Гендер в деталях

2022-12-28 13:53:20 ​​Жінок стирають з історії воєн, їхній внесок не помічають, і на бойових позиціях на потреби не зважають. Попри те, що з 2014-го року українська армія доволі стрімко розвивалася і сексизму там ставало менше, повністю його викорінити все ще, на жаль, не вдалося. Тому ця проблема стала також однією з провідних, про яку ми говорили впродовж року.

Зокрема в статті Юліани Скібіцької за посиланням ви можете знайти історичний аспект становища жінок в армії, а також ознайомитися з проблемами, з якими стикаються бійчині https://bit.ly/3VrCk8J
Дуже важливий текст Оксани Іванців про те, як памʼятають загиблих жінок читайте за посиланням https://bit.ly/3I5cbbl
В статті Оксани Кісь теж згаданий воєнний жіночий досвід. Її читайте тут https://bit.ly/3Q9Dpi8 Відкрити / Коментувати

2022-12-27 15:00:15 ​​Одним із важливих цьогорічних проєктів Гендер в деталях стала виставка #Висічені авторства Olena Marchyshyna
Всередині кожного і кожної з нас утворилися діри, пробиті та прорізані війною. Вони не заживуть, вони кровоточать. Ми створили цю виставку, аби цей біль був почутим.

Історії українок та українців, душі яких навічно «порізані» читайте тут:
Мадонна Ольга з Виноградаря – https://bit.ly/3GkAiBF
Уламки сім’ї – https://bit.ly/3I41Rk1
Янголи фронту – https://bit.ly/3Wp2clz
Там чути запах сосен – https://bit.ly/3vBXWnj
Шматочки хліба – https://bit.ly/3viRWiV
Дві війни – https://bit.ly/3Ws0srI
Вкрадене дитинство – https://bit.ly/3I3WIs5
Весільні обітниці Азовсталі – https://bit.ly/3Ghcui5
Останній потяг – https://bit.ly/3hRiJzT Відкрити / Коментувати

2022-12-27 12:00:14 ​​У середині березня росіяни взяли в полон волонтерку і військову медикиню Юлію «Тайру» Паєвську. Жінка провела в полоні понад три місяці.

Вона розповідала:

«Останнім часом мене тримали в Донецькому СІЗО. Там залишилося дуже багато наших полонених. Ставлення жахливе. Годують більш-менш, померти з голоду не вдасться. Але в останній тиждень нам навіть мила не дали. У камері 22 жінки, камера три на шість метрів, десять ліжок».

Російська пропаганда створила навколо Тайри потужний пропагандистський міф, змальовуючи її як нацистку й убивцю, яка безжально вбивала дітей і жінок.

Окремо в рамках міфу пропаганда акцентувала на тому, що Юлія — жінка. Патріархальний стереотип, що жінка має бути ніжним, м’яким створінням, підсилював ефект від брехні.

За даними ООН, жінки на війні — одна з найбільших вразливих груп, вони становлять 54 % людей, яким потрібна допомога через війну. Це стосується і цивільних, і військових жінок. Передусім ідеться про полон.

Більше про жінок в полоні та загальну статтю Юліана Скібіцька про жінок на війні читайте за посиланням на сайті Гендер в деталях https://bit.ly/3VrCk8J Відкрити / Коментувати

2022-12-26 18:15:45 ​​Виїзд за кордон в пошуках безпеки для себе та здебільшого власних дітей – один із жіночих досвідів, про який ми говорили цього року. До Дня біжен(ок) разом з Олександром Греховим створили ілюстрації, аби підтримати тих, хто були вимушені покинути свої домівки (вони тут https://bit.ly/3jw8Sjc)
⠀
Окрім збереження себе та майбутніх поколінь українців та українок, за кордоном наші жінки почали займатися волонтерством, активно донатити та розповідати про Україну світові. Попри всі негативні явища та процеси, які виникли через міграцію, ми власним прикладом показуємо, хто ми є і руйнуємо стереотипи про українську націю. Ми наполегливо демонструємо, чим відрізняємося від росії і чому нам так необхідне відокремлення від країни-загарбниці.
⠀
А ще доброчинні концерти, виступи, вистави й виставки дозволили представницям креативних професій показати світові свою творчість і здобути нову для себе аудиторію за межами України.
⠀
Про діяльність біженок за кордоном та те, як їм вдається бути справжніми амбасадорками нашої країни читайте у статті Оксани Іванців тут https://bit.ly/3jqNHiG
Цей досвід також згаданий в статті Оксани Кісь за посиланням https://bit.ly/3VxGfzO Відкрити / Коментувати

