Autokephalia

2021-08-22 09:10:20 История РПЦ напоминает поведение нахального взрослеющего подростка. Сначала - самопровозглашенная автокефалия (томоса о которой нет до сих пор). Потом - силой взятое патриаршество для московских митрополитов. Присвоение патриархами царского титула "великий господин", данного царем Алексеем лично патриарху Никону за спасение царской семьи от чумы. Жестокие массовые гонения на несогласных (патриарх Иоаким и старообрядцы). Лишение Грузинской Церкви ее автокефалии. Наконец самовольная раздача автокефалий в ХХ веке (другие Церкви их не признавали до дарования томосов Вселенским патриархатом). Наконец, когда появилась возможность обговорить и решить основные спорные вопросы на Критском соборе, РПЦ этот собор проигнорила. Как еще одна черта к портрету - разрыв евхаристического общения с другими поместными Церквями не из-за впадения тех в ересь. Когда уже этот подросток повзрослеет?

(с) Фима Циценбогель Відкрити / Коментувати

2021-08-21 10:59:49 Конфликт Кирилла с Варфоломеем - не только из-за потери влияния над частью украинской паствы, это еще и конфликт двух экклезиологий: традиционной византийской, которую представляет Варфоломей и которая предполагает наличие "точки сборки" единства поместных Церквей (кафедра Рима, а затем Константинополя), и особой российской экклезиологии, которая возникла в послепетровскую эпоху под влиянием Реформации и которая в своем развитии дошла до отрицания такой "точки".
При этом совсем смешно выглядит апелляция к канонам со стороны РПЦ, в которой они открыто попираются как нигде в православном мире. В качестве примера можно привести хотя бы постоянную ротацию епископов, которые даже документы подписывают не "епископ такого-то города", а "управляющий такой-то епархией".
То, насколько византийская экклезиология соответствует апостольскому Преданию - отдельный и интересный вопрос, но именно благодаря ей Российская Церковь (Русской она стала называться при Сталине) получила и автокефалию, и патриаршество. Так что, ополчившись на нее, она саму себя лишает и того и другого.

(с) Фима Циценбогель Відкрити / Коментувати

2021-08-19 17:04:19 ФОТО-ФАКТ
Священики Чорногорської православної церкви відслужили святкову літургію в храмі Святого Преображення в містечку Іванове корито біля Цетин'є.
За цю історичну церкву роками триває боротьба між невизнаною Чорногорською церквою та Сербською православною церквою. Кілька разів за останні роки доходило до сутичок.
В цьому році поліція не пропустила до храму митрополіта ЧПЦ Михайла та вірян з інших міст.
https://www.cetinjskilist.com/index.php/drustvo/item/10017-crnogorska-pravoslavna-crkva-odrzala-liturgiju-na-ivanovim-koritima-policija-zaustavila-mihaila-video
#Чорногорія #православна_церква

(c) Балканський оглядач Відкрити / Коментувати

2021-08-13 13:02:44 ,,ВАРФОЛОМЕЙ МЫ ТЕБЯ НЕ ЗВАЛИ,, Ребята! А вы попробуйте поупражняться в гостеприимстве: вначале позовите Христа, пригласите Его к себе в гости...Только не так как в московском понимании; причастились и вышли с таким плакатом ...а так, чтобы по настоящему как у ап.Павла: ,,уже не я живу но живет во мне Христос,, Тогда заметите, что после этого очень легко будет пригласить и Варфоломея и Папу Римского, и к вам отношение в обществе начнет меняться более как к цивилизованным людям...Все может пойти на поправку к лучшему, надо только очень захотеть этого.

