✙ PolitКраїна ✙

2022-01-20 13:08:13 Вибори верхньої палати парламенту Японії як тест прем'єра Кішіди

У 2022, році тигра, прем'єр-міністру Фуміо Кішиді доведеться боротися, як тигру, адже у липні цього року відбудуться вибори до Палати радників, вищої палати парламенту. Для Кішіди це буде найважливіша подія цього року, адже від цього залежить, як буде проходити його робота головою уряду.

У випадку програшу Кішида буде змушений піти у відставку, як це зробив Сіндзо Абе у 2006 році, або на політику Кабінету Кішиди буде випливати вище згаданий Абе, як лідер найбільшої внутрішньої фракції Ліберально-Демократичної партії.

Варто зазначити, що між Кішидою та Абе існує суперництво, яке Кішида зазвичай програвав, до того ж якщо опозиція отримає більшість в Палаті Радників, тоді вона зможе блокувати рішення Палати представників, де більшістю є ЛДП, а це буде створювати проблеми для Кішіди.

Обидва варіанти небажані для прем'єра, а тому необхідно перемагати. Для того, щоб досягнути цього Кішіда повинен продемонструвати здатність ефективно управляти правлячої коаліцією та прийняти бюджет 2022 на рекорду суму у вигляді 107,6 трильйона йен (940 мільярдів доларів), а також додатків до нього, на сесії парламенту, що розпочалася у понеділок і буде тривати 150 днів.

Окрім цього, немалу роль буде відігравати ситуація з COVID-19, адже якщо уряд не зможе впоратися, тоді рейтинг уряду буде невпинно падати, а саме низький рейтинг змусив попередника Кішиди, Йошіхіде Сугу, відмовитися від походу на перевибори президента ЛДП та піти з посади прем'єра. І все через неспроможність впоратися з пандемією. Існує висока ймовірність, що кількість захворювань може зрости після «Золотого тижня» (період вихідних у травні). Також існує проблема з префектурами Окінавою та Йамагучі, де розташовані військові бази США. Вилилось, що військові США недбало тестували своїх солдатів перед відправкою в Японію, що негативно вплинуло на епідеміологічну ситуацію на базах та префектурах.

Якщо ситуація буде в нормі і Кішиді вдасться пройти усі випробування та перемогти на виборах, тоді у нього буде час до 2025 року, щоб наростити вплив та втілити свою програму з «Новим капіталізмом» у життя.

У Конституційно-Демократичної партії, найбільшої опозиційної сили, хитка позиція. Адже після програшу 11 місць на виборах у жовтні минулого року та обрання нового лідера, Кенти Ізуми, партія намагається виробити програму, яка б дистанціювала її від комуністичної партії Японії, співпраця з котрою на думку аналітиків і призвела до програшу місць у парламенті.

Тим часом рівень підтримки партії впав, адже за останніми дослідженнями NHK рівень підтримки партії становить 5,4%, що на 3,3% менший у порівнянні з груднем. Це вже на 0,4% менше, ніж у Партії інновацій, другої опозиційної партії парламенту, рейтинг підтримки, котрої становить 5,8%.

Для обох сторін вибори до Палати представників мають велике значення. Якщо ЛДП переможе, тоді Кішіда отримає змогу наростити сили та здобуде перевагу у міжфракційній боротьбі всередині партії. Якщо переможе КДП, тоді опозиція отримає більшу змогу впливати на політичне життя всередині країни, що створить незручність для Кішіди. Таке вже траплялося у 2007 році. Відкрити / Коментувати

2022-01-19 09:44:08 Намагаючись посадити Порошенка, Зеленський потрапив у пастку

Повернення Петра Порошенка до України 17 січня стало справжнім медійним тріумфом для п'ятого президента і завдячувати за це він може своєму наступнику - Зеленському. Однак, якщо за цим спостерігала людина, що не пильно стежить за новинами України, тоді у неї виникло питання: Як так сталося?

Варто згадати коротку хронологію подій. 17 грудня лідер «Європейської солідарності» полетів у робоче відрядження. 20 грудня заступник генерального прокурора Симоненко підписав підозру у держзраді Порошенку. Напередодні Генеральний прокурор Ірина Венедиктова пішла у несподівану відпустку. 6 січня суд наклав арешт на все майно Порошенка.

