Мілітарна історія

2022-02-14 20:50:02 В ході боїв на перевалах, що тривали до 23-го лютого війська Роммеля завдали важких втрат 2-му корпусу армії США і унеможливили його рух до міста Туніс. Після цієї тактичної перемоги фельдмаршал Роммель вирішив завдати удару по 8-ій британській армії генерала Бернарда Монтґомері. 26-го лютого в атаку пішла танкова група «Ланг», яка мала в своєму складі більш, ніж 70 танків. Німці планували заволодіти великим залізничним вузлом Беджа, однак на шляху до нього лежало невелике селище Сіді Н’сір, де зайняв оборону 5-ий Хемпширський батальйон і 155-а артилерійська батарея. Розгорівся жорстокий бій, який тривав 12 годин. Селище німцям взяти таки вдалось, але рух на Беджу на цьому був завершений.

На першій світлині німецький Panzer IV з екіпажем зі складу танкової групи «Ланг» поблизу села Сіді Н’сір, а на другій німецькі солдати разом із британськими полоненими в селі Сіді Н’сір ввечері 26-го лютого 1943-го року. Відкрити / Коментувати

2022-02-14 20:49:47 79 років тому, 14-го лютого 1943-го року частини німецької 5-ої танкової армії спільно з італійцями перейшли у наступ в центральній частині Тунісу поблизу міста Сіді - Бу - Зід. В рамках операції, що дістала назву «Весняний вітер» (нім. Frühlingswind) військам Вісі під командуванням фельдмаршала Роммеля вдалось зупинити просування союзників і відкинути їх на захід. Перемога біля Сіді - Бу - Зід дозволила німцям і італійцям 19-го лютого вийти на стратегічно важливі перевали Касерін і Фаїд на кордоні Тунісу і Алжиру. Відкрити / Коментувати

2022-02-14 15:47:11 На фото урочиста церемонія спуску на воду гордості німецьких ВМС лінкору «Бісмарк» в Гамбурзі 83 роки тому, 14-го лютого 1939-го року. На церемонії був присутній фюрер Третього Райху Адольф Гітлер і онука Отто фон Бісмарка Доротея фон Льовенфельд, яка відповідно до традиції розбила об борт пляшку шампанського. Однак, без прикрих інцидентів, все ж, не обійшлось. Спустившись на воду «Бісмарк» вдарив кормою пасажирське судно «Ватерланд». Можливо це і було поганим знаком того, що життя новозбудованого корабля буде не довгим. 24-го серпня 1940-го року «Бісмарк» був введений в експлуатацію і відданий під команду капітана 1-го ранку Кріґсмаріне Ернста Ліндеманна. В травні 1941-го року біля берегів Франції «Бісмарк» був затоплений спільними зусиллями британських лінкорів. Відкрити / Коментувати

2022-02-14 10:53:50 «Отсе була перша історична і дійсна угода на галицькім терені, яка мала вигляди бути епохою у визвольних змаганнях нашого народу. Забезпечена наших округів виборчих, в значній части національним кадастром, та застережений вибір українських членів Виділу краєвого, соймових комісій і краєвих інституцій нашою соймовою репрезентацією, – мали стати зародом політичної автономії українського народу. Переведена реформа надала виборче право значно ширшим народним масам, як се було досі, бо запровадила загальне, безпосереднє і тайне право голосування в сільській і загальній міській курії, чим наблизилася до засад демократичної виборчої реформи та Українцям дала спромогу вибрати також своїх заступників з міст до галицького Сойму».

На зорі ХХ століття польська адміністрація в Галичині задіювала всі засоби тиску щоби не допустити вибору українських кандидатів до Сейму, навіть всупереч розпорядженням австрійського прем’єр - міністра Кербера. Але з приходом на галицький митрополичий престол Андрея Шептицького, Греко - Католицька Церква остаточно перейшла на українські національні позиції і стала потужним чинником національного руху. За таких умов польські правлячі консервативні сили Галичини стали відверто підтримувати москвофілів як противагу українському руху, а українсько - польські відносини на початку XX століття мали характер гострого конфлікту, неоголошеної війни, виявами якої стали криваві розправи над українськими виборцями, вбивство 1908-го року Мирославом Січинським галицького намісника - графа Анджея Потоцького, та вбивство польськими студентами одного з лідерів українського студентського руху Адама Коцка у 1910-му році.

Політична боротьба загострилась навколо двох питань: створення українського університету у Львові та проведення виборчої реформи, яка би збільшила кількість українців у Галицькому Сеймі. У січні 1914-го року, завдяки активним діям митрополита Андрея Шептицького, був укладений так званий «польсько-український компроміс», який збалансовував права українців і поляків бути представленими в Галицькому сеймі. Польсько - український компроміс ліквідував монополію поляків на владу, передусім в освітніх і культурних питаннях. Польські політики зобов'язалися не чинити перешкод заснуванню українського університету у Львові. Але так і не було вирішено основного питання – поділу Галичини на два окремі краї: польський з центром у Кракові й український зі столицею у Львові.

