Get Mystery Box with random crypto!

Віршолюб

Логотип телеграм -каналу virsholub — Віршолюб В
Логотип телеграм -каналу virsholub — Віршолюб
Адреса каналу: @virsholub
Категорії: Література
Мова: Українська
Країна: Україна
Передплатники: 6.19K
Опис з каналу

Поезія – це цілющий ковток для спраглої душі, це ясний промінець сонця в негоду, це біла квітка сподівання.
@virsholub_bot — публікація ваших віршів.
@Vlastymir — співпраця/зворотній зв'язок.

Ratings & Reviews

1.67

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

0

3 stars

1

2 stars

0

1 stars

2


Останні повідомлення 19

2022-05-08 14:15:00
Ще більше мотивуючих цитат та натхнення — на каналі
Про Жіноче

Підписуйся і поринай в атмосферу тепла і затишку
681 views11:15
Відкрити / Коментувати
2022-05-07 17:51:00
Олена Теліга
726 views14:51
Відкрити / Коментувати
2022-05-07 17:50:00 #поезіяпідписників

Звичка


Ми навчилися засинати під час сирен,
Ми навчилися гуляти під час сирен,
Ми навчилися жити під час сирен,
Але сирени не закінчуються,
Комусь дуже вигідно нас залякати ними,
Але ми до них звикли,
Тому що сирени це як наш внутрішній голос,
Який нас попереджає про величезну небезпеку,
До якої на жаль ми вже звикли.

Валерія Іванкова
732 views14:50
Відкрити / Коментувати
2022-05-06 16:10:00 #поезіяпідписників

Ти

Коли ти прийшов, я вагалась між “так” і “ні”.
Попивала вино, говорила з мерцями, лічила дні.
Зараз спогади із усмішкою на вустах:
Коли ти прийшов, я вже мала все - і була пуста.

І тепер щодня пів десятка дурних образ,
Я встаю і йду, і назавжди уже не раз.
Досить дивні разом і дитинно такі чудні.
Коли ти прийшов, щось новітнє далось мені.

Я журюсь від втоми, плачу, лаюсь не жартома.
Найскладніший здогад: раптом тебе нема?
І відтоді ти проростаєш корінням в мої світи.
Коли ти прийшов, я пізнала цінність у слові “ти”.

Міла Шевчук
572 views13:10
Відкрити / Коментувати
2022-05-05 15:00:05 Травень є травень...

Травень є травень. І ми неповторно живі,
й наші сади мов ліси з непролазною тінню.
Скільки тепла подаровано цьому камінню,
світла — цим вікнам, підземного тління —  траві?

Скільки увімкнуто в нас кольорових вогнів?
Травня несем на собі неспокійну відзнаку:
тут, між великістю каменя й малістю злаку,
чи не обернеться милість природи на гнів?

Скільки на наших очах облетіло кульбаб?
Що залишається — стебел пусте безголів’я?
Мислячих стебел розкішно-густе пустослів’я?
Стежмо за вітром, і промінь — мов поданий трап.

Кров переміниться. Цвіт на каштанах мине.
Ми поспішаємо жити, немов після мору.
Може, у тім і спасіння — пізнати цю пору,
ніби останнє цвітіння. Єдине. Одне.

Юрій Андрухович
70 views12:00
Відкрити / Коментувати
2022-05-05 14:00:04
Найбільший українськомовний проєкт про естетику і мистецтво.

Встигніть підписатися, поки є така можливість. Рекомендуємо.
318 views11:00
Відкрити / Коментувати
2022-05-04 19:10:00 ​​ Твої очі змінюють колір, як ніч над морем...

Твої очі змінюють колір, як ніч над морем.
Місяць на полюванні сильний і недосвідчений.
Простір в місцях потовщення — точка опори
Твого такого виваженого майже освідчення.

То деінде піски, чагарі, буреломи і плавні.
Хтось захоче тут зрізати шлях свій — і зріже навіки.
Знаєш, я навіть вірю: твоє освідчення майже справжнє,
Як рана навмисно роз'ятрена в підтоптаного каліки.

Есеї одного вечора — дай, Боже, вина і мудрості.
Ми тільки слова залишимо в кімнаті отій порожній.
Забальзамовані нутрощі з часів золотої юності
На зрізаній тій дорозі навіки вже подорожні.

Маріанна Кіяновська
333 views16:10
Відкрити / Коментувати
2022-05-04 17:40:00 #поезіяпідписників

Співчуття

Я перестала читати новини,
Тому що ще трішки, я перестану любити людей,
Взагалі.
Особливо зрадників та зрадниць.
Я буду їх ненавидіти, буду їм бажати того, щоб і в них прийшла війна до хати,
А краще не стане.
Нікому.
Тому що ненависть це можна сказати крах усього,
Доброго,
Чистого,
Світлого,
Людського,
Те, якими ми з'явилися на цьому світі,
Без очікувань,
Без амбіцій,
Без тваринного інстинкту до кривавої влади,
Просто людьми.

Валерія Іванкова
499 views14:40
Відкрити / Коментувати
2022-05-04 13:58:00
Заверши вислів:

Отак подивишся здаля, на москаля-
І ніби справді він людина,
Іде собі, мов сиротина,
Очима – блим, губами – плям,
І десь трапляється хвилина,
Його буває навіть жаль,
А ближче підійдеш – ....!


Т.Г Шевченко
440 views10:58
Відкрити / Коментувати
2022-05-03 11:59:29
Я ніхто для тебе, як Улліс...

Я ніхто для тебе, як Улліс —
Пам'ятаєш — в давнім грецькім міті,
Шерхлими вустами непомітно
До її волосся доторкнись.

Я ніхто для тебе. І дарма
До твоїх долоней серце лине.
Всю її — кохану і єдину —
Винести очима крадькома.

Я ніхто для тебе. То моя
Власна доля і нічна скорбота.
І востаннє — пошепки вже — потай
Видихни легке її ім'я.

Леонід Кисельов
217 views08:59
Відкрити / Коментувати