Гендер в деталях

2022-11-23 14:32:19 ​​ВІЙСЬКОВІ ҐВАЛТУЮТЬ ЦИВІЛЬНИХ ПРОТЯГОМ СТОЛІТЬ

Сексуальне насильство — інструмент війни, яким російські окупанти намагаються завдати шкоди українському населенню, придушити спротив та демотивувати армію.

Зґвалтування чинили солдати під час різних воєн ХХ сторіччя в різному масштабі і з різною мотивацією. Це бувало внаслідок прямого наказу командування (як стратегічний інструмент війни, для залякування громадянського населення противника і для деморалізації ворожих військ) і внаслідок учинків особового складу. Поширення і масовість цього воєнного злочину вражає.

Кілька найвідоміших прикладів.

Так зване «зґвалтування Нанкіна» в грудні 1937 року — облога китайського міста японською армією, шість тижнів убивств і масових зґвалтувань. Щонайменше 20 000 жінок, дітей і людей старшого віку було зґвалтовано під час окупації.

У 1945 році Красна армія вчинила майже 2 000 000 зґвалтувань у завойованій нею частині Німеччини, зокрема понад 100 000 під час взяття Берліна. Радянське командування замовчувало ці факти.

У 1942–1945 роках американські солдати вчинили в Англії, Франції і Німеччині майже 14 тисяч зґвалтувань. Це стало проблемою військової дисципліни, з якою активно боролися.

Масові зґвалтування відбувалися під час Югославських воєн у 1990-х, під час війни в Ліберії (1989–2003), в інших країнах. Повідомляють про зґвалтування як спосіб ведення війни під час Тиграйської війни в Ефіопії (2020–2021).

ЗҐВАЛТУВАННЯ ЯК ТИПОВИЙ ІНСТРУМЕНТ ВІЙНИ РОСІЙСЬКИХ СОЛДАТІВ

Сексуальні злочини, що їх чинять російські військові, мають системний і невипадковий характер. Протягом 30 років вони відбувалися в Чечні, Грузії, Сирії й інших країнах.

Ічкерія. Зґвалтування жінок під час обох воєн за незалежність Ічкерії мали масовий і публічний характер. Командири рф спостерігали за цим, а іноді й приєднувалися до вчинення насильства. Виявити й документально зафіксувати випадки зґвалтувань чеченських жінок, як зазначає Human Rights Watch, було дуже важко, бо в чеченському суспільстві домагання — табуйована тема, тому багато жертв замовчували факт насильства.

А проте окремі свідчення таки вдалося записати. Жительки міста Алди розповіли, що військові рф спочатку ґвалтували чеченських жінок, а потім їх убивали. Відомо також, що зґвалтування повторювалися: для цього жінок водили з одного двору в інший.

Як розповіли жителі села Серноводського, російські військові у відкритому полі зґвалтували кілька десятків чоловіків. Нічого такого в Ічкерії раніше не було, відомо лише про окремі випадки сексуального насильства над чоловіками в місцях ув’язнення, але масових і публічних злочинів такого роду військовослужбовці ще не вчиняли.

Журналісти і правозахисники, які висвітлювали події в Ічкерії, повідомляли, що на початку Другої чеченської війни 1999 року в Ічкерію перевели великі підрозділи табірної охорони — офіцерський і рядовий склад. Саме ці люди систематично практикували зґвалтування в таборах, а потім і щодо цивільних. Це старий ГУЛАГівський метод знищення особистости. На війні проти чеченців його застосували свідомо і сплановано.

Грузія. Під час збройного конфлікту в Південній Осетії 2008 року російські військові викрадали молодих дівчат і хлопців, ґвалтували та вбивали їх. Це зафіксовано в розповідях очевидців. Відомо також, що одна грузинська жінка, ім’я якої не розголошували, звернулася в Суд Європейського Союзу. За її словами, під час російсько-грузинської війни у її дім неподалік зони конфлікту ввірвалися військові негрузинської національности. Вони зґвалтували і пограбували жінку.

Сирія. Згідно з доповіддю ООН, у Сирії російські «миротворці» разом із сирійськими провладними силами ґвалтували дітей, жінок і чоловіків з метою покарати опозиційні спільноти. Мирних жителів спочатку ґвалтували під час обшуків будинків і наземних воєнних операцій, а потім на блокпостах та в місцях утримання під вартою. Хлопчиків і чоловіків змушували вступати в статевий зв’язок один з одним та з іншими родичами. Їх також ґвалтували різними предметами.

