Get Mystery Box with random crypto!

Освітня Криївка

Логотип телеграм -каналу kryjivka — Освітня Криївка О
Логотип телеграм -каналу kryjivka — Освітня Криївка
Адреса каналу: @kryjivka
Категорії: Політика
Мова: Українська
Передплатники: 2.58K
Опис з каналу

Група існує за підтримки українського народу.
Підтримати матеріально 4149439018735054 (ПриватБанк Герасим В.С.)

Ratings & Reviews

3.00

2 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

1

3 stars

0

2 stars

1

1 stars

0


Останні повідомлення 58

2021-09-05 14:20:52
Гайдамака
Гайдамака - український короткометражний фільм молодого українського режисера Романа Синчука.
Це екранізація оповідання Валер’яна Підмогильного за сценарієм Леоніда Череватенка. Це перший фільм трилогії, яка розповідає про громадянську війну в Україні початку ХХ століття. Фільм - про долю двох юнаків, котрі вступили добровольцями до загону боронити Україну і майже одразу втрапили до червоних у полон. Про вірність ідеалам, і безпринципність.

Чудово представлена атмосфера тих часів. особливо помітна у місцевого населення, оця типово українська землеробська "моя хата з краю". Як сказав режисер, він не розбирався, хто правий, а хто винен, тож у фільмі немає однозначно хороших чи поганих персонажів, як серед червоноармійців так і серед петлюрівців.

Звісно є недоліки — певний розсинхрон звуку і моментами недостовірна акторська гра, але сюжет чіпляє за живе, як і будь-яка історія про непросту долю українців. Сюжет доволі передбачуваний, проте від цього не менш цікавий у виконанні.
460 views11:20
Відкрити / Коментувати
2021-08-31 18:52:52
"Кубанські козаки. А вже літ двісті...".
Фільм режисера Валентина Сперкача.

Студія "Україна-Світ", 1992 рік. Фільм розказує про історію переселення запорізьких козаків на Кубань, насильницьку асиміляцію, приправлену тотальною пропагандою меншовартості та про геноцид українців в Росії.
476 viewsedited  15:52
Відкрити / Коментувати
2021-08-30 12:15:45
ЮРІЙ ЛАВРІНЕНКО 3 серія д\ф
308 views09:15
Відкрити / Коментувати
2021-08-30 11:56:14
ЮРІЙ ЛАВРІНЕНКО 2 серія д\ф
340 views08:56
Відкрити / Коментувати
2021-08-30 11:53:06
ЮРІЙ ЛАВРІНЕНКО 1серія д\ф

Серед своїх видатних сучасників він виглядав молодшим. Це й не дивно, адже з'явився на світ на початку ХХ століття.
Він бачив, чув і розумів їх: Хвильовий, Курбас, Тичина, Дніпровський, Еллан-Блакитний, Зеров, Рильський…
Недаремно, коли комуністична система прирекла частину з них на забуття і смерть, саме вони стануть героями Головної Книги його життя, "Розстріляного відродження

Документальні фільми, створені у співпраці режисера Ірини Шатохіної та професора, доктора історичних наук Юрія Шаповала упродовж 2008 - 2019 років.
Перебіг історичних подій, що відбувалися на терені України, починаючи з кінця 19-го століття, з фокусом на персоналіях літераторів, політиків, науковців. Політичне та інтелектуальне життя України в контексті її інкорпорації в Російську та Австро-Угорську імперії.
358 views08:53
Відкрити / Коментувати
2021-08-29 22:35:25 У нього прогресувала хвороба, його треба було терміново лікувати. Свої ж перед ним зачиняли двері, ховалися чи переходили на інший бік вулиці. Всі відвернулися, а треба було допомогти… Не допоміг ніхто, жоден українець… І було це недавно, всього лиш 15-20 років тому… Так і помер один з найкращих мелодистів нашої естради серед безхатьків. Серед безхатьків (?!) і похований…
Першому керівникові ВІА ”Кобза”, автору музики до таких суперпопулярних пісень, як: ”Чого квіти не в’януть?”, ”А ми удвох”, ”Три дороги”, ”Якщо поруч ти”, ”Пробач нам, Мамо” Олександру Зуєву сповнилося б 70 +1 років (30. 08. 1950 — 31. 10. 2006)...