(c) Andrzej Czarkowski Відкрити / Коментувати

2021-08-03 15:50:04 КАЗНИТЬ НЕЛЬЗЯ ПОМИЛОВАТЬ...
"Не имея оснований входить теперь в разбор всего, о чем с тех времен говорилось и писалось «за» и «против» автокефалии, и, оставляя без внимания взаимные просчеты, подозрения, предубеждения и печальные недоразумения, мешающие объективному подходу к данному вопросу, сейчас у нас существует счастливая возможность ограничиться только главнейшим и наиболее существенным: в соответствии с церковными правилами (Всел. IV, 17 и др.), церковные границы должны соответствовать государственным."
Решение Священного Синода РПЦ по вопросу автокефалии Грузинской Православной Церкви.
«Журнал Московской Патриархии», 1943 г., с. 3

"Сам этот лозунг о том, что в независимом государстве должна быть независимая церковь является неканоническим и не соответствующим традиции православия."
Председатель Отдела внешних церковных связей Московского Патриархата Русской Православной Церкви митрополит Волоколамский Иларион (АЛФЕЕВ), из интервью телеканалу «Интер» от 26.07.2010 г.

(c) Макс Клименко Відкрити / Коментувати

2021-06-19 10:31:33 Поліція запобігла сутичкам біля Храму Воскресіння Христового в Подгориці між учасниками акції протесту, організованої патріотичним чорногорським рухом, та просербськими прихильниками Сербської православної церкви, які зібралися в соборі для просмотра пропагандистського фільма "Чорногорія - розділена земля" (фото 1, 3-5).
Стрічку ввечері 18 червня презентував в склепі храму (фото 2) її автор, Борис Малагурський, сербський кінодіяч, який співпрацює із російськими пропагандистськими медіа - телеканалом RT (Russia Today) та агентством Sputnik.
Фільм "Чорногорія - розділена земля" просуває ідеологію Великої Сербії та розповідає про те, як чорногорці «перетворилися із сербів на щось інше» під впливом політиків, а чорногорський референдум щодо незалежності 21 травня 2006 року був «результатом шахрайства».
Громадяни з патріотичного чорногорського руху, які до того провели автопробіг вулицями Подгориці, протестували через дорогу від собору. В той же час перед храмом прихильники Сербської православної церкви скандували "Це не Монтенегро", "Косово - це Сербія", "Не віддамо святинь". З обох боків бульвару Джорджа Вашингтона, на якому розташований собор Христового Воскресіння, був подвійний поліцейський кордон.
Прихильники Сербської православної церкви намагалися прорвати захисний паркан і поліцейський кордон, щоб зіткнутися із опонентами, але сили правопорядку зуміли запобігти сутичкам протиборчих груп.
Загострення сталося після виступу феміністичної групи "Богоугодниця", учасники якої організували протестний перформанс перед храмом через рішення Сербської православної церкви дозволити "поширення націоналістичної пропаганди та ненависті до чорногорців" в православних церквах.
Після інциденту поліція спрямувала противників показу фільму до найближчої автостоянки та попросила учасників патріотичного протесту розійтися. Коли вони відмовились, поліція застосувала газовий балончик. Затримано одну людину - чоловіка із портретом Міло Джукановича на футболці (фото 6).
Фільм «Чорногорія – розділена країна» запланований до показу в Народному театрі Нікшича 19 червня, де оголошено про проведення протестів, а також 20 червня в Барі (церква св. Іоанна Володимира), 23 червня в Будві (храм Святої Трійці), 24 червня в Которі (кінотеатр "Бока"), 25 червня в Герцег-Нові (Зал в парку) і 26 червня в Беране (Культурний центр).
Покази фільма "Чорногорія - розділена країна" вже відбулися в мережах кінотеатрів в Сербії та Республіці Сербської (Боснія і Герцеговина).
https://www.pobjeda.me/clanak/bogoudnice
https://www.antenam.net/.../203841-napeto-kod-hrama...
https://www.vijesti.me/.../ograda-i-kordon-policije...
https://m.cdm.me/.../tenzije-u-podgorici-policija.../
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=337569021069624&id=100044495856965

(с) Балканський оглядач Відкрити / Коментувати

2021-06-11 09:16:09 ГОТУВАЛОСЯ ЗАТРИМАННЯ ПРЕМ'ЄРА ЧОРНОГОРІЇ ЗА ДЕРЖАВНУ ЗРАДУ?

