Аналітично-правовий ресурс

2022-12-26 14:10:56 Стаття Відкрити / Коментувати

2022-12-26 14:10:46 Більш менш прийнятною була його позиція, щодо наявності у перевіряючих аудиторів НАБУ обов’язкового досвіду роботи прокурором чи оперативним працівником саме в Україні, а не за кордоном, як це передбачено у діючому законі. На жаль, представник нової влади ухилився від прямої відповіді на запитання журналіста щодо пропозицій Європейської бізнес-асоціації на адресу Президента України серед його перших кроків призначити на посади в ГПУ і СБУ виключно професіоналів, з бездоганною репутацією і відсутнім зв’язком з олігархами, відповівши ( може і жартома), що Зеленський, начебто, планує до пошуку саме таких кандидатів залучити “міжнародні кадрові агентства”.
Відкидаю я повністю і висловлені майбутнім Міністром пропозиції провести відкритий конкурс на посаду Генпрокурора, яка, як йому відомо, вимагає чітких професійних і особистих якостей таких кандидатів. Тим більше, що, на його думку, до його проведення, знову ж таки, необхідно залучити “міжнародні кадрові агентства”. Не виключено, що представник «Слуги народу» просто пожартував.
Підводячи підсумки цього інтерв’ю та проаналізувавши, насамкінець, висловлену одним із відомих членів команди нинішнього Глави держави, програму дії «Слуги народу» на майбутнє, причому, в деяких моментах зовсім, непогану, змушений, констатувати, що, ставши в подальшому народним депутатом, а потім і головою профільного Комітету Верховної Ради України та насамкінець і Міністром, він на практиці здійсненням запропонованих ним же новацій не займався. На превеликий жаль, як завжди у нас в Україні і буває, виголошені ним на початку своєї каденції у владі в цілому позитивні наміри (плани, ідеї і пропозиції) ні ним самим, ні нинішньою владою реалізовані так і не були. А у цьому, мабуть, і криється головна проблема нашого українського державного управління: перед заходом у владу подавляюча більшість таких осіб наче і правильні речі говорять, а, досягнувши свого, зайнявши бажане крісло, про сказане або забувають, або просто не знають, як його здійснити, або взагалі і не збирались виконувати обіцяне раніше. Хоча не можна виключати і того, що політична сила, в якій до влади прийшов цей високопосадовець, не підтримала його ідей і не дала можливості їх реалізувати. Тому, і не хочеться вірити в справжній зміст вивішених партією “Слуга народу” та їх лідером на бігбордах в 2019 році лозунгів на кшталт “Мы их сделали” чи “Мы их сделаем”, вибачте за російську мову, але, так дійсно було в оригіналі надруковано.
А тепер самі, шановні друзі, зробіть висновки, що з того, до чого закликав майбутній Міністр, здійснилось, чи всі його обіцянки і пропозиції були реалізовані новою владою, які потрібно вже сьогодні зробити висновки, щоб Україна в майбутньому не тільки виграла війну та відбудувалась, як передова квітуча Європейська держава, але, і зберегла власне бачення свого подальшого розвитку, свою культуру, мову, ідентичність та історичні традиції, щоб інші держави, в першу чергу, наші сусіди і навіть союзники, будували свої стосунки з нами з повагою до нашої незалежності та суб’єктності.
Слава Україні!
Слава Збройним силам України!
Слава добровольцям територіальної оборони! Відкрити / Коментувати

2022-12-26 14:10:46 Дуже цікавими були його міркування і над реформою органів внутрішніх справ. Так, стверджуючи про повний “перезапуск” патрульної поліції (від більш детальної оцінки він явно ухилився), разом з тим, майбутній Міністр заявив і про те, що кримінальний блок поліції за 5 років залишився майже не реформованим. Більше того, він правильно (негативно) оцінив і законодавчі новації, в тому числі, і, так звані, “поправки Лозового”, які в цілому тільки ускладнили роботу тих же слідчих, професію яких протягом останніх 5 років (мається на увазі до 2019 року) фактично нівелювали, що привело до майже відсутності досвідчених фахівців на цих посадах в поліції. Більше того, в цілому він підсумував, що на прикладі Нацполіції перетворення такої складної системи показало свою саме невдалість.
