Get Mystery Box with random crypto!

Анахронізм

Логотип телеграм -каналу anachr0nism — Анахронізм А
Логотип телеграм -каналу anachr0nism — Анахронізм
Адреса каналу: @anachr0nism
Категорії: Факти
Мова: Українська
Передплатники: 1.12K
Опис з каналу

Порозуміння з минулим
Питання чи побажання - @yakas_halima_tyaha

Ratings & Reviews

4.00

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

2

4 stars

0

3 stars

0

2 stars

1

1 stars

0


Останні повідомлення 8

2020-10-23 19:11:06 ​​План-капкан

Кожна релігія говорить про якийсь розумний вищий задум. В цьому задумі прописано все, зокрема сенс і мета існування людини та світу . І от якщо мова заходить про такі речі, ми зазвичай оперуємо звичною нам християнською картиною світу. Крізь призму християнського уявлення, ми часто пробуємо зрозуміти інші релігії. Та це зазвичай викривлює розуміння цих релігій. Зокрема вікінгам християнська система світу була б дуже дивакуватою (як і нам їхня). І хоч я зайду здалеку, попереджаю, що думаю цей допис варто дочитати до кінця. Значить ситуація наступна:

Є герой, наприклад Сіґурд з пісні про Нібелунгів. Сігурд вбиває дракона щоби забрати скарб. Дракон каже Сігурду, що скарб проклятий. Я б на місці Сіґурда відповів би: “та-та старенький, саме так”, про себе думаючи що драконовим мозгам вже гайки. Однак Сігурд, як і всі скандинавські мужики в такі речі вірили. Здавалось би, що якщо ти віриш в прокляття, то певно пасувало би не забирати собі проклятий скарб. Однак Сіґурд каже:

Всякій людині має прийти час вирушати до мертвих.

Вікінги (і древні германці) - фаталісти. Вони вірять, що від рішень людини не залежить нічого (на відміну від християнства, де є свобода волі), оскільки все що робить людина - це просто виконання її долі (сценарію) - нитки, що її сплели три норни біля світового дерева. Вертаємося до думок Сіґурда - мої дії є напередвизначені, тож проти долі не попреш, а скарб при житті знадобиться, тож краще взяти скарб і загинути від прокляття, ніж не взяти скарб і.. теж загинути. І якщо ти береш проклятий скарб (бо тобі це вигідно), значить така твоя доля (тобто так все і було задумано з самого початку), ну і шо робить, живи з цим.

З телеологічною філософією простих героїв розібрались, і час виходити на вселенський рівень. За логікою скандинавської міфології у світі все наперед сплановано: від створення світу і до його кінця (Рагнароку). Сплановані не лише долі окремих людей, а й долі богів. Цей план-капкан відомий небагатьом, зокрема Одіну (у якого теж є своя напередвизначена доля). Завданням Одіна є забезпечити виконання плану, який веде до кінця світу - Рагнароку (дослівно доля богів: доля загинути разом із рештою світу).

Згідно з задумом, Рагнарок буде битвою між Одіном (+ його кенти) та Локкі (+ сили зла). Битва має закінчитися загибеллю обох сторін і світу в цілому. Тобто баланс сил між двома арміями має бути ідеальним, щоби ніхто не вижив і не переміг, а всі загинули. Отже, для виконання цього плану, Одін, зі своєї сторони, повинен виставити достатню військову потугу, щоб забезпечити баланс сил, і виконання плану.

Задля цієї мети, Одін впродовж існування світу клепає собі армію на Рагнарок. В цьому і прикол Вальгалли - найкращі воїни-герої поповнюють військо Одіна, щоби хелпанути йому в час Рагнароку. Одін безпосередньо втручається в життя топових героїв (зокрема Сіґурда), запускаючи хід подій, який призводить до самого становлення героя, потім його смерті і попадання в Вальгаллу. +1 в армії. Одін робить все для того, щоб все пішло по плану. Тож впродовж всього героїчного скандинавського епосу він займається селекцією/рекрутингом воїнів.

Все вищесказане є моїм авторським переказом оцього. Підсумуємо: такий погляд на світ дуже відрізняється від звичного нам християнського погляду. В той час коли в християн Бог помирає за гріхи людей на хресті, у вікінгів Одін займається створенням армії, для того щоби забезпечити баланс сил у останній битві, який потрібен для того щоби кінець світу настав.

Такий він, план-капкан
2.2K views16:11
Відкрити / Коментувати
2020-10-20 20:21:11
Separatio leprosorum

Якщо комусь і жилося максимально не круто в Середньовіччі, то це прокаженим. Латернський собор 1179 р. встановив процедуру, за якою прокажених ритуально відокремлювали від громади шляхом символічного похорону. Спершу людину перевіряв на проказу суд. Потім прокаженого вели на цвинтар (де його вже чекала вирита могила). Він ставав в могилу і голову йому накривали чорним покривалом. Після відспівування, на прокаженого кидали три шуфлі землі, і священник промовляв:

“Будь мертвий для світу, відроджуйся для Господа”.

А далі починалося нове життя. Юридично прокажений був мертвим, він не міг розпоряджатися своїм майном, мусив повідомляти дзвіночком про своє наближення та носити спеціальний одяг з з літерою L (leper, прокажений). Не можна було торкатися дітей, пити воду із джерела (щоб не заразити), ходити в людні місця. В разі якоїсь біди, все полюбляли спихувати на прокажених (і тоді їх масово вбивали). До того ж, їх не дуже жаліли, бо вважалося, що причиною прокази є хтивість і хитрість.
1.8K views17:21
Відкрити / Коментувати