Записки економіста

2020-11-27 17:44:00 Сьогодні маю для вас лише 2 короткі новини:

1. Кабмін затвердив новий проект державного бюджету 2021 до другого читання. Короткий огляд на перший варіант проекту я робив дещо раніше. Кабмін збільшив доходи бюджету на 21 мільярд гривень, а видатки зменшив на 12,8 мільярда. Що змінилось?

Видатки збільшать на:
- 6 мільярдів гривень додали до субвенції на соціально-економічний розвиток.
- На 2 млрд грн збільшилися видатки на прокуратуру.
- 1,5 мільярда на створення клінічної бази для онкохворих та 1.4 млрд грн. на аеропорт у Дніпрі.

Видатки зменшать за рахунок:
- 8,5 млрд грн Уряд планує забезпечити за рахунок виплати пенсій (через перенесення строків підвищення мінімальної заробітної плати до 6500 грн на 1 грудня 2021 року, адже частина пенсійних виплат прив’язана саме до "мінімалки»)
- Скоротили освітню субвенцію місцевим бюджетам на 2,3 мільярда гривень.
- Зменшення видатків на Державний фонд регіонального розвитку, на 2,3 млрд грн.

2. За даними ДержСтату реальна зарплата у жовтні у річному вимірі зросла на 10,6%. А ви відчули ріст зарплати на собі? Відкрити / Коментувати

2020-11-23 22:14:56 Як Верховна Рада планує рятувати банки від майбутніх криз та недобросовісних власників

Парламент в першому читанні прийняв законопроект, ухвалення якого є однією з вимог МВФ. Давайте розберемось, що там пропонують.

1. Відкритість боржників
Минулого тижня група народних депутатів зареєструвала проєкт закону, який передбачає часткове зняття банківської таємниці. Автори пропонують виствітлювати прострочені кредити акціонерів або пов'язаних з банком осіб.

Якщо в останніх виникне прострочення за кредитом чи відсотками за ним на понад 180 днів, то банк буде зобов'язаний оприлюднити на власному сайті всю інформацію про такого боржника, включаючи розмір кредиту і заборгованості.

Це робиться для того, щоб власники банків не набирали кредитів на себе та пов’язані компанії, а потім їх не віддавали (як це трапилось в ПриватБанку)

2. Зміни вимог до капіталу банків
В українське законодавство будуть імплементовані нормативи, які відповідають стандартам ЄС. Національний банк зможе встановлювати індивідуальні розміри обов'язкових нормативів для конкретних банків, проте вони можуть бути лише підвищеними, тобто НБУ не матиме права послаблювати регулювання.

Тобто, коли НБУ бачить що якийсь банк веде себе ризиковано, то він може попросити банк збільшити свої резерви (щоб збільшити стабільність).

3. Розширення впливу НБУ на керівництво комерційних банків
Раніше НБУ мав право погоджувати кандидатури керівників банків (членів наглядової ради, правління, головного бухгалтера), вимагати їх звільнення чи заміни. Підстави – неналежна репутація або неналежне виконання ними обов'язків.

З ухваленням закону в Нацбанку з'явиться ще одна підстава для зміни персонального складу керівництва. "Колективна придатність" – наявність у членів правління чи наглядової ради достатніх знань та досвіду для виконання повноважень. Визначати, чи є ця колективна придатність, буде Нацбанк.

Джерело та більше деталей - тут Відкрити / Коментувати

2020-11-14 14:12:43 Чи потрібно Україні захищати власного виробника?

Декілька місяців тому у сфері публічних закупівель пробували запровадити локалізацію в закупівлі техніки, яку продукує галузь машинобудування. Локалізація передбачає, що в закупівлі, приміром, пожежних машин можуть брати участь лише ті постачальники, які матимуть довідку про певний відсоток "українськості" своїх автомобілів.

Що таке протекціонізм?
Локалізація є частиною протекціонізму держави. Протекціонізм - політика держави, спрямована на обмеження ввезення імпортних товарів (тобто товар з-за кордону). Тим самим держава підтримує вітчизняного виробника (який виготовляє аналогічні товари).

Протекціонізм обмежує міжнародну торгівлю для допомоги вітчизняній промисловості. На перший погляд така політика здається розумною. Але насправді від неї виграють лише окремі виробники, а суспільство загалом програє.

Що таке локалізація?
Локалізація – перший з набору можливих протекціоністських заходів. Це найменш очевидний та доволі гнучкий механізм, який дозволяє зменшити імпорт, встановивши вимогу, в якій заявлена частина або частини продукту повинні бути виготовлені всередині країни.

А воно нам потрібно?
Ось тут є аналітика про те, чому нам не потрібна локалізація в сфері машинобудування (якщо коротко, то у нас і так на більшість тендерів подаються лише українські виробники). А тут є огляд досвіду локалізації в інших країнах.

