Доказові

2022-09-12 14:09:08 Психологічний симптом

Уявіть, що маєте мозоль на нозі, який виник від незручного взуття.
І ось ви відчуваєте біль, але вона ще помірна, і ви не звертаєте на це увагу. Згодом ви знову обуваєте теж взуття, і так доки біль не стане неможливою… І тоді обираєте лейкопластир, але взуття знову обуваєте… І так доти, коли вже ніяке взуття через страшну біль ви не можете обути.

Часто клієнти звертаються до невролога/психіатра/психотерапевта з симптомом, який є вже досить тривалим в часі. Коли антидепресанти дають певне полегшення, але «причина» симптому не зникає.

Чому?

Бо «не зцілене», «не видиме» те, що спровокувало симптом. А часто це про травматичний досвід, «законсервовані» почуття та ін.

І з’являється симптом, який «звертає» увагу на це!

Симптом (грец.) - ознака будь-якого явища.

Симптоми — ті прояви, які виникають в людей різного віку внаслідок будь-якого сильного психогенного навантаження.

Симптом – це наслідок, а не причина.

Такі почуття, як втрата, горе, апатія, депресія, панічні стани, агресія, самому прожити їх можливо, але на це потрібні ресурси.

І тут важливо усвідомити актуальні потреби, оскільки вони – та сама життєва сила, яка підтримує якість життя.

Часто ми думаємо, що приймаючи «чарівну» пігулку, якість життя набуде нових барв. Однак, якщо Ви, «терпите» щось протягом 24/7 і 365 днів на рік, і вживаєте АД, нажаль, життя і самопочуття не покращиться.

Тут важливо усвідомити про що «кричить» симптом?

Чи готові з цим прощатись, чи в ньому є певна вторинна вигода? (так, часто буває, що наявність симптому, «тримає» від розлучення, отримання більшої уваги та ін.).

Дослідіть/подумайте, як зміниться ваше життя без симптому?

Будьте бережними із собою!

Автор — психотерапевт Марія Жолтикова Відкрити / Коментувати

2022-09-12 14:09:06 Відкрити / Коментувати

2022-09-08 16:33:11 Регрес сну 4 міс
Як діяти

Пройшли коліки, дисхезія, період фіолетового плачу і інші фізіологічні стани. Сон дитини внормувався, з'явився режим. Ви почали нарешті жити

І тут приходить він - регрес.... Вся родина не спить, перед вкладанням в вас вже смикається око і ви готуєтесь до бою за сон .... де імовірніше програєте...

Регрес сну 4 міс - це явне погіршення якості денного і нічного сну в віці 3_5 міс, пік припадає на 4 міс

Структура сну в 4 міс

Сумарна кількість добового сну 14-16 годин
З них денний сон 3_5 год по 3_4 денних сни
Можуть бути короткі сни 30_45 за( що є нормою, при гарному почутті дитини) і довгі сни
Час активності приблизно 1 год 30 хв- 2 год

Які причини

Сон змінює свою структуру, додаються фази сну і сон дитини стає схожим на сон дорослих
Активний розвиток фізичний (перевороти, що часто співпадають по часу з регресом, які дитина виконує в поверхневому сні і не може заснути ) і психоемоційний розвиток
Згасає безумовний смоктальний рефлекс і сон перетворюється з рефлексу засинання через смоктання( а це нормально і так дала нам природа) - в навик засинання
Що важливо - ви своїми діями формуєте навик в дитини і появу нового причинно-наслідкового зв'язку
Сон змінюється, а ваш підхід до способу вкладання і режим - ні
Тут і виникає боротьба з сном, за сон, з вами в дитини і ви відчуваєте всі фарби регресу на собі

По грудному вигодовуванні
Це вік піку періоду забастовки у груді, тому гв теж страждає

Взагалі я б сказала, що це прогрес сну, явний прогрес в розвитку дитини, тому потрібно розуміти це
Цей період фізіологічний
Триває 2_4_6 тижнів

Бо я зустрічала ситуації, коли мами починають ходити по лікарях, до невролога, давати заспокійливі, лікувати прорізування зубів...
А це всього лише фізіологія сну, яку потрібно розуміти....