Повний текст читайте за посиланням https://bit.ly/3S1Ocfe Відкрити / Коментувати

2022-11-22 14:00:19 Як українські феміністичні та ЛГБТ+ організації працюють під час війни. Частина 1

Авторка: Альона Грузіна

Громадські об’єднання, феміністичні організації, спільноти, що займаються питаннями ЛГБТ+, — це люди, які постійно протидіють насиллю, нерівності й дискримінації. Війна посилила ці моменти, виявивши нові перешкоди, сформувавши нові виклики.

«ФЕМІНІСТИЧНА МАЙСТЕРНЯ»

Активістки “Феміністичної майстерні” зосередилися на безпосередній допомозі жінкам із дітьми, літнім жінкам, долучилися до інформаційної війни. Передусім треба забезпечити житлом жінок, котрі опинилися в скрутній ситуації, а також фемактивісток, змушених евакуюватися у Львів. Знайти житло одразу й на довгий час дуже складно, місто переповнено, але дівчата створили фемквартиру, де можна безкоштовно проживати до пів року.

У полі уваги дівчат також літні жінки, теж дуже вразлива категорія з обмеженими можливостями. Літні люди фізично не можуть вистояти довгу чергу за гуманітарною допомогою тощо, тому скооперувавшись, організували забезпечення їх необхідними продуктами.

«ЖІНОЧІ ПЕРСПЕКТИВИ»

Пріоритетні напрями діяльности організації — гендерна рівність, протидія домашньому насильству й торгівлі людьми, підтримка жіночих і правозахисних організацій. З початком повномасштабної війни пріоритети не змінилися, змінилися форми їхнього прояву й організації.

Майже одразу команда знайшла велике приміщення, яке вдалося перетворити на притулок для жінок і дітей. Тут люди могли перечекати ніч перед дорогою далі або залишитися на довший час: отримати медикаменти і їжу, психологічну консультацію (для дорослих і дітей).

«Жіночі перспективи» хочуть створити ще два притулки. На відміну від цього, що є, вони функціонуватимуть не як тимчасові, а як шелтери для тривалого й комфортного перебування жінок із дітьми, які не можуть повернутися додому.

«ІНСАЙТ» І «МАРШ ЖІНОК»

З перших днів організації працюють у шаленому ритмі. Було створено дві телефонні лінії для допомоги і психологічної підтримки: одна — для ЛГБТ+ спільноти, друга — для жінок. Передусім це кризова психологічна допомога та психологічні консультації, для звернень по них створили прості форми, можливі також консультації з юридичних питань, як-от утрата житла, оформлення документів, виїзд за кордон тощо.

Незважаючи на вищий рівень толерантности у Європі, ЛГБТ-персони стикаються з безліччю проблем. Це і загальні, як-то пошук житла й роботи, оформлення документів, і локальні, як-то реєстрація (не всюди можна жити разом, якщо ви офіційно не зареєстровані як пара), отримання специфічної медичної допомоги (для трансперсон, наприклад), психологічна підтримка. З усім цим допомагає розібратися команда «Інсайт» у співпраці з європейськими організаціями.

«СФЕРА» І «ХАРКІВПРАЙД»

«Сфера» і «ХарківПрайд» мають два напрями діяльности — жінки і феміністична оптика, а також ЛГБТ+ спільнота. Гуманітарна допомога, яку надає команда цих проєктів, складається з предметів першої необхідности та грошових переказів, які покривають вартість базових речей для жінок і представників/-ниць ЛГБТ+ спільноти. Також серед напрямів гуманітарної допомоги, яку вдалося надати, — підтримка жінок на фронті: контрацепція, менструальні чаші, засоби особистої гігієни, тести на вагітність, медикаменти тощо.

LA STRADA

Важлива не лише фізична підтримка, а насамперед психологічна, юридична та інформаційна. Організація La Strada — саме про це. Інформування й протидія насильству, дискримінації, торгівлі людьми — головний напрям їхньої діяльности.

Ключові питання не змінилися — проблеми насилля, як домашнього, так і гендерно-зумовленого, захист інтересів і прав дітей. Однак у період війни кількість звернень суттєво зросла.

Окрема проблема — зґвалтування українських жінок російськими окупантами. Досі таких звернень було небагато, але вони є. Представниці організації вважають їхню вибірку таких випадків нерепрезентативною, бо не всі виживають після зґвалтування, не в усіх є змога виїхати з окупованих територій і не всі наважуються звернутися по допомогу.