Висновки
Зрідка локалізація може бути виправданою, наприклад, в оборонних закупівлях. Тоді негативні наслідки від обмеження конкуренції – менше зло, ніж потенційна залежність від виробника з іншої країни.

Однак найчастіше локалізація забирає у вітчизняних постачальників поштовх до розвитку і зростання: навіщо старатися, якщо товар і так куплять?

Стимулювати власну промисловість можна й іншими методами: субсидіями, інвестиціями, пільговим оподаткуванням і кредитуванням, прогнозованою податковою політикою і ринковим регулюванням, неупередженими діями контрольних і правоохоронних органів, справедливим судочинством. Відкрити / Коментувати

2020-11-07 14:52:35 Невеличке дослідження про безготівкову економіку - https://www.epravda.com.ua/projects/interkassa/2020/11/4/666073/

Декілька цікавих тез:

- Якщо збільшити карткові платежі на терміналах на 1% від ВВП, то пасивна тіньова економіка країни (коли ініціатор готівки – продавець) зменшиться в середньому на 0,037%. Для України це означає додаткові 2 млрд грн до бюджету. Для порівняння: саме стільки уряд запланував виділити на доступні кредити для бізнесу у 2021 році.

- Середній розмір тіньового сектору в Україні у 2015 році становив 42,9%

- На думку експертів, ріст електронних платежів лише на 1% може стимулювати збільшення споживчих витрат у державі в середньому на 104 млрд дол на рік.

- Понад 60% покоління Z обирають винятково онлайн-розрахунки. Відкрити / Коментувати

2020-10-28 14:00:12 Децентралізація: як воно працює?

В неділю, 25 жовтня, ми з вами обирали очільників об’єднаних територіальних громад. ОТГ утворились внаслідок реформи децентралізації, яка розпочалась у 2014 році. Зроблено це для того, щоб спростити адміністративний поділ всередині держави, а також для того, щоб дати громадам більше автономії та незалежності.

Головна ідея децентралізації в тому, що люди на місцях знають краще, що їм потрібно і на що варто тратити кошти. Реформа передбачає 3 ключові пункти:

1. Добровільне об'єднання та укрупнення територіальних громад
В Україні існувало 490 районів. Після реформи децентралізації їх стало 136. Чим менше районів - тим легше ними керувати. Тут, звісно ж, є і економічна сторона - укрупнення дозволяє зменшити бюрократичний апарат і, відповідно, зменшити видатки.

Раніше у нас було 490 районів, в яких було більше 28 тисяч сіл (і ще більше 1.3 тис міст та смт). І в кожному була своя сільська рада, яку треба було утримувати. Після реформи у нас утворилось 1470 громад. Тобто, умовно, при об’єднанні 10 сіл ми отримуємо одного керівника ОТГ замість можливих десяти. Тоді громада звільнила кошти із зарплат 10 сільських голів, які може витратити на інші потреби.

А крім них в сільських радах працюють й інші люди. Відповідно, укрупнення дало можливість зекономити кошти на бюрократичному апараті, щоб витратити їх більш ефективно.

2. Фінансова децентралізація
Раніше міста/райони заробляли гроші у вигляді податків і надсилали їх в державний бюджет. Але чиновник з Києва не може ефективно розподілити кошти в селі десь на Тернопільщині. Відповідно, варто віддати ці функції на місця. Адже, люди в межах ОТГ знають краще, що їм потрібно.

ОТГ отримують у свій бюджет 60% податку на доходи фізичних осіб. Окрім того, на місцях повністю залишаються надходження від єдиного податку (який сплачують в основному ФОП), податку на прибуток підприємств і фінансових установ комунальної власності та податку на майно (нерухомість, земля, транспорт).

Крім того, ОТГ мають прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом (до реформи прямі відносини мали лише обласні та районні бюджети). Тобто, раніше гроші з державного бюджету (умовно, з Києва) йшли на рівень області, а тоді з області - на рівень району і села. Зараз же, ОТГ мають прямий зв’язок з Києвом і отримують ці кошти напряму.

Такі покращення вже дали перші помітні результати. Власні доходи місцевих бюджетів з 2014 по 2018 рік збільшилися на близько 200 млрд. грн. (з 68,6 млрд. грн. до 267 млрд. грн). Люди чітко бачать, скільки вони заробляють і мають можливість розподілятись цими коштами.

3. Нові повноваження та можливості
Реформа не мала б сенсу без необхідних повноважень на стороні ОТГ. Тепер ОТГ можуть самі брати кредити (наприклад, на транспорт чи дороги). ОТГ мають право самостійно визначати містобудівну політику.

Громади отримають право розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Також, ОТГ можуть надавати базові адміністративні послуги: реєстрацію нерухомості, бізнесу, місця проживання особи.

