🚨Коронаправо🚨

2021-10-31 17:22:58 https://t.me/covidhelphub Відкрити / Коментувати

2020-06-03 22:58:57 Пігулка для пам'яті.

Пам'ятаєте як всі ЗМІ розповідали про те, як браві поліцейські оштрафували дівчину, яка прилетіла з Таїланду на 17 тис.грн. за порушення правил самоізоляції? :) а ми пам'ятаємо..можете переглянути сюжет.

так от, справа дійшла до суду який - закрив розгляд справи, а дівчину звільнив від відповідальності... та й таке.. зараз про це ніхто вже не напише.

Людською мовою:

Поліцейські, при складанні протоколу - не зазначили, які конкретно правила порушила дівчина і нормами якого закону вони передбачені, а загальне посилання на ст.44-3 КУПАП - не то пальто.

Більше того - до матеріалів справи не було долучено багато необхідних доказів.

Більше того - матеріали адмін справи не містили переліку спеціалізованих закладів для організації обсервації (ізоляції), які згідно "Порядку проведення обовязкової госпіталізації осіб, які здійснюють перетин державного кордону, до обсерваторів (ізоляторів)" - необхідно, щоб станом на момент ізолювання особи були визначені керівником обласної держадміністрації та дані щодо розяснення порядку обовязкової госпіталізації до обсерваторів (ізоляторів).

Правове обгрунтування:

Норма статті 44-3КУпАП носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обовязково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

У протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 взагалі не викладено суть правопорушення у відповідності до диспозиції ст.44-3 КУпАП, яка чітко визначає, що повинно бути встановлено порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того факту, що ОСОБА_1 являється субєктом інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме:

не долучені докази в підтвердження факту, що ОСОБА_1 перебувала за кордоном та в період дії карантину повернувся на територію України;
не долучені докази в підтвердження факту, що ОСОБА_1 належним чином повідомлялась про необхідність проходження самоізоляції;
також матеріали справи про адміністративне правопорушення не містить переліку спеціалізованих закладів для організації обсервації (ізоляції), визначеного керівником обласної держадміністрації та даних щодо розяснення порядку обовязкової госпіталізації до обсерваторів (ізоляторів)

Згідно п.3 Порядку проведення обовязкової госпіталізації осіб, які здійснюють перетин державного кордону, до обсерваторів (ізоляторів), затверджений постановою КМУ від 8 квітня 2020 р. №262, який є додатком до постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 передбачено, що керівники обласних, Київської міської держадміністрацій: визначають перелік спеціалізованих закладів для організації обсервації (ізоляції) та надсилають його до штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

Районний суд міста Києва
Справа № 760/9074/20

Та й таке.. Відкрити / Коментувати

2020-05-21 16:41:36 Браво суддя Serhiy Hyrych

http://reyestr.court.gov.ua/Review/89145335

При розгляді вказаного матеріалу ОСОБА_1 пояснив, що на час складання протоколу не хворів на жодне інфекційне захворювання, не був його носієм, не перебував на самоізоляції. Даних, які б спростовували ці пояснення матеріали справи не містять.

Таким чином, ОСОБА_1 не являється особою, якій у відповідності до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» у встановленому законом порядку обмежується пересування, через те, що він створює реальну небезпеку зараження оточуючих, підлягає лікуванню, медичному нагляду та обстеженню у стаціонарах відповідних закладів охорони здоров`я чи наукових установ.

В той же час, такі обмеження у пересуванні, в тому числі на відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон встановлені Постановою КМ України від 11 березня 2020 р. № 211.

Стаття 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Статтею 8 Конституції України проголошено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З врахуванням наведеного суддя переконаний, що Конституція-вічна, а коронавірус-тимчасовий,тому погоджується із висловом австрійського імператора Фердинанда І — «Fiat justitia et pereat mundus» (Нехай панує справедливість, якщо навіть від цього загине світ).

А тому,виходячи із положень статті 64 Конституції України про те,що конституційні права і свободи людини і громадянина, до яких належить і право вільного пересування територією України, не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених

Конституцією України, а доказів того, що саме у такий спосіб ОСОБА_1 обмежене вільне пересування, суддя приходить до висновку про те, що посилання працівника поліції на наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення передбаченого ст.44-3 КУпАП, оскільки він порушив припис Постанови КМ України, яким йому обмежено право пересування і перебування у сквері не ґрунтується на законі, а тому у діях особи відсутній склад правопорушення.

