⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

2022-08-30 02:50:15 Послухайте розумну людину на ніч Відкрити / Коментувати

2022-08-30 01:10:47 Контркультура бітників скінчилась смертями від алкоголю –
пий свій дешевий портвейн, читай собі й далі Юнґера і Еволу.
Усі ми ділимось навпіл: на хмурого алкаша та його злу кобіту.
Будь-яка контркультура – це повстання проти сучасного світу.
Можна, наприклад, порізати вени – не конче собі, звісно.
Врешті, навіть звістка про смерть – це так само потрібна звістка.
Врешті, ми всі не кращі за наших друзів і наших суперників.
Врешті, ми живемо зі своїми поглядами за законом Коперника.
І все-таки вона крутиться, і все-таки все кінчається:
навіть дешеві сварки на кухні й конфлікти китайців з китайцями.
Додому вертаються люди – із пристрастями та винами.
Тепер ти блукаєш по вулицях сам: зухвалий, упертий, стриманий.
Можна податись на захід, на схід, на південь й на північ.
Врешті, з нас починається ця темнота і це нескінченні ливні.
З нас починається джаз, а кінчається тим, що їй шепо‌чу я:
«Я тебе так кохаю, а отже існую»…

Семен Бондар Відкрити / Коментувати

2022-08-30 01:09:53 Пішла жара. В інсті починають створювати україномовні поетичні пабліки, але з акцентом на Ліну Костенко, нейтральні мемчики, ванільні цитати без авторства і т.д. Ну-ну. Відкрити / Коментувати

2022-08-30 00:04:04 Від долі, кажуть, точно не втечеш:
Хто любить – поряд, тим, хто зник, ганеба.
А що ж, коли кохання вище веж,
Та що там веж, коли сягає неба?
Безглуздо радять дивні мудреці:
"Облиш журбу, забудь печалі нині ж...
Зник журавель – синиця є в руці".
А що ж, як з часом не зникає ніжність?
Пливуть роки стрімкі, мов ручаї.
Говорять, час усе минуле трощить
Не знаю досі: доля ти чи ні,
Однак ти той, хто за життя дорожчий.

Марія Чекарьова Відкрити / Коментувати

2022-08-29 23:52:38 Ми наче в зовсім новій галактиці,
Сонце не сходить над цими землями.
Знаєш, в своїй нетривалій практиці,
Я був лиш тим, хто торгує оселями,
Геть не цікавився жодними війнами,
Все полював на прибутки і бонуси,
Жив так, як люди і в мріях не мріяли,
І не боявся ні Ягве, ні Хроноса.
Ти залишаєшся в іншому вимірі,
Спиш собі солодко й не уявляєш
Світ, де якщо не завмерли, то вимерли,
Світ, у якому я в когось стріляю.
Там, на трибунах є хліб, видовища.
А на арені – цвіт нашої нації.
Ти не лінуйся ходить в бомбосховище,
Маєш для мене живою зостатися.

Сафі Байс Відкрити / Коментувати

2022-08-29 23:36:50 Малюючи на склі пальцями тебе у потягах і маршрутках
Стирала туманними ранками сліди пам'яті битви лютої
Сушила під світлом місяця усе склеєне і пришите,
На стрічку липку піймати хотіла зграю думок-москітів
Із впертістю гомеопата по мілілітру вливала душу
Шукала на Google-картах посед Стікса сушу
І змушуючи води потоки міняти столітнє русло
Харону за тебе принесла жертву: віддала половцям Русь я.
Збивала до крові стомлені ноги у берегів Панталасса
Щоб лиш відкрилися очі твої, хотіла віддати власні
У стінах, що дихають медикаментами, під співи страшних апаратів.
слова мої лезом різали простір, доходили ж уже мертвими.
Розбита світами і змучена війнами, вмостилася на край ліжка,
У себе з тобою я більше вірила, з тобою була сильніша.

Катя Цимбал Відкрити / Коментувати

2022-08-29 22:59:12 Насправді, я дуже вдячна цій спільноті і кожному в ній особисто, тому що я починала з "знов-любов-кров" і так далі Відкрити / Коментувати

2022-08-29 19:40:27 Поки ти робиш вдих, хтось припиняє дихати.
Йому не запустять серце ні приладом, ані криками,
Останні краплі життя зі скляного погляду зникли. І
Лице накривають ковдрою. Ті, хто вкривають, звикли.

Поки ти робиш вдих, хтось припиняє дихати.
Йому стає байдуже чи розблоковано виходи,
Його забирають до себе тамтешні привиди-
Тепер на одного менше потрібно вивести.

Поки ти робиш вдих, хтось припиняє дихати.
Спраглий до крапель води, недогодований крихтами,
Відтятий від решти глибокими чорними вирвами,
За все, що зробили, а більше - за що не зробили ми.

Міра Мальська Відкрити / Коментувати

2022-08-29 19:31:18 Сучасна Українська Поезія pinned Deleted message Відкрити / Коментувати

2022-08-29 15:33:00 А я нагадую, що триває поетичне завдання зі словами. Здача робіт до 1-го вересня. Відкрити / Коментувати