Про повернення п’ятого президента саме 17 січня було відомо ще у грудні. Оголошення підозри у держзраді та арешт майна сприймався, як явний сигнал Порошенку до України не повертатися. Не секрет, що Зеленський має якусь ірраціональну ненависть до Порошенка, тому кожна справа проти нього сприймається, як відчайдушна спроба посадити свого головного противника. Справа про держзраду не стала виключенням, адже формулювання складу злочину на підставі того, що у 2014-15 роках Порошенко скликав РНБО лише демонструє, що навіть слідчі не вірять у перспективу цієї справи.

А все-таки, дії з боку Зеленського перетворили повернення Порошенка до України на найголовнішу тему початку 2022 року в Україні. В останні тижні більшість експертів обмірковували, чи спробує влада якось завадити літаку Порошенка приземлитися у Жулянах чи спробує заарештувати його в аеропорту.

Друга версія була ближчою до того, що відбулося 17 січня, адже на летовище прибув державний адвокат, котрий заявив: «Порошенка планували затримати саме в аеропорту. Бо я отримав доручення на надання безоплатної правової допомоги особі, яка вважається затриманою. Тобто, він мав бути вже затриманим. Але щось пішло не так». Та й за тим, як прикордонники не хотіли віддавати паспорт Порошенку спостерігала уся країна.

Далі Порошенко поїхав до Печерського суду, засідання якого закінчилося о 23:00 з перенесенням зачитання остаточного рішення на 19 січня.

Зараз незалежно від того, яке буде рішення, програє Зеленський, адже якщо Порошенка посадять, тоді це буде сприйматися, як політичні репресії, про це вже заявили на Заході. Лідер «Європейської Солідарності» буде мати вигляд жертви режиму,яка не злякалась повернутися. У випадку виправдання Порошенка усім буде зрозуміло, що вертикаль Зеленського не працює, а це буде сигналом для еліт, що Зеленський «кульгава качка».

Однак, було очевидно, що 17 січня ніхто Порошенка не арештує і очевидно, що і 19 ніхто цього не зробить. Адже було заздалегідь відомо, що 17 січня до України з візитом прибудуть голови МЗС Канади та ФРН, а також група сенаторів США. Це Янукович міг дозволити собі плювати на західні країни, адже мав підтримку Росії. Натомість Зеленський президент України, яка потребує допомоги від ЄС та США, та й він сам має вілли та квартири у Європі, а не на Рубльовці.

Несподіваний візит 19 січня Держсекретаря США Ентоні Блінкена також не дозволяє оголошувати сумнівні рішення. Тим більше повідомляється, що Блінкен буде жити в готелі Hyatt з видом на Печерський суд. Тобто, Блінкен буде бачити багатотисячну акцію прихильників Порошенка на його захист і це викличе питання до Зеленського: чому у період небезпеки повномасштабного вторгнення до України військ РФ, президент замість того, щоб об'єднувати націю робить усе, щоб її розділити та посадити лідера опозиції?

Це радше нагадує Росію, аніж демократичну країну. І Зеленський сам створив собі цю пастку. Відкрити / Коментувати

2022-01-11 22:52:05 Коронавірус може вплинути на електоральні процеси в Японії

Нещодавній стрибок кількості хворих на коронавірус у Японії може мати вплив на вибори мера в місті Наго, Префектура Окінава.

Вибори в Наго стануть першими у серії мерських виборів на острові, під час котрих у літку відбудуться вибори до Палати радників, а все закінчиться в осени виборами губернатора Окінави. Для правлячої Ліберально-демократичної партії вибори в Окінаві є досить важкими, але вважається, що можливість поборотись за перемогу існує. Одначе, через погіршення епідеміологічної ситуації ніхто з важковаговиків партії, генеральний-секретар Тошимітсу Мотегі та Таро Коно, не зможуть підтримати мера Такейоту Тогучі. Така ж ситуація з кандидатом якого підтримує Конституційно демократична партія та Комуністична партія Японії Йохейом Кішімото, котрого також ніхто не може приїхати підтримати. У результаті політики загальнонаціональних партій залишилися на узбіччі процесів.

Головною темою виборів стало питання передислокації військової бази США до міста. Кандидат від опозиції висловився проти, поки чинний мер не зайняв ніякої позиції. У владі розраховують, що у разі перемоги Тогучі питання передислокації піде плавніше.