Текст опрацювала Ірина Перегон Відкрити / Коментувати

2022-11-19 15:51:02 ​​До дня чоловіків маємо коротке #експертне_спостереження від керівниці Гендер в деталях Тамара Злобіна:
⠀
Після Євромайдану в Україні триває явище, яке я називаю «гендерним розпадом». Старі, консервативні моделі нормативної жіночності (такі як Барбі і Берегиня) почали занепадати і викликають все більше неприйняття і критики — хоча й досі мають своїх прихильни(ків). А нові, емансиповані моделі жіночої ідентичності стрімко розвиваються.
⠀
Чи актуальний цей же процес для чоловічих ролей?
Останні 8 років дискусія про маскулінність тривала мляво — вочевидь тому, що суспільно схвалювана роль захисника і здобувача обіцяла багато привілеїв. Найяскравішими проявами нового були тенденції активного татівства.
⠀
Після повномасштабного вторгнення гендерна дискусія в Україні збагатилась чоловічими голосами. Частина з них роздратовано виставляли претензії феміністкам — мовлям, чому вони не переймаються «очевидною гендерною дискримінацією» мобілізації і заборони чоловікам виїздити закордон. Частина ставили ці ж питання в адекватнішому тоні і в контексті широкого осмислення гендерних ролей і стосунків у сучасній Україні.
⠀
Війна спонукала жінок все більше виходити у публічну сферу, ставати волонтерками і активістками, відтак змінювати загальні соціальні уявлення про те що можуть і мають робити жінки. Парадоксально, але війна привертає увагу до приватних ролей і вразливостей чоловіків.
⠀
Чоловіки-армійці втілюють традиційну гендерну роль «захисника». Однак захисники — це не термінатори з супер-стійкого сплаву, а люди з плоті і крові, які гинуть і отримують поранення, повертаються додому з травмами і інвалідностями. Захисники потребують турботи — з точки зору гендерного консерватизму дуже дивне твердження.
⠀
Але ми, як суспільство, це вже зрозуміли, і піклуємося про наших котиків — а також маємо обов’язок змінити суспільство так, щоб для тих, хто повернеться з фізичними втратами, воно було комфортним.
⠀
У тих же чоловіків, хто не на фронті, може початися криза маскулінності — почуття провини, невпевненість в собі, яка посилюється агресивними закидами суспільства.
⠀
Чоловіки-науковці, підприємці, інші фахівці, які не можуть виїхати за кордон в робочих справах, також піднімають питання гендерованості обмежень — можливо, їх варто впроваджувати за іншим критерієм?
⠀
За моїми спостереженнями, це лише початок великої української дискусії про чоловічі гендерні ролі. Відкрити / Коментувати

2022-11-18 13:00:06 ​​Про першу губернаторку-лесбійку в США, заборону «Талібану» на відвідування жінками парків та документальний фільм від ЛГБТ-організації читайте у підбірці гендерних новин від Валерії Трунової

#гендерні_новини

Влада “Талібану” заборонила афганським жінкам відвідувати парки розваг у Кабулі. Представники ультрарадикального ісламістського руху заборонили пускати жінок у парки та на атракціони, куди вони ходять разом з дітьми. Відповідне рішення ухвалили чиновники з міністерства моралі через «неповагу до законів шаріату».

Перша губренаторка-лесбійка в історії США: Мауру Гілі з Демократичної партії обрали на проміжних виборах губернаторкою штату Массачусетс.
ЛГБТ-активісти відзначили історичну перемогу Гілі, а Енніз Паркер, президентка та головна виконавча директорка LGBTQ + PAC Victory Fund, назвала її “однією з найспівчутливіших і сміливіших державних службовців в Америці”.

До 10% ЛГБТ-людей зараз воюють за Україну, але досі не мають правового захисту.
За неофіційною статистикою правозахисних організацій, до 10% дорослих представників та представниць ЛГБТ-спільноти були призвані або добровільно пішли на військову службу.
Про це заявив керівник департаменту зовнішніх зв’язків та адвокації громадської організації “Альянс.Глобал” Андрій Чернишев. За словами активіста, для гомосексуальних людей, що перебувають в партнерстві, правовий захист стосунків нині дорівнює нулю. У разі загибелі одного з партнерів інший ніяк не захищений законодавчо.
Радимо відвідати фотовиставку "ЛГБТІК+ на захисті України", відкриття якої відбудеться 18 листопада в Києві. Ідея виставки - показати єдність та відвагу українського народу, невід'ємною частиною якого є ЛГБТІК+ спільнота. На фотовиставці преставлені історії про героїчних українок та українців, які зараз на рубежі захисту України, хоч абсолютно не захищені в тилу.