Таким чином,з врахуванням обставин,встановлених в ході розгляду справи, приходжу до висновку про відсутність складу правопорушення, передбаченого ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо нього підлягає закриттю. Відкрити / Коментувати

2020-05-09 14:54:11 ​​ Заборона "переміщення" групою осіб - не те ж саме, що заборона "знаходження" на одному місці.

Ситуація

Хлопець перебував на вулиці разом з своїми друзями в кількості 4 осіб, чим, на думку поліцейських, порушив вимоги Постанови КМУ №211 щодо заборони: - переміщення групою осіб у кількості більше ніж дві особи, крім випадків службової необхідності та супроводження осіб, які не досягли 14 років, батьками, усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, іншими особами відповідно до закону або повнолітніми родичами дитини.

Що вказав суд:

1. Постанова КМУ України № 211 від 11.03.2020 року не містить заборони перебування в громадському місці групою осіб в кількості більше ніж дві особи.

2. переміщення (зміна положення фізичного тіла), не є тотожним з поняттям «знаходження».

Отже, якщо ви знаходились на одному місці, не переміщались і на вас склали протокол, заявляйте суду, що термін "переміщення" не тотожний терміну "знаходження" чи "перебування" на одному місці.
Переміщення ви не здійснювали.

Судове рішення по справі № 461/3294/20. Відкрити / Коментувати

2020-04-25 15:13:36 ​​ Ваша відповідальність за вчинене правопорушення може бути скасована самим урядом.

Статтею 58 Конституції України, встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом.якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний суд України в своїх роз'ясненнях зазначив, що це положення стосується лише фізичних осіб.

Отже, як це можна використовувати для захисту фізичними особами своїх прав в суді.

1. Карантин вводився КМУ Постановою №211 поетапно, дана постанова існує в декількох редакціях, і якщо, наприклад, Постанова КМУ № 211 в редакції від 17.03.2020 року не містила дозволу на торгівлю кормами, пестицидами то в редакції Постанови КМУ № 211 від 25.03.2020 року вже торгівля кормами та пестицидами дозволена.

Це означає, що, якщо на вас наклали штраф під час дії Постанови КМУ № 211 в редакції від 17.03.2020 року за торгівлю пестицидами, а в подальшому дана торгівля була дозволена вже Постановою КМУ № 211 в редакції від 25.03.2020 року - суд може закрити розгляд справи на підставі ст. 58 Конституції України, оскільки Постанова КМУ від 25.03.2020 року вже не передбачала штрафу за діяльність з торгівлі пестицидами, отже в розумінні норми ст. 58 Конституції України Постанова КМУ від 25.03.2020 року - скасувала відповідальність особи, отже вона має зворотню дію закону в часі.

Дуже цікаво як суди будуть застосовувати цю норму в подальшому, адже коли уряд буде скасовувати карантин, дозволяти вже відкриватись деяким видам господарської діяльності, то ви зможете посилатись на ст.58 Конституції України і вказувати суддям, що новою постановою уряду, вже дозволена діяльність, яка була заборонена під час дії карантину і за яку на вас було накладено штраф, отже нова постанова скасувала вашу відповідальність.

Наприклад, такою логікою керувався суддя Тульчинського районного суду Вінницької області по справі
№ 148/521/20.

Правове обгрунтування:

У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Згідно п. 6 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.

Статтею 58 Конституції України, встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом.якшують або скасовують відповідальність особи.

Зокрема, згідно пп. 3 п. 2 постанови КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 за № 211, в редакції від 17.03.2020, - не було дозволено торгівлю кормами, пестицидами, препаратами, але в подальшому, постановою КМУ за № 239 від 25.03.2020, до тексту постанови за № 211, внесено зміни, зокрема пп. 3 п. 2, викладено у новій редакції і таку торгівлю дозволено.

Таким чином, оскільки станом на момент розгляду даної справи постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 за № 211, не містить норм щодо заборони здійснення діяльності з продажу засобів гігієни, насінням і садівного матеріалу, яку провадив ОСОБА2 , суд вважає, що з врахуванням норм ст. 58 Конституції України, провадження у справі слід закрити у відповідності до п. 6 ст. 247 КУпАП. Відкрити / Коментувати

2020-04-22 13:54:15 ​​ Продаж кави з відкритого автомобіля – не вважається порушенням карантину та і взагалі дозволений

Ситуація 1. Хлопець продавав каву з відкритого автомобіля (перероблене авто під продаж кави) правоохоронці склали протокол і відправили до суду.