Прояви регресу

Погіршується нічний сон
З'являються нічні гуляння ( міняє день на ніч)
З'являються короткі денні сни,які важко продовжити
Довге вкладання на всі сни, особливо на нічний сон (з'являється, я так називаю - боротьба за сон з мамою)
Час активності продовжується і з'являються хронічні перегули
Формуються стійкий навик до способу вкладання і не підходящі сім'ї асоціації вкорінюються( гв, пустишка, бутилка,укачування, фітбол ...)

Алгоритм як діяти

Вести чіткий режим дня, але слідкувати нормі віковій (не по режиму місяць назад жити, бо можливо час активності вам потрібно збільшити)

Уникати перезбудження

Дитина має бути здоровою

Якщо перезбудження настало- вкладати дитину будь яким методом
Тут ціна сну - основне його дати, а не поглиблювати перезбудження

Знайти новий спосіб заспокоєння, а не діяти по старій схемі

Не намагатись заспокоїти дитину грудьми в разі перезбудження 100 разів, знову і знову давати груди,які дитина кидає. Цим ви провокуєте забастовка у груді

Починати вкладати дитину спати за 30-40 хв до кінця часу активності
+ Вводити ритуали
+ Вводити нові асоціації- улюблене одіялко/іграшка сонна(за безпечних умов сну ) /білий шум/ Блек аут штори та інше...
+Гніздуватись
+Тепличні умови - 3Т - тихо, тепло, темно

Якщо дитина не засинає - збільшити час активності на +10-+15 хв, але не переходити у перегулювання

Раджу починати розділяти гв і сон м'ягко і ніжно,якщо немає забастовки у груді

Годувати грудьми в кінці часу активності і після сну
Не робити лише груди- способом вкладання

Пам'ятати, що все,що ви робите на етапі регресу стає новою асоціацією і навиком

Якщо все вдається і регрес минає - можна починати освоювати самозасинання

Ваш лікар, консультант по гв і сну, Ручинська Анастасія

+380683487498 тел/вайбер для запису. Відкрити / Коментувати

2022-09-08 16:32:54 Відкрити / Коментувати

2022-09-05 20:08:54 Йодна і̶с̶т̶е̶р̶і̶я̶ профілактика

ЗАЕС сучасна станція, яка має багато ступенів захисту. Тож сподіваємось, що аварії не станеться.

Але, щоб всі розуміли суть йодної профілактики і не наробили лиха. Бо мені вже здається, що випадки отруєння йодом можуть бути не поодинокі.

Сподіваюсь, що всі розуміють, що при аварії на АЕС іде викид не тільки радіоактивного йоду. А прийом великої дози йоду захищає тільки щитовидну залозу від поглинання радіоактивного йоду. Від впливу інших радіоактивних часток йод не захистить.

Приймати калія йодид 125 треба ТІЛЬКИ ПІСЛЯ ОФІЦІЙНОГО ПІДТВЕРДЖЕННЯ АВАРІЇ. Його не можна пити просто так і на всяк випадок

Після аварії препарат приймається ОДНОКРАТНО Один раз і в жодному випадку не приймається повторно. Більша доза не покращить захист щитовидної залози, а призведе до ОТРУЄННЯ.

Який механізм профілактики?
Велика доза йоду потрапляє в ЩЗ, поглинається. Через надлишок йоду блокуються рецептори які переносять іони йоду до клітин. Таким чином ЩЗ заблокована звичайним йодом і не поглине радіоактивний.

Хочу зазначити, що до прийому калія йодиду в великій дозі 125 мг є певні протипокази:

Непереносимість (алергія) йоду
Тиреотоксикоз (підвищена функція залози)
Токсична аденома ЩЗ
Дифузний чи вузловий токсичний зоб
Вузловий зоб
Вік до 3х років (це прописано в інструкції до препарату, хоча рекомендації ВООЗ і МОЗ рекомендують прийом)
Вагітність та період ГВ (за інструкцією) прийом можливий, якщо користь перевищує ризики і рекомендований ВООЗ і МОЗ
Герпетиформний дерматит

Якщо у людини є вузловий зоб, то прийом великої дози йоду може призвести до автономії вузла (тобто розвитку токсичної аденоми).