Перший крок до закріплення права на аборт у Франції: депутати нижньої палати парламенту проголосували за внесення до Конституції слів “жодна жінка не може бути позбавлена ​​права на переривання вагітності“. Закріплення права на аборт в Конституції ускладнить можливість будь-якому майбутньому президенту скасувати його.

Історія, філософія та фемінізм: МАН України запустила освітню платформу, яка пропонує інтерактивні заняття. Ресурс охоплює різні напрями: комп’ютерні науки, мовознавство, математику, історію, філософію, екологію та інші. Серед вже доступних матеріалів на платформі - “#CVIDOMI_надихати: 10 історій успішних жінок” – відеопроєкт Малої академії наук України спільно з UNFPA, ГО “ЕдКемп Україна” за підтримки Швеції. У серії відео 10 жінок розповідають про власний професійний шлях і руйнують гендерні стереотипи кожна у своїй сфері.
На цю тему пропонуємо прочитати книжку «Гендер для всіх. Виклик стереотипам» Тамари Марценюк. У виданні розповідається про суспільні нерівності та шляхи їх вирішення.

“КиївПрайд2022: за Україну! за перемогу!” - правозахисна ЛГБТ-організація презентувала документальний фільм. Стрічка присвячена першому спільному Маршу Рівності Києва і Варшави, який відбувся 25 червня 2022 року під гаслом “КиївПрайд і Варшава Прайд крокують разом заради миру”. Тоді на акцію вийшли понад 120 000 людей з усієї Європи, а українська колона, яка головувала ходою, зібрала близько 3000 учасників та учасниць.

21 листопада у Львові відбудеться Конгрес з економічного уповноваження жінок. Щорічний конгрес, що проводить ООН Жінки в України — захід, де прогресивні бізнеси із різних сфер об’єднуються навколо теми ґендерної рівності та недискримінації. Програма Конгресу включатиме дискусійну панель за участі спікерів/- ок високого рівня, освітні презентації та Лабораторію щодо впровадження бізнесом Принципів розширення прав і можливостей жінок.
Подія відбуватиметься оффлайн з трансляцією на Facebook-сторінку ООН Жінки в Україні. Деталі за посиланням. Відкрити / Коментувати

2022-11-17 18:30:01 ​​Гендерна зрада чи перемога?

Наша редакція вже кілька днів обговорює хвилю мемів про сніданки подружжя Зеленських. В них є і консервативний, і емансипований посил.

Вирішили порадитися з вами - як вважаєте, чого більше? Відкрити / Коментувати

2022-11-16 19:04:06 Навіщо в школах проводять конкурси краси? Що це дає молодим дівчатам — закріплення гендерних стереотипів чи можливості для самореалізації? Чи одне й інше?

Читайте відповіді у матеріалі Олени Стрельник та Олександри Козлової

Зокрема, результати соціологічного опитування в межах проєкту «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді» (2014, Інститут соціальних досліджень імені О. Яременка) показали, що кожна четверта школярка старшого віку обмежує себе в харчуванні з метою схуднути.

Статистики поширености розладів харчової поведінки, як-то анорексії, в Україні немає, але західні дослідження свідчать, що це майже винятково проблема дівчат і молодих жінок. Переважно це наслідок гендерної норми про привабливість і доглянутість (або принаймні прагнення бути привабливою) як неодмінний атрибут жіночности.

Краса і зовнішність — не просто суб’єктивні й соціально сконструйовані характеристики, на них ще зазвичай дуже важко вплинути. Як наслідок, маємо проблеми із самооцінкою в молодих дівчат та невпинну конкуренцію в спробах мати кращий зовнішній вигляд. А зовнішній вигляд дівчат і жінок є і буде важливим доти, доки цьому надаватимуть значення.
Шкільні конкурси краси — це не тільки про об’єктивацію дівчат і про закріплення гендерних стереотипів. Це ще й про конкуренцію та змагальність, які в межах нашої освітянської традиції сприймаються як неодмінна запорука життєвого успіху.

