Get Mystery Box with random crypto!

ХРУМка ПОЛІТИКА

Логотип телеграм -каналу alonashkrum — ХРУМка ПОЛІТИКА Х
Логотип телеграм -каналу alonashkrum — ХРУМка ПОЛІТИКА
Адреса каналу: @alonashkrum
Категорії: Політика
Мова: Українська
Країна: Україна
Передплатники: 1.54K
Опис з каналу

Будні та вихідні депутата Парламенту України
Про щоденні рішення у політиці, аудит країни й органів влади.
*Політика може бути іншою*
Альона Шкрум @Aly_xrum

Ratings & Reviews

2.33

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

1

3 stars

0

2 stars

1

1 stars

1


Останні повідомлення 38

2021-06-03 18:25:46 Закон про деолігархізацію: піар чи реальна боротьба з монополіями?
 
Український інститут майбутнього нещодавно проводив дослідження щодо того, як українці ставляться до війни влада VS олігархи.
 
І ось результати:
27% упевнені, що це намагання влади відволікти населення від невдач в економіці;
24% вважають, що це боротьба з олігархами;
21% дотримуються думки, що це намагання переділити фінансові ресурси;
14% переконані, що відбувається боротьба влади з політичними опонентами.
 
Я повністю погоджуюся з результатами дослідження і вкотре переконуюсь, що українці – мудрі люди.
 
Чи робиться цей закон для піару? Звичайно, на ¼ - це абсолютно так.

Чи це реальна спроба боротися? Думаю, що десь ¼ точно.

Чи є перерозподіл потоків і хтось хоче на цьому заробити? Мабуть, на ¼ є і це.
 
Але, відверто, з історією щодо монополізації та олігархів стикаємось не лише ми.
 
Єдине – за кордоном вони називаються не «олігархи», а дуже великий бізнес чи найбагатші люди світу.
 
У європейських країнах вони дуже часто обмежені великою кількістю правил саме систем Антимонопольного комітету, судової системи чи прозорості лобіювання.
 
Мабуть, найвідоміший приклад боротьби із нафтовою монополізацією і одним дуже конкретним олігархом — це історія 100 давності США:
 
У 1870 році в США була заснована компанія «Standard Оil» – одна з найбільших американських компаній, що спеціалізувалася на видобутку нафти, її транспортуванні, переробці та продажу.
 
Її засновником і першим керівником був Джон Рокфеллер, який і досі залишається — одним із найбагатших людей сучасної історії.
 
Практично протягом більше 20-ти років – Дж. Рокфеллер контролював більше 99% американських нафтопереробних потужностей, адже він видобував, перероблював і продавав нафту.
 
Він мав свої медіа, а також – своє лобі в парламенті, фінансував одночасно і Республіканську, і Демократичну партії.

Плюс мав агентів у слідчих органах, які вели справу проти нього.

Дуже потужний дядько)
 
До речі, його компанія «Standard Оil» налічувала 20 тис. нафтосвердловин, 5 тис. автоцистерн. У фірмі працювало — 100 тис. людей.
 
Протягом 20-ти років Рокфеллер був нафтовим монополістом у США.

Можливо, ви бачили смішні карикатури, де рука Рокфеллера на Капітолії, на Білому домі, чи на звичайних громадянах? Оце воно.
 
Що ж сталось?
 
У 1904 році Антимонопольний комітет відкрив купу справ щодо повної монополізації ринку.
 
Процес тривав близько 7 років, і врешті-решт у 1911 році Верховний Суд розділив «Standard Оil» на 34 менших компаній.

Так народились такі компанії, як «ExxonMobil», «Chevron» та інші.
 
До речі, ці менші компанії і досі іноді домовляються між собою, але їх знову «б’ють по руках», зупиняють і розділяють.
 
Ця історія якраз і є прикладом дій правил Антимонопольного ринку та судової системи, на які я ще сподіваюся в Україні.
 
І тут питання до однієї з ланок суду:
Конституційного або Верховного.

Чи зможуть вони адекватно запрацювати, і чи зможуть зупиняти монополізацію в Україні?
-
Саме про це мав би бути президентський законопроект, на мою думку:

- про посилення АМКУ,
- про посилення Верховного Суду
- про більшу прозорість власності (у тому числі медіа) та правил лобізму.
273 views15:25
Відкрити / Коментувати
2021-06-03 18:22:11
Закон про деолігархізацію: піар чи реальна боротьба з монополіями?

