Історія та пам'ять

2022-02-01 17:21:18 ​​ Держава Ізраїль нагородила ще сімох українських громадян званням Праведника народів світу. Цю нагороду вручають людям, які, ризикуючи власним життям, рятували євреїв у роки Другої світової війни. На сьогодні звання Праведників удостоєні понад 2 600 українців.

Посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський особисто вручив документи про присвоєння звання Праведників народів світу та медалі родинам українських рятівників.

Серед присутніх на церемонії нагородження були Надзвичайна та Повноважна Посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен та голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

«Приклад Праведників народів світу вчить нас тому, що гуманізм, сміливість та людське життя завжди стоятимуть вище ідеологій, режимів та політичної кон'юнктури. Вічна їм подяка за вчинки, які роблять сильнішими все людство. Також хотілося б зазначити, що Держава Ізраїль почала відзначати Праведників у 1960-ті роки – один з найважчих періодів власної сучасної історії. Ресурси, час та зусилля були направлені на це, бо громадяни розуміли важливість закладання у фундамент молодої держави вічних цінностей, речей які де-факто промовляють: «Ми все пам’ятаємо. За зло буде відплата, а за добро – вдячність і пошана». Думаю, що це одна з причин сучасного успіху Ізраїлю», – прокоментував подію Антон Дробович.

Укрінформ Відкрити / Коментувати

2022-01-31 16:54:33 ​​ січня відбулися традиційні пам’ятні заходи вшанування учасників бою під Крутами біля меморіального комплексу на Чернігівщині.

Вшанувати пам’ять захисників української державності приїхали люди з багатьох областей України. Серед них чимало військових, зокрема представники 119-ої окремої бригади територіальної оборони України та Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, а також представники місцевих органів влади, історики та краєзнавці, громадські активісти та просто небайдужі громадяни.

Після мітингу його учасники змогли відвідати музей бою під Крутами. Музейна експозиція розташована у кількох вагонах 1920-30-х років. А в колишньому штабному вагоні розміщена виставка, присвячена загиблим захисниками України на Донбасі, які були родом з Чернігівщини. Таким чином музейна експозиція нагадує, що оборона крутянців — це не давно забута історія, а окремий епізод війни, що продовжується.

ДетальнішеСтрілка, що вказує праворуч і згинається вниз
https://tinyurl.com/2mm94m25 Відкрити / Коментувати

2022-01-27 19:56:03 #WeRemember #Holocaust

27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали неповноцінними. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України.

Запроваджуючи цей міжнародний день пам’яті, Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй висловила у своїй резолюції сподівання, що Голокост «завжди слугуватиме людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження».

Дату 27 січня обрали не випадково. Саме 27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших таборів смерті – Аушвіц-Біркенау.

До пам’ятного дня ділимося переліком менш відомих, ніж Бабин Яр, меморіальних місць в Україні, які радимо відвідати, щоб осмислити та відчути трагедію Голокосту на нашій землі: https://telegra.ph/Memorіalnі-mіscya-yakі-dopomagayut-osmisliti-tragedіyu-Golokostu-01-27 Відкрити / Коментувати

2022-01-26 17:35:06 ​​ Сьогодні в Укрінформі презентували унікальний фотоальбом до 30-річчя проголошення незалежності України – «Незалежність. Найкращий час» / «Independence. Prime Time».

Видання, наповнене світлинами фотокореспондентів «Укрінформу», розкриває 30 років незалежності в різних ракурсах через суб’єктивне сприйняття авторів фотоілюстрацій.

«У добірці фотографій закарбована пам'ять, яка найкраще передається в емоціях у контексті тих подій, які відбувались впродовж 30 останніх років. Частину цих фотографій ніхто ніколи не бачив і дозволяє зануритися в історію, яка була різною, спогади у нас усіх різні. Альбом дозволяє відчути заново ті події, які переживала країна впродовж цих 30 років», - відзначив на презентації міністр Олександр Ткаченко.

Фотоархів агентства для реалізації проєкту був обраний недарма, адже він найбільший в країні та налічує понад пів мільйона фото. Варто відзначити, що більшість світлин опубліковані в альбомі вперше.

Детальніше про подію можна прочитати на нашому сайті за посиланням Відкрити / Коментувати

2022-01-24 17:26:20 ​​ січня Український інститут національної пам’яті спільно з «Укрінформом» та видавничим домом «Антиквар» презентують унікальний фотоальбом до 30-річчя проголошення незалежності України – «Незалежність. Найкращий час» / «Independence. Prime Time».

