Get Mystery Box with random crypto!

Віршолюб

Логотип телеграм -каналу virsholub — Віршолюб В
Логотип телеграм -каналу virsholub — Віршолюб
Адреса каналу: @virsholub
Категорії: Література
Мова: Українська
Країна: Україна
Передплатники: 6.19K
Опис з каналу

Поезія – це цілющий ковток для спраглої душі, це ясний промінець сонця в негоду, це біла квітка сподівання.
@virsholub_bot — публікація ваших віршів.
@Vlastymir — співпраця/зворотній зв'язок.

Ratings & Reviews

1.67

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

0

3 stars

1

2 stars

0

1 stars

2


Останні повідомлення 24

2022-01-25 14:20:00 Можна

Можна вірить другові чи милій,
Марить наяву чи уві сні,
Білизну червневих ніжних лілій
Заплітать букетами в пісні.

Можна жить, а можна існувати,
Можна думать — можна повторять.
Та не можуть душу зігрівати
Ті що не палають, не горять!

Люди всі по-своєму уперті:
Народившись, помирає кожна,
А живуть століття після смерті
Ті, що роблять те, чого "не можна".

Василь Симоненко
523 views11:20
Відкрити / Коментувати
2022-01-24 21:00:02 Власники найприкольніших українських довколалітературних телеграм-каналів об'єдналися, щоб у вас в стрічці було ще більше тематичного контенту. Ловіть список каналів з книжками, поезією, цитатами з літератури, книгоновинками та іншими тематичними штуками, щоб підписуватися й читати:

@plomin — про авантюрне й войовниче в літературі.
@npzbvnkngchtn — авторський канал про новинки, розпродажі та акції, видавничий ринок та книжкові срачі.
@inbookwetrust — людина з хорошою книжкою в руках — ніколи не буде самотньою.
@virsholub — затишна місцина для вашого внутрішнього поета.
@developmentbooks — тут ви знайдете книги з мотивації, психології, фінансів і розвитку бізнесу, лідерства, спілкування та нетворкінгу.

@literature_ua — найкращі цитати з книг, афоризми та вірші українською.
@b00k_thief — цікаве зі світу літератури. У школі цього не розповідали!
@daphniasuggests — відверті рецензії, несподівані спостереження, традиційні добірки, гарячі покупки і десятки прочитанного на рік.
@wobua — найцікавіші анонси книжок, новини, знижки та меми.

@chytomo — найбільше медіа, яке відстежує новини й тренди книговидання в Україні і в світі протягом 12 років і дбає за добрий читацький післясмак.
@melanchyne — щиро про прочитане, роботу в книгарні та навколокнижкове.
@book_hopper — бложик про книги, авторів та книголюбів.
@knyzhkovemore — з великою любов'ю про дитячі книги.
536 views18:00
Відкрити / Коментувати
2022-01-24 18:40:00
вона ще не виросла і не втратила голову...

вона ще не виросла і не втратила голову
від чорної музики у власних зап’ястях
і світло з небес і початки голоду
в її долонях будуть за щастя

вона ще не падала на мокрі матраци
і в кров її не вливався поспіх
і ще не блукала південними трасами
худоба – таврована мов плацкартна постіль

ні болю в легенях ні решти блиску
в темній траві без кінця і міри
й гарячі квіти високого тиску
не росли на відкритих ділянках шкіри

і друзі на станціях і ріки в селищах
дбають про свій подорожній статок
і одяг випалюється на сонці все ще
вірно тримаючись її лопаток

вона ще не може просто померти
зализує рани наче конверти
чистить зуби мов табельну зброю
і засинає поруч з тобою

Сергій Жадан
636 views15:40
Відкрити / Коментувати
2022-01-22 18:50:00
Богдана Бойко
267 views15:50
Відкрити / Коментувати
2022-01-22 17:10:00 #поезіяпідписників

Навчися палати вогнем...

Навчися палати вогнем, бездоганно.
Навчися любити і вірити знов.
Тримати у серці людей, немов щастя,
Відкинути неміч. Відчути любов

Навчись, говорити за себе,
Як пташка співати.
Від щирого серця кохати,
Від щастя згортати, не падати знов.

Навчись розуміти слова і думки,
Навчись не впадати у неміч бездонну
Терпіти чимдуж, розуміючи біль.
Навчися палати, вогнем бездоганно.

