2021-12-24 22:04:45
#НевідривнийКалендар
24 грудня 1937 року в селищі Єрки Черкаської області народився В'ячеслав Чорновіл - Герой України, діяч українського руху опору, радянський політв'язень, голова НРУ.
Його батько походив з давнього козацького роду Чорноволів. Мати належала до роду цукрозаводчиків і меценатів Терещенків.
У 1966-му В’ячеслав Чорновіл відмовився свідчити у справі проти своїх друзів – братів Горинів, Мирослави Зваричевської і Михайла Осадчого, навіть попри те, що на той час вони визнали провину і потреби уникати свідчень вже не було. За це і отримав свій перший вирок. У 1972-му витримав 83 допити, але й надалі ніколи не свідчив проти друзів.
Після першого ув’язнення В'ячеслав Максимович працював спостерігачем метеостанції, землекопом археологічної експедиції, вагарем на станції Скнилів. Після останнього – кочегаром у Львові.
Другу (1967) і третю (1972) кримінальні справи проти Чорновола порушив прокурор Львівської області Борис Антоненко (1912-2010). Свою посаду прокурор обіймав протягом 20 років.
Антоненко написав низку книжок про своє прокурорське минуле, боротьбу зі злочинністю і «українськими буржуазними націоналістами».
У 2003-му прокурору призначена пенсія згідно із Законом України «За заслуги перед Україною». В червні 2006-му Антоненку оголосив подяку генеральний прокурор України Олександр Медведько. А в 2007-му йому присвоєно звання «Почесний працівник прокуратури України».
Дружина Чорновола - Атена Пашко (на фото з чоловіком, Єрусалим) згадувала про свого чоловіка: “Працював він самовіддано і справді багато. Вставав, бувало, о 5 годині ранку, писав, потім – на роботу, лягав пізно. Знаєте, є люди, котрі можуть вам відмовити, сказавши, що не мають вільного часу чи знайти якісь інші відмовки.
До таких В’ячеслав Максимович не належав, позаяк не вмів кривити душею. Він завжди давав пораду, настанову людям, які до нього звертались і, особливо, якщо це стосувалося української справи”.
Мені пощастило бути знайомим з цим подружжям. Мав нагоду виступити у ролі водія, гіда і перекладача під час їхньої подорожі Ізраїлем. Забезпечував тодішні зустрічі, перемовини, зокрема, із Беньямином Нетаньягу, який тоді теж, як і Чорновол, знаходився в опозиції.
У 1998-у році я був делегатом з’їзду Народного Руху України, де мене висунули кандидатом на виборах до Верховної Ради по округу, на якому переміг Олександр Мороз.
Пригадаємо висловлювання В'ячеслава Максимовича, які вкрай актуальні і в наш час.
- Важко назвати іншу націю, яку б так часто знищували і так нещадно шматували, ділячи між жадібними сусідами, і яка знову поставала б до життя, як фенікс з попелу, народжувала нову еліту, знаходила сили для самоствердження.
- Не можна в політичній боротьбі переступати етичні норми, є межа, переступивши яку політик самоспалюється.
- І парламенти, і прем'єри, і президенти приходять і відходять, залишається тільки свята справа нашого історичного відродження, справа демократії та державної незалежности. Відданість їй не на словах, а на ділі - єдиний критерій ставлення і до політики, і до політиків.
- Я ніколи не повірю в чесно зароблені гроші, які сьогодні так щедро витрачаються на виборчу кампанію. Як ніколи не повірю, що злодії можуть бути патріотами.
- Нам потрібні сьогодні реформи, а не революції; сила закону, а не закон сили; добробут народу, а не всенародні злидні; суспільна злагода, а не затята ворожнеча; демократія, а не диктатура.
- Треба дивитися в масштабах України. Радикалізм треба часом ховати в кишеню. Мені теж хотілося б щось радикальне сказати або зробити, але я себе вважаю політиком, а не авантюристом.
- Україна починається з тебе.
Історія, політика, сатира та аналітика – на моєму YouTube-каналі: https://is.gd/yErZm4
Заходьте, підписуйтесь, буде цікаво!
2.0K views19:04
Д