У загальному вибори на Окінаві повинні стати передмовою для виборів до Палати Радників, верхньої палати національного парламенту. Хоча верхня палата і відіграє радше символічну роль, як Сенат в Канаді чи Ірландії, але ці вибори будуть першими для нового голови Конституційно демократичної партії Кенти Ізумі, тому стає цікаво, як покаже себе опозиція на цих виборах, адже минулого року очікувалося, що на виборах до Палати представників їхні результати будуть вищими від фактичних результатів. Також цікаво, який результат продемонструє консервативна партія «Інновація», 3-е місце котрої на виборах в листопаді минулого року стали певною мірою сенсацією. Відкрити / Коментувати

2022-01-07 16:56:32 Як Росія окупувала Казахстан та що далі?

Події в Казахстані стали головною світовою новиною початку року, адже здавалося, що режим Назарбаєва є стабільно міцним і ніяких протесів, які б загрожували режиму, там відбутися не може. Однак, як і у більшості диктаторських режимів, стабільність режиму Назарбаєва була удаваною, а у суспільстві, котре позбавлене звичних нам прав, невідомо, що стане точкою кипіння і коли саме вона настане. Для казахів нею стали ціни на автомобільний газ, які були підвищені на початку року вдвічі.

Протестами вирішив скористатися другий президент Казахстану Токаєв, котрого й у світі та й у власній країні у кращому разі сприймали за картонного президента. Саме так можна пояснити те, що він швидко відправив уряд у відставку та понизив ціни на газ, а також відправив Назарбаєва у відставку з посади голови РНБО Казахстану.

У результаті можна було б очікувати, що люди розійдуться, а Токаєв зможе нарешті стати повносправним президентом, але люди не розходилися. Клан Назарбаєва не збирався здаватися без бою, саме цим можна пояснити появу мародерів спортивної статури, які підігріли дестабілізацію.

Не секрет, що Токаєв набагато більше пов'язаний з Москвою, аніж його попередник. Його батько був відомим письменником роботи якого стосувалися «подвигів» ЧК, а сам Токаєв закінчував МГИМО й починам свою службу в МЗС СРСР. Саме тому для нього не було такою проблемою звернутися по допомогу до ОДКБ і фактично попросити окупувати країну, президентом котрої він є. І найбільша іронія, що про ввід цих військ оголосив прем'єр Вірменії Ніколь Пашинян, котрий у Вірменії в часи правління проросійського карабаського клану навіть мером Єревана не міг стати не те, що головою держави.

Варто розуміти, що під вивіскою ОДКБ реальною окупацією Казахстану займається Росія. Поки росіяни збирали сили, Токаєв розпочав реальну масакру у своїй країні. Поки що у нас немає достовірних даних про кількість загиблих протестувальників, але є інформація, що убито принаймні 200 осіб. Сьогодні ж Токаєв пригрозив, що буде знищувати власних громадян. Навіть попри це, люди продовжують стояти.

Фактично можна говорити, що Казахстан окупований Росією, а Токаєв з маріонетки Назарбаєва перетворився у маріонетку Путіна. Росія у своєму прагненні придушити будь-який протест громадян у сусідніх країнах перетворилася на Радянський союз. Раніше РФ окуповувала частини території, а тепер перейшла до окупації цілої країни. Тільки виникає питання, чи буде Казахстан Угорщиною/Чехословаччиною або Афганістаном?

Відповідь на це ми отримаємо найближчим часом, але можна сказати одне, що усім жителям країн, що входять до ОДКБ показали, що вони просто кріпаки, адже навіть, якщо вони захочуть щось змінити у своїй країни завжди буде Росія, котра використає ситуацію для інтервенції та окупації. Відкрити / Коментувати

2021-12-21 08:46:10 ПІДОЗРА ПОРОШЕНКУ СТАНЕ ПОЧАТКОМ КІНЦЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО

Дійсно цікаво розпочався цей тиждень в Україні, хоча варто зазначити, що подібний розвиток ситуації можна було передбачити заздалегідь.

Підозра Петру Порошенку вигідна насамперед вигідна Петру Порошенку, якби парадоксально це не звучало. В Україні люблять ображених, в цьому плані Зеленський допомагає Порошенку протягом 2,5 років, що певною мірою допомагає другому зберігати рейтинг найбільшого опозиціонера.

