Записки економіста

2021-07-31 15:54:55 Фактори виробництва

Економісти виділяють 4 основні фактори, які необхідні для виробництва товарів та послуг.

1. Природні ресурси (земля)
Все те, що людина бере від природи і перетворює на певні блага. Земля, на якій стоять заводи та на якій вирощують овочі та фрукти. Енергетичні ресурси, корисні копалини, повітря, вода, флора і фауна. Загалом всі природні речі, які можна використати у виробництві.

2. Капітал
Для будь-якого виробництва необхідний капітал. І це не лише про оборотні кошти (які теж потрібні). До капіталу відносяться інструменти, склади, робочі машини, комп’ютери і т.д. Чим технологічніша ця складова - тим ефективніше виробництво.

3. Трудові ресурси
Самі по собі земля і капітал не дають ніякої користі. Корисними вони стають після того, як людина щось з ними зробила. Тому людська праця відіграє ключову роль у виробництві

4. Підприємницький хист
Сучасні економісти виділяють і цей, четвертий фактор. Саме завдяки підприємницькому хисту люди шукають найефективніші методи об’єднання трьох попередніх факторів і виробництва. І коли підприємці створюють нові блага - розвивається вся економіка. Відкрити / Коментувати

2021-07-26 11:54:02 Набридло підписувати документи синьою ручкою?

Тепер це можливо зробити так

Детальніше в телеграм-каналі FEDOROV Відкрити / Коментувати

2021-07-25 16:29:12 ​​Два режими валютного курсу

Існують два основні режими валютного курсу: фіксований та плаваючий (є ще й інші, але вони для нас не так важливі).

Плаваючий - ринковий валютний курс, який коливається залежно від попиту та пропозиції. В Україні такий вид курсу працює лише з 2015. Водночас, НБУ згладжує валютні коливання, коли продає/купує долар за золотовалютні резерви. Це зроблено для згладження коливань валютного курсу (щоб не було такого, що сьогодні курс $1 = 25 грн, а завтра $1 = 27 грн.

Фіксований - коли держава фіксує валютний курс на певному рівні. Тоді держава в ролі Національного Банку повинна мати великі золотовалютні резерви, щоб задовільняти весь попит і пропозицію і тримати курс стабільним. В часи політичної нестабільності (як от Революція Гідності) такий режим може завдати великих проблем. В Україні до 2015 року був фіксований валютний курс.

Процес українського переходу з фіксованого на плаваючий курс був дещо скандальним. Адже завжди є невдоволені.

Якщо курс високий - страждають імпортери (адже, вони платять валютою). Якщо низький - страждають експортери (адже вони інвестують в гривні, а отримують дохід у валюті).

А це фото чудово показує що відбувалось в ті часи (та й відбувається зараз ) Відкрити / Коментувати

2021-07-20 18:00:21 Цікава стаття «Економічної правди» про виробництво для автомобільної галузі в Україні.

Західна Україна - очевидний фаворит через географічне розташування.

https://www.epravda.com.ua/publications/2021/07/15/675949/ Відкрити / Коментувати

2021-07-19 18:00:05 ​​ Звичайний хлопець прямо зараз запускає свій бізнес і змінює життя без грошей і зв'язків
Підпишись поки канал відкритий і побачиш вийде у нього чи ні @ investrvv Відкрити / Коментувати

2021-07-18 17:54:18 Ліцензія VS сертифікація. Що краще для економіки?

Держава має багато важелів впливу на бізнес. Одним з них є недопущення учасників до ринку через ліцензування.

Там де для ведення діяльності треба отримати ліцензію (зазвичай від профільного міністерства в Києві) майже завжди процвітає корупція. Окрім того, чиновники можуть спеціально тормозити процес і знаходити бюрократичні причини, щоб обмежити вихід на ринок.

Проте державні органи часто кажуть, що ліцензування захищає споживачів від підробок і засвідчує якість продукції / надійність продавця.

А як краще?
Якщо йдеться про захист усього населення, набагато кращим варіантом є сертифікація: вона дає інформацію про те, яке навчання пройшов працівник / які стандарти якості має підприємство. Водночас, це залишає на розсуд споживача оцінювання актуальності і надійності даної сертифікації.

