владі, багатьма національними автономіями меншин (німецькі, єврейські, російські тощо) та україномовними містами (включно з Одесою, Харковом і містечками Донбасу). Більше того, українські комуністи настільки розкатали губу, що вимагали приєднання прилеглих регіонів Росії (насамперед Кубані) до України. Однак щось пішло не так..

Пройшло кілька років, і влада в Москві зробила висновок, що українізація це поворот “не туди.” Виявилося, що політика коренізації лише посилила національний спротив і свідомість, а населення і далі не надто сприймало більшовицькі ідеї (насамперед колективізацію). Вилилось це все в так звану “кризу хлібозаготівель”, коли СРСР не вдалося зібрати стільки хліба, скільки влада собі надумала. І вгадайте який регіон був найпроблемнішим? Україна! В цьому Кремль також звинувачував українізацію, завдяки якій контрреволюційні буржуазні елементи (петлюрівці, куркулі, іноземні агенти і т. д.) прорвалися до влади на місцях, і загрожували соціалістичному майбутньому країни. Очолення націоналізму провалилось - повертаємося до перевіреного часом російського імперіалізму.

То як же вижити комуністам в епоху націоналізмів? Забрати в нації їжу. Відкрити / Коментувати

2021-11-27 22:17:52 ​​Як вижити комуністам в епоху націоналізмів?

Перша Світова поставила крапку в існуванні чотирьох великих імперій - Німецької, Австро-Угорської, Османської та Російської. На їхньому місці появилися національні держави, чому передував потужний антиколоніальний рух та національне піднесення. За відносно короткий проміжок часу, націоналізми докорінно змінили обличчя країн. Так угорські міста, які ще кілька десятиліть тому розмовляли німецькою, тепер говорили по-угорськи. Це особливо вразило товаришів Леніна і Сталіна, які пророкували, що те ж саме станеться в українських та білоруських містах.

Для більшовиків націоналізм був проблемою, оскільки відволікав трудящий люд від класової боротьби. Комуністи жартома відмічали, що антиколоніальний тріґер випадково "помилився" адресатом, і замість того, щоб збурити класи, збурив нації. Національна ідея була здатною створювати потужні надкласові союзи задля досягнення національної мети. Більшовикам це не підходило, бо в основі їхньої ідеології була міжкласова ворожнеча, а не дружба. Все ж, якщо не задовольнити національні прагнення мас, ті будуть чинити спротив, що було вкрай небажано. На кейсі України більшовикам стало зрозуміло, що якщо ти не можеш побороти націоналізм, то маєш його очолити.


Як в теорії думали більшовики:

Національна свідомість є неминучим історичним етапом, який кожен народ повинен пройти на шляху до інтернаціоналізму (якого прагнули більшовики). Разом з тим, нації це просто побічний продукт капіталістичного способу виробництва, і вони є лише тимчасовим явищем. Тому потрібно спершу максимально розвинути національні культури, уникаючи заодно будь-яких непотрібних комуністам національних конфліктів, доки націоналізми не вичерпають себе остаточно, а вже тоді будувати міжнародну соціалістичну культуру. Таким чином, ми втамуємо національний спротив, люди сприйматимуть радянську владу як свою, і тоді можна буде рухатись далі, до "загірної комуни".

У контексті радянської національної політики 20-х років (так звана коренізація) всі народи СРСР ділилися на дві категорії: народи-гнобителі, і гноблені народи. На думку Леніна, націоналізм гноблених народів є історично виправданим і зрозумілим, в той же час як націоналізм гнобителів (читай росіян) не можна виправдати нічим. В часи коренізації чи не найбільше утисків зазнавали саме росіяни (за іронією історії найбільш лояльна до більшовиків етнічна група). Кожен народ, який компактно заселяв певну територію (країну, область, район, чи навіть село), мав мати власну національно-культурну автономію. Визнаючи абсолютні права нацменшин на культурну самореалізацію, СРСР позиціонував себе не як імперію, а як антиімперію.


Що робили більшовики:

Взагалі в часи коренізації комуністи робили чимало дивних, на перший погляд, речей. Насамперед кожну людину треба було вписати в якусь національну категорію, і відповідно до цього прив’язати її до якоїсь території, школи, мови, газети, сільради тощо, щоб задовольнити її національні потреби, байдуже хоче вона цього, чи ні. Більшовики повернули до життя кілька народів, які вже були за покоління до повної добровільної русифікації. Такою була для прикладу мордва, яку більшовики добровільно-примусово затягли в мордовські школи (і т. д.), хоча ніякої національної свідомості мордвини тоді не проявляли. Саме політика більшовиків мобілізувала національний потенціал мордви, і ось вже за кілька років мордва почала боротися за автономію. Відкрити / Коментувати

2021-11-16 20:50:00 ​​Ні, нам не потрібні міста

Жили-були в Камбоджі червоні кхмери. Одного разу вирішили червоні кхмери організувати комуністичну революцію. Та не просту, а радикально-аграрну.