Андріан Іванусь
385 views14:10
Відкрити / Коментувати
2022-01-20 18:40:00 Не пригадуй, що було! Не треба...

Не пригадуй, що було! Не треба
Дотикатись до заглухлих ран.
Вже душа не б’ється в креші неба,
Як розбитий громом океан.

Благодать зійшла на темні води,
Втихомиривсь і затихнув я.
Безпощадний блиск твоєї вроди
Лагідно в душі моїй сія.

Може, хвилі встануть ще, як піки,
І полинуть радо на загин,
Але я люблю тебе навіки
Мовчазною силою глибин!

Дмитро Павличко
424 views15:40
Відкрити / Коментувати
2022-01-19 13:30:01 ​​ Життя, можливо, вічне, але кров...

Життя, можливо, вічне, але кров
згортається і гусне за хвилини.
Я ще повернуся сюди. Я знов
ступатиму по плитах швидкоплинних,

шукатиму між течій острівця
людського спокою, і слухатиму голос
давно нечутний. Знову до отця
я повернусь лицем. І стане голо

переді мною та, ким я могла
для себе стати. Та, котра не стала
ніким. Так тихо знову. Мла.
Туман. Світанок гусне справа.

Той, в кого час відняв всі імена,
що Богом вплетено у суть сотвореного,
пізнає: смертності таки нема.
Є тільки смерть. Величним сивим вороном

ніч відійшла. Остання та межа,
поза котрою зникнуть всі наймення,
лишаючи одне. І тихий жаль,
що перед часом я — лише займенник.

Оксана Максимчук
356 views10:30
Відкрити / Коментувати
2022-01-17 17:20:00 #поезіяпідписників

Тепла твоїй глибині зимовій...

тепла твоїй глибині зимовій,
холоду нашим поверхням літнім.
на наші рани побільше солі,
коли робиш мене, як завжди, винним.

сонця моїм думкам тьмущо-темним,
проміння його моїм камерам тюремним,
лише у любові світ не даремний,
а ти назавжди мій звір тотемний.
алегоричний та безсистемний.

воля — це прояв страшенної несвободи.
я буду шукати місця твоєї погоди,
де ти на все сказане мною даватимеш згоди,
серед любові злої і дикої природи.

катарсис мого існування —
запорука твоєї боротьби за мене,
мого дієслівного віршування
на довгий список літератури
та на моє серце тобою полонене.
забуте і втрачене.
живе і
шалене.

золото літ, срібло зим,
кров осені, потоки весен
це все є у наших стосунках з ним,
ваших самогубствах і поздовжжі вен.
багряно-рожево-пурпурних
галонів води і забутих трупів у ванних кімнатах.

залишаючи наостанок мою пустотілість,
твою пам'ять на імена та номери,
загалом, усе, що мене зсередини їсть
аж так, що складно думати. до такої пори.

більше віршів про смерть,
менше нас у рядках антропогенних
та сталих виразів. заперечуй усе вщерть,
особливо, що ми були взагалі під час побачень енних.

Лукаш Чічка-Весняний
317 views14:20
Відкрити / Коментувати
2022-01-16 16:42:55 Ніколи не забудуться мені...

Ніколи не забудуться мені 
Твої слова, і ніжність голубина, 
І зустрічі, де біла сокорина 
Замріяно шепоче в тишині. 

Де б я не був, лише до тебе лину, 
Як птах, що прилітає навесні 
Із вирію й несе свої пісні 
На крилах у домівочку єдину. 

У птаха, як в людини, ностальгія, 
Він тягнеться в край рідний з чужини 
Крізь грози, хмаровища і завію. 

Отак без тебе я ходжу сумний, 
Одну тебе в своїй душі лелію, 
Неначе мрії образ чарівний.

Василь Грінчак
325 views13:42
Відкрити / Коментувати
2022-01-13 18:52:00В дні, прожиті печально і просто...

В дні, прожиті печально і просто,
все було, як назайманий сніг. 
Темнооким чудесним гостем
я чекала тебе з доріг.
Забарився, прийшов нескоро.
Марнувала я дні в жалю.
І в недобру для серця пору
я сказала комусь: - Люблю. -
Хтось підносив мене до неба,
я вдихала його, голубе...
І не мріяла вже про тебе, 
щоби цим не образить тебе.
А буває - спинюсь на місці, 
простягаю руки без слів,
ніби жду чудесної вісті
з невідомих нікому країв...

Ліна Костенко
155 views15:52
Відкрити / Коментувати