2021-12-07 20:59:06
ЕНДОМЕТРІОЗ
Частина 2
Ендометріоз — це захворювання, яке частіше виникає у жінок репродуктивного віку та часто може бути причиною безпліддя, характеризується розростанням клітин ендометрію (внутрішнього шару матки) за його межі. В першій частині допису ви можете прочитати про причини розвитку ендометріозу та його симптоми, а сьогодні ми розповімо вам детальніше про діагностику та можливі методи лікування цієї патології.
Діагностика
Для діагностики ендометріозу, перш за все, застосовують класичний гінекологічний огляд.
Гінеколог може запідозрити наявність ендометріозу у разі виявлення під час бімануального огляду наступних ознак:
болючість матки при пальпації;
малорухома чи нерухома матка;
збільшені яєчники в розмірах;
пальпаторні утворення в різних ділянках малого таза та ін.
При огляді можна також побачити вогнища ендометріозу на піхві чи шийці матки, якщо ці органи є ураженими внаслідок захворювання.
Лабораторна діагностика
Методи інструментальної діагностики можуть включати:
УЗД (проте даний метод не завжди є ефективним в діагностиці ендометріозу: УЗД має малу діагностичну цінність при наявності поверхневих вогнищ ендометріозу та в діагностиці уражень, які локалізуються на черевній стінці, і велику — у разі ендометріом яєчників, при ураженні сечового міхура чи прямої кишки);
кольпоскопія (при підозрі на ендометріоз шийки матки);
гістероскопія (при підозрі на ендометріоз цервікального каналу);
лапароскопія, яка вважається "золотим стандартом" в діагностиці ендометріозу. Лапароскопія — це хірургічний діагностично-лікувальний метод, який дозволить побачити вогнища ендометріозу в черевній порожнині та органах малого таза та в разі потреби та можливості — видалити їх. Немає даних про те, в який період менструального циклу краще проводити дане обстеження, але важливо, щоб діагностика не проводилась під час гормональної терапії або раніше як через три місяці після її відміни для уникнення хибних результатів.
При підозрі на ендометріоїдні кісти яєчників можливим є також визначення онкомаркера СА-125, проте він має невисоку чутливість та його діагностична цінність може знижуватись при запальних захворюваннях придатків.
Лікування
Лікування ендометріозу часто залежить від репродуктивних планів жінки та поділяється на консервативне та хірургічне.
Якщо пацієнтка на даному етапі не планує вагітність варто розглядати гормональну терапію.
При гормональній терапії пригнічення функції яєчників протягом 6 місяців призводить до зменшення больового синдрому. Можуть використовуватись препарати гестагенів чи КОКи, а також інгібітори гонадотропних гормонів. Тривалість такого лікування залежить від ступеня захворювання, ефективності лікування та побічних дій.
Консервативне лікування також може включати прийом нестероїдних протизапальних засобів, проте існує небагато досліджень щодо ефективності їхнього застосування.
Хірургічні методи лікування можуть включати:
Абляцію (фізичне руйнування без видалення) вогнища ендометріозу, однак існують випадки, коли біль повертався після операції, що було пов'язано або з неповним видаленням вогнища, або з рецидивом захворювання.
При тяжкому ендометріозі з глибокою інфільтрацією для поліпшення стану пацієнтки можливе здійснення більш радикальної операції — видалення враженого органу.
Допоміжні репродуктивні технології (ДРТ) при безплідді пов'язаному з ендометріозом:
Одним з можливих методів вирішення проблеми безпліддя при ендометріозі є ЕКЗ.
При ендометріомах, діаметр яких перевищує 4 см, у разі відсутності інших протипоказань показане оперативне втручання, що має на меті:
гістологічне підтвердження діагнозу;
полегшення доступу до фолікулів;
покращення відповіді яєчників на стимуляцію фолікулів;
зупинення поширення ендометріозу.
Іншим методом ДРТ при ендометріозі є внутрішньоматкова інсемінація. Вважається, що застосування цього методу покращує показники народжуваності при ендометріозі легкого та середнього ступеня важкості.
Джерело
#SCORA_репродуктологія
595 views17:59
S