Приклади й аналіз - далі
244 viewsedited  15:22
Відкрити / Коментувати
2021-06-02 18:52:28
110 viewsedited  15:52
Відкрити / Коментувати
2021-06-02 17:03:54 /Як отримати круту стипендію або про що говорити на співбесіді/

Нещодавно знову мала приємність бути членом журі з відбору для надання стипендії талановитим українцям, які вступили в ТОП-100 вузів за кордоном.
 
У свій час я теж отримала цю стипендію від фонду «Всесвітні студії», який покрив 40% витрат на навчання в Кембриджському університеті, а інші 60% я отримала вже від самого Кембриджського університету.
 
Умова для отримання стипендії дуже прозора:
потрібно вступити в університет, який входить у ТОП-100 за вашою спеціальністю і за тим напрямком, який важливий для розвитку України, і пройти співбесіду з журі.
 
Наразі стипендія надається на навчання за такими спеціальностями (хоча є і виключення):

аграрні науки,
інженерія та технології,
публічне право,
державне управління,
альтернативна енергетика,
екологія й охорона навколишнього середовища.
 
Після чого журі пропонує найкращих кандидатів для надання стипендії.
 
Але сьогодні хочу поговорити не стільки про можливості, скільки про важливі історії, які я для себе винесла за 3 (чи 4) роки, проводячи співбесіди.
 
Насправді, у своєму житті я пройшла, мабудь, понад 50 співбесід.

Вони були і на стажування у лондонському суді, і на роботу у французьких та українських адвокатських компаніях, і на різноманітні стипендії та програми обміну досвідом.
 
Деякі були успішними, деякі з них – абсолютно провальними.
 
Також і я провела сама вже не одну співбесіду, як в рамках великих проектів, таких як «Всесвітні студії», так і під час пошуку особистих помічників та експертів у команду.
 
Тож, думаю, буде неправильно залишити при собі деякі спостереження, щодо яких я роблю висновки вже не перший рік, але які особливо актуальні останнім часом.

Спробую коротко про головне в будь-які співбесіді:
 
Не намагайтеся бути тими, хто, як вам здається, може сподобатися журі / босу / вибірковому комітету.
 
По-перше, ви банально не вгадаєте, ким же бути, щоб сподобатися.
 
По-друге, журі дуже різне, (ми інколи по 20 хвилин сперечаємося, щодо кандидатів), усім точно не сподобаєшся, і головне тут: не бути в сірій масі, яку після 5 учасників і не можеш згадати.
 
По-третє, бути собою — цього вже достатньо. Це круто, це для нас цікаво. Особистість запам’ятовуєш.
 
І останнє: покажіть, що цінно вам, що цікаво вам, що драйвить саме вас.

І ще одне: вибачайте, якщо я почую ще одну цитату Нельсона Мандели про те, що «освіта — це найпотужніша зброя, яку можна використати, щоб змінити світ», — я, мабуть, таки заплачу.

Або шукайте рідкісні цікаві цитати, які щось щиро говорять саме про вас та вашу історію, або забудьте про цитати взагалі. Ви не реферат пишете.
 
Хочеться нових незашорених думок та історій, хочеться справжнього.

Щирість та неідеальність – is the new cool, друзі!
 
Тож будьте щирими, будьте не ідеальними, а будьте справжніми – і все вийде)
-
 
P.S. Цього року відбір учасників на програму Всесвітніх студій мене дуже приємно вразив. Скажу чесно, останні декілька років підряд якість кандидатів чомусь ставала нижчою і нижчою. Ми бачили багато людей, які подаються просто, щоб податися та поїхати будь-куди, аби лише за кордон. А це точно не наша мета.
 
Також були люди, які на питання: «Чому ви обрали саме цей університет?» (а університет, об’єктивно кажучи, не був одним з найкращих у сфері), відповідали: «Розумієте, я пропустив усі дедлайни для подачі в інші університети, а в цьому університеті їх немає, тому це був єдиний варіант, у який я подався і який мене прийняв».
 
За чесність – аплодую, але це точно не ті люди, інвестиції в навчання яких ми розглядаємо як ефективні.
 
Але саме цього року кандидати були дуже крутими й обрати було об’єктивно важко. І це мене тішить.
 
Удачі всім!
174 views14:03
Відкрити / Коментувати
2021-06-02 17:02:55
156 viewsedited  14:02
Відкрити / Коментувати
2021-06-02 14:08:31 Ситуація у Білорусі: коротко про те, що сталося і як відреагував Парламент (спойлер - ніяк!)
 
Отже, давайте розбиратися, що сталося?