Прем'єр-міністра Чорногорії Здравко Кривокапича планували затримати за державну зраду у випадку, якби він підписав протизаконну угоду від імені Чорногорії із Сербською православною церквою. Про це сам очільник уряду розповів 10 червня у ток-шоу "Начисто" на чорногорському телеканалі Vijesti.
Кривокапич заявив, що чув, що готується його арешт за державну зраду, якби він підписав Базову угоду із СПЦ, яка б протирічила Конституції Чорногорії. На запитання, хто збирався його заарештувати, прем'єр відповів, що це мав бути спеціальний державний прокурор Мілівоє Катніч. "Ну, ви знаєте, хто може заарештувати, і це спеціальний державний прокурор", - сказав Кривокапич.
Підписання Базової, чи Основної угоди між державою Чорногорія та Сербською православною церквою було заплановано на кінець травня, коли в Белграді проходив Собор СПЦ.
Сербська церква в заявах для медіа повідомляла, що текст документу було повністю узгоджено вранці 27 травня представниками Священного Архиєрейського Синоду СПЦ та уряду Чорногорії. На другу половину дня 27 травня було призначено урочисте підписання.
Прем'єр-міністр Чорногорії пізно ввечері 27 травня відправився в Белград на урядовому літаку, де зустрівся із очільниками Сербської церкви, але угоду не підписав.
В своєму прес-релізі СПЦ розповіла про ці події так: "Після кількох годин запізнення та інформування предстоятеля Сербської церкви про низку абсолютно різних причин затримки виїзду з Подгориці, близько 21 години п. Кривокапич прибув на домовлену зустріч. Прем'єр-міністр уряду в Подгориці представив нові і поки що негласні причини, чому він вважає, що підписання Угоди має бути відкладено".
Патріарх Сербський Порфирій, як зазначається, "вислухав ці причини з увагою, великим терпінням, але також ще більшим здивуванням".
В подальших заявах СПЦ наголошувала, що чорногорський уряд "уникає підписання вже узгодженої Базової угоди між Сербською православною церквою та державою Чорногорія".
Як пояснив під час ток-шоу на каналі Vijesti прем'єр-міністр Здравко Кривокапіч, в проекті Базової угоди із Сербською церквою є два пункти, які стосуються переліку релігійних свят та майнових питань, і частина преамбули, які протирічать діючому чорногорському законодавству.
"Я направив лист безпосередньо до Патріарха, Його Святості Порфирія, в якому висловив нашу позицію щодо Базової угоди. Що є щонайменше дві статті, що суперечать, і одна частина преамбули", - сказав прем'єр-міністр.
За його словами, проект передбачає більшу кількість релігійних свят, ніж передбачено законодавством, і тим самим суперечить Закону про релігійні свята в Чорногорії: "Визначено три нові свята, які слід відзначати в Чорногорії - Святого Сави, Святого Петро Цетиньського та Святого Василя Острозького".
Спірни пункти, що стосуються майнових питань, як пояснив прем'єр, це те, що в проекті угоди фігурують об'єкти, "які ще не зареєстровані в кадастрі".
На коментар ведучого програми "Начисто" про те, що Базова угода є неприродним способом вирішення питань власності, Кривокапич сказав: "Ми це помітили і, звичайно, оскільки я маю обов'язок захищати державу, незалежно від того, що я є віруючим, я вирішив захищати державу".
* * *
Тим часом Головний спеціальний прокурор Мілівоє Катніч заявив, в нього немає планів арешту прем'єр-міністра Здравка Кривокапича.
"Я не знаю, що робив прем'єр-міністр у Патріархаті, і мені не повідомляють, що він планував вчинити державну зраду, і я не планував його заарештовувати", - коротко прокоментував Катніч заяву Кривокапича про те, що його збираються заарештувати за державну зраду, якщо він підпише антиконституційну Базову угоду в Белграді.
https://www.vijesti.me/.../intervju-sa-zdravkom-krivokapicem
https://www.antenam.net/.../202854-katnic-nemam-nikakvih...
http://spc.rs/.../saopshtenje_za_javnost_svetog...
#Чорногорія
#православна_церква

