Записки економіста

2021-05-30 20:00:39 Стихійні лиха - рушій економіки?

На країну насунувся тайфун чи ураган. Град побив дахи в будинках. В країні масові заворушення і погроми. Чи це погані речі загалом? Однозначно так. Та чи це погано для економіки? Давайте розбиратись

Є одне досить давнє оповідання: малий хлопець розбив крамарю вікно, кинувши в нього м’ячем. Через це крамареві довелось найняти скляра, який полагодив вікно. Відповідно, з’явились нова послуга яка, по суті, підвищила ВВП країни. Адже, не було б розбитого скла - не було б роботи для скляра і він не заробив би гроші.

І багато людей думають, що це корисно для економіки. Коли міста/країни відбудовють себе після природніх лих, є велика кількість людей, які кажуть, що це лише на користь економіці.

Так як насправді?

Але якби крамареві не довелось витратити гроші на ремонт вікна, він міг би придбати за них щось інше: пару черевиків, новий костюм чи щось інше. Якби вікно не розбилось, зайнятість в інших сферах виробництва могла б бути вищою, а суспільство в цілому мало б і вікно, і речі, придбані крамарем. Користі для суспільства загалом було б більше.

Після врахування вторинних ефектів стає зрозуміло, що руйнівні наслідки повеней, ураганів та непродуманої державної політики завдають суспільству шкоди та аж ніяк не збільшують чистої зайнятості. Думка, що усунення руйнувань створює робочі місця й позитивно впливає на економіку, відома нині як «парадокс розбитого вікна».

Адже, для усунення руйнувань ресурси відволікаються з інших напрямків їх використання, а це обмежує спроможність суспільства виробляти інші корисні товари або послуги. Відкрити / Коментувати

2021-05-28 11:00:03 Как быстро получить повышение и почему важен порядок?

Нашли интересный канал Романа Катеринчика, IT-предпринимателя, который основал три финтех продукта и одну аутсорсинговую компанию, а один из его бизнесов получил оценку в 20 млн.долларов.

Роман ежедневно делится с читателями своего ТГ-канала хаками о том, что можно улучшить в бизнесе, работе с людьми, личной эффективности.

Мы подобрали горячие посты с канала Ромы:

Рецепт быстрого продвижения по карьерной лестнице
Вам на месте не сидится? Возможно, вы сканер
Теория разбитых окон или почему важен порядок
Эффект Рингельмана и почему 1+1+1 = -1
Soft Skills для предпринимателя. Часть 1 и Часть 2

По словам Романа, он ведет свой канал, чтобы подкидывать инсайтов вроде “а что, так можно было?”.

Подписывайтесь на Telegram-канал Романа, чтобы первыми получать хаки по прокачке Відкрити / Коментувати

2021-05-25 16:57:12 Як є зараз: Якщо фіз. особа продає нерухомість не частіше разу на рік та при умові володіння нею понад три роки, то сплачує державі 2%. Якщо ж протягом року таких об'єктів нерухомості продається кілька, то з кожної угоди продавцю потрібно сплатити 6.5%.

Як хочуть зробити: З першої угоди в рік - 2%. З другої - 6.5%. З третьою і далі - 19.5%.

Для чого: Щоб уникнути схем, де забудовники продають кваритири як фіз. особи, а не як компанії. Бо як фіз. особи вони платять 6.5% податків, а як компанії мають платити 18% від прибутку.

Ліквідація схеми з мінімізації оподаткування може вдарити по забудовниках, які перекладуть додаткові (законні) податкові нарахування на покупців квартир та піднімуть ціни. Також, закон ускладнить життя інвесторам, які купують квартири під перепродаж.

Ваші думки на рахунок таких змін?

https://www.epravda.com.ua/news/2021/05/25/674222/ Відкрити / Коментувати

2021-05-19 16:05:58 ​​ Як відбувається створення фінтех-проєкту з нуля у реальному часі?

Підводні камені українського банківського сектору

Що саме зараз коїться на внутрішній кухні вітчизняного фінтеху?

