читанка

2022-07-01 15:57:55 Мистецький арсенал надав безкоштовний доступ до 13-ти своїх видань до виставкових проєктів

Особливо рекомендую:

Неформальне мистецтво Ужгорода. Місто, яке часто залишається поза увагою, але має свою історію розвитку сучасного мистецтва в 80-90х під назвою поп-транс.

Бойчукізм. Історія репресованого напрямку в 1930х. Втрачені роботи, вбиті митці, але перед тим свій власний неймовірний стиль.

Параска Плитка-Горицвіт. Подолання гравітації. Самоучка з карпатських гір, яка фотографувала своїх односельчан та створювала власні світи в малюнках та книгах.

⚘Мистецька праця. Збірник текстів про те, чим є мистецька праця, як ми її сприймаємо і не тільки це.

А ще каталоги Голосія, Проценка та Курбаса. Читати, гортати та насолоджуватись тут. Відкрити / Коментувати

2022-06-24 13:59:22 Написала рецензію на видання про проєкт цьогорічної Венеційської бієнале «Фонтан виснаження. Висока вода» Павла Макова (ist publishing). Мріяла про цю рецензію (а саме розказати про проєкт і моє переосмислення) ще з Бyчі. Трохи про історію, трохи про видання, трохи про артбyки Макова і мій ліричний відстyп про важливість води під чай війни на окyпації.

«Видання більше нагадує відкритий незакінчений простір, де залишається місце, аби щось додати або додумати. Текст Бориса Філоненка про історію фонтану – це швидка подорож в минуле. Короткі оповіді про кожен «період життя» проєкту можна також прочитати на сайті українського павільйону. Тексти від різних авторів теж залишають простір для роздумів: буквально одна-дві сторінки тексту видаються скоріше коментарями, дуже стислими текстами. Ніби треба встигнути сказати головне, поки секундомір відраховує час»

«Водонапірні вежі з дірками від снарядів – ось тепер символ Київщини, яка пережила російське вторгнення»

Наклад всього 300 примірників – тож це ще й майже колекційна річ. Відкрити / Коментувати

2022-06-16 12:41:24 Безкоштовні книжки про культуру та мистецтво від ArtHuss:

Аліса Ложкіна «Permanent Revolution: Art in Ukraine, the 20th to the Early 21st Century». Читати тут.

Ганна Улюра «365. Книжка на кожен день, щоб справляти враження культурної людини». Читати тут.

Автобіографія Марини Абрамович «Пройти крізь стіни». Читати тут.

Сара Торнтон «33 митці у трьох актах». Читати тут.

Александра Шульман «Всередині Vogue. Мій щоденник сотого року». Читати тут.

Дональд А. Норман «Емоційний дизайн: Чому ми любимо (або ненавидимо) речі довкола нас». Читати тут.

Росс Кінг «Леонардо і Тайна вечеря». Читати тут Відкрити / Коментувати

2022-06-14 14:31:43 Книжки, які би ми купили на Книжковому арсеналі

На прохання Lb.ua написала, що вийшло про культуру за три місяці війни.
Архітектура, Павло Маков, війна грибів від Родоводу, комікс про тиранію, важливість лінгвістики, Ролан Барт та як писати про війну. Відкрити / Коментувати

2022-05-22 15:31:58 «Розмови про архітектуру», Богдан Волинський, Олег Дроздов, ist publishing

Книжка з минулого життя до війни, яка робить боляче.

Про авторів: Богдан Волинський засновник Дитячої архітектурної школи у Харкові. Олег Дроздов, мабуть, найвідоміший сучасний український архітектор. Не в останню чергу через дискусії з приводу театра на Подолі, який проєктувало бюро Дроздова. Найбільше його творів у Харкові. Колись писала про них ось тут.

