Get Mystery Box with random crypto!

Історія України

Логотип телеграм -каналу istoriya_ukrainy — Історія України І
Логотип телеграм -каналу istoriya_ukrainy — Історія України
Адреса каналу: @istoriya_ukrainy
Категорії: Відео , Освіта
Мова: Українська
Передплатники: 5
Опис з каналу

Найбільший канал про справжню несовкову історію України. Кожного дня разом вдосконалюємо знання з історії нашої Батьківщини!
Україна переможе у цій війні!
Вірте в ЗСУ, вірте в Україну!
Слава Україні!
@garrincha_7

Ratings & Reviews

2.00

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

0

3 stars

0

2 stars

3

1 stars

0


Останні повідомлення 47

2023-03-04 13:01:49
Знайомтесь, це планета J1407b, і в неї кілець у 200 разів більше ніж у Сатурна, а радіус найбільшого кільця досягає 90 мільйонів км.

Про космос ніде не розповідають так захоплююче і легко як на українському каналі Space UA
9.0K views10:01
Відкрити / Коментувати
2023-03-04 09:19:45 4 березня 1949 року народився відомий композитор, автор безсмертної «Червоної рути» Володимир Івасюк.

Народився у Кіцмані Чернівецької області в сім'ї вчителів Михайла та Софії Івасюків.

Змалечку він тягнувся до музики, в три роки найбільшим задоволенням були репетиції вчительського хору, куди його брали батьки. З п’яти сам починає вчитися грати на скрипці. Музичну школу в Кіцмані відкрили за клопотаннями Михайла Івасюка та інших батьків.

У 1964 році написав першу пісню «Колискова» на вірші батька. У школі створив вокально-інструментальний ансамбль «Буковинка».

Володимиру Івасюку «світила» золота медаль, якби не прикрий випадок: у десятому класі він з друзями гуляли парком, і хтось закинув картуз на гіпсовий бюст леніна. При спробі зняти незакріплений бюст упав із постамента і розбився. Усі потрапили до міліції, було відкрито «Справу Володимира Івасюка», постало питання про виключення його із комсомолу, вигнання зі школи. Зрештою, скандал зам’яли, але в атестаті з’явилися четвірки з історії срср та суспільствознавства.

У 1966 році сім’я переїхала до Чернівців. Вступив до медичного інституту, однак його виключили за участь у «політичному інциденті». Хтось доніс про «справу» і 31 серпня 1966 року замість студентського квитка Івасюка чекали звинувачення, що він «нечесним шляхом пробрався у лави радянських студентів» і наказ про виключення. Лише через рік, отримавши рекомендацію від заводу «Легмаш», Івасюк став студентом медінституту.

Багато пісень Володимир Івасюк писав під псевдонімом, оскільки не був членом спілки композиторів, а тому відомі колективи не мали права брати їх до репертуару. Попри це пісні Івасюка перемагали на багатьох конкурсах в срср та за кордоном, їх співали від Камчатки до Чорного моря, а «Червона рута» стала справжнім світовим шлягером.

У Володимира Івасюка було дві освіти. Після закінчення Чернівецького медичного університету він вступив до Львівської консерваторії на композиторське відділення. Його професором був Анатолій Кос-Анатольський.

У Володимира Івасюка була дивовижна працездатність. Як згадував співак Ігор Кушплер, одного разу за ніч він написав оркестрову партитуру для 60 інструментів по пам’яті.

Телевізійні фільми «Червона рута» та «Пісня завжди з нами» принесли Івасюкові шалену популярність, хоча це призвело до виключення його з консерваторії через пропуски. Щоб поновитися, Івасюк звертається до психіатричної клініки (це була єдина змога отримати «виправдання» пропускам, і до такої практики вдавалося багато творчих людей). Пізніше цей факт зіграє фатальну роль у хвилі чуток, якою намагалися заглушити голос івасюкових пісень.