2022-12-24 15:00:05 20 грудня Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та затвердив операційний план з її реалізації на 2022-2024 роки.
https://bit.ly/3BSzuBx

Що має на увазі стратегія?
Це документ, який ставить перед собою 4 стратегічні цілі, які, врешті-решт, повинні вплинути на досягнення бажаної рівності.

По-перше, це комплексне впровадження принципів, політики і заходів щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків. Ні, це не зробить нормативи на фізичній культурі однаковими, але вже повинно заборонити приниження на кшталт “ну ти ж хлопчик, як ти міг не підтягнутись” або “ну ти ж дівчинка, йди за скакалкою, не ганяй м’яча”. Дрібниці - так. Але демонструють поширену політику і ставлення. Оцінювання, ставлення, реакція на поведінку повинні залежити безпосередньо від навичок і цієї самої поведінки, а не від того, хлопчик чи дівчинка стоять перед очима вчителя/-ки.

По-друге, це посилення ролі закладів освіти у кординації дій суб’єктів реалізації державної політики щодо забезпечення рівних прав та можливостей, а також запобігання та протидія насильству і дискримінації. Наприклад, сьогодні роздільне навчання для хлопців та дівчат дивує, але у радянському союзі довгий час було нормою, досі зберігається розділення у курсах військової підготовки та трудового навчання: хлопці розбирають автомат, дівчата накладають бинти на рани; хлопці пиляють, дівчата вишивають - змінити “групу” за власним бажанням майже неможливо. Всі ці шкільні підручники із Основ Здоров’я, де пишуть, що не треба ввечері надягати спідницю, - і тоді не зґвалтують, - за Стратегією також повинні відійти у минуле.

По-третє, посилення компетенції і можливості професійної спільноти фахівців з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, розширення міжнародної співпраці у напрямі забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. І четверте - забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидія будь-якій дискримінації, впровадження практик інклюзивності у сфері освіти як основи для подолання наслідків військових дій і післявоєнної відбудови України.

Чому це важливо?

Нам здається, що сьогодні немає проблем в українській освіті, принаймні, що стосується гендерного питання, адже хлопці і дівчата у 6-7 років починають своє навчання, їх приблизно однаково у кожному класі. Майже у тій же кількості вони потім складають іспити і вступають до ВНЗ. Сьогодні все менше жартів за хлопців на філологічному та дівчат на фізичному. То що ж не так?

Насправді, школа є тим етапом, який часто перетворює нас із дітей на хлопців і дівчат (багацько стикаються з цим ще у дитячому садочку, але не всі діти його відвідують, школа робить це масово). Крім вже згаданих прикладів,пройдемося і по інших.

Віддаємо дитину до школи, приходимо на перші збори… Кого ми там бачимо? Вчительку. Початкова школа це майже завжди - жінки. У середній та старшій іноді з’являються чоловіки, але переважно на посадах викладачів фізичної культури, трудового навчання для хлопців чи фізики або інформатики. Професія вчителя сьогодні сприймається як фемінна. У ВНЗ розподіл буде трохи кращим, але якщо ми говоримо про кандидатів/-ок наук чи ще вище за ступенем, то на сьогоднішній день більше чоловіків.

Ще зі школи звикаємо до формування зовнішнього вигляду у відповідності до гендеру і статі. Дівчата в спідницях, хлопці у штанях; дівчата заплетені, хлопці коротко підстрижені.

Крім основної освітньої програми, ще маємо так званий “прихований навчальний план”. Це не документи і не робочі зошити, це ті знання і цінності, що транслюються мимоволі, вони ніби є невід’ємною частиною освітніх інституцій, і саме вони дуже часто транслюють сексизм та дискримінацію.