Покупці мають інформацію, необхідну для здійснення раціонального вибору. А от наслідком ліцензування стане обмеження торгівлі та створення монополій.

Інша сторона медалі
Пояснення вище виглядає логічним, але в реальному світі дуже мало споживачів настільки детально досліджують продавців та й ринок загалом, щоб робити раціональний і правильний вибір. Але чия це тоді проблема, держави чи кожного окремого споживача?

Поділіться думками в коментарях Відкрити / Коментувати

2021-07-16 11:00:04 ​​ Колеги, запрошуємо на вебінар, де протягом 1 години обговоримо проблематику сучасного виробництва, а також проведемо повний аудит підходів для управління запасами: ТоС, Lean, MRP і DDMRP.

3 серпня, 11:00 UTC+3

Що обговоримо?

- Суть MRP: сильні та слабкі стороны.
- Lean & Kanban: користь для Supply Chain, але чи все так однозначно?
- Застосування ТоС для управління ланцюгом поставок.
- Порівняння Advanced Planning Systems та DDMRP
- Переваги DDMRP для виробничої компанії: що таке буфери запасу, стратегічне позиціонування та рівні планування.

У другій частині покажемо ефекти компаній, котрі впровадили методологію DDMRP: Coca-Cola Beverages Africa, Michelin, фарма компанія BioMérieux, виробник чайно-кавової продукції Мономах.

Участь без оплат, чекаємо на вас: https://bit.ly/3eiFWG1

Вам буде корисно, якщо ви: директор виробничої компанії, Supply Chain, логістики, а також спеціаліст по плануванню чи закупівлям. Відкрити / Коментувати

2021-07-14 11:31:51 Чому планова економіка не працює? 5 причин

Економічна наука вже давно довела неефективність централізованого планування. Сьогодні коротко розповім про 5 ключових причин.

1. Централізоване планування просто замінює ринкові рішення політикою
Рішення про виділення допомоги бізнесу, дотацій та субсидій приймається не на основі демократичних і ринкових механізмів (отримує той, кому це справді потрібно), а на основі політичних рішень (отримує той, хто більше підтримує потрібну політичну силу).

2. Державні підприємства мають дуже слабкий стимул до утримання витрат на низькому рівні, інноваційної діяльності та ефективності
В приватному бізнесі керівники прямо зацікавлені в ефективності підприємства. В державному секторі керівників цікавить лише збільшення фінансування їхнього підприємства державою.

Майже всі керівники державних підприємств намагатимуться переконати органи планування в тому, що їхня діяльність забезпечує вкрай цінні для людей товари або послуги. І збільшення фінансування дозволить їм створювати для суспільства ще корисніші блага.

А мотивації покращуватись, впроваджувати інновації і ставати ефективнішими - немає. Тому такі підприємства завжди будуть програвати приватному бізнесу.

3. Інвестори, які ризикують власними грошима, прийматимуть раціональніші інвестиційні рішення, ніж центральні органи планування, що розпоряджаються грошима платників податків.
Коли людина ризикує своїми коштами - вона добре думає, куди їх вкласти. Адже, коли будуть збитки - інвестор одразу їх відчує на собі.

Коли це гроші платників податків, то втрати не відчутні для особи, яка ними розпоряджається.І навпаки - коли проект вигідний, то інвестор отримає хороший дохід. А плановик - навряд чи отримає вигоду.

4. Ефективність державних витрат буде майже нульова, тому що бюджет обов’язково треба розділити
Найкраще це пункт пояснить приклад з риболовлею. Риба в океані знаходиться в спільній власності, поки хтось її не спіймає. Тому багато видів перебувають на межі зникнення через надмірну риболовлю.

Усім рибалкам було б краще, якби вилов риби відбувався не такими швидкими темпами, щоб популяції риб мали більше можливостей для відтворення.

Однак рибалка знає, що рибу, яку сьогодні не зловить він, завтра спіймає хтось інший. Тому у нього немає стимулів зменшувати свій улов сьогодні заради збільшення популяцій риб у майбутньому.