24 квітня 1979 Володимир Івасюк після телефонного виклику вийшов з будинку і більше не повернувся. 18 травня 1979 року його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна версія —самогубство — підлягала сумніву громадськості як 1979 року, так і тепер. Відповідно до неофіційної версії, смерть Івасюка була вбивством, виконаним КҐБ за наказом вищого керівництва срср.

Влада спробувала видати смерть Івасюка за самогубство. Під цією протекцією партійні боси довго не давали згоди на поховання композитора на Личаківському кладовищі. . В газетах заборонили друкувати некрологи і співчуття рідним Івасюка. В день похорон саме на цей час скрізь були призначені комсомольські та партійні збори з обов’язковою явкою, були вказівки із загрозою виключення та звільнення з роботи.

Попри це похорон Володимира Івасюка перетворився на мовчазну акцію протесту. Тисячі львів’ян вийшли на вулиці, щоб провести свого улюбленця в останню путь. В той день у Львові не було жодної квітки – ними була встелена дорога до Личаківського кладовища.
13.7K viewsedited  06:19
Відкрити / Коментувати
2023-03-03 21:35:49
Василь Левкович псевдо «Вороний» — єдиний, хто за життя особисто отримав найвищу нагороду УПА — Золотий Хрест Бойової Заслуги.

І один із небагатьох повстанських командирів, кому поталанило побачити мету своєї боротьби — незалежну Україну.

17 грудня 1946 року підрозділи МҐБ СРСР атакували підпільників – і Левковича непритомного витягнули з криївки неподалік села Яструбичі.

Допит Левковича у МҐБ

Слідчий:
Вимагаю припинити марний опір і розповідати правду.

Левкович: Я маю намір розповісти органам слідства лише про себе, але категорично відмовляюсь давати будь-які показання із організаційних питань і про учасників, відомих мені з підпільної діяльності ОУН-УПА.

Слідчий: Розповідайте.

Левкович: Я – командир Воєнної округи «Буг-Захід» і маю організаційний псевдонім «ВОРОНИЙ» і «Д. ЧЕРНЕЦЬ», моє справжнє прізвище ЛЕВКОВИЧ Василь Михайлович... ВСЕ…

Побратими вважали його загиблим і надали звання полковника «посмертно». Він пройшов через численні допити протягом року слідства у львівській Тюрмі на Лонцького – товаришів не видав, але про свою позицію і боротьбу за незалежну Україну говорив прямо. У концтаборах сталінського ГУЛАГУ провів 25 років. Був реабілітований у 1997 році.
8.6K viewsedited  18:35
Відкрити / Коментувати
2023-03-03 18:10:54
Друзі, рекомендуємо підписатись на чудовий канал НАПРЯМКИ УКРАЇНИ

Це спільнота для тих, хто цікавиться історією і мистецтвом, що було народжене на теренах нашої прекрасної України, та любить споглядати затишні світлини і заворожуючі відео її мальовничих краєвидів.

Подорожі, історичні місця, чудові краєвиди та багато прекрасного вже на каналі!

Україна фантастична! Переконайся в цьому за посиланням нижче

Напрямки України
10.4K views15:10
Відкрити / Коментувати
2023-03-03 16:18:38
3 березня 1866 року в Києві відкрили публічну бібліотеку. Нині - це Національна бібліотека імені Ярослава Мудрого. Світлина 1911 року.

Заклад відкрився на першому поверсі Дворянського зібрання на Хрещатику (нині на цьому місці Будинок профспілок). Абонемент коштував мало – 15 копійок на місяць або 1,5 рублі на рік.

До бібліотеки пускали всіх охочих, окрім молодших школярів. Деякі джерела стверджують, що неофіційно заборона на відвідування читальної зали поширювалася й на ченців.

Достеменно причина невідома, але можна припустити, що так церковників “оберігали” від інформації світського та, не дай боже, наукового характеру.