Також, є проєкт про муніципальну варту – це структура, яка має стежити за дотриманням правопорядку, опікуватись питаннями благоустрою, незаконних звалищ, місць для паркування тощо. Вона в жодному разі не може займатися кримінальними справами – це виключно справа поліції.

Висновки

Реформа правильна, і вона вже показує свої результати. У людей з’являється розуміння того, що гроші не йдуть кудись в Київ, а залишаються тут - на місцях. Це дає мотивацію розвивати бізнес і “заробляти” в місцевий бюджет більше. В Ukraїner є велика кількість коротких відео про те, як розвиваються громади і які проєкти вони реалізовують. Рекомендую глянути хоч декілька з них, щоб краще зрозуміти переваги цієї реформи. Відкрити / Коментувати

2020-10-17 16:21:31 Противникам вільного ринку землі і приватної власності на землю присвячується:) Відкрити / Коментувати

2020-10-14 18:00:52 Нобелівська премія з економіки та теорія аукціонів

Останніми днями економісти обговорюють одну важливу новину - присудження нобелівської премії. Її присудили двом професорам із Стенфорду — Полу Мілгрому та Роберту Вілсону за вдосконалення теорії аукціонів та винайдення нових форматів аукціонів.

Які бувають аукціони?

Щоб зрозуміти теорію цих економістів - потрібно спочатку пригадати, які типи аукціонів існують.

1. Англійський — “класичний” аукціон, про який думає більшість людей. Існує певна стартова ціна і товар отримує той, хто заплатить найбільшу ціну серед учасників.

2. Голландський аукціон — аукціон, в ході якого спочатку оголошується найвища ціна на товар, що продається, а потім ставки знижуються до тієї, на яку погодиться перший покупець, якому і продається товар.

Голандський аукціон буває досить ефективним в певних випадках. Наприклад, коли держава продає проблемний банк з купою кредитів. Якби це був англійський аукціон - то державі потрібно визначити стартову ціну для цього банку і чекати учасників, які готові заплатити так само або більше. А що, якщо початкова ціна надто велика? Тоді ніхто не бере участь в аукціоні.

Тоді держава понижує ціну, умовно, на 10% і знову пробує продати. І це дуже сильно затягує процес продажу, бо таких аукціонів може бути 5-10-20. А при голандському продаж триває один день і банк продається за максимально можливою ціною.

Де використовуються аукціони?

Зазвичай, при згадці слова "аукціон" на думку спадає продаж предметів мистецтва серед багатих колекціонерів.

Однак аукціони поширені й у багатьох інших сферах. Наприклад, в Україні держава робить переважну більшість позик на аукціонах з продажу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), за допомогою аукціонів проводять малу приватизацію, продають майно, яке було у заставі банку, нерухомість, транспортні засоби, права на користування надрами чи радіочастотами тощо.

Що нам каже теорія аукціонів?

Під час англійських аукціонів учасники, як правило, роблять цінові пропозиції набагато нижчі, ніж вони реально готові заплатити.

Цей феномен називається "прокляття переможця" — страх заплатити за об’єкт торгів набагато більше, аніж він реально коштує, і таким чином отримати збиток.

Відповідно до досліджень Вілсона, страх переплатити за об’єкт аукціону тим більший, чим менше відомо про нього. Тому для того, аби максимізувати ціну продажу об’єкта на аукціоні, продавцю потрібно надавати якомога більше інформації про об’єкт.

У теорії аукціонів знання про об’єкт продажу поділяють на загальні та приватні оцінки.

Наприклад, під час продажу прав на видобування газу загальними оцінками є інформація продавця про площу газового родовища, оцінки обсягів газу у ньому. Водночас у кожного покупця можуть бути власні оцінки того, наскільки рентабельним буде видобуток газу з цього родовища, які залежать від наявних у нього технологій, досвіду та ресурсів. Така інформація є частиною приватних оцінок.

Під час англійських аукціонів раціональні учасники відмовляються від торгів у разі, якщо пропозиції інших учасників перевищують їхні власні оцінки вартості об’єкта. Це надає майбутньому переможцю аукціону додаткові знання про приватні оцінки інших учасників: якщо вони відпали після якоїсь цінової пропозиції, значить оцінюють об’єкт дешевше, а отже зростає ризик того, що майбутній переможець аукціону переоцінить цей об’єкт та зазнає збитків.

Під час голландських аукціонів (коли ціна знижується) ніяких додаткових знань в учасників не виникає. Відповідно до досліджень Пола Мілгрома, це означає, що ризики зазнати "прокляття переможця" набагато вищі саме під час голландських аукціонів.

Дещо детальніше про лауреатів, їх дослідження та нову теорію аукціонів можна почитати у статті Відкрити / Коментувати