Про що книга: написана у процесі розмов двох людей, ми чуємо тільки голос Дроздова і буквально ліричні вставки Волинського (про місто, звуки, контекст). Чесно кажучи, я ставилась досить скептично до цього формату і спочатку мені було дискомфортно. А згодом книга почала нагадувати філософські роздуми, змішані з інсайдерськими деталями, критикою та експресивними почуттями. Умовно я б розділила цю книгу на три частини: важливі деталі, з яких складається архітектура (Світло, Вид, Рельєф), життя у місті (Сусідство, Тканина, Вулиця) та робота архітектора і критика середовища (Ринок, Конкурси, Освіта). Це наближує до розуміння чим є насправді архітектура, і одночасно засмучує наскільки всі процеси залишаються в тіні.

Чому книга робить боляче: Дроздов багато говорить про те, чи є насправді місто, що робить життя в ньому комфотрним і до чого тут архітектура. Так ось, на його думку, дуже важливими є зв'язки людей. Можливість поговорити на вулиці, знати продавчинь, знати всіх мешканців під'їзду, тощо. Тому, наприклад, багатоквартирні будинки на 24 поверхи унеможливлюють дружбу-всім-будинком. Після цього я зрозуміла, чому мені так подобалось жити в Бучі. Бо там існувало своє життя в електричці та біля бювету, знайомитись з сусідами було легко, продавці і співробітники Нової пошти вже знали мене, у людей завжди можна було щось запитати. Там відчувався дім.
Книга робить боляче ще й тому, що неможливо не думати про Харків, Чернігів, Ірпінь та інші міста. Що будуть відновлювати? Як збудувати нове місто? Як не забути про смерті на вулицях, але й не зациклюватись на слідах від могил серез вулиці? Нам треба буде ще одна книга про архітектуру.

Кому читати і як: якщо цікавитесь архітектурою, урбаністикою, міським простором, освітою та загалом думаєте про майбутнє. Думки Дроздова не змушують їх приймати і слідувати ним, але цей досвід зазирання у інший світ – дуже цінний. + Можна почитати Паскаля Гілена «Перформування спільного міста» цього ж видавництва на додачу, а також книжки видавництва CanAction.

P.S. за словами Богдана Волинського, книга готувалась три роки. Відкрити / Коментувати

2022-05-20 13:54:32 «Про тиранію. Двадцять уроків XX століття», Тімоті Снайдер та Нора Круг, Видавництво Видавництво

Те відчуття, коли приходить книга, яку ти замовив ще до війни. З одного боку радісно, що все тримається. З іншого, сумно, що адресу довелось змінити.

Хто такі Снайдер та Круг: це перша співпраця американського історика та авторки коміксів. Снайдер відомий своїми працями про Голокост, походження тоталітаризму, Другу світову і шлях до незалежності країн Східної Європи. Нора Круг авторка коміску «Вітчизна», в якому вона досліджує історію своєї німецької сім'ї під час Другої світової та осмислює відчуття провини всіх німців. В цьому коміксі вона описує, наприклад, справжнє ставлення деяких німців та шкільні відвідини концтаборів.

Про що книга: 20 порад, як не втратити незалежність, свободу та демократію. Кожен розділ описує як втрата однієї моральної цінності або звички колись призвела до влади Гітлера, антисемізму в Австрії, зміцнили владу комунізму, приходу Трампа (ох, там багато про нього) та Путіна. Зокрема, згадуються теракти в росії на початку 2000-х, які зміцнили владу Путіна та зародили наративи, які й досі існують.

Як читати: з думкою про те, що ми маємо берегти і як діяти після війни. Плюс можна подивитись серіал на Нетфліксі «Ho to Become a Tyrant» і зрозуміти, які маніпуляції використовують тирани. Дуже багато паралелей ви побачите з сучасною росією, а ворога треба знати. Також раджу прочитати «Вітчизну» Нори Круг (Видавництво), «Топографію пам'яті» Мартіна Поллака, «Це не пропаганда» Помернцева. А загалом, Снайдер дає хороший список літератури в кінці.