Детальніше про те, навіщо нам перехід гендерно-чутливої освіти можна прочитати в статті Олени Стрельник : https://genderindetail.org.ua/.../osvita-yak-fabrika... Відкрити / Коментувати

2022-12-23 15:00:12 ​​З початку війни українці та українки здобули найрізноманітніші досвіди. Втрати, окупація, служба у війську, волонтерство… Кожного і кожну з нас торкнулися страшні воєнні події. Упродовж року ми розповідали історії, які мають бути закарбовані в нашій памʼяті, історії, які ми будемо переосмислювати та розповідати наступним поколінням.

В цих історіях є місце жіночому досвіду. Пропонуємо вам пригадати – який він в статті Оксани Кісь
Жіночі досвіди війни. Літо 2022 року – https://bit.ly/3Q9Dpi8

Вражаючі, героїчні, а подеколи надихаючі історії читайте за хештегом #моя_героїня
До Дня матері 2022 Гендер в деталях провели флешмоб, аби підсвітити діяльність жінок у цій війні. Більше про нього – тут https://bit.ly/3GbrGxj

Ілюстрація Олександра Грехова Відкрити / Коментувати

2022-12-23 12:46:09 ​​Про акцію проти ЛГБТ+ на концерті Melovin’а, заборону жінкам навчатися в університетах в Афганістані та закон щодо мови ворожнечі проти ЛГБТ+ в медіа читайте в підбірці новин від Валерії Трунової

#гендерні_новини

Влада “Талібану” заборонила жінкам навчатися в університетах Афганістану.
Міністерство вищої освіти країни повідомило про це навчальні заклади спеціальним листом.
Ще три місяці тому тисячі дівчат і жінок складали вступні іспити до університетів по всьому Афганістану. Водночас їм уже тоді заборонялося вступати на спеціальності, повʼязані з ветеринарією, інженерією, економікою та сільським господарством. Крім того, жінкам суворо заборонили отримувати професію у сфері журналістики.

В Ірані затримали одну з найвідоміших акторок за “поширення неправди” про протести в країні. Таране Алідуості, виконавиця однієї з ролей в оскароносній стрічці “Комівояжер”, опублікувала в інтернеті пост, у якому висловила солідарність із першою людиною, яку стратили за «злочини», скоєні під час загальнонаціональних протестів. Алідуості також критикувала уряд Ірану.

Американського експродюсера Гарві Вайнштейна суд визнав винним у ще одному зґвалтуванні.
Чотири жінки звинуватили 70-річного Вайнштейна в насильстві над ними в готелях у період із 2004 до 2013 року. Сам експродюсер не визнав себе винним і наполягав, що всі контакти були за взаємною згодою. Журі присяжних визнало Вайнштейна винним у зґвалтуванні, примусовому оральному зляганні та сексуальному проникненні за допомогою стороннього предмета.

У межах закону про медіа Рада заборонила публічно поширювати мову ворожнечі щодо ЛГБТ.
Забороняється а поширювати у будь-якій формі матеріали, які містять ознаки або підбурюють до дискримінації чи утисків щодо окремих осіб та їхніх груп на основі сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, зокрема в агітації всеукраїнських референдумів. Поширення таких висловлювань віднесено до значних порушень.
Під “публічно” мається на увазі поширення в медіа та на платформах спільного доступу до відео. Національній раді з питань телебачення і радіомовлення надано право застосовувати заходи реагування на факти порушення вимог законодавства будь-якими масмедіа.

У Києві на концерт співака Melovin’a прийшла група підлітків з акцією проти ЛГБТ+ в Україні.
Хлопці в масках та балаклавах прийшли під стіни концертного майданчика з плакатом “ЛГБТ руйнує сімʼю”. Один з молодиків закликав відвідувачів покаятися та усвідомити, що, відвідуючи концерт ЛГБТ-зірки, вони роблять “акт руйнування нації”. Також він просив глядачів відмовитися від підтримки ЛГБТ-ідеології та висловлював іншу гомофобну риторику.

Колективну премію British Journalism Awards отримала українська журналістка Ольга Мальчевська. Премією відзначили сотні британських медіапрацівників, які працюють в Україні з початку повномасштабного вторгнення та висвітлюють російсько-українську війну.

