Віршолюб

2022-05-19 14:10:00 → @capuch1n0 — безліч цитат та лише солов'їною

тут затишно і атмосферно, підписуйся скоріш: t.me/capuch1n0 Відкрити / Коментувати

2022-05-17 20:00:02 Іван Кушнір Відкрити / Коментувати

2022-05-17 16:01:52 Релігієзнавчий філософський канал
Тут ви дізнатеєтесь про:
◦ Сакральне мистецтво
◦ Історичні факти про авраамічні релігії
◦ Популярні секти, з яких важко вийти
◦ Духовних істот і їхню ієрархію
◦ Соціальні питання через призму Біблії ( гендерна нерівність, работоргівля, секуляризація, соціальна нерівність)
◦ Розвиток християнства в Україні
◦ Тероризм, спричинений релігіями
Підписуйтесь Відкрити / Коментувати

2022-05-17 15:50:00 #поезіяпідписників

Комета

Ти кометою майнула в небі
Обігріла, засліпила – дала жар
Море ревнощів дала у реві.
Стогоном пройшла скрізь час.
Від підпалу копчене сузір'я
Похитнулось-завалилось в бік.
Помисли роздерли тіло,
Захотілось вкоротити вік.
Ти уже на іншім континенті
Запалила смолоскипа враз.
А мені лишилася жарина
В місцині де я зловив той сказ.
Що лишається?
Втоптати спогад,
В автобани міжнародних смуг.
Дякувати...
Дякувати болю,
Що так гостро нагадав про рух.
Посміхнутися.
Забути все в Карпатах.
Змити попіл джелом одвічних гір.
Дякувати.
Дякувати Богу, що сконав у грудях томний звір.

Олександр Відкрити / Коментувати

2022-05-16 15:39:00 #поезіяпідписників

Вона мріяла про поцілунок із смаком революції…

вона мріяла про поцілунок
із смаком революції,
а він не вмів виплачувати контрибуції

вона була закохана у незалежність,
а він прагнув загарбати усю її належність

любив впливати на людей у свою користь,
та з посмішкою убивати їхню підсвідомість

вона дотримувалась свого
і говорила про свободу слова,
ніколи цього він не розумів,
бо в голові був тільки звір

і з року в рік і так по колу
під впливом жорстокого болю
нескорена бореться, бо вірить
зло їй ще поклониться

загоює рани, ламає кайдани

надія не вмирає, правда ж завжди перемагає

Анастасія Кіхтяк Відкрити / Коментувати

2022-05-15 17:29:00 ​ У травні

Емаль Дніпра, сліпучо-синій сплав.
Газон алей і голе жовтоглиння,
І в поводі прозорого каміння
Зелені луки — як розлогий став.

Ніколи так жадібно не вбирав
Я красоти весняного одіння,
Пісок обмілин, жовтобоке ріння,
Брунатні лози і смарагди травю

Крізь цеглу й брук пульсує кров зелена
Земних ростин, і листя чорноклена
Кривавиться у світлі ліхтарів.

І між камінних мурів за штахетом
Округлих яблунь темний кущ процвів
Таким живим розпадистим букетом.

Микола Зеров Відкрити / Коментувати

2022-05-15 13:35:00 Арестович вже не заспокоює? Кім не виходить часто на зв’язок?

Долучайся до Збройних Мемів України, ми спеціальний загін мемарів, яким доручено зберегти твою кукуху під час війни.
З кожною підпискою і лайком ми стаємо креативнішими.

Все буде Україна!
Підписуйся
@ukrainearmedmemes Відкрити / Коментувати

2022-05-14 16:00:04 #поезіяпідписників

То як, ми будемо дружити?

То як,
Ми будемо дружити?
Чи зробимо із себе з ворогів?
А зможеш ти, заради мене - жити?
А схочеш ти, щоб я для тебе - жив?

Скажу я так: «Допоки кров у венах,
Бурлитиме, як бузковА весна,
Будь впевнена, ти клята стерво:
Що моя кров - твоя.

Заради мене, не потрібно жити.
Байдужими для мене будуть ті слова,
Якими люди, не навчилися любити.
Якими я сказав, що моя кров - твоя.

Мабуть таки, разОм ми вже не будем.
Ні ворогом, ні другом, не стану я тобі.
Хіба що тим далеким, недосяжним чудом,
Яким свойого часу, була для мене Ти.

Макс Чорний Відкрити / Коментувати

2022-05-13 14:10:00 ​ Тобі відведено цей час...

Тобі відведено цей час,
Щоб ти побачив,
Яким він є, як ловить нас, —
Кого позначив.
Тобі відведено цей день,
Щоб ти затямив,
Де тьма, де світло. І впадеш,
І побілілими вустами
Щось шепотітимеш вночі
Крізь плач і відчай.
Хоч шепочи — не шепочи,
Плач, чоловіче!
Плач, бо відведено цей час —
Лиш мить чи хвилю.
За ста печатями печаль
Її не виллєш.
І тільки змучена душа —
Німа і дика,
Тремтить, як пагін від ножа,
Вдихни — й не дихай!

Оксана Шалак Відкрити / Коментувати