Записки економіста

2021-03-25 19:00:43 Хто має забезпечувати пенсію українцям?

Натрапив на цікаву статтю де говориться, що 68.5% українців вважають, що їхнє життя в старості має забезпечувати держава.

І ці люди прекрасно усвідомлюють стан пенсійної системи в країні. І розуміють, що пенсія в старості буде мізерна.

Наш пенсійний фонд хронічно недофінансований, в боргах. І пенсії - найбільша стаття видатків в Україні. Лише вдумайтесь, близько третини всіх видатків бюджету йдуть на пенсії. Не на інфраструктуру, не на зарплати працівникам державної сфери, не на інновації. На пенсії.

Я вже раніше описував 3 існуючі пенсійні системи. У нас зараз солідарна система. Працюючі люди сплачують податки, які одразу ж йдуть на виплату пенсій.
Але, у нас на одного працюючого припадає орієнтовно один пенсіонер (в Німеччині це відношення становить 3 працюючих на 1 пенсіонера).

Будь-яке збільшення пенсій має супроводжуватись збільшенням податків (які і так великі).

Що ж робити?

Наступним логічним кроком для нашої держави є впровадження накопичувальної пенсійної системи та добровільної системи. Ми не можемо різко перейти лише на накопичувальну, бо тоді поточні пенсіонери залишаться без доходів.

Але ми можемо поступово зменшувати розмір виплат в солідарну систему та робити відрахування на власний накопичувальиний рахунок. Окрім того є можливість самостійно накопичувати на пенсію в недержавному пенсійному фонді. В поточній редакції закону виплата на власний пенсійний рахунок становить 7%.

Це дуже складна реформа, яка з великою ймовірністю понизить політичні рейтинги авторів. Але це той крок, який потрібен нашій державі.

P.S
Мені здавалось, що наше покоління чудово розуміє, що не варто сподіватись на державу і варто забезпечувати свою старість самостійно. Проте, 68.5% думають інакше. І я сильно здивований таким показником. А що думаєте ви? Відкрити / Коментувати

2021-03-24 19:00:10 ​​ Успіх компанії багато в чому залежить від досвідченого управління фінансами. Для цього важливо швидко приймати рішення, що ґрунтуються на достовірних даних. Але як встигати одночасно контролювати ліміти по бюджету та оптимізувати платежі?

Дізнайтеся про must have інструменти для казначейства: СashFlow, платіжний календар, узгодження заявок в чат-боті.

Коли: 31 березня об 11:00
Вартість: безкоштовно (за умови реєстрації: https://www.intalev.ua/ua/events/must-have-instrumenty-dlya-kaznacheystva/?utm_source=Telegram&utm_medium=Zapekonom)

Також розглянемо теми:
Зв'язок казначейства з МСФЗ, управлінським та бухгалтерським обліком
Як контролювати ліміти бюджетів і специфікацій
Узгодження заявок в хмарному продукті Cash Flow і Telegram
Приклади онлайн дашбордів з BI-аналітикою Відкрити / Коментувати

2021-03-19 12:00:09 Як український фінтех завойовує Азію

Хочемо поділитися з вами новим випуском Big Money про українських підприємців, які змогли масштабувати бізнес на ринок Південно-Східної Азії.

Роман Катеринчик, фінтех-євангеліст, засновник IT-компанії Artjoker, фінансових сервісів Myсredit і Oncredit.

Після перегляду ролика, ви дізнаєтеся:
- Які особливості ведення бізнесу в Азії?
- Як прийняти рішення про вихід на міжнародні ринки?
- Які дані знають про нас сучасні банкіри?
- Маркетинг і ризики: основні показники для розвитку кампанії?
- Який чек входу в Top-of-mind у цій ніші?
- Бізнес-філософія в'єтнамців: вождь на чолі компанії.

Дивіться цікавий випуск про фінтех та експансію в Азію, команду, шлях і результат.

А ще є супер можливість поїхати разом із Романом на Web Summit, бо за кращу ідею того, як "обілити нішу" буде саме такий подарунок від Романа.

Підписуйтеся також на ТГ-канал Романа Катерічніка, де він щодня ділиться бізнес-хакамі про то, що можна поліпшити. Відкрити / Коментувати

2021-03-15 19:00:19 Що таке Індекс жадібності і страху ?