У пропутінських пабліках та «ЗМІ» однією з «улюблених» тем для дискредитації України, українців та ЗСУ є ЛГБТ-дезінформація. Як показують результати масштабного дослідження ЛГТБ-дезінформації у проросійських пабліках, проведеного командою «Детектора медіа», «проросійські користувачі стверджували, що українські військові нібито зазнають поразок якраз через наявність в армії ЛГБТ-людей».
Також російські пропагандисти поширюють інформацію про те, що ЛГБТ-люди служать в ЗСУ, тому, що «нормальні люди закінчуються й воювати не буде кому». Таким чином просувають міф про те, що лише «справжні» чоловіки є синонімом до сили, воїнами та захисниками, а, наприклад, геї – ні.
Детальніше ознайомитися з дослідженням можна тут.
Також радимо прочитати збірку «Про що він мовчить». Це особисті історії, які розвінчують міф про «справжнього чоловіка».

Феміністична майстерня шукає співкоординаторку по роботі з ВПО та для забезпечення роботи офісу у Львові. Деталі за посиланням

Гендер в деталях оголосили новий набір волонтер(ок) за напрямком модерації соцмереж. Деталі за посиланням Відкрити / Коментувати

2022-12-23 11:00:08 ​​Кінець грудня – час підбивати підсумки року. Цьогоріч для українців та українок вони зовсім інші… В розмовах зі знайомими ми помічаємо, що у багатьох немає новорічного настрою. Немає бажання і можливості планувати наступний рік. Бо ми з вами проживаємо складний період для нашої держави загалом і для кожного громадянина та громадянки зокрема.

Ми вчимося жити в нових реаліях. Відповідати на нові виклики. Але не втрачати віру в перемогу та наші цінності. У цьому році ми продовжили говорити про важливі теми. Ми розповідали історії жінок (і не лише), які стали героїнями. Сперечалися з західними феміністками, які виступали проти надання Україні зброї. Говорили про проблеми, з якими стикаються жінки в армії. Розповідали про дискриміновані групи, за чиї права треба продовжувати боротися. Ми переживали разом з вами найрізноманітніші воєнні досвіди, ділилися ними, рефлексували та перетворювали в зброю проти нашого ворога.

Упродовж цього і наступного тижня пригадаємо основні наші тексти, які ми тематично згрупували. І розпочнемо з найважчої теми – насильство під час війни. Окупанти використовують його як зброю. За нього не карають, а подекуди ще й винагороджують. Попри емоційну складність теми, нам, як суспільству не можна закривати очі на проблему. Ми мусимо знайомитися з тим, як правильно вести себе по відношенню до людей, які зазнали насильства. Нам необхідно бути чутливими до травматичного досвіду наших співгромадянок. Більше про це – читайте у матеріалах Гендеру за посиланнями

Насилля волає на весь світ – https://genderindetail.org.ua/.../nasillya-volae-na-ves...
Сексуальне насильство під час війни: що ми знаємо і як можемо протидіяти? – https://genderindetail.org.ua/.../sexualne-nasylstvo-pid...
У що вона була вбрана? У незалежність – https://genderindetail.org.ua/.../u-scho-vona-bula-vbrana...
Якими мають бути норми захисту й допомоги постраждалим від сексуального насильства? – https://genderindetail.org.ua/.../kraina-pidtrymki...

Ілюстрація Oleksandr Grekhov Відкрити / Коментувати

2022-12-22 17:13:00 ​​«ГЕНДЕР ДЛЯ ВСІХ» — КНИЖКА, ЯКА КИДАЄ ВИКЛИК СТЕРЕОТИПАМ

Я хотіла б, щоб у школах були такі підручники. Яскраві сучасні книжки, завдяки яким підлітки можуть зрозуміти себе й суспільство навколо. Саме такою книжкою є «Гендер для всіх. Виклик стереотипам» Тамари Марценюк. Це короткий екскурс у гендерну тему, де в лаконічних розділах порушено найактуальніші питання. Для тих, хто лише починає знайомитися з темою, ця книжка може стати крутим стартом і неоціненним джерелом знань.