Що вказав суд:

Здійснення продажу кави з відкритого автомобіля не можна віднести до роботи суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо).

Враховуючи, що кавові напої є харчовим продуктом, тому їх продаж дозволений положеннями КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»,

Харчовий продукт (їжа) - будь-яка речовина або продукт (сирий, включаючи сільськогосподарську продукцію, необроблений, напівоброблений або оброблений), призначений для споживання людиною. Харчовий продукт включає напій, жувальну гумку та будь-яку іншу речовину, включаючи воду, які навмисно включені до харчового продукту під час виробництва, підготовки або обробки;

Ситуація 2. В торговому центрі «Вікторі Плаза», в магазині «Густо кофе» жінка здійснювала готування та роздрібний продаж кавових нопоїв з собою, правоохоронці склали протокол і відправили до суду.

Що вказав суд:
Враховуючи, що кавові напої є харчовим продуктом, тому їх продаж дозволений положеннями КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Постановою уряду заборонена роботу суб’єктів господарювання крім: торгівлі продуктами харчування…за умови забезпечення персоналу (зокрема захист обличчя та очей) засобами індивідуального захисту а також дотримання інших санітарних та протиепідемічних заходів.

Отже, продавати каву дозволено так як вона є продуктом харчування але з дотриманням вимог щодо:
1) не приймання відвідувачів, тобто готувати виключно з собою.
2) працівники повинні бути в засобах індивідуального захисту.

Судові рішення по справам:
№ 761/9934/20
№ 216/1935/20 Відкрити / Коментувати

2020-04-20 20:11:44 ​​ Якщо ринок закрили рішенням ради, на що звернути увагу, щоб оскаржити штраф?

Ситуація: Жінка здійснювала продаж продуктів харчування на ринку. Правоохоронці склали протокол та наклали штраф з посиланням на Постанову КМУ № 211 і на Розпорядження голови Річківської ОТГ №38 від 17 березня 2020 року, яким було заборонено продаж товарів на ринку.

Що вказав суд - не взяв до уваги Розпорядження голови - та у зв.язку з цим закрив розгляд справи, вказавши наступне:

"розпорядження голови сільської ради суд врахувати не може, оскільки воно прийнято всупереч вимогам п. 45 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядувння в Україні", яка передбачає, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як прийняття у межах, визначених законом, рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність."

Отже, зверніть увагу:

станом на сьогодні - заборони здійснювати продаж продуктів на ринку Постановою КМУ №211 - не встановлено. Такі заборони встановлюються на місцевому рівні, органами місцевого самоврядування (відповідними радами) - звертайте увагу на те, в якому порядку прийняті такі рішення - порушений порядок - уникните відповідальності.

відповідно до п. 45 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядувння в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як прийняття у межах, визначених законом, рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, якщо у вас Голова ради самостійно, без пленарного засідання, своїм розпорядженням видав рішення про закриття ринку - це незаконне розпорядження. В такому випадку, при накладенні штрафу на вас, зазначайте про це в суді.

Судове рішення по справі:
№ 573/576/20: Відкрити / Коментувати

2020-04-20 19:44:12 ​​ Ч.2. Чи відноситься Вулиця до "громадських місць", де за перебування без маски можна отримати штраф?

якщо вже на вас складено протокол за перебування на вулиці без засобів індивідуального захисту, спробуйте надати наступне правове обгрунтування, що вулиця не є громадським місцем для суду

Відповідно до п. 1 та п.п.1 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»з 12.03.2020 до 24.04.2020 на усій території України встановлено карантин та заборонено до 24 квітня 2020 року, серед іншого, з 6 квітня 2020 р. перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно.

На Урядовому порталі Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади України 04 квітня 2020 року Департаментом комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів України опубліковано роз.яснення до постанови КМУ від 11.03.2020 №211.

Зокрема, в даному роз.ясненні міститься наступне визначення: громадське місце - частина будь-якої споруди, яка доступна або відкрита для населення, в тому числі за плату (під.їзди, підземні переходи, стадіони; парки, сквери, дитячі майданчики, стадіони, зупинки громадського транспорту, ліфти, державні установи, медичні установи та інше).

Крім того поняття «громадське місце» визначене ст. 1 ЗУ «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров.я населення», а саме це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під.їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Отже, у вищенаведених нормативно-правових актах вулиця, як «громадське місце» – відсутня.

Більше того, хочемо звернути увагу суду на наступне:

Як вбачається з ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Одним із елементів конституційного принципу верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями; обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної» (абзац шостий підпункту 4.3 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27.02.2018 №1-р/2018).