Кому читати: це зовсім не дитяча книга, але мабуть вже підліткова. Щоб пам'ятати, що варто боронити і коли починати параноїти. В книзі була цікава фраза про те, що суспільства, які не піддаються тиранії, визнають, що їх можуть надурити. Але вони будуть боронити свободу, якщо її спробують забрати.

Ілюстрації: шикарні, хоч деякі занадто світлі шрифти змушували мене вдивлятись в книгу. Загалом, вважаю, що комікси – це дуже вдалий формат для таких історій, які допомагають краще відчувати складну, гнітючу та адреналінову атмосферу. Дивитись тут. Відкрити / Коментувати

2022-05-07 13:10:00 Разом з ist publishing влаштували аукціон улюбленої всіма книги Паскаля Гілена та Тайса Ляйстера «Культура в підмурках громадянського суспільства». Кошти – на Зоопатруль, які рятують звіряток з територій, які постраждали від війни. Приймаємо ставки тут або пишіть мені/в коментарі до 10 травня, 10:00
UPD Перша ставка – 250, наступні – на 50 більше Відкрити / Коментувати

2022-05-02 09:19:36 «Топографія пам'яті», Мартін Поллак, Човен

Це перша книга, яку я прочитала від початку війни. Спочатку по опису мені здалось, що ця книга пояснить мені деякі речі про нацистів. Наприклад, чому нацистам було нормально жити з Голокостом. Який був поруч з ними, біля них, в'їдався їм у шкіру. Можна сказати, що відповідь я знайшла – це був дійсно їх вибір і свята віра в вищу націю, яку просто проголосив Гітлер вголос.

Есеї Поллака розповідають про його особисті відчуття та відкриття. Тут він згадує дитинство у бабусі та дідуся, які були нацистам, але замовкли після війни. Він роздумує, чому мовчать жертви, коли кати вже пішли. І чому так багато забутих кладовищ і місць поховань. Але найцікавіше – про який втрачений світ нам може розповісти фотографія. Всього одна фотографія розкаже про втрачену поліетнічність, про виселення та терор, зародження нацизму. Я часто тепер думаю, що розкажуть мої фотографії через 5 чи 20 років? Що в сучасну війну був час для читання і прогулянок? Що ось ця конкретна сім'я дуже любила котів?

Навіщо читати «Топографію пам'яті» під час війни? Щоб не дати собі забути жодну деталь. Кажуть, під час стресових ситуацій краще читати оповідання, есеї, новелли. Бо пам'ять не може фокусуватись на великих формах, а відволікатись треба. Тому дуже раджу Поллака. Дякую Олені Масон за подаровану книгу. Відкрити / Коментувати

2022-03-21 14:42:51 Розкажіть, які книжки ви берете/брали з собою в укриття і чому саме їх? Або які книжки ви взяли в тривожний рюкзачок? Я почну.

«Гаррі Поттер і Принц напівкровка». З початку року перечитую Гаррі Поттера. Привозила книжки на нову квартиру в Бучі по одній. Так і не встигла дочитати 6 і 7 частину. Але тримала в голові, що зло завжди програє.

«Тореодори з Васюківки», Всеволод Нестайко. Моя улюблена книжка з дитинства. Думаю, сюжет про двох хлопців ви знаєте. Я навіть сміялась! Але потім пропало світло. Книжка залишилась в укритті, коли ми тікали :(

«Тамплієри» Сергій Жадан. Книжка, яка мене підтримувала у різні складні часи. Так я її й не читала ні в укритті, ні після приїзду. Але вона як талісман.

Будете сміятись, але випадково винесла з собою книгу з англійської граматики Murphy. Брала її, щоб не витрачати час в укритті і під час обстрілів. І щоб після перемоги я була з класною англійською. Відкрити / Коментувати

2022-03-10 20:47:50 Ваша читанка вийшла з Бучі і життя у підвалі два тижні. Вдома лишилось купа прекрасних книжок. Забрала з собою лише "Тамплієрів" Жадана. Відкрити / Коментувати