Nотатки Крука

2021-03-05 12:01:16 ​​Роман Шухевич був мабуть найпотужнішим пасіонарієм свого покоління

5.ІІІ.1950 у бою на околиці Львова головний командир УПА загинув. Пішов з життя він не сам, а забравши з собою декого з ворогів. Як і належить справжньому воїну. Взяти його живим МДБ так і не змогло.

Коли вас питатимуть про приклади ніцшеанської надлюдини, сміливо згадуйте Шухевича. Він міг одночасно грати в гімназійній команді з волейболу і студентському музичному гурті. Міг організувати популярну рекламну фірму і таємне вбивство шкільного куратора. Міг вести в бій військовий загін і розробляти геополітичні проекти. Міг командувати партизанською армією і очолювати підпільний уряд.
І коли хтось з нас подумає про те, що зараз складні часи для боротьби, хай згадає про часи Романа Шухевича, змовчить і долучиться до продовження справи, заради якої головний командир УПА віддав дещо більше, ніж власне життя. Бо на вівтар боротьби ним було покладено долю його сина.

На фото – погруддя Р.Шухевича, яке мені подарували російські націоналісти-політемігранти. Для них образ головного командира УПА – безсумнівний зразок Nашого Nаціонального героя. А мені особисто приємний ще один факт. Останнім військовим званням Шухевича було «генерал-хорунжий». Це ще одна причина того, чому це погруддя мешкає в кабінеті Національної Хорунжої Служби. Відкрити / Коментувати

2021-03-04 12:01:16 ​​Ган-Мухурський куріннат

Село Ганарджііс-Мухурі в Західній Грузії наприкінці ХХ ст. певний час контролювалося загоном українських добровольців. Ситуація сьогодні здається дещо сюрреалістичною, але у буремних 1990х бувало й таке. Цю вкрай цікаву сторінку в історію грузинського села вписала команда курінного УНСО Валерія Бобровича (Устима). Нелегальний учасник війни у В’єтнамі, звільнений з радянського флоту за націоналістичну пропаганду. Український доброволець у Придністровському конфлікті. Командир експедиційного корпусу «Арго» в чині сотника (1993). Командир добровольчого формування «Шрома» в чині курінного (1998-2001). А що найцінніше – автор і упорядник власних мемуарів («Щоденник сотника Устима»), одного з небагатьох джерел по історії грузинських кампаній УНСО.

На фото – Валерій Бобрович (Устим) в однострої з шевроном УНС (внутрішнього ордену всередині УНА-УНСО), світлина початку 1990х.

#пострадянський_націоналізм Відкрити / Коментувати

2021-03-03 12:00:57 ​​Соціальна складова націоналізму

Націоналізм розглядає націю як вищу цінність, отже не може оминути питання соціального. Втім, тут варто зрозуміти, що соціальність не тотожна соціалістичності. Соціальна справедливість і соціальна рівність є поняттями не тільки не тотожними, а скоріше протилежними, адже справедливість корелює потреби від заслуг, а рівність передбачає просто математичний поділ всього («взять и поделить»).

Втім, для націоналістів олігархат - таке ж негативне явище як і люмпен-пролетаріат. Обидві ці полюси суспільства по суті своїй є асоціальними, адже паразитують на тілі нації. Перші (олігархи) – маніпулюючи масами задля власних інтересів, які в кінці-кінців все одно розходяться з інтересами національними, а другі (люмпени) – паразитують просто фізично. Головною ж «внутрішньою» метою для націоналізму є збереження і примноження гармонійного розвитку національного організму. А для цього соціальні паразити є явно зайвими.

На фото – Організація «Патріот України» на акції проти підвищення тарифів (світлина у місцевій газеті). Харків, лютий 2009. З мегафоном – Володимир Огієнко, тоді – старійшина в «Патріоті», зараз – обозний в «Азові».

#теорія_націоналізму
#українські_нові_праві Відкрити / Коментувати

2021-03-02 12:00:59 ​​Роспропаганда і я

Абсолютно неочікувано для себе отримав визнання як історик. Якесь російське видання розкритикувало мій пост "Антоновщина і східні слобожани": https://censor.net/ru/blogs/3241391/antonovschina_ta_shdn_slobojani.

Критикували мене по-російськи "бєссмислєнно і бєспощадно". Замітка була про те, що етнічні українці та козацьке населення відіграли суттєву роль у Тамбовському повстанні 1920-1921. Це факт заперечити важко, але росіяни легко змогли спростували "моє" твердження про те, що антонівці боролися за українську самостійність. Я звісно про таке ніколи не писав, але вони все-таки спростували. За мене написали і самі ж спростували. Як це по-російськи: вигадати щось і побороти його.

Критична стаття невеличка, але дивовижних фактів в ній багато. Наприклад, дуже цікавою була оцінка згаданої мною співпраці колесниківців з отаманом Каменюкою. Отаман Каменюка у них став ледь не борцем за майбутнє ЛНР, хоча він оперував на слобідській частині Луганщини (тій, яку т.зв.ЛНР ніколи не контролювала).

Дісталося через мене і Миколі Сціборському. Через те, що його ім'я носить один з наших освітніх проектів (Хорунжа школа), головного ідеолога ОУН було звинувачено у Волинських подіях 1943. І той факт, що Сціборський загинув в 1941 нікого не зупинив.