І на цьому позитивні міркування майбутнього високопосадовця нової влади майже закінчились, бо далі він говорив тези, які могли свідчити лише про його некомпетентність та відсутність практичного досвіду, або може вже і про політичну заангажованість. Для прикладу: за його твердженнями, навчання в тій же Академії МВС України протягом кількох років – це, начебто, пусте витрачання бюджетних коштів. А як позитив, він навів Ізраїль, де існує Поліцейська академія, в якій теорії вивчають дуже мало, а в основному, проводять практичні заняття , як він їх дослівно назвав, “тренінги на прикладі конкретних кейсів”, після закінчення яких, протягом всього кількох місяців, поліцейські виходять, начебто, повністю підготовленими до несення служби, що звичайно є повною, вибачте, нісенітницею, особливо, якщо такий підхід до підготовки слідчих і оперативних працівників застосувати в Україні.
Сумнівним є і позитивне оцінювання ним роботи новоствореного НАБУ, про що, начебто, свідчить “запущення його роботи та створення позитивної практики”, бо в чому саме полягали такі “досягнення” –для мене особисто не зрозуміло, хоча б виходячи з позиції того ж Європейського Союзу, який і через 7 років існування даного Бюро продовжує вимагати від України посилення боротьби із корупцією. Дуже цікавою була його відповідь на питання журналіста і щодо явного популізму при проведенні таких “реформ”, коли їх ініціатори навіть не зовсім розуміли, який саме повинен бути новий орган правопорядку. На це майбутній Міністр, неодноразово посилаючись на свій “досвід” роботи у різних конкурсних комісіях, заявив, що “їхня” влада планує провести аудит кожного правоохоронного органу, щоб зробити грунтовний аналіз і подивитися, як він працює, а для цього вони разом з новим парламентом мають напрацювати реально діючий законодавчий механізм їх проведення. Але, хто і в яких випадках повинен проводити такі перевірки (аудити), він чомусь не уточнив. Більше того, у відповідь на закономірне запитання про те, а що дав, наприклад, передбачений законом обов’язок проводити щорічні аудити діяльності того ж НАБУ, він знову фактично ухилився від прямої відповіді, хоча частково з його міркуванням щодо недосконалого законодавчого механізму проведення таких перевірок можна було б і погодитися. Зокрема, дійсно, із змісту відповідного закону не зрозуміло, в якому об’ємі повинен був проводитись такий зовнішній аудит (перевірка), на якій підставі, наприклад, таким аудиторам мали надавати для вивчення ті ж кримінальні провадження, тим більше, оперативно-розшукові справи, що прямо заборонено законом; що поверхневі аудити, під час яких просто підрахують кількість зареєстрованих проваджень і направлених до суду обвинувальних актів, не дадуть можливості об’єктивно оцінити рівень ефективності діяльності цього нового органу досудового розслідування. Разом з тим, під час таких перевірок, на його слушну думку, потрібно було з’ясовувати, по якій причині допускалась тяганина у конкретному досудовому розслідуванні, в яких провадженнях детективи спрацювали неефективно і т.д., в той час як діючим законодавством України цього не передбачено. Відкрити / Коментувати

2022-12-26 14:10:46 Так, зокрема, погоджувався я і з його висновком про те, що перший експеримент із встановленням квоти при наборі слідчих до ДБР - 51% людей, які не мали будь-якого досвіду роботи на таких посадах в правоохоронних органах, не спрацював, бо це створило певні проблеми і суттєво вплинуло на ефективність цього нового органу досудового розслідування, тобто, підхід на кшталт “нові обличчя” на прикладі ДБР , на його думку, не приніс позитивних результатів.
Не дивлячись на те, що я також, в цілому, не проти конкурсних процедур набору кандидатів, особливо, на посади слідчих і прокурорів, а тим більше - їх керівників, все ж маю свої застереження (і цього ніколи не приховував)щодо масового та необґрунтованого залучення до складу кадрових комісій, так званих, “зовнішніх експертів”, тобто представників іноземних держав, вважаючи, що підбором кадрів до правоохоронних органів нашої держави повинні зайнятись виключно наші вітчизняні визнані фахівці! Тому, було приємно, що і цей представник нової влади, стверджуючи про важливість обставини, хто саме буде підбирати необхідних спеціалістів до органів правопорядку, хоча б уточнив дуже важливу деталь : діяльність таких кадрових “комісій” з участю, так званих, “зовнішніх експертів” повинна бути короткостроковою!