Це можливий крок до формування ненависти до власного тіла. Тому чи не краще привчати дівчат до самоповаги, здорового прийняття себе, любови до свого тіла та до солідарности з іншими дівчатами, а не до змагання з ними, особливо в ситуаціях, коли об’єктивна й чесна перемога апріорі неможлива?
Повний текст, де розглянуті різні аспекти цього питання читайте за посиланням та діліться власним досвідом і думками у коментарях

ЦЕЙ ТЕКСТ БУВ ПІДГОТОВЛЕНИЙ ДО ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ рОСІЙСЬКОЇ фЕДЕРАЦІЇ Відкрити / Коментувати

2022-11-15 14:00:09 Як позиціонувати феміністичний рух і комунікувати тему гендерної рівности в контексті війни?
Авторка: Олена Стрельник

У лютому 2022 р. готувався феміністичний марш в Полтаві. Ми думали, чи доцільний марш при загрозі війни? Існував ризик публічної критики: «не на часі». Марш вирішили провести, але завадила війна. Проте міркування про актуальність теми гендерної рівности залишилися. Фемінізму ще доведеться пройти шлях переосмислення. Про це можна прочитати в статтях Ганни Гриценко та Дар’ї Цимбалюк і Ірини Замуруєвої.

Права людини і гендерна рівність завжди на часі, навіть в умовах війни. Війна точиться на тільки на лінії фронту, але і на рівні дискурсів. Тоді, у лютому 2022 року, я подумала, що ідея прав людини і гендерної рівности важлива для позиціонування України. Тому, ратифікація Стамбульської Конвенції під час війни — це потужний крок, який закріплює позицію нашої держави захисті прав жінок і протидії насильству. Проте, перед українським фемінізмом стоїть завдання побудувати нові меседжі, особливо в контексті заборони більшості чоловіків залишати країну протягом воєнного стану.

Критика фемінізму до вторгнення Росії була радше спорадичною, але тепер існує реальний ризик посилення риторики проти гендерної рівности та фемінізму.

Під час війни уявлення про ролі жінок і чоловіків зазвичай такі: чоловіки підуть у військо захищати державу, а жінки — їх підтримуватимуть та працюватимуть у тилу. Важко ігнорувати факт заборони чоловікам (за винятком окремих категорій) залишати країну. Таку державну політику слід розглядати в контексті статті 6 «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», але з початку війни жодну жінку не було мобілізовано без її згоди.

Згідно з дослідженням CEDOS за перший місяць війни, дехто з ВПО заявили, що відчули до себе негативне ставлення. Упередження призвели до перешкод у доступі до житла через переконання, що чоловіки повинні воювати.

Досвід Ізраїлю свідчить про можливість побудувати армію, чутливу до статевих і гендерних питань, проте це вимагає фінансових і часових ресурсів, змін у системі військової політики — від ухвалення рішень до адаптації задля потреб жінок.

Усі, хто дорікають жінкам за те, що вони не на фронті, знецінюють страждання жінок і їхні зусилля, спрямовані на перемогу. Жінки народжують у бомбосховищах, підтримують дітей, долають виклики переміщення й адаптації за кордоном, працюють лікарками і медсестрами… Це повсякденний героїзм сотень тисяч жінок, заяви про другорядну роль жінок здаються особливо цинічними.

У кожного і кожної свій фронт. Феміністичні організації активно допомагають постраждалим від сексуального насильства, роблять внесок у підвищення помітности жінок під час війни. Ресурс «Гендер у деталях» закликав ділитися історіями про роль матерів під час війни у флешмобі «Моя героїня» задля формування дискурсу жіночої агентности під час війни. Стать більше не є маркером корисности / некорисности. Natalia Savranska репрезентує ідею рівного внеску в перемогу: «Дякуємо мамам», «Дякуємо тим, хто рятує тварин», «Дякуємо психологам-волонтерам», «Дякуємо фермерам». Пісня «Стефанія» присвячена жінкам і матерям на війні.

Поряд із позитивними тенденціями, є й негативні, як-от флешмоб Лесі Нікітюк із закликом до дівчат «надихати жіночою красою чоловіків, які на передовій».

Існує ризик того, що жіночі тіла будуть відповідальними за демографічне відновлення країни.