Особливо на руку Порошенку грає той факт, що підозру йому висувають на тлі скандалу навколо колишнього першого заступника голови МВС Гогілашвілі, його діючого російського паспорту та його дружини Марії Левченко, яка має доступ до найбільш таємних перемовин, але продовжує перебувати на балансі «Кварталу-95», і, звісно, їхнього спільного проживання з головою ГУР МО Будановим у будинку російських громадян Стрєлковських. Варто розуміти, що про цю ситуацію будуть надалі розкручувати опоненти Зеленського, яких він створює у турборежимі.

Своїми діями Зеленський робить усе можливе, щоб Порошенко потенційно зміг отримати підтримку збоку Ріната Ахметова, адже варто пам'ятати, що ворог мого ворога мій друг. Оприлюднені «антирейтинги» демонструють, що Зеленський посідає перше місце, а отже аргументи, що «антирейтинг» Порошенка не дасть йому перемогти на президентських виборах, відходять на другий план. Варто також пам'ятати, що в українських реаліях піар збоку найрейтинговіших каналів доволі легко змивають подібні «антирейтинги» А телеканал «Україна» найрейтинговіший канал в країні.

Крім того, варто звернути увагу, що підозру виписали за постачання вугілля з окупованих територій у 2014-2015 роках, тобто в час коли енергетична безпека країни залежала від постачання цього вугілля, адже варто пам'ятати, що державні ТЕЦ підлаштовані під вугілля з Донбасу. Тоді такі постачання дозволили оминути блекаути та провести опалювальний сезон. Це варто пам'ятати, адже на тлі розвивається ситуація, коли кабмін Зеленського не зміг підготуватися до опалювального сезону цього року і навіть СБУ попереджає, що вугілля у випадку холодної зими просто не вистачить, а синоптики вже прогнозують похолодання. Тож підозра у такий кризовий час виглядає дивно.

На додачу підозру виписали, коли Порошенко знаходиться у робочому відряджені й вже встиг зустрітися з Вселенським Патріархом в річницю утворення ПЦУ, а скоро буде мати зустрічати з європейськими колегами й точно не втратить нагоди розповісти про цю підозру, з перших вуст, так би мовити. В час, коли Україні загрожує вторгнення Росії це буде для всього цивілізованого світу виглядати дико, тож не варто дивуватися, коли про цю ситуацію будуть писати посольства ЄС, США та Канади.

Також, таке підвищення ставок може зіграти з Зеленським злий жарт, коли перед ймовірними дочасними парламентськими виборами може утворитися умовна коаліція з ЄС, Разумкова, УСГ, УДАРу, більшість яких точно проходять до парламенту. Сприяти такій коаліції може той таки Ахметов, чисто через згаданий вище принцип.

Війна Зеленського на декілька фронтів ризикує перетворитися на один фронт, де союзників буде об'єднувати ненависть до того ж таки Зеленського і прагнення помсти. Для перемоги варто тільки добитися дочасних парламентських виборів, можна навіть без президентських обійтися. Відкрити / Коментувати

2021-12-19 16:44:18 Дочасні парламентські вибори: Реальність чи спекуляція?

З відходом Верховної Ради на зимові канікули в українському політикумі завершився черговий політичний сезон. Однак, дивлячись на ситуацію, що склалася за останні декілька місяців, видається, що новий сезон розпочнеться дуже скоро, для цього навіть не доведеться чекати початку нової сесії парламенту.

В п'ятницю співголова ОПЗЖ Юрій Бойко заявив, що його фракція готова здати мандати для того, щоб кількість депутатів стало меншою за конституційну більшість(300 мандатів), але очевидно, що так просто це не працює. Можна було б назвати це звичайним піаром, але в той же вечір на телеканалі нового ворога Президента України Ріната Ахметова також заговорили про необхідність дочасних парламентських виборів.

Дивлячись на рейтинги політичних партій нічого дивного, що багато хто бажає дочасних виборів. Тільки для Володимира Зеленського вони несуть смертельну небезпеку для його президентства. Фактично за увесь час свого перебування на посаді Володимир Зеленський не займався реальною політикою, адже йому не потрібно було ні з ким домовлятися в парламенті для того, щоб утворити коаліцію. У нього був карт бланш на будь-які рішення. Ні для кого не секрет, що реально міністрів призначають на Банковій, а депутати тільки виконують волю ОП.