У перші дні її фонди налічували 319 книг у 667 томах, нині – це 4,7 млн екземплярів.
11.9K viewsedited  13:18
Відкрити / Коментувати
2023-03-03 12:37:55
ЗБІР на АВТО для групи розвідки 92 ОМБР

БОЙОВА СОКИРА БРОНЗОВА
XIV-XIII ст. до н.е
типу «КЕЛЬТ»
розмір 77 х 36 х 27 мм., вага 89,9 гр.

Місце знахідки:
с. Хмільна, Київська область, Україна

Координати місця знахідки
50,48958° С, 30,04086° В

Місце походження:
Належала племенам Середньодніпровської культури, які поширювались на території сточища середньої і верхньої течії Дніпра і Десни

Експертиза:
Висновок експерта за результатами експертного дослідження від 20.01.2023 року (захищено технологією Blockchaine 60b7e1d08dff8481af40156f4a4d97ab)

Склад лоту:
Сокира; топорище; стенд; висновок експерта

Особливості:
Без особливостей, гарний стан збереження

Організатор: Громадська організація «ПРАВА ТА БЕЗПЕКА»
У Телеграмі
У Інстаграмі

Дати проведення аукціону:
з 01 березня 2023 року по 31 березня 2023 року

Стартова ціна:
1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок)

Мінімальний бажаний внесок: 1000,00 грн.
Максимальний внесок: межі немає

Переможець: Переможцем аукціону стане учасник, що перерахує найбільшу суму за Лот. Переказуючи кошти, не забудь вказати у платіжній інформації свій номер телефону (необхідно для зв’язку у разі вашої перемоги).

Сокира буде передана переможцю аукціону в будь яку точку України за рахунок організатора

До участі в аукціоні запрошуються усі охочі та небайдужі. Кожен хто приймає участь в аукціоні наближає нашу ПЕРЕМОГУ!!!
11.5K viewsedited  09:37
Відкрити / Коментувати
2023-03-03 09:28:04 3 березня 1912 року народився Лев Ребет. Згодом він стане одним із лідерів ОУН, братиме участь у проголошенні відновлення української державності у Львові 30 червня 1941-го.

Народився в Стрию у родині поштового урядовця Михайла Ребета та Катерини Недокіс. Під час навчання у Стрийській українській гімназії він захопився пластовим рухом, у 15 років став членом Української військової організації (УВО), у 17 – вступив до Організації українських націоналістів (ОУН), а за рік – очолив її провід у Стрийському повіті.

Після вбивства 15 червня 1934 року членами ОУН міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького Лева Ребета разом зі Степаном Бандерою, Миколою Лебедем, Ярославом Карпинцем та іншими діячами ОУН арештовує польська поліція. Однак за браком доказів Ребета відпускають. Невдовзі він очолює Крайову Екзекутиву ОУН на західноукраїнських землях, і, фактично, відновлює її діяльність, керує розвідкою ОУН. Ребет ще неодноразово затримувався польською поліцією за політичну діяльність. Паралельно він у 1938 році закінчив правничий факультет Львівського університету, здобувши ступінь магістра права.

Після розколу ОУН у 1940 році на мельниківську і бандерівську, Лев Ребет підтримав Бандеру. Попри це, між ними існували протиріччя, які у 1954-му призвели до того, що Ребет та ще один член Проводу ОУН Зиновій Матла створили нові керівні органи Закордонних частин ОУН. Вони удвох так і продовжували очолювати організацію, через що членів цього крила охрестили «двійкарями».

Після проголошення у Львові 30 червня 1941 року Акта відновлення Української Держави Лев Ребет став заступником голови уряду Ярослава Стецька. Коли ж у липні 1941 німці арештували Бандеру та Стецька, Ребет перебрав його обов’язки, ставши одночасно представником ОУН (б) в Українській Національній Раді у Львові, яку очолили доктор Кость Левицький та Митрополит Андрей Шептицький.

