Меланчине життя і книжки

2022-01-03 12:00:46 Всі вже зробили книжкові підсумки за минулий рік? І я, і я, і я хочу!
Всього прочитано 38 книжок. Можна було і більше. Але можна було і менше!
Тому хочеться зробити власний топ прочитаних, без оцих "я не я, і книжка не моя".
А у вас як з прочитаними та власними найкращими книжками в 2021-му? Відкрити / Коментувати

2021-12-31 18:39:10 ​​Не так давно (сорок років це відносно недавно, еге ж?) фіксувалось 5 випадків аутичного розладу на 10(!) тисяч людей. Зараз же аутизм діагностують в кожної 59-ої дитини (тобто на 10 тисяч ~ 170 дітей). І щоразу кількість дітей з розладом аутичного спектра (далі — РАС) невпинно збільшується. Тому доцільно знати більше про цей розлад, ніж сам факт існування.

Тож що таке аутизм? Навіщо взагалі про нього щось знати? Це хвороба чи надбання? Про все це, і трохи більше розповів Стів Сільберман у книзі "Що приховує аутизм. Майбутнє нейрорізноманіття" (вийшла у видавництві Наш Формат).

Чому автор підняв саме таку тему? Він є науковим журналістом й захотів взяти інтерв'ю вдома в одного класного програміста, а останній погодився, та попередив, що вдома в нього дочка з РАС. Така ж схема була з іншим програмістом. І тут Сільберман задумався: чому у неймовірно розумних людей народжуються діти з РАС та як це взагалі взаємопов'язано? От це і стало поштовхом для дослідження цього питання глибше, що закінчилось виданням книжки.

Дехто має власне уявлення про аутистів після перегляду фільму "Людина дощу": уважають всіх аутистів савантами. Але як би не хотілось, проте це далеко не так.
Дехто уважає таких людей непридатними до існування та обходять стороною, глузливо дивлячись чи тикаючи пальцями. Боляче думати, що хтось дотримуватися такої думки.
"Люди дощу", як називають людей з РАС, інакші, але це не означає, що вони другорядні. І спочатку нам потрібно навчитися з більшим розумінням ставитися до людей, які мислять не так, як більшість.

За словами батьків, один з найскладніших аспектів життя з аутистичною дитиною - це намагання зберегти надію всупереч страхітливим прогнозам лікарів, керівників шкіл і інших фахівців, які мали б бути на їхньому боці. Батьки справляються, проте жертвують всім і віддають себе повністю. І коли ти виходиш сам, проти всього світу…. Це може бути дуже важко! Наприклад, один мешканець Каліфорнії просто застрелив власну дитину з РАС, бо не витерпів споглядання її поведінки, а потім сам і застрелився. Раніше, протягом попередніх століть, дітей ідіотів негайно кидали в криницю або ж убивали об стовпи парканів. Зараз же, слава Богу, люди стали гуманніші та дають шанс на існування будь-якій інакшості. До речі, серед сімей, де є дитина з РАС, показник кількості розлучень не вищий, ніж серед інших. І це не може не тішити, як на мене.

Автор занурився в питання аутизму настільки, що розповів про життя аутистичних людей та дітей з середини: як вони поводяться, що стало причиною того конкретного випадку, як справляється сім'я та реагує оточення.

Я спочатку вважала що в книзі буде суцільний опис РАС, ну отак, по науковому і дуже нудно. І я рада, що такого в книзі не виявилось. Було цікаво спостерігати за описами поведінки людей з РАС. Тому що всім відомо, що аутизм проявляється у всіх дуже по різному (при тому є ключові ознаки, за якими можна визначити). Десь сміялася з жартів, десь пустила скупу сльозу. І в більшості була дуже вдячна:книжка дала знання і мудрість: знання там, чого я не знала, і мудрість того, як спілкуватись з аутистами. Така література 100% потрібна! Для обізнаності світу, в якому ми живемо.

До речі, за спеціальним промокодом "melanchyne" можна отримати -10% на книгу за посиланням. Відкрити / Коментувати

2021-12-28 14:20:50 Десь в інтернеті знайшла, але сміюсь) Відкрити / Коментувати

2021-12-27 18:00:58 І вже потім ідемо купувати книги! Відкрити / Коментувати

2021-12-27 12:00:22 ​​Я б, напевне, ніколи не глянула на книгу Енн Тайлер "Рудий на узбіччі" з власної волі. Чому? Ну як мінімум, анотація книги схожа на не дуже емоційну Санта-Барбару: такий живеш-живеш собі стабільним відлюдником, а тут хоп і якийсь син з'являється в твоєму дворі. Можливо твій, але це не точно. Ага! А ще забула згадати в анотації за спойлер стосунків героя з його подругою (читати як дівчина, але Міка, себто головний герой, не хотів її так називати)! То воно якось не цепляло. Допоки в літературному клубі не вирішили почитати щось легке перед новорічними святами. Відпочити.

Книга на вечір. Щоб взяти з неї щоооось глибоке, я не змогла, проте на диво дуже розслабляє. Текст написано лаконічно і без зайвих описів. Всі думки героя чи події складаються в загальну, але дуже розмазану картинку, де ти просто звикаєшся з життям та вибором чоловіка. Споглядаєш на нього існування збоку, адже описаний менталітет людей трохи не збігається з власним, але ніколи не знаєш, коли все може змінитись.