От тільки, якщо дочасні вибори відбудуться, таке спокійне життя для Зеленського завершиться, адже за різними опитуваннями існує ймовірність того, що до ради пройдуть 9 різних партій. У такому випадку доведеться створювати коаліцію, балансувати інтереси, йти на компроміси. Тобто робити те, що Зеленський не вмів, не вміє і навряд чи навчиться. Враховуючи пропорційну систему використати голоси якихось груп не вийде, адже їх у наступному парламенті не буде.

Виникає питання чи існують реальні причини для розпуску ВР? Як на диво, прецедент створив Володимир Зеленський, коли розпустив ВР 8-го скликання, а Конституційний Суд визнав, що бажання більшості громадян є причиною для розпуску.

Ситуація тепер повторюється, адже останні дослідження демонстрували, що таких є 58%. Протягом зими цей відсоток може стати більшим, адже СБУ вже попереджає про катастрофічну нестачу вугілля, коли зима ще відносно тепла, страшно уявити ситуацію, коли середня температура по країні становитиме -15. Також, можна зазначити, що реальної монобільшості більше не існує, а отже призначити новий уряд також неможливо. Усім давно відомо, що "Слуга народу" може приймати закони тільки за допомогою "За Майбутнього» та "Довіри".

Варто додати, що у 2019 КСУ був на боці Зеленського, але за цей час Президент України здійснив те, що у нього найкраще виходить: посварився з КСУ та спробував узурпувати владу в ньому шляхом не правомірного призначення двох суддів, на боці КСУ навіть виступила Венеційська комісія. Тому більшість КСУ шукатиме можливості відплатити Зеленському, якщо не зараз, то тоді, коли для цього будуть більш сприятливі умови.

Виникає питання, чи дочасні вибори в такий складний період є доцільним для України. Зараз нам не вистачає газу та вугілля, а на кордоні стоять російські війська. Однак, перша криза виникла внаслідок повної деградації державного апарату після приходу до влади Зеленського та його партії, друга криза була б менш страшною, якби уряд Зеленського не зривав другий рік поспіль оборонного замовлення. Тому варто розуміти, що чим швидше Україна повернеться до нормальності з професійним урядом та адекватним поділом гілок влади, тим більше у нас шансів на розв’язання основних проблем. Відкрити / Коментувати

2021-12-15 14:33:21 ТЕЛЕКАНАЛ «ДОМ» АБО ПРОПАГАНДА ЗЕЛЕНСЬКОГО ЗА КОШТИ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

Допис написаний другом команди PolitКраїни.

Сьогодні влада запускає «оновлений» телеканал «Рада», який стане новим її рупором за кошти платників податків. Оновлений телеканал вже випустив ролик, у якому звинуватив «опозицію» та «контрольовані медіа» у критиці, у кращих традиціях офісо-предидентських позитивних блогерів. Проте слід нагадати, що досвід створення телеканалу в цієї влади вже є. І це телеканал «Дом», на який наступного року ми витратимо ₴362 млн, з наших з вами чесно сплачених податків. За час свого існування телеканал «Дом» продемонстрував кращі традиції державної пропаганди за московськими лекалами. Нагадаю, що таке телеканали влади Зеленського за наші кошти.

Карта РФ з тимчасово окупованим Кримом.

У програмі «Русский дневник» (назва відповідає змісту) на державному телеканалі «Дом» зобразили карту Росії з незаконно окупованим Кримом. При цьому канал позиціонує себе, як такий, що має протидіяти пропаганді РФ для мешканців окупованих територій. Але ми бачимо, що реалізуються російські наративи.

Велика кількість серіалів з радянською символікою й пропагандою Лєніна-Сталіна.

За наші з вами гроші транслюються «кіношедеври» з бюстами Лєніна, вивісками «За справу Леніна та Сталіна», радянськими прапорами і т.д. Це чітко суперечить ч. 2 ст. 436-1 ККУ (Пропаганда комунізму), за порушення якої передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років. Проте державний телеканал Офісу Президента це не турбує, бо позитивні блогери про це не розкажуть.

Цензура у редакції мовника.

