2023-03-02 21:42:34
2 березня 1918 року війська УНР і Німеччини звільнили Київ від більшовицьких банд Муравйова.
Першого березня 1918-го українські та німецькі війська почали займати Київ з Подолу та з боку Боярки. Першим до міста вступив кіш отамана Івана Горемики-Крупчинського, а за ними гайдамаки Симона Петлюри, Січові Стрільці Євгена Коновальця та запорожці Костянтина Прісовського. У небі над Києвом з'явився німецький військовий дирижабль, а згодом з Козятина прибули перші ешелони з німецькою армією, і німецькі велосипедисти почали об'їжджати місцевість навколо вокзалу.
Армії УНР було влаштовано урочисту зустріч з церковними дзвонами та молебнями. Німецька армія вступила до Києва наступного дня, прибувши залізницею. Німці почали з того, що мобілізували жінок, які гарячою водою і милом вимили вокзал після більшовицького російського панування.
Вже на другий день після вступу у Києві та навколо нього зосередились чотири німецькі піхотні дивізії і один кінний полк (до 60 тис. осіб). Вступ німецьких частин супроводжувався парадом в місті.
По закінченню параду військовики розмістились на вже зарезервованих квартирах та казармах, що засвідчує їхню ґрунтовну поінформованість про стан житлового фонду міста.
З приходом німців до міста встановився порядок. Змусили запрацювати двірників. Виловивши за тиждень кілька десятків кишенькових та квартирних злодіїв, німці розклеїли оголошення, в яких закликали охочих подивитись на публічний розстріл злочинців на схилах Царського саду. Це так вплинуло на київських бандитів, що в місті припинилися грабунки та насилля.
За якийсь час німецькі вояки "одягнули" місто в телеграфні та телефонні дроти, протягаючи їх для своїх потреб. Та найбільшою дивиною були таблички з назвами вулиць та установ. Стараннями тих же німців в Києві запрацювали електростанції, постачання нафти для яких вдалось налагодити з Галичини. Електроенергія дозволила функціонувати водопроводу та електричним трамваям, де німецькі вояки на загальних підставах сплачували за проїзд в салоні повну вартість або половину на задніх площадках. Був підготовлений чудовий міський план - карта Києва. Запрацювала пошта, авіапошта, і тепер з деяким запізненням можна було прочитати німецьку та австрійську пресу та жити не тільки чутками.
Німецькі патрулі не лише ходили по місту, як поліцейські, а й стежили за дотримання закону, змушували домогосподарок прибирати двори, а міську владу - сміття з вулиць та площ. Важлива деталь: жодних грабунків, здирств чи контрибуцій від німців кияни не зазнали, на відміну від попереднього захоплення міста більшовиками.
Німецьке командування поставило собі за мету активну співпрацю з органами місцевого самоврядування. Все те, що стосувалось благоустрою міста, знаходило у них розуміння та підтримку. Зокрема, розпочався активний етап електричного освітлення вулиць міста, вулиці міста продовжили обкладати бруківкою тощо.
Київ перетворювався на справжню столицю новоутвореної держави - з різноманітними міністерствами та установами.
Після встановлення влади П.Скоропадського Київ перетворився ледь не на столицю імперії. Ще, певно, ніколи він одночасно не бачив на своїх вулицях знаменитих банкірів, підприємців, чиновників всіх рангів колишньої Російської імперії, які змогли врятуватись від більшовиків та доїхати сюди.
Місто наповнили автомобілі різних марок, що разом з візниками почали утворювати перші київські затори. Німецькі вояки організували дорожній рух на свій лад, виступивши першими "патрульними".
Життя міста заграло швидким темпом веселу музику. Відкрились театри, кіносалони (сінема), ресторани. Влітку на Трухановому острові були побудовані роздягальні, і з того часу ведеться облік відпочинку киян на пляжах та купання, що тоді було теж в дивину.
Але надії жителів на довгоочікуваний спокій досить швидко розвіялись і вже за рік московсько-більшовицькі орди вдруге захопили Київ та закріпились там на більш ніж 70 років...
16.4K views18:42
І