В пункті 64 Рішення ЄСПЛ у справі Справа «Вєренцов проти України» від 11.04.2013 року зазначено, що термін «закон» несе якісні вимоги, включно із тими, що стосуються доступності та передбачуваності. Ці якісні вимоги повинні бути дотримані як у розрізі визначення правопорушення, так і покарання, яке це правопорушення тягне за собою. Особа повинна знати із тексту відповідного положення, які дії та бездіяльність призводять до відповідальності та яке покарання буде призначено за дію та/або бездіяльність, про яку йдеться (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Кантоні проти Франції» (Cantoni v. France), п. 29).

Враховуючи вищезазначене, поняття «громадського місця», яке зазначене в Постанові КМУ № 211 не відповідає принципу правової визначеності, не відповідає вимогам доступності та передбачуваності, не дає можливість встановити чи відноситься вулиця до громадського місця взагалі а згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Судові рішення в яких вулиця – не визнавалася громадським місцем:
№ 665/549/20;
№ 597/500/20;
№ 214/2453/20; (тут суд вказав, що навіть зупинки громадського транспорту не відносяться до об.єктів громадських місць.) Відкрити / Коментувати

2020-04-20 19:44:12 ​​ Чи відноситься Вулиця до "громадських місць", де за перебування без маски можна отримати штраф?

Як ви вже знаєте, згідно Постанови КМУ № 211 (разом з подальшими змінами та доповненнями) забороняється перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту.

На сьогодні, в суддів немає єдиного підходу до визначення і розуміння, що таке громадське місце, деякі судді відносять вулиці до громадських місць, деякі ні.

З точки зору Закону поняття «громадське місце» розкрито лише в Законі України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я» (далі – Закон) де зазначено, що громадське місце - це частина будь-якої споруди, яка доступна або відкрита для населення, в тому числі за плату (під.їзди, підземні переходи, стадіони; парки, сквери, дитячі майданчики, стадіони, зупинки громадського транспорту, ліфти, державні установи, медичні установи та інше).

Як бачте, вулиці в переліку немає, більше того в самому Законі вказано, що його положення і визначення застосовуються виключно для цілей цього Закону (тобто стосуються лише щодо вживання тютюнових виробів).

Але:

судді та правохоронці застосовують це визначення по аналогії, тому фразу «частина будь-якої споруди, яка доступна або відкрита для населення» - можна трактувати по своєму, тому є судові рішення, в яких вулиця визнається громадським місцем.

На сьогодні, з’явились рішення органів місцевого самоврядування, де вони самостійно, своїми рішеннями включили до «громадських місць» вулиці - таке розширення трактування суперечить закону і є перевищенням повноважень з боку державних органів, з тих причин, що тлумачення якоїсь норми права - не передбачає розширення первинної норми, вихід за її межі.

Враховуючи зазначене, можна сказати, що:
1) поняття «громадське місце» в нас розмите і те, що вулиця не є громадським місцем прийдеться доводити в суді, так як наші правоохоронці звісно тлумачать вулицю як громадське місце і швиденько виписують штрафи, бо треба ж план зробить.. Відкрити / Коментувати

2020-04-18 13:44:45 ​​ А чи можна відстрочити виконання штрафу та/або розстрочити?

Дорого гості, ви також повинні знати, що уразі накладення штрафу ви маєте право просити суд, розстрочитити виконання штрафу або відстрочити.

Наприклад, на вас накладено штраф в розмірі 17 000 грн. Суд може на вашу обгрунтовану заяву відстрочити виконання – тобто вказати, що штраф підлягає сплати після закінчення карантину.

Також, суд може розстрочити сплату штрафу – тобто розділити суму 17 000 грн. на 6-12-24 місяців (або на іншу кількість), залежно від вашого обгрунтування.

Просіть про це суд, але ваше прохання повинно бути обгрунтованим – скрутне фінансове становище, маєте дітей на утриманні, безробітні, пенсіонер, на період карантину не ведете жодної діяльності через це не можете отримувати дохід тощо.

Це важливо, адже в загальному порядку штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу від суду.
Але, якщо ви не будете сплачувати – сума штрафу подвоюється і суд надішле постанову для примусового виконання в державну виконавчу службу.

Тому, якщо не можете сплатити своєчасно – звертайтесь до судді з заявою про відстрочку або розстрочку.

Правове обгрунтування.

Згідно правил ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Судові рішення по справі:
371/287/20;
266/1492/20. Відкрити / Коментувати