Інвесторами рухають 2 емоції: жадібність і страх. Від того, яка з них переважає у більшості інвесторів, залежить напрямок руху ринку.

Жадібність змушує нас купувати все більше активів в надії, що вони зростуть в ціні.

Страх (втратити вкладені гроші) змушує нас розпродавати активи в обмін на тверду валюту.

Для того, щоб стежити за настроєм на ринку в реальному часі, в CNN розробили Fear and Greed index.
Він вимірюється від 0 до 100, де 0 - абсолютний страх, а 100 - абсолютна жадібність.

Це не суб'єктивний показник: в його основі лежать 7 ринкових параметрів, які піддаються вимірюванню.

1. Сила ціни акцій (Stock Price Strength)

Показує відношення акцій, які досягли річних максимумів, до акцій, що впали до річних мінімумів. Якщо ринок зростає, все більше число акцій (навіть всілякі сміттєві акції) будуть рости.

2. Попит на сміттєві облігації (Junk Bond Demand)

Чим вище жадібність інвесторів, тим охочіше вони скуповують ризиковані "сміттєві облігації". Якщо, наприклад, ви готові дати в борг компанії «Петро і партнери» під 8% річних, коли ОВДП приносять 6% річних, це екстремальна жадібність.

3. Пут і колл опціони (Put and Call Options)

Опціон колл дозволяє вам купити акцію за заздалегідь обумовленою ціною. Опціон Пут - продати. Якщо більшість інвесторів купують колли, це означає, що вони очікують подальшого зростання в короткостроковій перспективі. Чим вище число коллів і нижче путів, тим вище жадібність інвесторів.

4. Ширина ринку (Stock Price Breadth)

Показує відношення обсягу торгів зростаючих акцій відносно до падаючих. Якщо обсяги більше в зростаючих, значить інвестори квапляться куповувати акції і не поспішають продавати. Це жадібність.

5. Імпульс ринку (Market Momentum)

Демонструє, наскільки ринок знаходиться вище свого середнього показника за останні 125 днів. Чим більше розходження, тим вище жадібність інвесторів.

6. Попит на безризикові активи (Safe Haven Demand)

Те, наскільки акції «популярніші» за облігації. Коли панує жадібність, інвестори активніше скуповують акції і продають боргові папери, так як зростає апетит до ризику.

7. Волатильність ринку (Market Volatility)

Показує коливання ринку на основі індексу волатильності VIX (це фондовий індекс, який відображає очікування ринку щодо майбутньої волатильності протягом наступних 30 днів) Якщо VIX нижче свого середнього показника за останні 50 днів, це теж свідчить про високу жадібність.

За показниками індексу Fear and Greed index дуже зручно спостерігати, на що в цілому налаштований ринок, і чого варто очікувати найближчим часом - зростання цін або падіння.

Люди прагнуть закуповуватися на зростаючому ринку, що призводить до FOMO (страх упущеної вигоди). Крім того, люди часто продають свої активи, коли бачать червоні цифри.

Хлопці на каналі Inbaze розповідають про фінансову грамотність та інвестиції.

Вони не професійні консультанти і беруть ідеї матеріалів із зарубіжних порталів, доповнюють їх мобільними додатками / excel-таблицями, щоб легше вникнути в кожну з тем. Переходьте, читайте та підписуйтесь! Відкрити / Коментувати

2021-03-12 19:55:27 В чому проблема прожиткового мінімуму?

Станом на сьогодні, прожитковий мінімум в Україні складає 2270. Чи справді цього доходу достатньо для проживання? Відповідь очевидна.
Так чому ж його не піднесуть до адекватного і реального рівня? Давайте розбиратись.

Для чого взагалі потрібен прожитковий мінімум?

В економіці, прожитковий мінімум показує, скільки грошей потрібно заробляти людині/, аби бути в змозі себе утримувати. Якщо дохід є нижчий, тоді держава має надавати певну допомогу.

У нас, насправді є два показники прожиткового мінімуму - затверджений державою (2270 грн.) та фактичний рівень, що рахується Міністерством соціальної політики. (5113 грн).

До державного ПМ прив’язана велика кількість виплат: соціальні виплати, деякі зарплати в бюджетному секторі, пенсії, грошові допомоги, адміністративні платежі та штрафи. Загалом - понад 150 різноманітних платежів та виплат.

Чому не можна підняти прожитковий мінімум до реальних чисел?