Тепер питання чи всі люди мають обстежену щитовидну залозу, робили УЗД і певні, що не мають вузлового зобу

Людям віком старше 40 років НЕ рекомендована йодна профілактика, бо ризик побічної дії чи ускладнень вище за ризик розвитку раку (це може бути через 10-20 років).

Людям у яких вже видалена щитовидна залоза, йод приймати НЕ потрібно (логічно).

Люди, які лікують гіпотиреоз (тобто ЩЗ не працює, або працює погано, тож йод не поглинає, або поглинає менше).
Якщо людина приймає повну замісну дозу (в середньому 100 мкг і більше) приймати йодид калію НЕ потрібно, бо ЩЗ не працює і не буде поглинати радіоактивний йод.

Наслідком ураження радіоактивним йодом є збільшення захворюванності на рак щитоподібної залози в віддаленій перспективі (через 10-20 років)

95% раку щитовидної залози - це папілярна карцинома (80-85%), та фолікулярна карцинома (10-15%),які мають гарні прогнози щодо лікування і виживаності. Смертність від цих видів раку щитовидної залози складає близько 2%.

Медулярний рак (до 5%) має гірші прогнози, а низькодиференційований та недиференційований рак (близько 1%) мають важкий перебіг та погані прогнози. Але це близько 6% з усіх форм раку ЩЗ.

Дійсно, після аварії на ЧАЕС, ми бачимо збільшення кількості випадків раку щитовидної залози (графік). Але смертність від раку щитовидної залози не зросла і залишається стабільною 0.5 випадків на 100 тис населення.

Зростання випадків раку ЩЗ звісно пов'язане з аварією на ЧАЕС, але не забуваємо також про поширення УЗД, яке стало рутинним обстеженням. А це дозволило збільшити кількість виявлення раку ЩЗ.

Тож давайте не панікувати. Не приймати калію йодид 125 мг на всяк випадок. І уважно дивитись який саме препарат йоду ви купуєте в аптеці. Бо вже є випадки, коли калію йодид 125 мг купували через відсутність йодомарину 200 мкг (різниця в дозі як грам і кілограм). І добре, що людина не встигла його пити щоденно замість йодомарину. Відкрити / Коментувати

2022-09-05 20:08:50 Відкрити / Коментувати

2022-09-03 12:02:14 9. Не займайтесь самолікуванням. Це моє улюблене. Проти мами, яка хоче «лікувати», медицина безсила. Більшіть пацієнтів які до мене приходять- мащені-перемащені мазями. І нічого не помагає,дивно Самолікування може бути шкідливим, просто повірте мені, Ок?

10. Підіть до психотерапевта, коли ваша гіпертривожність зашкалює і заважає вам. Це значно полегшить вам життя. Не соромтесь цього.

І наостанок- будьте терплячі та налаштовані позитивно. Все обов’язково буде добре! Ви- найкраща мама для своєї дитини і нею будете завжди

Автор — лікарка, почесний модератор групи Доказові батьки Катерина Бакіко https://www.instagram.com/dr.kateryna_bakiko/ Відкрити / Коментувати

2022-09-03 12:02:14 10 заповідей для тривожних мам

Читати всім! Прочитавши-поставте лайк.

Я часто на прийомі стикаюсь не стільки з проблемою зі здоров’ям самої дитини, а більше з гіпертривожністю мам. Половина мого прийому полягає не в визначенні діагнозу чи лікуванні, а власне поясненні що то таке і заспокоєнні батьків. «А раптом це рак? Чи може це важка хвороба, яку я пропускаю? Треба негайно діяти, щоб не запустити у хронічне!»