З одного боку, знецінення жінок буде менше, з іншого, є ризик посилення традиційних гендерних уявлень: «захисників» і «берегинь». Українському жіночому руху доведеться зіткнутися з дискурсивними, інституційними та структурними проблемами: відсутність безпечних дитсадків, погіршення стану вразливих груп через скорочення соціальних видатків. Це вимагатиме зусиль від жіночих організацій і від усього суспільства.

Текст опрацювала Світлана Пугач Відкрити / Коментувати

2022-11-14 17:23:54 ​​А ви вже в пуховику?

#фем_мем Відкрити / Коментувати

2022-11-11 15:26:11 ​​Про зґвалтування у дитячому релігійному таборі, гомофобні заяви амбасадора чемпіонату світу-2022 з футболу та шлюб киянки з військовим-геєм читайте у підбірці гендерних новин від Валерії Трунової

#гендерні_новинини

147 епізодів зґвалтувань дітей: на примусове лікування відправили львівського екскерівника релігійного табору. Захист потерпілих вважає, що на лікуванні колишній керівник дитячого табору Роман Московченко проведе все життя. Проти чоловіка було відкрито 11 кримінальних проваджень, які налічують 147 епізодів за фактом статевих злочинів, скоєних із 2005 року щодо шести дівчат віком від 11 до 14 років. Експертиза встановила недієздатність Московченка влітку минулого року, і відтоді суд розглядав не обвинувальний акт, а клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру. 2 листопада суд визнав Московченка винним за всіма висунутими йому епізодами та постановив, що на лікуванні він перебуватиме під посиленим наглядом.
Захисниці потерпілих сподіваються, що справа Московченка стане показовою та змусить відповідальні органи вживати заходів для контролю за діяльністю організацій, зокрема релігійних, які працюють з дітьми.

“У мого майбутнього чоловіка є чоловік”: киянка одружиться з військовим-геєм, щоб представляти його інтереси. Комунікаційниця Лєда Космачевська оголосила, що вийде заміж за військового-гея, аби представляти його інтереси у випадку, якщо він зазнає поранень чи загине. У майбутнього чоловіка Лєди є партнер, з яким вони разом вже 15 років, але оскільки в Україні досі немає можливості реєструвати цивільні партнерства ЛГБТ-людям, він не може представляти інтереси свого хлопця у суді або лікарні.

"Гомосексуальність - ментальне порушення": амбасадор чемпіонату світу-2022 з футболу висловився щодо ЛГБТК+ фанів, які приїдуть до Катару.
Халід Салман, дав інтерв'ю, у якому висловився стосовно ЛГБТК+ спільноти в Катарі та його побоювань, що гомосексуальних людей «можуть побачити діти». Водночас організатори неодноразово запевняли, що ЛГБТК+ фани будуть у безпеці в Катарі на час проведення турніру. Низка футболістів планує виступити на чемпіонаті світу з райдужними капітанськими пов'язками на підтримку ЛГБТК+ спільноти.
Гомосексуальні стосунки наразі є криміналізованими в Катарі. Це стало однією з головних причин, чому впродовж років підготовки до турніру правозахисні організації, а також футболісти і вболівальники критикували вибір місця проведення мундіалю.

В Україні з’явилася телефонна лінія сексуально-репродуктивного здоров’я, на якій можна отримати первинну консультацію профільного фахівця чи фахівчині щодо здоров’я жінки.
За номером 3033 можуть зателефонувати пацієнтки, які потребують інформації стосовно жіночого здоров’я, не знають, до якого лікаря звернутися в конкретній ситуації чи потребують контактів профільних лікарів або медичних мобільних бригад у місці перебування. Лінія працює щодня з 9:00 до 18:00, дзвінки з мобільних операторів та міських номерів по Україні безкоштовні.

Громадська організація «Ла Страда - Україна» у співпраці з Офісом Генерального прокурора України розробили та запустили чат-бот для постраждалих від сексуального насильства, пов'язаного з війною.
За допомогою чат-боту ( за бажанням анонімно) можна надати інформацію про злочин, яка буде передана до Офісу Генерального прокурора, через онлайн форму. У розділі Допомога/Підтримка є контакти та інформація про організації, які надають психологічну, юридичну, медичну, соціальну та гуманітарну допомогу постраждалим від сексуального насильства, пов'язаного з війною. Також є можливість отримати психологічну підтримку та юридичну консультацію одразу, перейшовши у чат-боті на Телеграм канал Національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації у розділі «Психологічна консультація» та «Гарячі лінії». Чат-бот доступний за посиланням.
Про масові випадки насилля над жінками під час війни радимо прочитати роман «Ніби мене нема(є)» хорватської письменниці Славенки Дракуліч. Відкрити / Коментувати

2022-11-10 19:34:27 ​​Принциповим для українців та українок сьогодні є відмова від будь-яких продуктів та товарів, що не вийшли з російського ринку. Заклик до цього був основним меседжем українського публічного простору.