Відповідь досить проста: підвищення прожиткового мінімуму потягне за собою підвищення всіх виплат і допомог, які дає держава.

За оцінкою Міністерства фінансів це призведе до додаткових видатків на 250 млрд грн. Зрозуміло, що грошей на це немає.

Так що робити?

Аналітики з VOX Ukraine пропонують декілька рішень:

1. Змінити філософію застосування прожиткового мінімуму в Україні. Це не має бути показник, до якого через систему коефіцієнтів прив’язані сотні бюджетних виплат. Це має бути індикатор того, чи достатній рівень доходу отримує певна родина, чи їй потрібна допомога.

2. Забезпечити прив’язку до розміру ПМ лише тих типів виплат, які за економічним змістом мають бути до нього прив’язані (наприклад, розмір допомоги малозабезпеченим особам суддів)

3. Відв’язати від прожиткового мінімуму всі види виплат, які не мають бути до нього прив’язані. Наприклад, зарплати суддів та прокурорів, розмір державних стипендій; оклади співробітників бюджетного сектору; штрафи та адміністративні платежі тощо. Відкрити / Коментувати

2021-03-09 19:00:53 ​​Прокачай свою англійську з Project 12 – єдиною в Україні школою англійської з адаптивним графіком навчання!
ОФЛАЙН в офісі, ОНЛАЙН у Zoom чи МІКС – обирати тобі

Уже 15 березня старт курсу!
Київ/Харків/Львів/Вінниця/Івано-Франківськ
Дистанційний курс
Доступна ціна – 950 грн/міс.
Перший урок – пробний, безкоштовний.

Ти отримаєш усі переваги сучасного навчання:

Адаптивний графік навчання
Групи до 10 студентів та максимум англійської на уроці
Онлайн кабінет студента та інтерактивний підручник
Інтенсивне навчання – один рівень англійської за 3 місяці

Переходь за посиланням, щоб дізнатись більше, пройти безкоштовний онлайн тест та зареєструватись на курс вже сьогодні. Відкрити / Коментувати

2021-02-28 11:59:41 Чому ростуть ціни на бензин?

За цей тиждень ціни на всіх заправках виросли на 0.5 - 2 грн. На АЗС WOG і ОККО бензин А-95 коштує 31 грн/л, а дизпаливо 30 грн/л. Чому ж ціни на пальне почали так стрімко рости?

Зростання цін на нафту
На новинах про вакцинацію і стримування видобування нафти країнами ОПЕК+ ціни на сировину марки Brent за останні чотири місяці зросли на 57%. Нафту Brent (найпопулярніший бренд) продають за $64 за барель.

Зараз ціна майже повернулась до висот минулого року. А найменше нафта коштувала в квітні - $17 за барель (а за інший бренд ще й доплачували покупцям)

Вплив на АЗС
Очевидно, що вартість нафти на світових ринках впливає на вартість пального в Україні (хоч і з певною затримкою), адже Україна імпортує 85% всієї необхідної нафти. За останні пів року ціна на пальне зросла приблизно на 20% (і продовжує рости).

Нелегальне пальне
На ринку можна помітити велику різницю в цінах (4-6 грн. за літр). Зазвичай низьку ціну дають АЗС, які мають нелегальне пальне. Невеличкі нафтопереробні заводи роблять пальне без сплати податків. Податки у вартості пального становлять близько 50%. На тому й вони отримують конкурентну перевагу перед чесними гравцями.

І хоч рік тому уряд Гончарука пробував прикрити всі нелегальні АЗС в країні - успішно зробити це так і не вдалось.

Змова АЗС?
Є ще також інший погляд на цю ситуацію, де звинувачують найбільших гравців на ринку АЗС. Говорять, що найбільші гравці на ринку домовляються та разом підносять ціни, а за ними підтягуються й інші АЗС. Регулювання з боку держави немає, тому маємо й таку поведінку.

А що далі? В що вірити?
100% точної інформації ми з вами ніколи не отримаємо. Поки маємо два ключові чинники які мають сильний вплив на ціну - збільшення цін на нафту та певні домовленості між великими гравцями на ринку. Перший крок для держави очевидний - очистити ринок від нелегальних АЗС, щоб створити нормальні умови для конкуренції.
Детальніше можна прочитати в статті. Відкрити / Коментувати

2021-02-20 12:00:05 ​​ Прогнозування планових показників дає розуміння, який обсяг надходжень необхідний для покриття всіх витрат. Але часто зустрічається, коли ці плани не порівнюються з фактичними даними або порівнюють з непорівняним. Для цього і проводиться план-фактний аналіз.Але як його зробити оперативним і максимально ефективним?