Але ця діяльність була нетривалою. Німці, не добившись від Бандери та Стецька відкликання Акту відновлення Української Держави, розпочали арешти інших українських діячів. Лева Ребета затримали 14 вересня 1941 року, і він три роки пробув у нацистському концтаборі Аушвіц (Освенцім). Після звільнення переїхав до Мюнхена, де на той час перебували більшість провідних діячів бандерівського руху.

В еміграції Лев Ребет працював в Українському вільному університеті у Мюнхені, у газеті «Українська трибуна», «Час» та «Сучасна Україна», очолював редакцію газети «Український самостійник». У 1949 році захистив докторську дисертацію на тему «Держава і нація», видав друком книги «Формування української нації» (1951), «Світло і тіні ОУН» (1954), «Теорія нації» (1956).

Радянські спецслужби полювали на Льва Ребета, вимагаючи його видачі за «співпрацю з нацистами». Було кілька невдалих спроб викрадення. Зрештою, 12 жовтня 1957 року у Мюнхені, на сходах будинку, де була редакція «Українського самостійника», агент КГБ Богдан Сташинський зі спеціально сконструйованого пристрою вистрілив Ребету в обличчя струменем синильної кислоти. Специфіка її дії полягала в тому, що видимих слідів хімічного впливу на тілі не залишалося. Натомість, при вдиханні пари кислоти потрапляли в кров і спричиняли швидку смерть.

Відтак, лікарі причиною смерті Лева Ребета визначили серцеву недостатність. Утім це все було настільки підозріло, що прихильники Ребета навіть підозрювали у вбивстві «бандерівців». Ще більші підозри виникли, коли за два роки той же Богдан Сташинський подібним чином скоїв убивство Степана Бандери. Тоді він випустив подвійну порцію отрути, сліди якої були явно видні. Але обидві смерті так і лишалися загадкою, доки сам Сташинський, який у 1961-му втік із СРСР у Західний Берлін, не здався поліції і розповів усі подробиці цієї спецоперації. На запитання судді: «Чому ви вбили першим Ребета, а не Бандеру?», Сташинський відповів: «Тому що Лев Ребет був небезпечніший для СРСР, ніж Бандера».

Лева Ребета поховали в Мюнхені. У 2010 році його разом з дружиною, Дарією Цісик-Ребет, урочисто перепоховали на Личаківському кладовищі у Львові.

На світлині Лев Ребет під час перебування в концтаборі Аушвіц.
16.0K views06:28
Відкрити / Коментувати
2023-03-02 21:42:34 2 березня 1918 року війська УНР і Німеччини звільнили Київ від більшовицьких банд Муравйова.

Першого березня 1918-го українські та німецькі війська почали займати Київ з Подолу та з боку Боярки. Першим до міста вступив кіш отамана Івана Горемики-Крупчинського, а за ними гайдамаки Симона Петлюри, Січові Стрільці Євгена Коновальця та запорожці Костянтина Прісовського. У небі над Києвом з'явився німецький військовий дирижабль, а згодом з Козятина прибули перші ешелони з німецькою армією, і німецькі велосипедисти почали об'їжджати місцевість навколо вокзалу.

Армії УНР було влаштовано урочисту зустріч з церковними дзвонами та молебнями. Німецька армія вступила до Києва наступного дня, прибувши залізницею. Німці почали з того, що мобілізували жінок, які гарячою водою і милом вимили вокзал після більшовицького російського панування.

Вже на другий день після вступу у Києві та навколо нього зосередились чотири німецькі піхотні дивізії і один кінний полк (до 60 тис. осіб). Вступ німецьких частин супроводжувався парадом в місті.

По закінченню параду військовики розмістились на вже зарезервованих квартирах та казармах, що засвідчує їхню ґрунтовну поінформованість про стан житлового фонду міста.