На сторінках видання 30 років незалежності показані крізь об’єктив фотокореспондентів «Укрінформу». Фотоархів агентства – найбільший в країні, він налічує понад пів мільйона фото, тож саме там зберігається найповніший фотолітопис нашої новітньої державності. Більшість світлин опубліковані в альбомі вперше.

Детальніше про презентацію за посиланням. Відкрити / Коментувати

2022-01-24 13:08:13 ​​ У Харкові відновили меморіальну дошку видатному українському вченому-мовознавцю, а також культурному та науковому діячеві Юрію Шевельову.

Відновлену дошку встановлено на фасаді будинку "Саламандра" (вулиця Сумська 17), де з 1915 до 1943 року проживав український науковець.

Юрій Шевельов - мовознавець та літературознавець українського зарубіжжя. Автор 17 книг, зокрема фундаментальних праць «Нарис сучасної української мови» (1951), «Передісторія слов’янської мови: історична фонологія загальнослов’янської мови» (1965), «Історична фонологія української мови» (1979). В останній роботі довів, що після розпаду праслов’янської мови у VІ столітті на теренах східного слов’янства сформувались п’ять діалектних зон – києво-полоцька, галицько-подільська, полоцько-смоленська, новгород-тверська, муромо-рязанська, з яких у ХІ столітті й постали українська, білоруська та російська мови. Чим завдав потужного удару по теорії походження слов’янських мов Олексія Шахматова з його «загальноруською єдністю» та «загальноруською прамовою».

Нагадаємо, що першу меморіальну дошку у Харкові встановили у 2013 році, однак Харківська міськрада вирішила її демонтувати, назвавши причиною - співпрацю Шевельова з окупаційним нацистським режимом. Співпраця науковця обмежувалась виключно тим, що протягом 1941-1943 років Юрій Шевельов опублікував низку статей на культурологічну та літературознавчу тематику у місцевому виданні "Нова Україна". Щоправда, замість цивілізованого демонтажу у 2013 році, відбулося варварське знищення дошки кувалдами. Тоді демонтаж викликав хвилю обурення збоку наукових та громадських організацій. Відновили дошку коштами громадян, які збирались на краудфандинговій основі.

Фото: Анатолій Бабічев. Відкрити / Коментувати

2022-01-22 14:30:37 ​​ січня для українців завжди був визначним днем! Тому саме сьогодні, у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна щороку відзначає День Соборності.

Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України.

Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (далі – УНР) і Західноукраїнської Народної Республіки (далі – ЗУНР) в одну державу. Внаслідок невдач Української революції 1917-1921 років державність зберегти не вдалося. І як результат, упродовж XX століття українці змушені були кількаразово відновлювати її в боротьбі.

Є низка значень терміну “соборність”. Найбільш вживані з них: об’єднання в одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній території; духовна консолідація всіх жителів держави, згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від державності, суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту для побудови демократичної держави.

У 71-у річницю Акта Злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центрально-Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель України. Понад мільйон людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Івано-Франківська через Львів до Києва. Акція засвідчила, що українці подолали страх перед комуністичною партією і готові протистояти тоталітарному режиму. 31 рік тому ця подія стала провісником падіння СРСР і відновлення незалежної України. Відкрити / Коментувати

2022-01-20 18:00:13 ​​20 січня – День пам’яті захисників Донецького аеропорту

8 місяців тривав один із найзапекліших боїв у сучасній російсько-українській війні – оборона Донецького аеропорту. Упродовж цього часу ДАП героїчно обстоювали люди, які виявилися сильнішими за бетон, за що в народі їх назвали «кіборгами».

20 січня 2015 року терористи підірвали бетонні перекриття нового терміналу аеропорту, а 21 січня останні бої за ДАП вщухли.

І лише недавно відкрилися нові дані: група сміливців-десантників 90-го аеромобільного батальйону із п’яти снайперів та двох кулеметників іще два дні самотужки утримували будівлю пожежного депо. І відійшли тільки після того, як отримали наказ командування. Усі живі і неушкоджені.

Їх було семеро: снайпери Віталій Зварич «Рекс», Володимир Коляда «Живчик», Максим Абдуразаков «Абдулла», Анатолій Левчук «Фокс», кулеметники Віктор Левицький «Жмеринка» і ще один боєць із позивним «Вовк». І командир – колишній спецназівець Максим Ридзанич, позивний «Адам».

Вони витримали дві потужні атаки російських найманців, більше того – створили видимість, що їх там щонайменше півсотні, міняючи позиції та озиваючись вогнем з різних точок. Втретє бойовики побоялися сунутися, накриваючи «пожежку» щільним вогнем. Спробували вийти на зв’язок від імені комбата Олега Кузьміних (на той час Кузьміних уже був захоплений у полон), наказуючи залишити «пожежку», підірвавши весь боєзапас й озброєння. Але «Адам», який був добре знайомий з Кузьміних і знав його манеру розмовляти, одразу розкусив ворога.