На малюнку з польського часопису «Pochodnia» від 14-го лютого 1914-го року зображені польські й українські діячі , які 28-го січня 1914-го року підписують угоду під назвою «польсько - український компроміс». Від імені українців угоду підписує Митрополит Андрей Шептицький, від поляків — голова Галицького Сейму граф Голуховський. На фото приміщення, в якому було підписаний «польсько - український компроміс». Тоді це було приміщення Галицького Сейму, а зараз головний корпус Львівського Національного Університету ім. Івана Франка. Відкрити / Коментувати

2022-02-14 10:53:30 108 років тому, 14-го лютого 1914-го року Галицький сейм ухвалив реформу Крайового статуту та виборчого права до законодавчого органу Галичини. Цьому передувало десятиріччя запеклої політичної боротьби та пошуків компромісу між українцями і поляками. Безпосередній учасник цього процесу, депутат Галицького сейму та Австрійського парламенту Кость Левицький писав наступне: Відкрити / Коментувати

2022-02-13 19:21:12 77 років тому, 13-го лютого 1945-го року союзницька авіація розпочала масоване бомбардування німецького міста Дрезден. Населення Дрездена разом із біженцями становило близько мільйона осіб. За різними підрахунками, під бомбами і в пожежах загинуло від 60-ти до 130-ти тисяч осіб. Доповідь ВПС США від 1953-го року виправдовувала цю операцію як бомбардування виключно військових і промислових об'єктів, якими, як вони стверджували, був великий залізничний транспортний та комунікаційний вузол, де знаходилось 110 заводів і 50 000 робітників, що працювали для потреб німецькій армії. Критики бомбардування наполягають, що Дрезден був культурною пам'яткою, важливість якого у військовому значенні була невеликою, якщо була взагалі, і що нальоти носили не вибірковий, а масований характер.

На фото руїни Дрездену після союзницьких бомбардувань в лютому 1945-го року. Відкрити / Коментувати

2022-02-13 15:38:57 Бойове хрещення Малайзійський полк отримав під час протистояння 18-ій японській піхотній дивізії, яка висадилась із моря на південно - західному березі Сингапура. Там рота «B», 1-го батальйону малайзійців, яка тримала оборону на пагорбах в районі Пасир-Панджанг, потрапила під сильний артилерійський вогонь японців. Застосувавши танки японці прорвали оборону і оточили роту «B». Малайзійці чинили опір до останнього набою, а коли вони закінчились, то пішли в багнетний бій. Вийти живими із оточення змогло лише кілька солдатів.

На фото монумент малайзійським мінометникам на Малакському півострові поблизу Сингапура. Відкрити / Коментувати

2022-02-13 15:38:47 80 років тому, 13-го лютого 1942-го року в ході японського вторгнення в Сингапур відбулось перше бойове зіткнення за участі Малайзійського полку Британської армії. Це військове формування , яке пізніше стало основою сухопутних військ незалежної Малайзії, було створено в 1933-му році. До цього часу безпеку британських володінь в даному регіоні забезпечували індійські і власне британські підрозділи.

З самого початку в Малайзійському полку була створена одна експериментальна рота, головним завданням якої було з'ясувати наскільки корінні малайзійці дисципліновані і схильні до військової служби. В 1938-му році полк складався лише з одного батальйону, в якому було 17 британських і 6 малайзійських офіцерів. Вже в час Другої Світової, в 1941-му році в полку було сформовано другий батальйон. Відкрити / Коментувати

2022-02-13 11:38:28 Вже в середині лютого особовий склад групи «Баєрсдорф» переправлявся із навчального табору Гайделяґер на схід сучасної Польщі в район Томашова для боротьби із діючою там групою червоних партизанів. Дорога проходила через Львів, де була запланована кількаденна зупинка. Під час цієї зупинки на львівський вокзал до вояків приходили делегати від Украінського Центрального Комітету та Військової управи, пересічні громадяни, родичі та друзі вояків, журналісти та волонтери від українських організацій, які приносили бійцям подарунки.

Іванна Гардецька - член жіночої допоміжної ради при Військовій управі, займалась збором подарунків для вояків. Всього було роздано близько двох тисяч пакунків, що містили тістечка, печиво, м‘ясо, хліб та цигарки. Крім продуктів роздавались також газети «Львівські вісті», «До перемоги», а також книги та брошури.

На світлинах вояки групи «Баєрсдорф» приймають подарунки від волонтерів на львівському вокзалі в середині лютого 1944-го року. Зокрема, на першому фото пакунок передає Іванна Гардецька. Відкрити / Коментувати

2022-02-13 11:38:08 В першій половині лютого 1944-го року із числа вояків дивізії «Галичина» була сформована бойова група «Баєрсдорф», головною функцією якої була протидія більшовицьким партизанам, що в той час перебували на території дистрикту Галичина і польського генерал - губернаторства. Участь в групі «Баєрсдорф» стала для стрільців дивізії першим бойовим досвідом і своєрідним бойовим хрещенням. Група була названа прізвищем тодішнього виконувача обов'язків командира дивізії «Галичина» оберштумбаннфюрера СС Фрідриха Баєрсдорфа, що заміняв тоді командира дивізії Фріца Фрайтаґа, який в той час проходив командирські курси в Сілезії. Відкрити / Коментувати