Гендер в деталях

2023-03-21 13:00:02 За яким гендерним принципом організовувати туалети й роздягальні, щоб було зручно і безпечно всім?
Авторка: Інна Ірискіна

ПРАКТИЧНІ РІШЕННЯ ЩОДО ТУАЛЕТІВ

Усі проблеми щодо перебування трансгендерних людей у гендерованих або гендерно-маркованих просторах можна звести до двох категорій. Це проблеми гендерно-зумовленого насильства і проблеми психологічного дискомфорту, сам факт перебування з певними людьми в одному просторі, який передбачає справляння цілком інтимних потреб.

Універсальним підходом, який дедалі частіше реалізують у розвинених країнах, стають гендерно-нейтральні туалети, тобто засадничо не розділені за ознакою статі чи гендеру. Відтак питання про те, у який туалет можна ходити трансгендерним, а особливо небінарним людям, та й узагалі кому завгодно і як це регулювати, просто знімається.

Найпростіший варіант — просто окрема туалетна кабінка без спільного простору. Іноді такі кабінки облаштовують як «сімейні туалети», куди одночасно можуть ходити батьки з дитиною або опікун/ка з особою, якою опікується. Та якщо для місць із невеликою кількістю відвідувачів, як-от кафе, або для вулиці це ідеальне рішення, то в людних місцях воно може виявитися неекономним, бо щоб уникнути черг, потрібно багато таких кабінок із прямим доступом до кожної.

Поширена прикмета гендерно-маркованих туалетів — те, що в чоловічих туалетах, крім унітазів, часто є пісуари, а в жіночих їх немає. Це породило ще один підхід, альтернативний до гендерного розділення. У статті, яка базується на дослідженні «Навколо туалету», що його провів і опублікував наприкінці 2016 року Університет Шеффілд Халлам, прозвучала пропозиція маркувати туалети не за гендерною ознакою, а за ознакою того, що в них є.

Наприклад, «туалет із пісуарами», «туалет без пісуарів», «туалет із поручнями», «великий / маленький туалет» (з погляду пристосованости для людей з інвалідністю) тощо.
Згадане дослідження надихнуло на розробку цілого «туалетного інструментарію» з пропозиціями, якими мають бути туалети в центрі міста, в парках, крамницях, кафе.

Наприклад, розробники закликають у міському просторі замість гендерного маркування запроваджувати таке, що дозволяло б легше знаходити туалети, зокрема людям із проблемами зору й слуху. У парках, де люди частіше гуляють з дітьми або просто компаніями, пропонують робити сімейні туалети, в кафе — туалети у вигляді окремих кабінок. У торгових центрах поряд із звичним рішенням у вигляді спільної кімнати з умивальниками й рядом кабінок, розміщувати умивальники безпосередньо в кабінках.

А ЩО З РОЗДЯГАЛЬНЯМИ?

Вище йшлося про гендерно-нейтральні туалети, але аналогічні підходи застосовні і до роздягалень, душових тощо. Зокрема, окремі мережі спортивних клубів у США й Великій Британії останніми роками використовують підхід зі спільним простором роздягальні, де є індивідуальні кабінки для душу й переодягання. У Канаді в спортзалах і басейнах досить поширена практика — спільні роздягальні з окремими кабінками, розрахованими як на одну людину, так і на сім’ю або групу, без жодного пов’язування з гендером.

Відзначу, що коли для туалетів практика окремих кабінок цілком типова і в разі їх гендерного маркування, то щодо роздягалень і душових її найчастіше впроваджують, саме переходячи до гендерно-нейтрального варіанту. Це збільшує приватність і, ймовірно, має сприяти підвищенню комфорту й безпеки.

Що стосується примірялень, то повністю закриті кабінки так само вирішили б ці питання, скажімо, в крамницях типу «Тарґет», де й досі можна підглядати крізь невелику щілину знизу між дверима й підлогою. Відтак дискусія про кількість інцидентів у цих крамницях втратить сенс, бо зникне сам її предмет.

Сподіваюся, цей текст стане ще одним маленьким кроком назустріч майбутньому, де будуть враховувати потреби кожної особистості, і навіть скептично налаштовані побачать, що коли сторони із різним баченням питання не застрягають у суто ідеологічній площині, а намагаються шукати практичні рішення, то цілком можна знайти компроміси, які влаштують усіх.

