2021-06-02 17:03:54
/Як отримати круту стипендію або про що говорити на співбесіді/
Нещодавно
знову мала приємність бути членом журі з відбору для надання стипендії талановитим українцям, які вступили в ТОП-100 вузів за кордоном. У свій час я теж отримала цю стипендію від фонду «Всесвітні студії», який покрив 40% витрат на навчання в Кембриджському університеті, а інші 60% я отримала вже від самого Кембриджського університету.
Умова для отримання стипендії дуже прозора:
потрібно вступити в університет, який входить у ТОП-100 за вашою спеціальністю і за тим напрямком, який важливий для розвитку України, і пройти співбесіду з журі.
Наразі стипендія надається на навчання за такими спеціальностями (хоча є і виключення):
аграрні науки,
інженерія та технології,
публічне право,
державне управління,
альтернативна енергетика,
екологія й охорона навколишнього середовища.
Після чого журі пропонує найкращих кандидатів для надання стипендії.
Але сьогодні хочу поговорити не стільки про можливості, скільки про важливі історії, які я для себе винесла за 3 (чи 4) роки, проводячи співбесіди.
Насправді, у своєму житті я пройшла, мабудь, понад 50 співбесід.
Вони були і на стажування у лондонському суді, і на роботу у французьких та українських адвокатських компаніях, і на різноманітні стипендії та програми обміну досвідом.
Деякі були успішними, деякі з них – абсолютно провальними.
Також і я провела сама вже не одну співбесіду, як в рамках великих проектів, таких як «Всесвітні студії», так і під час пошуку особистих помічників та експертів у команду.
Тож, думаю, буде неправильно залишити при собі деякі спостереження, щодо яких я роблю висновки вже не перший рік, але які особливо актуальні останнім часом.
Спробую коротко про головне в
будь-які співбесіді
: Не намагайтеся бути тими, хто, як вам здається, може сподобатися журі / босу / вибірковому комітету.
По-перше, ви банально не вгадаєте, ким же бути, щоб сподобатися.
По-друге, журі дуже різне, (ми інколи по 20 хвилин сперечаємося, щодо кандидатів), усім точно не сподобаєшся, і головне тут: не бути в сірій масі, яку після 5 учасників і не можеш згадати.
По-третє, бути собою — цього вже достатньо. Це круто, це для нас цікаво. Особистість запам’ятовуєш.
І останнє: покажіть, що цінно вам, що цікаво вам, що драйвить саме вас.
І ще одне: вибачайте, якщо я почую ще одну цитату Нельсона Мандели про те, що
«освіта — це найпотужніша зброя, яку можна використати, щоб змінити світ», — я, мабуть, таки заплачу.
Або шукайте рідкісні цікаві цитати, які щось щиро говорять саме про вас та вашу історію, або забудьте про цитати взагалі. Ви не реферат пишете.
Хочеться нових незашорених думок та історій, хочеться справжнього.
Щирість та неідеальність – is the new cool, друзі!
Тож будьте щирими, будьте не ідеальними, а будьте справжніми – і все вийде)
-
P.S. Цього року відбір учасників на програму Всесвітніх студій мене дуже приємно вразив. Скажу чесно, останні декілька років підряд якість кандидатів чомусь ставала нижчою і нижчою. Ми бачили багато людей, які подаються просто, щоб податися та поїхати будь-куди, аби лише за кордон. А це точно не наша мета.
Також були люди, які на питання:
«Чому ви обрали саме цей університет?» (а університет, об’єктивно кажучи, не був одним з найкращих у сфері), відповідали: «
Розумієте, я пропустив усі дедлайни для подачі в інші університети, а в цьому університеті їх немає, тому це був єдиний варіант, у який я подався і який мене прийняв». За чесність – аплодую, але це точно не ті люди, інвестиції в навчання яких ми розглядаємо як ефективні.
Але саме цього року кандидати були дуже крутими й обрати було об’єктивно важко. І це мене тішить.
Удачі всім!
174 views14:03
Х