Нашому суспільству дуже бракує розуміння понять гендеру, фемінізму. Чого варті лише недавні суперечки навколо ратифікації Стамбульської конвенції. Противники документа, покликаного викорінити гендерно зумовлене насилля, вправно маніпулюють термінами перед необізнаною аудиторією. Вони лякають людей заміною «статі» на «гендер», руйнуванням інституту сім’ї та іншими міфами. А книжки на зразок «Гендер для всіх. Виклик стереотипам» ці міфи руйнують.

Тому, ще раз повторюю, українським школам просто необхідні такі підручники. Бо поки такі чудові книжки виходять маленькими накладами і читають їх переважно й без того зацікавлені люди, в шкільних підручниках досі є розділи про віктимну поведінку постраждалих від зґвалтувань і провокацію злочинів. Шкільні уроки праці досі часто діляться на «дівчачі» й «хлопчачі», де дівчатка шиють і готують, а хлопці майструють. На жаль, не всі школярі й школярки в майбутньому зрозуміють, що ці гендерні ролі — не єдиний прийнятний варіант, що в них насправді необмежений вибір, ким бути і що робити.

Чому «Гендер для всіх» — хороша книжка для старту? Бо вона охоплює багато тем, пропонує їх у короткому викладі і допомагає зрозуміти, що ж найцікавіше далі й глибше вивчати саме вам. Від базових термінів до вузьких тем, як-от гендерні питання в релігії, політиці чи освіті. Є тут і про множинні нерівності, ксенофобію, расизм та толерантність до розмаїття. А ще про чоловічі студії і маскулінність. До речі, останню тему авторка широко і доступно розкриває в іншій своїй книжці — «Захисники галактики. Влада і криза в чоловічому світі». І найголовніше, «Гендер для всіх» — про українські реалії. Тому описане буде близьким і зрозумілим, не відірваним від нашого контексту.

Одинокий мінус, який добачаю в книжці 2022 року, — її видано 2017-го. Тут багато посилань на старе законодавство, згадок про дискримінаційні чи, навпаки, антидискримінаційні закони. Проте всі оновлення легко ґуґляться в процесі читання. І це дуже круто, що багато чого в нашому законодавстві за кілька років таки змінилося.

Коли читала розділ про ринок праці, мені пригадалося власне спостереження. Я бачила чимало водійок трамваїв, але жодного разу не бачила водійки автобуса. Кілька разів ловила себе на цьому питанні, але не бралася вивчати його глибше. Виявляється, працювати водійками автобусів жінки не могли через те, що ця професія входила до переліку «важких робіт та робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці», недоступних для жінок. Перелік скасували 2017 року, він подекуди був абсурдним, як ось із автобусами). Та скасувати законодавчий документ легше, ніж викорінити в суспільстві звичку ділити професії на прийнятні і неприйнятні для жінок.

Те саме стосується жінок у війську. Ще кілька років тому артилеристки, снайперки та чимало інших військових не могли офіційно обіймати ці посади, хоча активно воювали нарівні з чоловіками. Нині, під час повномасштабного вторгнення рф, у лавах Збройних сил України майже 30 % жінок і їм за законом доступні всі професійні можливості.

Це єдиний момент у книжці «Гендер для всіх», який уже дещо неактуальний. Хоча до цього можна ставитися як до інтерактиву, до власного невеликого дослідження змін, що зробить читання ще цікавішим.

ПРОДОВЖЕННЯ за посиланням

Текст Анна Повх
Ілюстрація Анна Провозін Відкрити / Коментувати

2022-12-22 16:31:54 Бажаєте приєднатися до команди Гендеру? Ми оголошуємо новий набір волонтерок/ів за напрямком модерації соцмереж. Хочете отримати цікавий досвід у комунікаціях та попрактикуватися у введенні дискусій? Тоді вам точно до нас!

Пишіть нам, якщо ви:
обізнані у феміністичній та гендерній теоріі;
хочете спробувати себе у ролі феміністичної просвітниці;
бажаєте навчитися першокласній модерації;
відповідальна та пунктуальна.

За результатами тестових завдань та мотиваційних листів ми оберемо 5 волонтерок/ів, які зможуть побачити роботу науково-популярного ресурсу зсередини, поглибити свої знання з таких тем, як гендер та фемінізм, покращити навички ведення дискусії.

Дедлайн подачі заявок до 30 грудня 2022 року (включно).

Деталі за посиланням Відкрити / Коментувати