Так само і при плановій економіці: або ти виборюєш фінансування для свого підприємства (не думаючи про ефективність), або гроші забере хтось інший.

5. Центральні органи планування не встигають за змінами
Чи можуть органи центрального планування швидко відреагувати на кризу і запропонувати нові рішення, як це робить приватний бізнес?

Розвиток технологій, нові продукти, політичні заворушення, коливання попиту та метеорологічні зміни постійно впливають на відносну обмеженість товарів і ресурсів. Жоден центральний орган не зможе йти в ногу з цими змінами, давати їм політичну оцінку та надавати розумні вказівки керівникам підприємств.

І, звісно ж, проблема працевлаштування
Працівники, яким гарантовано працевлаштування та однакова заробітна плата, незалежно від того, наскільки напружено вони працюють, не зацікавлені докладати будь-яких додаткових зусиль понад необхідний мінімум. Радянську реальність влучно відтворювала стара фраза: «Вони вдають, що нам платять, а ми вдаємо, що працюємо». (За радянських часів був відомий також інший добре зрозумілий вислів: «Хто не краде в держави, краде у своєї родини».) Відкрити / Коментувати

2021-07-13 10:00:25 Що таке бізнес-освіта в Україні?

Існує стереотип про рівень освіти в Україні. Не беремось його ні оскаржувати, ні підтверджувати. Тільки пропонуємо вам познайомитись з бізнес-школою, яка першою, серед українських шкіл, отримала міжнародну акредитацію на всі свої програми МВА, а це означає, що вони відповідають рівню європейських.

Хто викладає?

Основною вимогою до викладачів МВА є практичний досвід в дисципліні, яку він викладає. Власний бізнес, консалтингова або проектна діяльність – не має значення. Важливим є лише те, що ці люди знають з власного досвіду про те, як функціонують бізнеси в Україні.

Що вивчається?

Стратегічний маркетинг, управління персоналом, бізнес-аналітика, фінанси, бізнес-право: словом все те, без чого сучасний бізнес в Україні не може існувати.

Де дізнатись детальніше?

Школа проводить регулярні зустрічі з викладачами і випускниками в online – MBA Coffee Talks. Запрошуємо вас доєднатись до найближчої, щоб сформувати своє уявлення про бізнес-освіту. Відкрити / Коментувати

2021-07-09 16:26:29 ​​Як чиновникам обманути всіх і отримати необхідне рішення?

Прочитав в книзі дуже цікавий уривок, яким не можу не поділитись. Коли необхідно пропихнути необхідне рішення, але мешканці проти - то політики мають два способи досягнути мети.

На скріншоті показана умовна ситуація. Уявимо, що законодавчий орган у складі 5 осіб розглядає три проєкти:
1) будівництво стадіону в окрузі А,
2) будівництво парку в окрузі Б
3) надання субсидії на виробництво біоетанолу, вигідної фермерам з округу В

Крім того, на рисунку показано чисту вигоду або чисті витрати для мешканців кожного округу: вигоду для мешканців округу за вирахуванням витрат у формі сплачуваних ними податків.

Важливо Сума чистих вигод за кожним із цих проєктів має від'ємне значення (рядок внизу). Тобто кожен проект в підсумку, від доходів одного округу відняти витрати 4-ьох інших - принесе мінус.

Отже, кожен проект для загалу не є продуктивним.Якби голосування щодо цих проєктів відбувалось окремо, то кожний із них було б відхилено чотирма голосами проти одного, бо вигоду від реалізації кожного з них одержав би лише один округ, а решта чотири — програли б.

Проте в разі одночасного голосування щодо цих проєктів чи то через обмін голосами (коли депутати округів А, Б і В домовляються один з одним про взаємне підтримання цих проєктів), чи то через надання субвенцій електорату (об'єднання всіх трьох проєктів у єдиний законопроєкт), всі вони мають шанс на затвердження попри всю свою неефективність.

Це дуже цікаве економіко-політичне явище. Завжди про нього чув, але ніколи не задумувався. Але на даному прикладі дуже добре видно, як депутати можуть (і будуть) нас обманювати. Відкрити / Коментувати