Текст опрацювала Ірина Перегон Відкрити / Коментувати

2023-03-20 14:30:00 ​​В Міжнародний день щастя загадаємо бажання, яке зробить усіх нас трішечки щасливішими
Більше ілюстрацій шукайте на нашій інстаграм-та фейсбук сторінках.
Інстаграм https://www.instagram.com/genderindetail/
Фейсбук https://www.facebook.com/genderindetail Відкрити / Коментувати

2023-03-17 17:30:01 ​​КУДИ ВОНА ВИПЕРЛАСЬ З ТАКИМИ ЛЯХАМИ?

У грудні 2021 року в соцмережах обговорювали учасницю конкурсу краси «Міс Всесвіт» від України, яка — несподівано — була схожа на реальну жінку, тобто не неприродно худа. Звісно, це дуже вразило! Які тільки епітети не сипалися на Анну Неплях, до того ж і від чоловіків, і від жінок. Короткий підсумок експертних фейсбук-обговорень — «та як вона посміла випертися на сцену з такими ляхами?!».

Звичайно, трохи людей писало про сексуальні форми та чоловіків, які «не собаки, на кістки не кидаються». Однак ставлення до жінки і в критиків, і в захисників було як до м’яса, як до об’єкта, який усі мають право оцінити, а то й кинути в нього каменем. Таке ставлення добре проілюстрував один коментар: «Це конкурс, не повірите, краси, а не бодіпозитиву й іншої маячні. Якщо не хочете, щоб вашу зовнішність оцінювали, не йдіть на конкурс краси і не виставляйте її на публіку в такому вигляді».

Для цього пана в мене є сюрприз: замало просто не йти на конкурс краси, щоб твій вигляд не оцінювали. У сучасних реаліях жіноча зовнішність належить кому завгодно, тільки не самій жінці. Це суспільне надбання, і обсмоктують її усі, кому не лінь. Не важливо, про кого йдеться — про політикиню, яка має ухвалити важливе для країни рішення, учасницю конкурсу краси; поліціянтку, жінку, котра пережила насильство, акторку, яка недавно народила.

Байдуже, хто вони, у чому експертні і в якому контексті їх згадують. Акценти завжди зміщуються на те, які ці жінки на вигляд, як одягаються і наскільки привабливі для оточення.
«Ой ма, куди це вона так вирядилася?» «Подивіться, зірка опублікувала фото в купальнику і в неї целюліт!» «Ця політикиня так постаріла, і цей одяг їй зовсім не личить». «Боже, який живіт негарний після пологів». «Ви тільки гляньте на її груди! Ясно, як вона потрапила на цю посаду». «Ти бач, каже, що її зґвалтували. Та з такою зовнішністю вона радіти має, що на неї хтось зазіхнув». Такі вислови можна регулярно почути не тільки на кухні чи на просторах фейсбуку, а й у ЗМІ. Інколи від політиків чи громадських діячів. Пам’ятаєте ж «корабельну сосну»?

Усвідомлення, що об’єктивація й зацикленість на жіночій зовнішності ненормальні, прийшло ще далеко не до всіх. Тому ми продовжуємо жити в контексті, де зовнішність — величезна цінність і ледве не основний «капітал» жінки. Від неї може залежати становище в суспільстві, ставлення інших людей і так далі. Тож не дивно, що жінки відчувають тиск, витрачають на свою зовнішність багато коштів і часу, а інколи йдуть на конкурси краси, щоб отримати підтвердження своєї привабливости.

Так от, повертаючись до коментаря про «не йдіть на конкурси, якщо не хочете оцінок». У мене є краще рішення. Може, коментатори просто будуть людянішими та не критикуватимуть і не висміюватимуть зовнішність інших? Може, ставитимуться до жінок не як до картинок в інтернеті, а як до людей? Живих людей з думками, почуттями, мріями. Із сім’єю, роботою, купою справ, крім догляду за зовнішністю.

Може, час трохи розвинути емпатію й усвідомити, що непрохана критика ранить, залишає слід і негативно впливає на життя? До того ж і на життя інших людей, які починають зациклюватися на зовнішності і вважати таке ставлення нормальним.