Отже…
1. Вирішуйте проблему по мірі поступлення. Не придумуйте дитині неіснуючих діагнозів перед візитом до лікаря. Найімовірніше- це нічого страшного і сучасна медицина та час зможе вирішити вашу проблему. А раптом? До прикладу, шкіра має близько 3000 різних болячок, а ще є куча інших органів, не забувайте. Ви будете переживати за всі? А знаєте скільки всього може статись, коли ви вийдете надвір?

2. Тверезо оцініть ситуацію, золота середина- наше все. Не нехтуйте симптомами дитини ( втрата ваги, гарячка тощо), але і не прислухайтесь до кожної доібнички- з’явився прищик, випала волосинка, закололо у животику. Якщо це не проходить, повторюється і турбує дитину- тоді звертайтесь до лікаря.

3. Не треба все постійно дезінфікувати, стерилізувати, нагрівати їжу та напої з холодильника. Основна теорія почастішання алергій у дітей, власне говорить про те, що імовірно це від того, що діти сидять на дієті ще з утроби матері, не контактують з мікрооганізмами ( ану не лізь туди бо забруднишся), з алергенами ( не чіпай кота!). Діти можуть часто хворіти, бо не адаптовуються- все тепленьке ( почекай, я нагрію), не бігай бо впадеш, бояться простудитись ( одягають дітям шапку вдома). Будь ласка, дозвольте дітям дитяче життя!

4. Прошу вас, не треба постійно без причини міряти температуру, здавати аналізи ( якщо це вам лікар не сказав). Лікар направляє вас на дообстеження лише тоді, коли у нього виникла клінічна гіпотеза ( попередній діагноз) після огляду вас та розмови з вами. Але не навпаки! Тому коли ви самостійно навмання починаєте себе обстежувати- з’являється небезпека в подальшому «лікувати аналізи», а не дитину з відповідними симптомами.

5. Не обов’язково «все знати». Це чудово, коли ви відвідуєте курси по плануванні батьківства чи першій допомозі. Проте суспільство тисне на мам бути вкурсі всього- знати точний графік вакцинації( в Україні та закордоном), відкриття пологових після мийки, всіх «доказових лікарів та їх телефони», пройти курси по налагодженні гв, курси по дитячому сну та інструкціі реагування на істерику, усі марафони по здоров’ю дитини, техніці безпеки, прикорму. З розуму зійти. Це нормально і дуже добре цікавитись цим, читати, але відкладіть «синдром відмінниці», не виніть себе, що не знаєте усе-усе і при проблемі або питанні зверніться до спеціаліста.

6. Не метайтесь від лікаря до лікаря. Я розумію, у нас медицина не на найкращому рівні, тому почути другу думку іншого лікаря- інколи розумне рішення. Але я є інколи у дитини 10-тим лікарем, Карл! Оберіть педіатра який вам подобається, якому ви довіряєте, який лікує згідно доказової медицини і тримайтесь його і слухайтесь. Вас страшенно заплутає думка ще 5 лікарів, лікування буде хаотичне і ні до чого доброго не призведе.

7. Хронічний не означає поганий. Будь ласка, не треба тривожитись, якщо симптоми довго не проходять ( Боже, він вже кашляє місяць!). Треба дати час на одужання, регенерацію, не треба «кров з носа» це пришвидшувати кучою ліків, процедур і грошей. Просто видихніть і наберіться терпіння. Лікар вам скаже про «червоні прапорці» коли треба звернутись ще раз і відкоректувати лікування.

8. Ні- самодіагностиці. Гугліть з розумом. Інтернет- це велике добро, але деколи може нашкодити, від пошуку «що то може бути» волосся стає дибки. Старайтесь шукати інформацію з перевірених джерел, англомовні офіційні статті, блоги кваліфікованих лікарів. І пам’ятайте, що ви- «поганий лікар» і можете помились з діагнозом, тому не треба надумувати собі проблем, а зверніться до лікаря. Відкрити / Коментувати

2022-09-03 12:02:10 Відкрити / Коментувати