У Мінську 23 травня екстрено посадили літак авіакомпанії Ryanair, нібито через те, що надійшло повідомлення про мінування. У результаті воно виявилося хибним.
 
Але на борту з Афін до Вільнюса летів Роман Протасевич, колишній редактор Інтернет-ресурсу NEXTA, який у Білорусі визнали екстремістським.
 
Тому, очевидно, що літак навмисне зупинили, аби затримати журналіста, який «загрожує» авторитарному режиму Лукашенка. Для цього навіть використали винищувач МіГ-29, який супроводжував літак до самої землі.
 
Максимальний термін за статтями, у яких звинувачують Романа Протасевича – 15 років.
 
До чого тут Україна?
 
Насправді ситуація дуже не проста для України. Бо це ризики і для наших громадян, і для наших торговельних зв’язків, які на разі дуже непрості.
І ризики фінальної втрати Білорусі в Московському колі (що вже і відбувалося по факту).
 
Що таке Білорусь для нас в економіці?

За даними 2019 року – Білорусь для України – це 2-ий торговельний партнер серед країн СНД, і 6-7 по всьому світу.
 
Якщо ж подивитись, у яку сферу з Білорусі приходять інвестиції, то 46% – це автотранспорт, мотоцикли, автобуси. Саме на останні Україна ввела мито і тим самим захистила власний ринок від неоднозначної політики Білорусі.
 
Зараз взагалі не можливо розірвати міжнародну політику й права людини – від економіки.
 
Питання: що ж нам робити?
 
Далі захищати свої власні економічні інтереси, робочі місця, власний бізнес.

До того ж, у нас є достатньо механізмів: і в рамках Всесвітньої організації торгівлі (ВТО), і наших двосторонніх договорів.
 
Захищати себе і такими речами, як прийняття законопроектів про локалізацію, інвестиційні парки, Експортно-кредитне агентство (ЕКА).
 
І, звичайно, приєднуватись до тих закликів щодо порушення свободи слова й прав людини, які відбуваються.
 
Яка реакція світу на цю ситуацію?
 
Рада ЄС запровадила санкції, які передбачають заборону на користування європейськими аеропортами для білоруських авіакомпаній, і закликала літаки з ЄС не заходити у повітряний простір Білорусі.
 
Міжнародна організація «Репортери без кордонів» подала позовну заяву до Генпрокуратури Литви з проханням розпочати розслідування щодо Лукашенка та інших осіб у зв'язку із «захопленням лайнера з терористичними намірами». 
 
Канадці заборонили своїм авіакомпаніям залітати в авіаційний простір Білорусі.
 
Естонія, Франція та Ірландія скликають термінове засідання Ради Безпеки ООН для розгляду ситуації щодо арешту Романа Протасевича.
 
Що зробила Україна?
 
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив про скасування авіасполучення з Білорусією, оскільки їх дії можна кваліфікувати як повітряний тероризм.
 
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) від 26 травня припинила імпорт електроенергії з Білорусі та РФ.
 
МЗС вважає затримання журналіста Романа Протасевича «черговою атакою на свободу слова з боку білоруської влади» і вимагає звільнення затриманого.
 
У Верховній Раді 25 травня зареєстрували Постанову №5560 «Про Звернення до ООН, Єврокомісії, Європарламенту, ПАРЄ, Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів і парламентів держав світу про визнання режиму Лукашенка у Республіці Білорусь таким, що становить загрозу міжнародній безпеці».
 
На жаль, і досі в порядку денному Парламенту цієї постанови не має!

Пояснюю це лише слабкістю Парламенту. На жаль.
220 views11:08
Відкрити / Коментувати
2021-06-02 14:07:49
Ситуація у Білорусі: коротко про те, що сталося і як відреагував Парламент (спойлер - ніяк!)
 
Отже, давайте розбиратися, що сталося?
195 viewsedited  11:07
Відкрити / Коментувати
2021-06-02 10:59:38 Два завдання для нового Міністра економіки
 
Позаминулого тижня Рада призначила на посаду Першого віце-прем’єр-міністра - Міністра економіки - пана Любченка.
 
Це вже 4 Міністр економіки в Уряді Зеленського - за 2 роки.
 
Відверто, сказала у своєму виступі в Раді, що мені достатньо імпонує підхід пана Любченка:
 
Він перший кандидат на цю посаду (та й на будь-яку посаду міністра), який НЕ побоявся з трибуни ВР сказати «страшне» слово «локалізація», яке чомусь так бояться деякі політики.
 