Тенденції фінансового ринку та кейси з власного досвіду

Все це на Telegram-каналі засновниці першої в Україні відкритої фінтех-екосистеми Concord Fintech Solutions Олени Сосєдкі - https://t.me/neo_lena

Не тільки історію успіху, а й прикрі факапи, які також можуть бути корисними. Адже вчитися на чужих помилка значно дешевше. Підписуйтесь та залишайтесь у курсі подій фінтех-всесвіту @Neo_lena Відкрити / Коментувати

2021-05-15 21:22:05 От вам і державне регулювання цін на пальне... Відкрити / Коментувати

2021-05-13 11:00:08 ​​Добрий день, колеги!

Запрошуємо на вебінар, де ви ознайомитеся з методологією управління запасами DDMRP та системою Replenishment+, що призначена для управління ланцюгом поставок на виробництві і в дистрибуції.

На вебінарі ви зрозумієте за допомогою яких інструментів система допомагає керувати запасами так, що заводи відвантажують те, що потрібно и коли потрібно.

Що розглянемо?

- Докладніше про DDMRP: завдяки чому вона дозволяє знижувати запаси та підвищувати рівень сервісу.
- Показ ПО: за допомогою яких функціональних блоків Replenishment+ полегшує рутинну роботу менеджера?
- Стратегічне позиціонування в системі, що це і як працює.
- Моделювання майбутнього стану ланцюга поставок у системі, чому це справжня знахідка для топ-менеджменту виробничих компаній?
- Блок аналітики, в чому його зручності.

У кінці вебінару ми поділимося ефектами від використання DDMRP і Replenishment+ в різних секторах промисловості.

Участь безкоштовна, приєднуйтесь: https://bit.ly/3uIJwj5 Відкрити / Коментувати

2021-05-05 20:32:39 ОВДП як засіб інвестування для українців

Облігації внутрішньодержавної позики - це облігації, які випускає держава. Тобто, держава бере гроші в кредит в населення, щоб виплачувати власні борги і видатки (зарплати, пенсії і т.д).

Особисто хочу придбати дані ОВДП, адже це чудова альтернатива депозиту. Більша дохідність і жодних податків (з депозиту ми платимо 19.5% податків з доходу).

І хоч фінансові радники кажуть, що все досить просто, навіть людині з економічною освітою дещо складно врахувати всі моменти і розібратись. Хочу навести декілька спостережень, які будуть корисними тим хто хоче придбати ОВДП.

1. Звичайна фіз. особа купити ОВДП напряму не може. Необхідний брокер

Найпопулярнішими брокерами в Україні є ICU, Універ Капітал, УкрГазБанк та Драгон Капітал.

¾ брокерів - не банківські установи. Питання: чому банки активно не просувають ОВДП як інвестиційний інструмент? Відповідь: тому що банки беруть у вас депозити під 8%, а купують ОВДП під 11.5%. І це дуже легкі гроші для банку.

Тому “Приватбанк”, наприклад, ставить великі комісії на покупку ОВДП і мінімальну суму покупки в 1 млн. грн.

2. Первинний і вторинний ринок. Яка різниця?

Для ОВДП є досить ліквідний ринок. І їх легко купити/продати. У фіз. осіб найчастіше є можливість купити ОВДП лише на вторинному ринку. Купити ОВДП одразу в МінФіну при розміщенні досить складно.

3. Виплати купону раз в 6 місяців

Купон - % дохід. Тобто, якщо купили облігацію на 1000 грн під 10%, то купон буде 100 грн. У банку виплачують щомісяця.

4. Два види ОВДП: SIM та YTM

Є облігації, по яких купон не виплачують раз в 6 місяців. А просто виплачують одразу після закінченню строку дії. Наприклад, ми купили облігацію на 1000 грн під 10% на 1 рік.

Вид облігації SIM - пройшов рік і ми отримали 1100 грн назад.