(с) Балканський оглядач Відкрити / Коментувати

2021-05-18 09:18:58 Ректор КДАіС дав нове інтерв'ю з приводу Константинополя і України. Закликає всіх під прапор анти-Константинопольського резистансу, одночасно вириваючи його древко з рук інших українських архіспікеров.
Мене зачепили два його оціночних судження.
Перше - щодо того, що дії Константинополя - "це безпрецедентний приклад порушення канонічних норм." Натомість досить взяти навіть семінарський конспект з церковної історії, щоби знайти там такі прецеденти порушень, які не йдуть в жодне порівняння з тим, що приписують Фанару. Наприклад, систематичне втручання в справи сусідніх юрисдикцій з боку Константинопольського архієпископа Іоанна, відомого також як Златоуст. З більш пізніх прикладів - одностороння відміна Болгарської та Сербської автокефалій в Середні віки. У недавні часи - накладення Константинополем на всю Болгарську церкву інтердикту в 1872 р. і одностороння відміна автокефалії Грузинської церкви Російською церквою. Список прецедентів можна продовжувати нескінченно. При цьому Константинополь в Україні не заходив на чужу канонічну територію (принаймні у нього і більшості інших Помісних Церков є підстави так вважати), не відміняв нічиїх автокефалій і навіть не накладав інтердикт на УПЦ МП, хоча міг би.
Друге оціночне судження з інтерв'ю - про "порушення моральних норм" з боку Константинополя. Цікаво, а УПЦ МП, всі останні роки імітуючи бажання подолати розкол і блокуючи реальні кроки до його подолання, чинила морально? Свого часу, усвідомлюючи аморальність такого ставлення до розколу, я робив все від мене залежне, щоби діалог і зближення були не імітаційними, а реальними. Це знаходило повну підтримку і з боку попереднього предстоятеля. Однак з 2014 по 2018 роки діалог з УПЦ КП перетворився на аморальне окозамилювання, за що УПЦ МП і заплатила своїм першородством.
До речі, сербський варіант інтерв'ю редагував єп. Іриней Буловіч і тим самим засвідчив, що готовий воювати під прапорами резистансу, але, як він зазвичай робить, чужими руками. І ось мені цікаво, а раніше, вже на його пам'яті, коли Константинополь судив архієп. Тимофія або патріарха Іринея з Єрусалимської церкви, або втручався у вирішення кризи в Кіпрській церкві після смерті попереднього архієпископа, єп. Іринея все влаштовувало в "Константинопольському папізмі"? Чи зараз вже з'явилися якісь приховані мотиви? До речі, про приховані мотиви багато говорить і єп. Сильвестр, розпалюючи фантазію любителів теорій змови.
Дисклеймер: я не особливо реагував на репліки інших українських архіспікеров на ці теми, тому що там не було про що говорити, хіба що діагноз ставити. Але єп. Сильвестр - один з найосвіченіших в УПЦ МП, і тому на його репліки є сенс відповідати. Шкода, що він йде на, висловлюючись його власними словами, "порушення моральних норм", очевидно заради нових можливостей для кар'єрного зростання. Боюся думати, що це і є прихований мотив всього інтерв'ю.

(с) Кирило Говорун Відкрити / Коментувати

2021-05-10 11:39:59 Болгарская Православная Старостильная Церковь будет зарегистрирована государством

Европейский суд по правам человека (ЕСПЧ) принял решение в пользу Болгарской Православной Старостильной Церкви (БПСЦ), которую официальный новостильный Болгарский патриархат считает "раскольнической", сообщает 9 мая Архиерейский Синод БПСЦ. ЕСПЧ принял вердикт по иску Церкви от 2013 г., когда БПСЦ пожаловалась на отказ судебных инстанций Болгарии обязать власти провести государственную регистрацию Церкви - с тем, чтобы она получила статус «зарегистрированного вероисповедания». ЕСПЧ обязал правительство внести изменения в закон «О вероисповеданиях» и зарегистрировать БПСЦ. Синод заявил в связи с этим о возобновлении дела о регистрации в Софийском городском суде.

