2022-01-20 18:00:13
20 січня – День пам’яті захисників Донецького аеропорту 8 місяців тривав один із найзапекліших боїв у сучасній російсько-українській війні – оборона Донецького аеропорту. Упродовж цього часу ДАП героїчно обстоювали люди, які виявилися сильнішими за бетон, за що в народі їх назвали «кіборгами».
20 січня 2015 року терористи підірвали бетонні перекриття нового терміналу аеропорту, а 21 січня останні бої за ДАП вщухли.
І лише недавно відкрилися нові дані: група сміливців-десантників 90-го аеромобільного батальйону із п’яти снайперів та двох кулеметників іще два дні самотужки утримували будівлю пожежного депо. І відійшли тільки після того, як отримали наказ командування. Усі живі і неушкоджені.
Їх було семеро: снайпери Віталій Зварич «Рекс», Володимир Коляда «Живчик», Максим Абдуразаков «Абдулла», Анатолій Левчук «Фокс», кулеметники Віктор Левицький «Жмеринка» і ще один боєць із позивним «Вовк». І командир – колишній спецназівець Максим Ридзанич, позивний «Адам».
Вони витримали дві потужні атаки російських найманців, більше того – створили видимість, що їх там щонайменше півсотні, міняючи позиції та озиваючись вогнем з різних точок. Втретє бойовики побоялися сунутися, накриваючи «пожежку» щільним вогнем. Спробували вийти на зв’язок від імені комбата Олега Кузьміних (на той час Кузьміних уже був захоплений у полон), наказуючи залишити «пожежку», підірвавши весь боєзапас й озброєння. Але «Адам», який був добре знайомий з Кузьміних і знав його манеру розмовляти, одразу розкусив ворога.
Вони не знали, що на них чекає далі. Але вирішили стояти до останнього. Коли увечері «Адам», обходячи своїх, попередив, що зранку може бути атака і запропонував, хто хоче, піти до зруйнованої вежі й здатися в полон, усі відмовилися. Командир усміхнувся: «Згоден, хлопці. Краще вмерти людиною, чим животіти покидьком…».
Стрілянина та звуки бою в районі «пожежки» привернули увагу українського командування. Але хто протистоїть ворогу – ніхто не знав. Зв’язку не було: на той час у раціях було змінене кодування і хлопців не чули. У розвідку викликався піти чемпіон України зі спортивного орієнтування В’ячеслав Волобуєв (позивний «Окунь»), який захопив кілька радіостанцій на нових частотах. Він же, разом із лейтенантом Максимом Бубелем (позивний «Єшка») наступного ранку під прикриттям туману вивів групу у повному складі до своїх. Останній бойовий підрозділ ЗСУ залишив територію Донецького аеропорту 23 січня 2015 року.
Про це довгий час ніхто не знав. Бійці просто вважали, що чесно зробили свою роботу, і далі продовжували воювати, не надто розповідаючи про ці два дні, які випали з офіційної статистики.
Про подвиг групи «Адама» почали говорити після загибелі командира 20 березня 2015 року під час бойового зіткнення з російськими диверсантами поблизу селища Опитне Ясинуватського району Донецької області. Він кинувся рятувати пораненого бійця і нарвався на засідку.
У 2021 році Максим Ридзанич «Адам» нагороджений найвищою державною нагородою «Герой України» (посмертно).
За даними Міністерства оборони, у 8-місячному бою загинуло
97 оборонців. Ще троє військовослужбовців досі вважаються зниклими безвісти.
Пам’ятаймо!Підбірка матеріалів для тих, хто хоче дізнатися більше: про долю Максима Ридзанича у рубриці «Історичний календар»: https://cutt.ly/mIO9nO8
фотовиставка УІНП «Героїчна оборона Донецького аеропорту (2014-2015)»: https://bit.ly/3fCVJzU
спогади про оборону ДАП командира «кіборгів» Олега Мікаца: https://bbc.in/34VndhV
про значення оборони ДАП для України: https://bit.ly/3tJ1d48
про те, якими були дні оборони для захисників Донецького аеропорту:
300 views15:00