Погоджуюсь я і з наведеним ним прикладом невдалої реформи в прокуратурі в 2015 році, коли такий конкурс провели, але, не забезпечили новообраним прокурорам нормальних умов праці і головне - достатнього розміру заробітної плати, що потягло з собою звільнення частини дійсно гідних прокурорів із займаних посад.
А далі він говорив ще про явно позитивні речі, які заслуговують на увагу і дійсно формували йому позитивний імідж на той час.
Так, хіба не відповіло дійсності його твердження про наявність неформального впливу тривалий час керівників нашої держави на правоохоронні органи? Тому, його порада вже новообраному Президенту України, їхньому політичному лідеру Володимиру Зеленському, забрати пряму урядову телефонну лінію із кабінетів керівників НАБУ, САП і ДБР заслуговувала тільки на підтримку і повне схвалення, бо за його ж прогнозом в разі ліквідації «телефонного права» резонансні справи будуть розслідуватись значно швидше. Більше того, майбутній Міністр в своєму інтерв’ю також рекомендував вже новообраному Президентові вимагати від правоохоронних органів належним чином проводити досудові розслідування і доводити кримінальні провадження до суду, а не змагатись, хто першим пред’явить підозри тому чи іншому топ-чиновнику. Більше того, він вірив як у реальну можливість притягнення до кримінальної відповідальності топ-чиновників, так і в те, що такі матеріали в органах правопорядку є або скоро будуть, і на прикладі поведінки прокурора Кулика стверджував, що частина правоохоронців начебто вже готові сьогодні до їх розслідування і що він очікує таких гучних проваджень щодо представників влади Петра Порошенка, хоча може і не так швидко.
Підлягала підтримці і його ініціатива про посилення громадянського контролю за правоохоронними органами. Абсолютно вірно він посилався і на законопроект про створення спеціального Комітету ВР з контролю за правоохоронними і розвідувальними органами, що тепер, начебто, стане одним із завдань оновленої вже Адміністрації Президента України. Або, як не погодитись із його закликами про те, що Президент України Володимир Зеленський має діяти виключно в межах Конституції України і тих законів, які відповідають цій Конституції, на противагу його попереднику, який навмисно розширював свої межі впливу, ухвалюючи закони, які прямо суперечили нормам Конституції. Відкрити / Коментувати

2022-12-26 14:10:45 Він також абсолютно правильно критикував команду Петра Порошенка за відсутність необхідного незалежного процесу розробки конституційної реформи СБУ, яка на практиці сама цим і займалась; навіть радив, як це правильно потрібно було зробити, мотивуючи це своїм власним досвідом, як експерт, який вже до цього займався реформою в прокуратурі. “Обома руками”, вибачте, я підтримував його і в тому, що саме “пришвидшення” таких процесів змін призводили, навпаки, до негативних процесів, передусім, до витоку найкращих кадрів із названих органів правопорядку та неякісного розслідування вподальшому кримінальних проваджень. Так, абсолютно правильно він бідкався про подальшу долю слідчих СБУ і самих кримінальних проваджень, які у них знаходились, в разі поспішного, похапцем, позбавлення Служби безпеки функції досудового розслідування, обґрунтовано сумніваючись в збереженні її слідчих, наприклад, шляхом переведення до новоствореного ДБР, як це планувалось, але не було зроблено раніше із досвідченими слідчими прокуратури.
Тому, вірно і по людські майбутній високопосадовець говорив і про процедуру реалізації реформ в частині обов’язковості збереження слідчих, які раніше працювали в прокуратурі, особливо тих, хто розкривав злочини у, так званих, «Справах Майдану» і яких спочатку абсолютно логічно пропонували перевести у ДБР разом із кримінальними провадженнями, які вони розслідували. Так як цього зроблено не було у свій час, то це, на його думку, створило величезну проблему з доведенням до логічного завершення названих досудових розслідувань, з чим і я повністю погоджуюсь, тим більше, і з його припущеннями про злонавмисність таких кроків з метою, щоб ніколи і ніхто не встановив у цих справах істину!!!