Не треба боятись цього слова ні Офісу Президента, ні в спілкуванні з нашими міжнародними партнерами. Повірте, вони, як ніхто, розуміють ці потреби.
 
І останні контракти (про які я писала) по Франції на 1300 млн євро з локалізацією більше 35% – це підтверджують.
 
Любченко також не побоявся сказати про те, що треба збільшувати роль держави в економіці, і навів міжнародні приклади. Особливо в часи коронавірусу та кризи.
 
Зазначив про те, що готовий підтримувати переробку в нашому експорті (бо на сьогодні переробка складає менше 20%).
Але питання в тому, як підтримувати, якими механізмами, та кого саме.
 
У мене до пана Любченка найбільші два питання:
 
1. Він займався збором податків та податковими надходженнями. Але на сьогодні йому доведеться робити прямо протилежне для того, щоб стимулювати економіку.
 
Цифри в країні такі:
 
У нас за І квартал цього року обсяги нагромадження основного капіталу були одними із найменших за 20 років.
(Простою мовою: у нас немає грошей на запас).
 
У тому числі через це відбулось і падіння ВВП до 11,4% – а це найбільше падіння за 12 років (!)
 
І критичне падіння нашого експорту, що означає: ми спожили в Україні набагато більше, ніж виробили. І це треба негайно вирішувати.
 
Я сподіваюсь, що пан Любченко добре розуміє, що тотальна фіскалізація в цій економічній ситуації, у якій ми опинились, пружину економіки ще більше зажме.
 
Замість того, щоб давати економіці можливості й гроші, і розжимати «пружину».
 
2. Питання стимулювання нашого експорту та тих галузей, у яких експорт зростає, незважаючи на кризу, і які мають лише високу додану вартість і високий рівень переробки.
 
Про це, упевнена, із паном Любченком будемо неодноразово говорити на Податковому комітеті, під час роботи над Експортно-кредитним агентством.
 
Пана Любченка призначили не лише на посаду Міністра економіки, а й на посаду Першого віце-прем’єр-міністра.
 
Призначили великою кількістю голосів, що означає, що:
 
А) У нього буде більше можливостей для координації важливих економічних питань.
 
Б) Ми з нього спитаємо в тисячу разів більше, тому що і Парламент, і я, і моя фракція «Батьківщина» за нього проголосували великою кількістю голосів – аж 293.
 
Отож основні завдання, які я бачу для нового Міністра:
 
1. Стимулювання малого й середнього підприємництва черкз стумулювання несировинного експорту, у тому числі, через Експортно-кредитне агентство.
 
2. Стимулювання переробки. Відповідно, за рахунок цього підняття економіки.
 
Плюс стратегія підтримки національних виробників через локалізацію, через індустріальні парки та інші механізми для захисту українського інтересу.
 
Бо саме це пан Любченко обіцяв із трибуни ВР.
 
Виклик 100 днів для нового міністра почався. Будемо робити висновки вже до кінця літа.

https://t.me/AlonaShkrum/1227
257 viewsedited  07:59
Відкрити / Коментувати
2021-06-02 10:56:09
Два завдання для нового Міністра економіки

Детальніше розповідаю
265 viewsedited  07:56
Відкрити / Коментувати
2021-05-31 21:15:03 Сьогодні в ЗМІ та соц мережах розганяється інформація, що до Вадима Рабиновича приїхала з візитом делегація французьких депутатів.

Звісно, мене, як Співголову групи дружби, про це питають.

Друзі, мені офіційно про це нічого не відомо. Наше Посольство у Франціі дізналося про цю інформацію теж вже пост-фактум.  

Як з’ясувалося, приїхало з неофіційним візитом троє сенаторів: пані Наталі Гуле, Жан-Пьер Мога та Жоель Геррио.

Мадам Гуле дійсно давня подруга пана Рабиновича і раніше регулярно зустрічалася саме з ним в Україні. 

Це та сенаторка, яка у 2016 році заявила, що «на території України в Дніпропетровській області діє табір Джихадистів, де іх готують».

Правда після скандалу, вона намагалася спростувати свої слова.
І, враховуючи, що сенаторка продовжує відвідувати Україну, то, схоже, змінила свою думку, і їздити до нас вже не боїться) Що чудово)

Візит сенаторів є приватним візитом, а не офіційним.

Запит на зустріч з групою дружби вони не робили.

---
Що ж до офіційних візитів французьких парламентарів, то ми дуже чекаємо скоро аж на дві офіційні делегації французьких колег, вже починаючи з 8 червня.

Тож: keep calm and love French
270 viewsedited  18:15
Відкрити / Коментувати