Зараз про це говорять менше, і це точно не є проблемою сучасного фемінізму, однак ми вважаємо важливим оприлюднити той факт, як багато брендів залишаються і поміж нас, і поміж ворогів.

Інформацію для нас підготувала Kate Krav-Rude, яка помітила, що керівництво холдингу Inditex в росії планує передати бізнес третій особі і таким чином продовжити комерційну діяльність там під новим ім'ям.

Inditeх – це найбільший фаст-фешн холдинг, в який входить всім відома ZARA, Bershka, Stradivarius, OYSHO, Pull&Bear, Uterque,Zara Home та ще з десяток брендів в Європі. Змінюючи назву на «Новая мода», Inditex виносить «соломонове рішення»: здається, ніби Zara в Росії більше не працює і не сплачує податки, завдяки яким росія продовжує стабільно гатити ракетами по українським територіям, нищити цивільну інфраструктуру та вбивати людей. Завдяки такому перейменуванню, це вже робить не Zara, це робить «Новая мода», до якої особливо немає питань.

Вже немає ілюзій щодо того, що насправді керують усім комерційним світом гроші. Часто всі ці соціальні реклами та заклики – лише вдалий маркетинг, намагання дати споживач(к)ам те, що вони хочуть бачити та чути. Це верх цинізму, але це існує. Тому вже нам, споживач(к)ам, варто як ніколи бути принциповими та уважними у своєму виборі, не оперувати такими аргументами, як: «ну скільки я там купую? Ну це ж копійки!»

Копійки якщо по одному, і мільйони – якщо всі разом. Так і робиться зараз тиск на бренди, компанії, національні уряди. Оцими крапельками невдоволених.

Inditeх – не єдина міжнародна компанія, яка в соціальних мережах демонстративно ллє сльози з приводу українських втрат, а по факту фінансує вбивство українців/-ок. Серед них Mango, Calzedonia, COLIN'S, Diesel, INTIMISSIMI, GIORGIO ARMANI, Koton, La Redoute, Lacoste, Leroy Merlin, Letique Cosmetics, Philips, Qatar Airways,ECCO, GEOX, Hipp і десятки інших. Це лише ті, які найбільше на слуху.

Варто завжди перевіряти, чи є бренд в росії, чи продовжує він працювати і сплачувати податки. З іноземцями ця дискусія дуже важко проходить. Їм важко зрозуміти, чому варто собі в чомусь відмовляти, аби якась компанія десь там в росії схаменулась. Але це має бути абсолютно ясно всім нам, українцям та українкам, на чиї голови чи на голови чиїх рідних щодня летять російські ракети.

Залишаючись байдужими до цього, ми з власних кишень фінансуємо наш геноцид.

Звертаємося в першу чергу до українців/-ок, знаючи, що російські (460-469) та білоруські (481) товари продовжують стояти на полицях магазинів в Україні; знаючи, що багацько українців/-ок ігнорують той факт, що міжнародні бренди продовжують свою діяльність в росії, а значить платять там зарплатню, сплачують оренду нерухомості, щомісяця платять податки, за які росія має змогу придбати ракети, іранські дрони, зброю для піхотинців тощо.

Подивіться, поцікавтесь, не ігноруйте. Будьте «незручними» споживач(к)ами, будьте принциповими. Бо ми знаємо, за що б'ємось – за перемогу, за мир, за світ без країни-террористки. І тут підходить будь-який метод. Не слухати російських пісень, не читати російську літературу, не купувати їхню косметику, не підтримувати ті міжнародні бренди, які спонсорують щоденне винищення українців/-ок.

Просто запитайте себе: якщо цьому бренду все одно на мене, то чого я маю йому нести свої важко зароблені гроші?
В світі бізнесу тільки гроші мають вирішальне слово. Купують чи не купують. Все інше – маркетинг та демагогія.

Членкині команди Гендеру користуються ось цим ботом в телеграмі, аби перевірити статус бренду https://t.me/BoycottRussiaBot Відкрити / Коментувати