Є універсальний алгоритм побудови план-фактного аналізу, яким поділяться на вебінарі експерти від ІНТАЛЄВ. Розглянемо також наступні теми:

Помилки, які найчастіше зустрічаються, при побудові план-фактного аналізу
Необхідні рішення для мінімізації відхилень
Покрокову інструкцію для складання план-фактного аналізу
Особливості побудови і автоматизації план-фактного аналізу в сервісних, виробничих і торгових компаніях.

Навчання відбудеться 24.02 в онлайн форматі, для участі необхідно тільки попередньо зареєструватися. Поспішайте, кількість підключень обмежена!
https://bit.ly/3qpC4Hi Відкрити / Коментувати

2021-02-18 12:00:05 ​​Чому в ІТ-галузі України налічують понад 200 тисяч айтішників?

Це найвищий показник залучених у галузі серед європейських країн!
А середня зарплатня в цій сфері — близько $2000, приблизно в 8 разів вища за середню. Що ще цікавого в ІТ-галузі, яка так стрімко завойовує свої позиції на ринку?

Про це знає Павло Обод, який починав свою кар‘єру як звичайний айтішник, а зараз вже IT-підприємець, який останні 10 років створює різні компанії, розвиває їх та активно інвестує.

Про свій шлях, фейли в $50 000, критерії, за якими відбирає співробітників, найкращі ідеї і просто про будні підприємців пише на своєму каналі @obodpavel. Чесно та без "успішного успіху".

Також він з командою зібрав, мабуть, найповніший список інструментів, чатів, каналів з інвестування в Україні.

Читайте, переймайте досвід та отримуйте інсайти IT-бізнесу. Відкрити / Коментувати

2021-02-16 17:41:49 МВФ не дав транш Україні. Які причини і що це значить?
12 лютого в Україні офіційно припинила роботу віртуальна місія Міжнародного валютного фонду. Найближчим часом Україна не отримає кошти, які мали надійти ще пів року тому.

Що не сподобалось МВФ?

1. Посилення управління Національним Банком

Після того як МВФ дав перший транш в Україні - у нас змінилось керівництво НБУ. На посаду прийшов Кирило Шевченко, а 4 з 6 членів правління НБУ замінили. А на тих двох осіб яких залишились - здійснюється тиск. У жовтні їм виписали догани, а у Катерини Рожкової забрали ключові повноваження з регулювання банківського сектору.

2. Проблеми Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Йдеться про заборгованість перед Мінфіном, яка виникла під час банківської кризи 2014-2016 років, коли грошей фонду не вистачало для здійснення виплат вкладникам збанкрутілих банків, а також про участь у фонді державного Ощадбанку.

3. Дефіцит бюджету

Якщо до дефіциту у 2020 році у фонду питань майже не було через ковід, то цьогорічний дефіцит у 276 млрд грн МВФ критикував.

4. Аудит фодну боротьби з COVID-19

Аудит – одна з вимог фонду для отримання грошей у 2021 році. В уряді ж не поспішають проводити аудит видатків, оскільки половину коштів витратили на дороги, а не підтримку медицини.

5. Судова та антикорупційна реформи

Конституційний суд фактично скасував антикорупційну інфраструктуру, за що Володимир Зеленський хотів "скасувати" Конституційний суд. У країні почалася конституційна криза. А депутати не сильно спішать розглядати нові антикорупційні закони.

6. Проблеми з енергетичним ринком

МВФ вимагала запровадження вільного ринку газу в Україні, а наша влада взяла і штучно обмежила ціни на газ для населення.

В короткостроковій перспективі, співпраця з МВФ не є надто важливою. Україна має достатньо золотовалютних запасів + в світі велика кількість грошей, які немає куди вкласти. В кінці-кінців, можна рефінансувати ОВДП через банки. Але якщо не вийде відновити співпрацю з МВФ - це погано зіграє на іміджі країни і інвестори боятимуться вкладати кошти в нашу економіку.
Більше деталей в статті. Відкрити / Коментувати