Пролетаріат, освіта, рок-музика, урбанізація, зарплата - це все пережитки колоніалізму і капіталізму, казали червоні кхмери. Вони виділялися з-поміж інших комуністів тим, що не поважали пролетаріїв і хотіли знищити міста. В майбутній комуністичній Камбоджі було місце лише для села і селян. Місто, вважали червоні кхмери, було суцільним контрреволюційним елементом, з його міською культурою, вільнодумством, освітою і дармоїдством за рахунок села. Захопивши у 1975 році столицю Камбоджі, червоний режим переселив 2,5 мільйони її жителів в села. Просто уявіть, що вас зараз висмикують із життя, і ви йдете працювати в колгосп 24/7, за їжу і комуністичну ідею.

Колишніх містян нарекли “новими людьми”, що по факту означало “унтерменші”, яких “не шкода вбити”. За задумом, кхмери повинні були стати абсолютно сільською нацією. Та якщо ви думаєте, що комуністи хоч якось дбали про життя селян, то ви помиляєтесь. Червоні кхмери, як і будь-який інший поважаючий себе комуністичний режим, провели колективізацію. Іншими словами комуністи повернули селянам кріпацтво. Селяни працювали безплатно. Від них вимагалося віддати державі по три тонни рису з кожного гектара, в той час як зібрати хоча б одну тонну з гектара вже було подвигом.

Аграрний комунізм призвів до геноциду міських жителів і голодомору сільських. Загалом під час правління червоних кхмерів загинуло десь з 2 мільйони людей. На виході комуністи отримали сільську державу, яка не здатна прогодувати селян. Десь я вже таке бачив... Відкрити / Коментувати

2021-11-04 20:29:46 ​​Ко-крі’ейтори імперій

На початку 19 століття, Російська і Британська імперії ділили між собою Іран. Генерал Петро Котляревський (не з тих самих) на чолі російського війська віджимає у Ірану те, що ми сьогодні називаємо Азербайджаном. Аби якось стримати просування росіян на Закавказзя, англійці посилають у поміч іранському шаху воєнну місію на чолі з генералом Джоном Малкольмом. Здається, що ці події доцільно згадувати в історії Ірану, на крайняк в Росії чи Британії. Та прикол в тому, що ні Котляревський, ні Малкольм, не були ані росіянами, ані англійцями. Українець і шотландець, командуючи росіянами і англійцями, розбудовували Російську і Британську імперії.

І вони такі не одні. Тисячі їхніх співплемінників долучилися до цього дійства. В свій час і Іван Котляревський (той самий), і Вальтер Скотт добровільно пішли зі зброєю в руках зупиняти французького агресора, який напав на короля і царя-батюшку. Для нас це виглядає як зрада, і з перспективи 21 століття так воно і є. Не пройшло і кількох поколінь, як нащадки козацької старшини русифікувались, і забули про своє коріння. Але так бачимо їх ми, а як вони бачили самі себе і своє місце в імперії?


Співтворці імперії. На відміну від інших народів, українські козаки та шотландці добровільно (з деякими нюансами) стали частиною імперій. Хмельницький попросив заступництва московського царя (за що йому дорікав Шевченко), а шотландський король у 1603 р. став королем Англії (і його нащадки зберігали за собою трон ще з сотню років). І Великобританія (у 1707), і Російська імперія (у 1721) утворилися тоді, коли в їхньому складі були Шотландія і пів-України. Без них вони були просто Англійським королівством, і Московським царством. І як без України неможлива Росія (бо російська державність починається в Києві), так само без Шотландії немає Великобританії. Тому шотландці і українці претендували на престижне місце поруч із титульними націями у нових імперіях.

Спільна походження, спільне віра, спільний ворог. Росіяни і українці походять від Русі, шотландці і англійці вважали, що вони походять від тих же германських племен. Росіяни і українці належали до Російської православної церкви, а шотландці та англійці були протестантами (хоч і різними). І що ж не скріплює два народи краще, ніж спільний ворог - у росіян та українців ними довгий час були мусульмани, у шотландців та англійців - католики.


Якщо все справді так, то чому Шотландія все ще в складі Великобританії, а Україна ні?

Бо англійський король без проблем приймає військовий парад у шотландському традиційному костюмі, в той час, як російські правителі завше цурались українського аутфіту.

Одним словом, шотландці могли спокійно собі залишатись шотландцями, і в той же час бути лояльними імперії. В української еліти такої опції не було, бо в Російській імперії не було місця для українців. Англійці дозволили зберегти шотландцям свою церкву, мову (вони принаймні не забороняли її при кожній нагоді) і автономію. В цей же час в Україні: церква російська, мова російська, автономія - ні, не чули. Не менш важливо, що Великобританія було правовою державою, де в людей були хоч якісь права. В Росії законом був цар, і навіть аристократи були беззахисні перед його волею (що вже казати про простих людей). Занадто велику ціну українці мали б заплатити, щоб залишатися в Росії. От і не лишилися))


Українців часто порівнюють із ірландцями. А може українці ще й трохи шотландці, чи нє? Відкрити / Коментувати