«Він часто йшов з дому. Блукав Києвом усміхнений, з натхненним обличчям. Ніколи не насуплював брови, не робив напускного мудрого вигляду. Не раз міг сказати під час розмови: ”Ану, чекай-чекай...” У такі миті до нього щось прилітало, як кажуть, ”находило”. Від тої ”шизи” чи музи інколи писалися гарні пісні. А іноді він робив чудернацькі речі. В останні роки сусіх своїх колег запрошував до себе додому. Неодмінно казав, що хоче на гастролі в Америку і вже замовив собі квиток, чи про те, що його запрошує Пол Маккартні й ”Бітлз” збирається знову… Він жив своїм життям, але не погоджувався бути тим, ким був...»
”Саша, завжди усміхнений і дуже уважний до жінок, частенько приїжджав до нас, — каже тодішній директор Будинку творчості композиторів ”Ворзель” Олена Куц. — В останні дні він був, як справжнісінький безхатько: у лахмітті, брудний, непоголений. Ми його жаліли, підгодовували. У мене помер чоловік, і я віддала Зуєву одяг покійного. Спочатку Саша виглядав більш–менш, але потім до нього годі було підійти. Він усіх відлякував. Ми його годували і відвозили на електричку, щоб вернувся до Києва. Але бідолаха щоразу повертався назад. Якось вранці застали його неподалік одного з пансіонатів на цементі.
Це було у жовтні 2006–го. Його, холодного і голодного, відчухали в лікарні Бучі, куди відвезла машина швидкої допомоги. З лікарні через три дні Саша втік. Я шукала його в містах Бучі та в Києві, але він ніде не з’являвся. Згодом його, побитого, привезли з Ірпеня в лікарню Бучі ще раз. Я про це нічого не знала. Там, у лікарні, композитор Олександр Зуєв і помер 31 жовтня 2006 року. Похоронне комунальне господарство міста Ірпеня за рахунок держави поховало його, як безхатька. Мені видали довідку–підтвердження, в якій сказано, що його тіло ”поховали 2 листопада 2006 року: ділянка №29, ряд №9, місце №15 на кладовищі у місті Ірпінь”. Ховали Сашу в труні. Я відразу поїхала на цвинтар, щоб вклонитися світлій пам’яті доброї і талановитої людини. Усі ”безхозні” там поховані в окремому куточку. Думала, що знайду за табличкою чи за свіжовикопаною могилою… Ходила–ходила по тому квадратові, так і не знайшла… Найбільш моторошно, що ніхто вручну цих могил не копає. Екскаватор риє довжелезний рів, і всіх безхатченків у рядок ховають, лиш присипаючи землею. Зверху ставлять жерстяну табличку, де вказано (якщо відомо), хто це і коли помер. Деякі таблички іржаві, деякі валяються на чужих могилах… Страшно, прикро, жахливо і несправедливо…»
Гріховно і не по–людськи…

Mykhajlo Masliy
478 views19:35
Відкрити / Коментувати
2021-08-29 22:34:39
451 views19:34
Відкрити / Коментувати
2021-08-29 11:36:35
Іловайськ 2014 "Батальйон Донбас" (2019)
1.5K viewsedited  08:36
Відкрити / Коментувати
2021-08-29 11:36:28 Іловайськ 2014 "Батальйон Донбас"


Ці події сталися у 2014 році. Командир батальйону Бішут проводить своїх бійців по «зеленому коридору». Вороги обіцяють безпеку українцям поки вони не повернуться на свої позиції. Але підступні російські війська розстрілюють добровольців з важкої зброї. Українські військові в оточені ворогів. Бішут і його напарник Квентін знаходять прихисток у місцевих, але бійці поранені та відрізані від своїх. Ця історія про війну зсередини. Фільм без пафосу і фальші. Ви вірите і співчуваєте кожному герою. Фільм обов’язковий для перегляду кожному громадянину. Це не просто українське кіно, а пошана і вдячність до полеглих!
634 views08:36
Відкрити / Коментувати
2021-08-27 11:34:40 27 серпня 1856 р. народився Іван Франко –український письменник, драматург, перекладач.