Дуже цікавими виявилися там і факти з моєї біографії. Я дізнався, що у 2008 я намагався захопити приміщення СБУ. Коли 18.Х.2008 нас "винтили" на розі Володимирської й Ірининської, то ми й не знали, що то було за приміщення, якщо чесно. Втім, всі заперечення будуть зайві. Виправдовуватися перед таким джерелом якось навіть непристойно. Тож, всім, цінителям перлів російської пропаганди, просто рекомендую почитати цей допис про "дипломованого карателя АТО": https://eadaily.com/ru/news/2021/01/13/nackorpus-tambovskiy-myatezh-antonova-borba-za-svobodu-ukrainy

На фото – азовці на трофейному «новоросійському прапорі». Я – ліворуч («чорний чоловічок» у футболці «Іду на ви»). Приазов’я, осінь-2014. Відкрити / Коментувати

2021-03-01 12:01:51 Першоберезневі дати

1 березня розпочинається не тільки весна.

1.ІІІ.1918 – українські війська визволили Київ. Незабаром розпочався ІІ-й Гетьманат.

1.ІІІ.1991 – розпочався страйк шахтарів Донбасу, вперше з політичними вимогами. Незабаром буде проголошено незалежність України.

1.ІІІ.2014 – звезені в Харків російські сепаратисти захопили обласну адміністрацію і вивісили над нею триколор. Так розпочалась гібридна агресія РФ в «материковій» Україні.

На фото – ностальгічна підбірка світлин з концерту «Нав’я ніч», що проходив під патронатом «Патріоту України». Клуб «Форт». Харків, 01.ІІІ.2008. Відкрити / Коментувати

2021-02-28 22:54:32 ​​День українського коміксу (пам'яті Леоніда Перфецького)

23 лютого у приміщенні київської "Просвіти" відзначили День українського коміксу. Інститут національного розвитку організував цей захід в пам'ять про українського художника-баталіста та автора одного з перших українських коміксів Леоніда Перфецького.

Детальніше про те, як відбувся захід, присвячений борцю за незалежність України в ХХ сторіччі – дивіться у відео.

Відео:



Для того, щоб зрозуміти, яким чином Перфецький вплинув на формування нового покоління українців, радимо ознайомитись з унікальною збіркою "батька українського коміксу" в електронному форматі за посиланням: https://rainshouse.com/perfecky

Національний Корпус Відкрити / Коментувати

2021-02-28 12:03:36 На фото – клуб «Оплот» одразу після захоплення. Харків, 28.ІІ.2014. Відкрити / Коментувати

2021-02-28 12:00:30 Буремну весну-2014 у Харкові розпочали українські націоналісти

Зиму 2013/2014 я провів у столичному революційному вирі, в харківських справах я тоді був обізнаний не дуже добре. Але було чітке розуміння, що східна столиця у планах росіян йде одразу ж за Кримом, тому треба діяти на випередження. Тож першим командирським наказом, який ми отримали після звільнення Андрія Білецького, було привезти з Києва в Харків сотню майданівців. Завдання було просте. Революціонери тоді ще перебували у ейфорії від "перемоги" й були легкі на підйом.

28 лютого на харківській площі Свободи висадилася сотня майданівського десанту. Виглядати ми тоді по київських мірках пересічно, а по харківських - загрозливо. До касок, щитів, палок і балаклав столиця вже звикла, а слобідський центр вони ще лякали. Революційним маршем ми пройшли через найбільшу харківську площу і неабияк надихнули майданівців місцевих, з яких за ці три дні Андрій вже встиг зібрати зо дві сотні боєздатних.

На штурм "Оплоту" ми рушили майже одразу. Ніякого перепочинку з дороги не було. Говорити про захоплення ворожого штабу як про наш перший бій є все-таки перебільшенням. Ніякого бою там не було. Ми прийшли - вони втекли. Тікаючи через іпподром, хтось з них стрельнув у нас через вікно. Скло розбив, але нікого навіть не зачепило. Ми зайняли приміщення без опору. «Рембо» видерся на стіну і символічно зірвав вивіску «Оплот». Вже вночі, після того, як ми закріпилися, з проїжджаючих таксі «3040» по вікнах ще пару разів стріляли. Але знов-таки постраждало тільки скло.

Цей перший успіх був для нас дійсно Перемогою. Ми захопили штаб найнебезпечнішої в ті дні сепарської організації. Вони тікали і навіть не намагалися чинити реальний опір. Це надихало нас. З трьох сотень штурмовиків «Оплоту» на ніч там лишилося менше сотні. Нам здавалося, що ми різко змінили ситуацію в місті, що відтепер росіяни відмовляться від планів штурму облдержадміністрації (а такі чутки вже ходили по місту), адже «в тилу» у них лишиться захоплений нами спортклуб. Тоді ми переоцінили свої сили і наступного дня довелося-таки обороняти ХОДА. Так почалась весна-2014. Вона була неймовірна і що найголовніше – переможна для нас. Слобожанщина лишилася Українською. І мали до того безпосередній стосунок. Відкрити / Коментувати

2021-02-27 19:38:05 Інтерв'ю каналу Politeka.

Говорили про законопроект по боротьбі з колаборантами та старт вакцинації в Україні.

Дивіться тут:



@BiletskyAndriy Відкрити / Коментувати

2021-02-27 12:00:25 Антиколабораційне законодавство: відеоформат

#теорія_націоналізму Відкрити / Коментувати