Вид облігацій YTM - пройшло пів року, ми отримали 50 грн. купону. Пройшло ще пів року і ми отримали 1050 грн (1000 грн - тіло облігації і 50 грн купон).

5. Всі облігації гарантуються державою

В банку фонд гарантування вкладів фізичних осіб захищає лише 200 тис. грн. Держава гарантує будь-яку суму ОВДП. Якщо ви купили облігації, а брокер збанкрутував - є можливість просто укласти договір з іншим брокером і вивести кошти через нього. Самі облігації зберігаються в депозитарії. І там ваше ім’я, без прив’язки до брокера.

Загалом, облігації справді виглядають кращою альтернативою депозиту. Але тут процес купівлі дещо складніший + з’являються деякі нюанси, які варто знати. Набагато зручніше в 2 кліки відкрити депозит, ніж відкривати рахунок в брокера, переказувати кошти і розбиратись з видами облігацій і датами їх погашення.

P.S Можливо люди які вже інвестують мають що додати / виправити - буду радий вашим коментарям. Відкрити / Коментувати

2021-04-30 11:00:04 За статистикою лише 5 бізнесів зі 100 продовжують функціонувати через рік з моменту запуску. А під час фінансової кризи, навіть досвідчені підприємці зазнають невдач.

Проблема полягає в неефективному управлінні фінансами,а іноді взагалі в його відсутності.

Тож, якщо ви маєте власний бізнес, або відповідаєте за фінансову складову організації - пропоную Вам долучитися до спілки "Finance-Controlling", та повчитися в експертів галузі.

"Перша школа Finance-Controlling" - це телеграм-канал в якому ви можете навчатися ефективному управлінню фінансами не відходячи від рабочого місця, або навіть у власному смартфоні.

У каналі доступною мовою з прикладами розкривають складні але важливі питання:
Створення та підтримка платоспроможності підприємства
Методи ефективного планування на тиждень, місяць, рік...
Податкова оптимізація та економія коштів.
Управлінський облік як він має бути
Практика управління товарними залишками та дебіторською заборгованістю
Та інші дієві поради та методики, що треба робити вже сьогодні, щоб не потрапити/вийти з кризи

Долучайтеся, та переконайтеся, що управління фінансами - це просто! Відкрити / Коментувати

2021-04-27 15:42:52 Про зростання цін на газ

Ще у квітні уряд скасував регулювання цін на газ, які встановив в лютому 2021 (про що я писав у цьому пості). У квітні ціни залишились на тому ж рівні. А вже на травень трейдингові компанії опублікували річні та місячні тарифи для газу. Очікувано, ціни на газ підросли (і досить суттєво)

У 21 з 56 постачальних компаній вартість газу на рік перевищила 10 грн за куб м.
І це цікаво, тому що взимку така ціна призвела до регулювання цін урядом. А зараз вона вже здається нормальною для уряду.

Річні і місячні тарифи
У споживачів є можливість укласти договір на рік вперед і зафіксувати ціну.
Ціни на рік зазвичай більші, адже компанії закладають усі можливі ризики в цю ціну. Тому помісячно платити на разі вигідніше.

Чому ціни ростуть?
За даними Української енергетичної біржі, ціни на європейських хабах минулого тижня зросли і перетнули відмітку 7 190 грн за тис куб м.

Очевидно, що трейдери, які закуповують газ у Європі не будуть продавати його собі у збиток.

Що нам робити?
Держава не буде постійно регулювати ціни на газ, а ми (споживачі) також майже не маємо впливу на формування ціни. У Європі ціни на газ в рази більші за українські. І єдина річ, яку ми можемо зробити, щоб зменшити платіжки - збільшувати енергоефективність.

Держава вже має декілька програм з підтримки утеплювання будинків. Проте цього, очевидно, не достатньо. На мою думку, сфері енергоефективності має приділятись більше уваги як зі сторони держави, так і зі сторони нас, звичайних громадян. І Європейський досвід лише підтверджує цю думку. Відкрити / Коментувати