Цілком по державному він підтримував ідею перетворення СБУ саме на спецслужбу без функції досудового розслідування та пропонував для цього ліквідувати в ній Головне управління по боротьбі із корупцією та організованою злочинністю, хоча і це потрібно було, на його думку, зробити не поспіхом, а поступово . При цьому, він логічно також допускав можливість створення в Нацполіції України Департаменту стратегічних розслідувань, хоча і сумнівався, як і я, до речі, чи зможе цей новий підрозділ ефективно протидіяти організованій злочинності.
Не можу я оспорювати і його тодішні пропозиції щодо послідовності, знову ж таки, процедури реформування СБУ, позбавивши її спочатку функції розслідування економічних злочинів (хоча він і сам при цьому сумнівався, а кому її передавати в подальшому) до моменту створення нового, окремого органу досудового розслідування – Служби фінансових розслідувань, до якої повинні перейти повноваження податкової міліції, Департаменту з питань захисту економіки Нацполіції, а також підрозділу з розслідування злочинів у сфері економіки СБУ, що зробить, на його думку, цю діяльність ефективнішою і дасть можливість припинити тиск правоохоронців на бізнес.
Достатньо переконливо він обґрунтовував і тривалість створення нового органу із фінансових розслідувань та проведення тієї ж реформи СБУ, на що нова влада, начебто, планувала виділити, як мінімум, два роки, причому, протягом цього перехідного періоду, планувалось забезпечити закінчення розслідування наявних кримінальних проваджень даної категорії, які знаходяться в різних органах правопорядку. Правильно він повторно пояснив і проблему, як не втратити хороших фахівців, які працюють в цих старих відомствах, щоб не трапилось масового відтоку фахівців з правоохоронних органів і переходу їх в приватні, в тому числі, і кримінальні структури.
Знову ж таки, “обома руками” я підтримував Майбутнього Міністра і в тому, що до органів правопорядку і судів потрібно набирати виключно професійних фахівців з досвідом, але, за обов’язкової умови перевірки їх на доброчесність. Відкрити / Коментувати

2022-12-26 14:10:45 Як дивно змінюється світогляд у претендентів
на владу в Україні після здійснення їх мрій і планів входження до неї.
Можливо комусь в сьогоднішні дні страшної і кровопролитної війни із агресором може здатися не на часі вдаватись до роздумів на таку тему, про яку колись в народі говорили приблизно так: “Хочеш перевірити людину, признач її хоча б на якусь керівну посаду”. Але, я, вибачте, думаю, що і про це треба сьогодні говорити, щоб допомогти нашій владі (особливо обраній народом) правильно підбирати і розставляти кадри, в тому числі і для досягнення Перемоги та пришвидшення закінчення війни, а потім і не менш складного періоду, післявоєнного, коли потрібно буде відбудовувати країну, “зализувати рани” (прошу не плутати із злочинними планами, як і надалі розкрадами кошти та іншу міжнародну допомогу), відновлювати економіку і сільське господарство, паралельно удосконалювати та зміцнювати обороноздатність нашої країни, вводити нові форми і методи участі, акцентую увагу, всього суспільства в захисті своєї Батьківщини як великої, так і малої. Не менш складним є і буде надалі виконання домашнього завдання наших західних партнерів, щоб стати повноправним членом Європейського Союзу.
Саме для розкриття справжнього змісту і суті наших українських прийомів і методів управління державою в останні кілька років, як у воєнні, так і у мирні часи, від чого буде залежати майбутнє України, з вашого дозволу я хотів би проаналізувати інтерв’ю одного із майбутніх перших керівників органів державної влади, члена команди партії “Слуга народу”, дане одразу після інавгурації нинішнього Президента України - навесні 2019 року.