Как напоминает обозреватель Портала "Credo.Press", в Болгарии действует еще ряд "альтернативных" православных групп, не признающих официальный патриархат. Это, в частности, Православная всеболгарская архиепископия; Вос­точная Пра­вос­лав­ная Апо­столь­ская Церковь; Православная Церковь в Болгарии; Болгарская Восточноправославная Церковь; Ортодоксальная Церковь; Православная Христианская Церковь; Единая Святая Соборная и Апостольская Церковь; Независимая Православная Церковь (приводятся самоназвания деноминаций). В 2020 году возобновилась юрисдикция РПАЦ на территории Болгарии, которая уже существовала в начале 2000-х годов. Всем этим группам власти страны отказали в регистрации с подобным обоснованием: единственным представителем "традиционной" религии в Болгарии - восточного православия - является, по их мнению, Болгарский патриархат. Закон Болгарии запрещает другим Церквам использовать слово «православная» в своем наименовании, поскольку этого достаточно, чтобы, с точки зрения болгарского суда, названия разных организаций были "идентичными". По мнению судей Софийского городского суда, коль скоро эти Церкви исповедуют вероисповедные убеждения, "идентичные убеждениям БПЦ", то они не имеют права на существование.

https://credo.press/237111/ Відкрити / Коментувати

2021-05-03 20:25:37 Система отношений между Поместными православными Церквями жизнеспособна? Неужели?

Через 3,5 года у нас будет столетний юбилей такого занятного положения дел, когда в православии нет общего списка автокефальных церквей. В конце 1924 года Константинополь в первый раз провозгласил автокефалию Польской ПЦ. Чего не признавала Русская Церковь. После Константинополь не признавал автокефалии, данные Москвой. Почти все эти споры были урегулированы в 90-е, кроме статуса Американской ПЦ. Ее автокефалия так и не признана до сих пор. А потом случилась история с ПЦУ.
В чем же причина того, что разные Православные Церкви имеют разные списки признанных автокефальных Церквей? А в том, что вот уже 200 лет, с провозглашения автокефалии Элладской Церковью, Православные Церкви так и не могут договориться, кто, как и на каких основаниях эту самую автокефалию дает. Что дает постоянный повод для расколов, манипуляций, интриг и политических игр вокруг признания или непризнания, автокефалии или "широкой автономии"... Что опять же упирается в разные учения о Церкви, первенстве в ней и роли первенствующего епископа. Иными словами, проблема устройста взаимоотношений Поместных Церквей даже не в том, что оно не очень удачно, а в том, что их общепринятого понимания просто нет. Каждая Поместная Церковь понимает это устройство так, как ей удобно и руководствуется скорее политическими чем церковными мотивами. Сейчас, в связи с ПЦУ и реакцией Москвы, эта ситуация дошла до непризнания рукоположений епископов в других признанных церквях. То есть, до предельного напряжения. Дальше только открытый раскол с анафемами и поиском ересей. После которого одни кинутся в либеральные реформы, а другие полностью сольются с национальными государствами. А так как все это замешано с политикой, то ситуация может обернуться самым невероятным образом до бегства Почаевской лавры в УГКЦ (лишь бы не с признавшими "безблагодатных раскольников" епископами РПЦ) на фоне объединения Кирилла и Епифания против греков. Например. Так как нет общепризнанных принципов, произойти может что угодно. Пожалуй, кроме принятия этих самых принципов. Тогда, ведь, не получится ловить рыбу в мутной воде канонической неопределенности.

(c) Андрей Белоус Відкрити / Коментувати