«Дом» отримує вказівки з «правильного» написання новин та програм. Влада змушує телеканал висвітлювати кроки чиної влади тільки з позитивних сторін. Забороняється будь-яка критика. Про це відверто кажуть колишні працівники каналу. Окрім цього телеканал немає ні наглядової ради, ні будь-яких незалежних органів у середині каналу, тож повністю контролюється Офісом президента. Так само контролюватись буде і телеканал Рада апартом ВРУ (у якого теж немає незалежної наглядової ради, як в того ж «Суспільного»).

Маніпуляції, перекручування та брехня у сюжетах «Дому».

Яскраво мовник проявив себе в історії з сюжетом про радикалів-нацистів-фашистів, які буцімто вчиняють погроми по всій країні. Телеканал називав «погромами на Банковій» акцію на підтримку політв‘язнів, яка відбувалась 20 березня. Те саме робили і російські державні телеканали, як от «Росія1». Комісія з журналістської етики винесла попередження телеканалу та зафіксувала у цьому сюжеті про «радикалів» порушення 3 пунктів Кодексу етики українського журналіста.

Пальчевський.

Телеканал «Дом» збирається замовити у власника «Зе медіа» програму з проросійським громадським діячем Андрієм Пальчевським. За участі цього маргінала планується випуск 60 роликів вже наступного року. Нагадую, що Пальчевський громадянин РФ, постійний гість закритих телеканалів кума Путіна й російських державних ТБ, екскандидат у мери Києва та фактично вигодуванець Медведчука.

Російська мова та «рускій-український язик» від Мендель.

Телеканал мовить повністю мовою окупанта, порушуючи законодавство. Навіть президент (теж порушуючи Закону про мову) дає інтерв‘ю цьому телеканалу російською. При цьому на телеканалі постійно з’являються заяви від вже колишньої прессекретарки ОП Мендель про так звану «російську українську мову», чим підривають саму суть української мови, історії та культури.

Загалом «зашквари» телеканалу можна перераховувати довго. Але хочу вкотре нагадати, що це все відбувається за наші з вами гроші. Цього року на мовник було витрачено чверть мільярда гривень, наступного буде витрачено третину мільярда.

На жаль, парламентський телеканал «Рада» теж має всі шанси перетворитись (вже навіть є перші дзвіночки) на подібний канал, під протекторатом Офісу президента. Відкрити / Коментувати

2021-11-27 13:15:22 Державний переворот Зеленського

Вчорашній пресмарафон президента України Володимира Зеленського дійсно буде мати наслідки, але не такі, які очікує сам Зеленський.

Під час монологу для журналістів Зеленський заявив, що 1-2 грудня готується державний переворот і звинуватив олігарха Рината Ахметова в участі в ньому. Особливо кумедно це виглядає на фоні того, що Зеленський незаконно призначає суддів Конституційного суду, хоча за рішенням Верховного суду вакантних місць не було. Постаті Тупицького та Касміна можуть не подобатися, але їхня каденція завершується тільки у 2022 році. Dura lex sed lex, закон суворий, але це закон. Цікаво, чи знає цей вислів юрист Зеленський, бо одна з кандидатів в судді від Президента цього вислову не знала.

Своїм рішенням Зеленський знищив легітимність КСУ, а це означає, що бажане перенесення парламентських рішень на 2024 просто стає незаконним, адже тільки КСУ може прийняти подібне рішення, але хто буде виконувати рішення нелегітимного органу? І питання не тільки у виборах, але й у реформах, адже будь-яке рішення такого суду досить легко скасувати. Україна немає розкоші діяти у для дій у річищі революційної необхідності. Не з Росією на кордонах.

Більше питання викликає оголошена війна Ринату Ахметову. Напередодні зими. Коли вугілля на державних ТЕЦ не вистачає. Коли ДТЕК все викупив для себе. Володимир Зеленський може не усвідомлювати цього, але Ахметов не прийде до нього домовлятися. Взагалі дивно виглядає таке запрошення для людини, котру ти щойно звинувачував у спробах державного перевороту. Зеленському варто розуміти, що коли він грав у КВК у Москві, в той самий час Ахметов заробляв свої перші статки у Донецьку 90-х і, що найголовніше, він там вижив. Список ворогів Президента занадто швидко поповнюється, можна висловитись, що у Зеленського до цього талант, він може бути поганим коміком, політиком, управлінцем, але заперечувати його екстраординарні здібності у цій площині неможливо.