Моя мета не шукати позитив чи негатив в оприлюдненій позиції цього майбутнього високопосадовця, тим більше, я не збираюсь його критикувати, тому і не називаю його прізвище. З цією людиною я зустрічався всього один раз на ток-шоу в програмі «Народ проти», де обговорювались проблеми створення і запуску Державного Бюро розслідувань (ДБР). А мова буде йти про тодішнього експерта Програми реформування правоохоронної і судової системи Українського інституту майбутнього, який на той час, будучи вже у команді новообраного Президента України, відповідав за майбутні зміни саме в органах правопорядку.
Чому для розкриття даної теми я зупинився на інтерв’ю саме цього представника нинішньої влади, який сьогодні обіймає достатньо високу посаду в органах влади, про яку на час дачі цього інтерв’ю він може навіть і мріяти не міг, з урахуванням його попереднього досвіду та стажу трудової діяльності? Пояснюю, він, на відміну від більшості його тодішніх колег із «Слуги народу», тоді озвучив дуже багато правильних думок, які дійсно заслуговували на схвалення, що для мене навіть дивним було, виходячи, знову ж таки, із його не зовсім переконливого послужного списку, та і під час нашої єдиної зустрічі він нічим визначним мені не запам’ятався.
Зокрема, хіба не можна було погодитись із його думкою про наявність на той час великих загроз як національній, так і внутрішній безпеці Україні, коли він говорив про подальшу долю Служби безпеки і Генеральної прокуратури у зв’язку із їх «реформуванням», чи про необхідність перегляду низки нормативних актів, в тому числі і законів, у яких були надмірно, в порушення вимог Конституції України, “роздуті” повноваження того ж Президента України? Тим більше, що він наводив конкретні приклади таких перевищень влади у вигляді, зокрема, і неконституційних призначень попереднім Президентом України директорів НАБУ і ДБР. Відкрити / Коментувати

2022-12-20 10:44:24 Позиція Генерального прокурора Відкрити / Коментувати

2022-12-20 10:43:32 Цілком прийнятною є і пропозиція Генерального прокурора щодо вдосконалення взаємодії правоохоронних органів, в першу чергу, з метою посилення боротьби із злочинністю і корупцією, тим більше сьогодні, в умовах війни, коли без такого узгодження дій по виявленню, збиранню, перевірці і, тим більше, оцінці доказів вчинених агресором воєнних злочинів в Україні добитись позитивних результатів на цьому напрямку практично неможливо. А головним способом досягнення такої мети і є удосконалення та покращення ефективності координаційної діяльності органів прокуратури, яка законом і передбачена, але, на практиці фактично не здійснюється. Для її успішної реалізації, дійсно, необхідно доповнити діюче законодавство, надавши прокурорам право реагувати на бездіяльність органів правопорядку у протидії злочинності і корупції, а тим більше – на порушення ними законів, прав та свобод громадян, без чого здійснення прокуратурою таких повноважень просто нереальне.
Немає у мене заперечень і щодо впровадження озвученої Андрієм Костіним системи оцінки ефективності діяльності органів правопорядку, в основу якої обов’язково потрібно покласти саме стан дотримання ними законів та прав і свобод громадян, про що я постійно наголошую, а також результати розкриття і розслідування злочинів за направленими до суду обвинувальними актами та винесеними судами обвинувальними вироками!
Я також підтримую нашого Генерального прокурора і в тому, що результати діяльності органів правопорядку по боротьбі із злочинністю та корупцією повинні бути відкритими для суспільства, в першу чергу, через доступні статистичні дані про їх роботу, а не так, як це робилось останні кілька років, коли не тільки явно незадовільні, а, в першу чергу, «провальні» показники про це відверто приховувались, з чим я особисто постійно стикався під час проведення аналізів стану правопорядку в державі.
Погоджуюсь я із паном Костіним і в необхідності забезпечити оперативність здійснення правосуддя, в тому числі і через розширення шляхів позасудового врегулювання, що у нас теж стало серйозною проблемою, в результаті чого розгляд судами, особливо, кримінальних проваджень тягнеться роками, із-за перезавантаженості суддів із різних причин, в тому числі і тих, які від них не залежать.
І насамкінець, я, звісно, підтримую головну ціль таких задекларованих змін в діяльності як органів прокуратури, так і органів правопорядку в цілому, – це реалізація саме Євроінтеграційних прагнень України, без здійснення яких нашій державі просто неможливо стати повноправним членом ЄС.