У День народження Івана Франка знайшов його останнні прижиттєві світлини. Погляньте. Без ретуші.
Шкільні методисти все зробили, щоб відбити бажання у юнацтва читати і розуміти цю потрясну людину.
Кілька цікавих фактів про Івана Яковича.
1. Відзначався колосальною працездатністю. За 40 років активного творчого життя кожних два дні виходив новий твір письменника (вірш, нове¬ла, повість, роман, монографія тощо). Щороку видавав по 5-6 книжок.
2. Став першим професійним українським письменником, який заробляв на життя літературною працею.
3. У гімназії сидів на останній парті, але міг майже дослівно переказати розповіді вчителів на заняттях. У п’ятому класі під час уроків, які вважав нецікавими, читав Шекспіра в німецькому перекладі.
4. У гімназійні роки, залишившись без батьків, заробляв на життя репетиторством. Із тих коштів зібрав величезну на той час бібліотеку – понад 500 томів.
5. Чотири рази його ув’язнювала австрійська влада (у 1877, 1880, 1889 і 1892 рр.).
6. Володів 14 мовами. Поет, прозаїк, фольклорист, перекладач, публіцист, філософ, економіст, політик, громадський діяч. Сучасники називали його “академією в одній особі”.
7. Писав твори не лише українською, а й польською, німецькою, іншими мовами. Перекладав на українську в тому числі з давньої вавилонської, давньоіндійської, давньоарабської, давньогрецької, східних мов.
Перекладав також на німецьку українські народні пісні, допомагав Михайлу Грушевському з німецьким перекладом “Історії України-Русі”.
8. Співзасновник першої української політичної партії – Русько-Українська радикальна партія – та перший її голова, автор програми.
9. Закликав населення Галичини називати себе українцями, а не русинами. ” Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими, а українцями без офіціяльних кордонів…”, – писав він у листі до молоді в 1905-му.
10. Одним із перших спрогнозував крах ідеології марксизму, а соціалістичну державу назвав тюрмою: “Люди виростали б і жили би в такій залежності, під таким доглядом держави, про який тепер у найабсолютніших поліційних державах нема й мови. Народна держава сталась би величезною народною тюрмою”.
11. Радянський режим називав його атеїстом. А він залишався глибоко віруючою людиною. Виріс у побожній родині, досліджував Святе Пись¬мо, товаришував із галицькими священиками, мав приязні стосунки з митрополитом Андрієм Шептицьким.
12. Його переклад біблійної “Книги Буття” досі залишається найбільш точним перекладом цієї частини Біблії українською мовою.
13. Ледь не запізнився на власне весілля з Ольгою Хоружинською. У кабінеті батька нареченої знайшов стару книжку і переписував із неї рідкісного вірша.
14. Останні сім років писав лівою рукою, бо права була паралізована. Систематизувати та упорядковувати матеріали йому допомагав син Андрій. Двоє синів Івана Франка (Петро і Тарас) вступили до складу легіону Українських січових стрільців.
15. Помер Іван Франко 28 травня 1916-го на чужих руках – сини були у війську, дочка в Києві, дружина в лікарні. Через бідність і нестачу грошей ховали в чужій вишиваній сорочці, в “позиченій” ямі на шість домовин..
В окремій могилі перепоховали Івана Франка через 10 років.
Андрей Булах
195 views08:34
Відкрити / Коментувати