Перепалка з Юрієм Бутусовим та звинувачення генерала Бурби виглядали, як поведінка 14-річного підлітка, а не президента найбільшої країни Європи. Можна написати ще багато про що. Про неусвідомлення реальності Зеленським. Про міфічну віру у Єрмака. Про: "Я президент України, Міша". Але від цього стає боляче, особливо, коли розумієш, які виклики стоять перед Україною цієї зими. Стає боляче та страшно. Однак, нам треба розраховувати лише на себе і боротися за свою державу до кінця. Відкрити / Коментувати

2021-11-22 13:40:03 ЯК ПРИШВИДШИТИ РОЗПАД РОСІЇ?

Більшість українців знають, як Росія здійснює фактичний геноцид одного з корінних народів України - кримських татар. Наша держава нагадує про це на світових майданчиках. Варто згадати нещодавню резолюцію ООН щодо порушення прав людини в тимчасово окупованому Криму. Однак, існують народності проти котрих Росія здійснює системне порушення прав та свобод на самоідентифікацію, в той час, коли ці люди є громадянами РФ, а отже у них немає країни, що могла б їх захистити.

У 1991 році національне відродження торкнулося не тільки республік-учасниць СРСР, але й жителів автономних республік, котрі у переважній більшості розташовувалися на території тодішньої РСФСР. Більшість республік вимагали реальної автономії, а деякі, такі як Татарстан та Чечня вимагали незалежності. Ослаблена Москва була вимушена погодитись на реальну федералізацію, саме тоді Борис Єльцин сказав відому фразу: "Беріть стільки суверенітету, скільки зможете проковтнути". У 90-ті Росія була дійсно федеративною державою, адже права національних республік дотримувались, хоча ті хто розумів сутність Москви знав, що так буде до моменту, коли ціни на нафту почнуть підійматися.

Яскравим прикладом реального відношення російського керівництва до республік були чеченські війни під час котрих столиця Республіки Ічкерія була стерта з лиця Землі. Хоча від початку ситуацію можна було вирішити мирним шляхом.

Після приходу до влади Володимира Путіна та підвищенням цін на газ та нафту про російський федералізм почали забувати, податки почали йти напряму до Москви, а не залишатися в республіках, а в більшості це кошти від видобутку корисних копалин; національні партії підпали під заборону; національні мови стали просто факультативом в школах, внаслідок цього дослідник удмуртської мови Альберт Разін здійснив акт самоспалення; заборонили вибори міських голів; знизили статус національних парламентів.

Усе вище перечислене слабо нагадує реальну федерацію, якою за конституцією себе називає Росія. Особливо лицемірно виглядають заклики російських представників до фактичної федералізації України.

Внаслідок позбавлень національних республік усіх прав на самоуправління, власну мову та представництва російське керівництво фактично продовжує політику русифікації, котру провадила Російська Імперія, а після неї Радянський союз. Особливо яскраво ця політика проявилася під час "перепису населення", коли усіх хто розмовляв російською записували до "руских", у багатьох комі, ерзян, татар та інших це викликало обурення. Отже, можна сміло заявити, що довіряти статистиці щодо національного складу РФ не можна. Така активність пов'язана насамперед з тим, що кількість "руского" населення Росії насправді скорочується, саме тому робиться усе можливе, щоб приховати це.

Доходить до повного маразму. Прикладом є нещодавній закон, який забороняє головам республік називатися президентами, насправді така негласна заборона діє вже останні 10 років, але тільки президент Татарстану не погоджувався на перейменування своєї посади, бо національна свідомість жителів республік на порядок вища, ніж в інших. Татарстан вже доводив, що готовий вийти зі складу Росії, у 1992 році ця республіка проголошувала суверенітет на референдумі, тоді Єльцин зміг домовитися з керівництво Татарстану про входження республіки до РФ. В нелегітимному парламенті Росії голоси депутатів від республіки у першому читанні розділилися щодо цього закону, це в той час, коли більшість є представниками "Єдиної Росії", але зрозуміло, що цей бій татари програють.