Єдине, чого не хотілося б, щоб це були лише слова і обіцянки нового очільника органів прокуратури. Звичайно, час покаже, але, вже факт оприлюднення ним своєї позиції на початку своєї кар’єри дає надію на краще, а її впровадження в життя однозначно допоможе нам якнайшвидше перемогти у війні, притягнути воєнних злочинців до встановленої законами України та міжнародним законодавством кримінальної відповідальності і зайняти рівноправне місце в європейській сім’ї. А ми, українці, цього варті.
Слава Україні!
Слава Збройним Силам України!
Слава добровольцям територіальної оборони! Відкрити / Коментувати

2022-12-20 10:43:32 А яку позицію з цього приводу займає Генеральний прокурор?
В продовження обговорення вкинутих у публічний простір, начебто, від імені НАЗК пропозицій щодо необхідності внесення подальших змін до законодавства про прокуратуру з метою продовження її, так званого, «реформування», я пропоную поговорити і про бачення з цього ж приводу нового Генерального прокурора Андрія Костіна, який, у свою чергу, 17 листопада поточного року також повідомив про початок нової комплексної реформи, але не стільки прокуратури, як всіх органів правопорядку.
І хоча будь-які реформи в Україні за ці останні 8 років вже повністю себе дискредитували і нічого, окрім шкоди, державі і суспільству не принесли, більшість месиджів нового керівника Офісу Генерального прокурора (хоча сама назва центрального апарату органів прокуратури мені вкрай не подобається, так як асоціюється із абревіатурою, вибачте, якоїсь комерційної структури) викликали у мене схвалення (як не дивно), бо несуть в собі здоровий глузд і головне – дають хоч якусь надію на покращення діяльності нашої держави у протидії злочинності і корупції, а тим більше – передбачають в основі роботи правоохоронців, в першу чергу, забезпечення інтересів потерпілих та захист прав і свобод громадян, про що його, як мінімум, 3-є попередників навіть згадували, а не те, щоб виконувати. Нехай Генеральним прокурором і не конкретизований зміст запропонованої ним нової системи «управління органами правопорядку» (я ж постійно, вже скільки років підряд наголошую саме на відновленні не попередньої старої, а удосконаленої системи правоохоронних органів на чолі із Генеральним прокурором та підпорядкованими йому прокурорами, бо нічого іншого, більш прийнятного, реально позитивного, так і не було впроваджено в практику діяльності наших правоохоронців за ці останні 8 років «реформ»), але, імпонує те, що метою створення саме такого функціоналу декларується покращення результатів їх роботи.
Погоджуюсь я і підтримую також озвучену паном Костіним ідею оцінювання роботи правоохоронців (я думаю, що він мав на увазі саме органи досудового розслідування і прокуратури) за вироками судів, що неминуче допоможе відмовитися від домінуючого нині в нашій державі суцільного обману через різного роду піар - компанії у вигляді різноманітних «маски-шоу», в тому числі і масових обшуків, затримань окремих посадовців начебто «з полічним», повідомлень в ЗМІ та на прес-конференціях про кількість «задокументованих» (а в переважній більшості - просто зареєстрованих в ЄРДР) правоохоронцями «резонансних» злочинів та «викритих корупціонерів» на підставі отримання, в основному, неперевіреної інформації, вручення не в повній мірі обґрунтованих підозр і т.д., що в сукупності із іншими чинниками якнайшвидше допоможе впровадити в життя в Україні саме Європейські принципи верховенства права, в першу чергу, презумпцію невинуватості.
Підтримую я Андрія Костіна і в тому, що одним із пріорітетів органів правопорядку повинно бути формування політики, ще раз підкреслюю, запобігання злочинам, тобто, простіше кажучи - профілактики злочинності, чим наші правоохоронні органи вже років 8 взагалі не займаються і навіть не знають сьогодні такої методики, бо цього не передбачали, вибачте, нав’язані нам із-за кордону «реформи», які, у свою чергу, свідомо ігнорували або із-за незнання криміногенної обстановки в Україні не враховували високий рівень криміналізації нашого суспільства. Відкрити / Коментувати

2022-12-09 14:21:28 І знову про "реформу" Відкрити / Коментувати