А, так, варто розказати про що книга? Перед вами історія про 40-річного технаря-відлюдника (як називали його в університеті), Міку Мортімера. Сам герой педант, живе по годиннику і дотримується вже давно складеного плану на щодень. Боже, як мене це бісило! Ця прискіпливість, бажання уникати людей і щохвилинний розпорядок дня. А ще бісили деякі не реалістичні діалоги, типу:
-привіт,
-привіт,
-що ти,
-та нішо,
-ясно.
Можливо ок таке в соцмережах, але ж не в офлайні.
А ще в Міки є дівчина, його плюс-мінус однолітка, вчителька (мікрорайону нашого жителька) Кес. Місцями згадуються і попередні його жінки, яких було не так вже й багато. Ще є нетямущі клієнти технаря, його хаотична (себто та, що живе в хаосі, порівнюючи з життям Міки) сім'я і той самий, рудий на узбіччі.

Знаєте, дійшла до висновку, що книга про несказане. Справді. Хтось комусь щось не озвучив в голос, але думав, що людина зрозуміє з мовчазних натяків. Ніт. Не зрозуміє.

Повторюсь: книжка на один разок, але максимально розслабляє і дає відпочити, спостерігаючи за розміреним життям героїв. Ну, без оцих емоційних амереканських гірок і кнопочок "викликати сльозу в читача".

А ще кажуть, що інша книга авторки емоційніша. Ну шош, прийдеться перевірити:) Відкрити / Коментувати

2021-12-24 13:00:41 #книгомови — це цікаві розмови з цікавими людьми. Про книги, блоги, суспільне та особисте. У п'ятницю на цьому каналі о 12:00 :)

Сьогодні познайомимось з колективом однієї книгарні-кав'ярні Старого Лева, що знаходиться у Львові (вул. Личаківська, 22).
Відкривши, на колажику побачите весь маленький, але дуже кваліфікований персонал:
Олександра – керівниця книгарні, любить серйозні книжки і розповість вам про Мілана Кундеру абсолютно все, що тільки відомо.
Іванка – улюблена психотерапевтка книгарні: може підібрати вам ідеальну книжку, а заодно й допомогти, якщо щось не окей.
Катрін – завдяки роботі у книгарні-кав'ярні не лише відновила свої супербариста-навички, але й почала читати книгу за книгою, не відриваючись.
Оля – філологиня, яка навіть вночі відповість вам на будь-яке мовне запитання і до останнього відстоює фемінітиви.
Марія – фанатка обліпихового чаю у жовтому горнятку, яка у вільний час зробить вам найзатишніші фотографії у вашому житті.

Чому в книгарні Старого Лева є книги інших видавництв? Навіщо організували книжковий клуб? Чому грає джазова музика в книгарні? Все і трохи більше можна прочитати нижче. Відкрити / Коментувати

2021-12-24 10:00:58 Про єПідтримку. #книгарнязсередини
От вже тиждень як розраховуються тисячею за вакцинацію.
А останні пару днів у мене відчуття, що я перетворилась з консультантки в книгарні в консультантку єПідтримки. Нє, ну чого я маю пояснювати, як підключити цю бісову картку до телефону?
Але найбільше дивує те, що люди навіть не знають про існування nfc в своєму смартфоні чи, о боги, про заявку в дії на цю тисячу. І приходять з фразою "хочу витратити тисячу", проте телефон пустий.
Чи то людей не навчили, чи то вони не уважні. Відкрити / Коментувати

2021-12-23 16:00:59 ​​Не так давно у Львові відкрилась ще одна книгарня-кав'ярня Старого Лева на Личаківській, 22.

Атмосфера домашнього затишку та підбірка джазової музики магічним чином робить все, аби захотіти прийти ще. Але раптом у вас не виходить часто завітати до них, не біда! В них є власний телеграм-канал з не менш затишною атмосферою, де дівчатка (себто працівниці книгарні, до речі, дуже ввічливі та хороші) наповнюють інтернет-простір з любов'ю до вас.

На каналі публікують новини книгарні, різні знижки та заходи, що в них відбуваються.

Що ж такого незвичного є в самій книгарні? Книги не лише видавництва Старого Лева (отакої!), а й інших видавництв: найважливіші книги, які варто прочитати всім.

Підписуйтесь на @StaryLev_Lychakivska!
А краще — беріть друзів та, при можливості, приходьте до них. Відкрити / Коментувати

2021-12-21 16:00:18 Відкрити / Коментувати

2021-12-21 11:00:37 ​​Ого,я не знала, що матеріал в школі можна подавати так цікаво! І дуже-дуже шкодую, що в мене такої вчительки не було, як Юлії Смаль — авторки книги "Вибухова історія людства". І так-так, в книзі розповідається про вибухи, зброю, хімію, історію і купа всього іншого цікавого.

У дуже легкій манері, що рідко вдається вчителям хімії , авторка розповідає про шлях історії винайдення пороху до ядерної зброї. Про вогнепальну зброю. Про динаміт. Про вічний вогень. Про хімічну та біологічну зброї, природні токсини.

Авторка не лише просто розказує про те чи інше, а й розповідає про виникнення та де вперше (чи, наприклад, масово) використовували. А ще дуже класний і захопливий екскурс в історію, адже якби сумно не було, проте більшість таких штук використовувалось у знешкодженні ворога. Та так виходить, що наш розвиток дуже тісно пов'язаний із розвитком технології вбивства, проте зброя — це не лише про напад, а й про захист і безпеку.

А ще варто сказати за оформлення — воно красиве. Лише вибішували глянцеві сторінки, які блікували від лампи.

Мій скромний висновок: книжка класна, а особливо для школярів, адже там багато цікавих фактів, які при потребі пояснюються (наприклад якісь визначення чи що і де використовується), ну і звичайно ж трахбабахів. Тож я прочитала із задоволенням та вирішила подарувати своєму меншому брату, най читає. Відкрити / Коментувати