Очевидно, що сьогодні Росії не загрожує "парад суверенітетів", як це було в 90-ті. Але варто пам'ятати, як тільки ситуація буде критично більшість національних республік згадають, як їх пригноблювала Москва й зажадають виходу або реальної федералізації Росії. Задача України допомагати цим народностям та надавати майданчик, щоб світ дізнався про ці утиски, як наша держава вже це робить для реального керівництва ерзянського народу. Адже тільки в момент, коли Росія почне детонуватися, ми зможемо повернути Крим та Донбас. Відкрити / Коментувати

2021-11-15 17:46:09 ПЕРСПЕКТИВИ РАЗУМКОВА. АКТУАЛІЗАЦІЯ

Ще у вересні, коли приближення відставки Разумкова було вже очевидним, ми розписали причини конфлікту ексспікера з Зеленським та розписали його подальші перспективи. Зараз ми пропонуємо вам актуалізацію нашого погляду на електоральне майбутнє Разумкова.

З 7 жовтня поява умовної партії Разумкова стало всього лише питанням часу.

Дійсно основні соціологічні групи з цього часу встигли опублікувати кілька опитувань, де Разумков, як кандидат в президенти набирає 6-9%. Звісно, для другого туру цього не вистачає, але для того, щоб завести власну партію до Верховної Ради достатньо, до того ж якщо уважно придивитися, то стає очевидно, що ці відсотки Разумков забирає у Зеленського.

Чому Разумкову таке вдається? Для цього варто згадати період передвиборчої кампанії 2019 року, коли кандидат Володимир Зеленський на ефіри не ходив, інтерв'ю не роздавав, а замість нього це виконували інші люди, переусім Разумков, котрий навіть в перший день після перемоги Зеленського в другому турі продовжував ходити на ефіри замість нього. Тобто Разумков створював той розмитий образ Зеленського для виборців, у якому кожен бачив свої погляди, і цим запам'ятався.

Тому тепер, коли Зеленський позбувся Разумкова, а в країна близька до катастрофи, виборці, котрі далі сподіваються, що обіцянки кандидата Зеленського можна втілити у життя, але цього не може зробити президент Зеленський, знайшли нового кумира в обличчі Разумкова.

Вже 5 листопада Разумков створив міжфракційне обʼєднання до котрого увійшло 25 депутатів, більшість з котрих є «слугами народу». Таких об'єднань у Раді багато, але дивлячись на рейтинги стає зрозуміло, що це можливий старт для нового політичного проєкту. Однак поки про створення партії не оголосили, адже більшість учасників цього об'єднання є депутатами списочниками, а отже самовільно покидати фракцію не можуть.

Вже наступного тижня відбудеться з'їзд партії «Слуга народу», де можуть обговорювати позбавлення мандату Разумкова. Насправді для Разумкова це може стати хорошим приводом, щоб частіше з'являтися в новинах, дивно що цього не розуміє Володимир Зеленський, котрий все життя писав сценарії.

Обговорюють можливість об'єднання Разумкова з Аваковим або Кличком, але зараз ексспікер взяв під крило кілька проросійських депутатів, тому його об’єднання з прозахідними політиками поки малоймовірне. Наразі Разумков може домовитися з ними лише про ненапад під час виборчої кампанії.

Може скластися хибна думка, що Разумков здатен забрати увесь електорат Зеленського, насправді це не так. Настільки вдалих результатів на виборах у Разумкова не буде, адже у нього немає харизми Зеленського. Сам електорат Зеленського є досить різним за структурою, адже там є виборці патріотичних поглядів, проросійських та «какая разніці». Роботу на усі ці групи можна побачити, коли на канали проукраїнські йдуть «слуг» відповідних поглядів, а на проросійських різні «бужанські». Так само роблять представники «розумної політики», коли нардеп Дмитрук ходить на «Наш», а нардеп Мокан, котрий пішов на «Еспресо». Однак, очевидно, що бажаного ефекту це не дасть, адже без Володимира Зеленського така конструкція не буде працювати, як слід.

Тому можна сказати, що проєкт Разумкова може розраховувати на 6-8% які в нього вже є, варто тільки продовжувати ходити на телеефіри.

Окрім Разумкова на електорат Зеленського можуть поцілитись Володимир Гройсман та Віталій Кличко, котрі мають прекрасну нагоду для того, щоб повернутися у велику політики, адже найближчі місяці несуть найкращі можливості для критики президента Зеленського. Вже з’являється інформація, що віялові відключення електроенергії є цілком можливим. Відкрити / Коментувати