Вони не знали, що на них чекає далі. Але вирішили стояти до останнього. Коли увечері «Адам», обходячи своїх, попередив, що зранку може бути атака і запропонував, хто хоче, піти до зруйнованої вежі й здатися в полон, усі відмовилися. Командир усміхнувся: «Згоден, хлопці. Краще вмерти людиною, чим животіти покидьком…».

Стрілянина та звуки бою в районі «пожежки» привернули увагу українського командування. Але хто протистоїть ворогу – ніхто не знав. Зв’язку не було: на той час у раціях було змінене кодування і хлопців не чули. У розвідку викликався піти чемпіон України зі спортивного орієнтування В’ячеслав Волобуєв (позивний «Окунь»), який захопив кілька радіостанцій на нових частотах. Він же, разом із лейтенантом Максимом Бубелем (позивний «Єшка») наступного ранку під прикриттям туману вивів групу у повному складі до своїх. Останній бойовий підрозділ ЗСУ залишив територію Донецького аеропорту 23 січня 2015 року.

Про це довгий час ніхто не знав. Бійці просто вважали, що чесно зробили свою роботу, і далі продовжували воювати, не надто розповідаючи про ці два дні, які випали з офіційної статистики.

Про подвиг групи «Адама» почали говорити після загибелі командира 20 березня 2015 року під час бойового зіткнення з російськими диверсантами поблизу селища Опитне Ясинуватського району Донецької області. Він кинувся рятувати пораненого бійця і нарвався на засідку.

У 2021 році Максим Ридзанич «Адам» нагороджений найвищою державною нагородою «Герой України» (посмертно).

За даними Міністерства оборони, у 8-місячному бою загинуло 97 оборонців. Ще троє військовослужбовців досі вважаються зниклими безвісти.

Пам’ятаймо!

Підбірка матеріалів для тих, хто хоче дізнатися більше:

про долю Максима Ридзанича у рубриці «Історичний календар»: https://cutt.ly/mIO9nO8
фотовиставка УІНП «Героїчна оборона Донецького аеропорту (2014-2015)»: https://bit.ly/3fCVJzU
спогади про оборону ДАП командира «кіборгів» Олега Мікаца: https://bbc.in/34VndhV
про значення оборони ДАП для України: https://bit.ly/3tJ1d48
про те, якими були дні оборони для захисників Донецького аеропорту:

Відкрити / Коментувати

2022-01-12 10:00:28 ​​12 січня виповнюється 50 років від початку хвилі масових арештів українських дисидентів радянською владою у 1972 році, які у самвидаві назвали «великим погромом».

А з 1975 року з ініціативи В’ячеслава Чорновола дисиденти почали відзначати 12 січня як День українського політв’язня.

До пам’ятної дати Український інститут національної пам'яті спільно з «Історичною правдою» презентує продовження документального циклу про українських дисидентів.

Цього року цикл поповнився стрічками про Івана Дзюбу, Надію Світличну та Михайлину Коцюбинську. Усі вони опинилися в епіцентрі репресій у 1972 році. Фільми розповідають про долі трьох людей з одного середовища київських шістдесятників, які після «великого погрому» мали різні життєві траєкторії.

Презентація циклу про шістдесятників відбудеться 12 січня
початок о 12:00 в «Укрінформі» (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16, 2 поверх); або ж трансляція на ютуб-каналі інформагентства.

Усі фільми з циклу можна подивитися на ютуб-каналі інституту. Відкрити / Коментувати

2022-01-10 17:20:07 Український інститут національної пам'яті долучається до поширення відеолекцій мультидисциплінарного проєкту «Шлях/Yol» присвячених кримськотатарській історії та культурі.

Перша лекція присвячена кавовій культурі кримських татар. Співзасновник ресторанів кримськотатарської кухні “Софра” та партнер проєкту «Шлях/Yol» Асан Буджуров не лише розкаже про всі тонкощі культури приготування кави кримськими татарами, але й проведе онлайн-майстер клас з приготування кави на піску.

«Шлях/Yol» - це мультидисциплінарний проєкт про історію і культуру кримських татар, нерозривність історико-культурних зв’язків материкової України й півострова Крим. Реалізується ГО «Ель Чєбєр» за підтримки Українського культурного фонду, Українського інституту і Кримського дому. Відеолекторій проєкту створений за партнерства Музеєм Івана Гончара. УІНП на партнерських умовах викладатиме лекцій щопонеділка та щоп'ятниці на своєму каналі у YouTube.



Відкрити / Коментувати