З приходом німців до міста встановився порядок. Змусили запрацювати двірників. Виловивши за тиждень кілька десятків кишенькових та квартирних злодіїв, німці розклеїли оголошення, в яких закликали охочих подивитись на публічний розстріл злочинців на схилах Царського саду. Це так вплинуло на київських бандитів, що в місті припинилися грабунки та насилля.

За якийсь час німецькі вояки "одягнули" місто в телеграфні та телефонні дроти, протягаючи їх для своїх потреб. Та найбільшою дивиною були таблички з назвами вулиць та установ. Стараннями тих же німців в Києві запрацювали електростанції, постачання нафти для яких вдалось налагодити з Галичини. Електроенергія дозволила функціонувати водопроводу та електричним трамваям, де німецькі вояки на загальних підставах сплачували за проїзд в салоні повну вартість або половину на задніх площадках. Був підготовлений чудовий міський план - карта Києва. Запрацювала пошта, авіапошта, і тепер з деяким запізненням можна було прочитати німецьку та австрійську пресу та жити не тільки чутками.

Німецькі патрулі не лише ходили по місту, як поліцейські, а й стежили за дотримання закону, змушували домогосподарок прибирати двори, а міську владу - сміття з вулиць та площ. Важлива деталь: жодних грабунків, здирств чи контрибуцій від німців кияни не зазнали, на відміну від попереднього захоплення міста більшовиками.

Німецьке командування поставило собі за мету активну співпрацю з органами місцевого самоврядування. Все те, що стосувалось благоустрою міста, знаходило у них розуміння та підтримку. Зокрема, розпочався активний етап електричного освітлення вулиць міста, вулиці міста продовжили обкладати бруківкою тощо.

Київ перетворювався на справжню столицю новоутвореної держави - з різноманітними міністерствами та установами.

Після встановлення влади П.Скоропадського Київ перетворився ледь не на столицю імперії. Ще, певно, ніколи він одночасно не бачив на своїх вулицях знаменитих банкірів, підприємців, чиновників всіх рангів колишньої Російської імперії, які змогли врятуватись від більшовиків та доїхати сюди.

Місто наповнили автомобілі різних марок, що разом з візниками почали утворювати перші київські затори. Німецькі вояки організували дорожній рух на свій лад, виступивши першими "патрульними".

Життя міста заграло швидким темпом веселу музику. Відкрились театри, кіносалони (сінема), ресторани. Влітку на Трухановому острові були побудовані роздягальні, і з того часу ведеться облік відпочинку киян на пляжах та купання, що тоді було теж в дивину.

Але надії жителів на довгоочікуваний спокій досить швидко розвіялись і вже за рік московсько-більшовицькі орди вдруге захопили Київ та закріпились там на більш ніж 70 років...
16.4K views18:42
Відкрити / Коментувати
2023-03-02 19:20:22 Порада для всіх українців: почніть цікавитись новинами країн-союзників

Для початку: підпишіться на головний новинний канал Азербайджану AZFront

Азербайджан став важливим стратегічним партнером України на війні. Вони передають нам гуманітарну допомогу та боєприпаси на мільйони доларів. І прямо зараз більше 2000 азербайджанців воюють у ЗСУ

Кремль намагається вести активну інформаційну війну проти Азербайджану, щоб розпочати ще один військовий конфлікт. І ми повинні підтримати їхній народ, як вони наш.

Росія намагається заблокувати цей канал. Однією підпискою ви можете підтримати інформаційний фронт: https://t.me/+8Yjdi27IsDVjZTUy
5.1K views16:20
Відкрити / Коментувати
2023-03-02 15:41:09
2 березня 1918 року вперше впроваджено українське громадянство. Малою радою УНР було прийнято закон про громадянство Української Народної Республіки.

Закон про реєстрацію громадянства УНР був прийнятий 4 березня 1918 р. Громадянином вважалась особа, яка народилася, постійно проживала на території України та отримала свідоцтво про належність до громадян УНР. Подвійне громадянство виключалося.
10.2K views12:41
Відкрити / Коментувати