Висновок 1. Сам концепт конкурсів краси — застаріла дичина, яка вкорінює й легалізує об’єктивацію та насаджує прагнення до нереалістичних ідеалів. І обирати «найкрасивішу жінку» в моїй свідомості — майже те саме, що обирати на базарі коняку з найздоровішими зубами.
Та якщо вже прийняти існування такого явища, то чому рамки краси такі вузькі? Приємне обличчя, граціозні рухи, стиль, постава, таланти, загальне враження — це все блідне, якщо в жінки розмір одягу не XS. І в суспільній свідомості це означає, що вона заслужила на образи й насмішку.

Висновок 2. Зацикленість на зовнішності культивує ставлення до жінок як до красивих ляльок, які повинні тішити своїм виглядом, посміхатися і створювати навколо себе приємну атмосферу.

ПРОДОВЖЕННЯ за посиланням https://genderindetail.org.ua/season-topic/feminism-in-detail/kudy-vona-vyperlasia-z-takymy-lyahamy.html Відкрити / Коментувати

2023-03-17 14:59:28 ​​Про зірваний марш до дня жінок у Стамбулі, жінок у ЗСУ, гомофобний закон в Італії, статеве виховання та дозвіл жінкам відвідувати басейн топлес, – читайте в підбірці #гендерні_новини від Тимофія Бєліка:

У Стамбулі поліцейські розігнали марш із нагоди Міжнародного жіночого дня й затримали 28 протестувальниць. Активістки розкритикували уряд за вихід зі Стамбульської конвенції та висловили обурення через велику кількість загиблих внаслідок землетрусів у Туреччині. Поліція заблокувала демонстранткам доступ до проспекту і застосувала сльозогінний газ після того, як вони виголосили промови та завершували свою акцію.

Із 2014 року кількість жінок у ЗСУ зросла у два з половиною рази. Це стосується всіх категорій особового складу, до прикладу, кількість офіцерок збільшилася всемеро. Про це повідомила спеціалістка відділу з гендерних питань Департаменту гумзабезпечення МОУ Любов Гуменюк. За її словами, позитивна динаміка свідчить про те, що в ЗСУ відбуваються серйозні зрушення завдяки планомірній роботі Міноборони.

Петиція про статеве виховання в Україні зібрала 25 тисяч підписів. Петиція була зареєстрована 9 лютого, ініціатори — громадський альянс «Політична дія жінок» та експертний ресурс «Гендер в деталях», які закликали президента посприяти розробці програм статевого виховання молоді та в найкоротший термін впровадити їх у систему освіти України. Зокрема, учні та учениці повинні знати про фізіологічні та психологічні зміни, пов’язані зі статевим дозріванням, про методи контрацепції, незаплановану вагітність, особисту безпеку тощо. Тепер петицію повинен розглянути президент України.
Дізнатись більше про впровадження сексуальної освіти можна в статті на нашому сайті.

Італійський уряд обмежив батьківські права одностатевих пар. Зокрема, у Мілані уряд наказав міській владі припинити автоматичну реєстрацію обох батьків в одностатевих парах у міських реєстрах. Ця процедура є основною для визнання батьківських прав у низці повсякденних ситуацій, як-от дозвіл на медичне лікування або участь у шкільних екскурсіях, отже, це рішення уряду вплине на сотні сімей. Активісти масово засудили такі кроки влади, назвавши їх гомофобними.

Вперше в історії жінки представлені в усіх парламентах світу. Про це йдеться у звіті Міжпарламентського союзу, оприлюдненому в ООН. За даними із 47 країн, де торік обирали парламент, жінки отримали в середньому 25,8% місць, що на 2,3% більше, ніж під час попередніх виборів.

У Берліні жінкам дозволили відвідувати басейни топлес. Відповідне рішення місцева влада ухвалила після того, як жінка, якій у грудні 2022 не дозволили відвідувати один із басейнів, не прикривши грудей, подала скаргу до офісу міського омбудсмана в Департаменті юстиції. Влада погодилася, що жінка зіткнулася з дискримінацією, дозволила всім відвідувачам берлінських басейнів, включаючи жінок і тих, хто вважає себе небінарними особами, ходити топлес.

Предстоятель ПЦУ зробив заяву з нагоди 8 березня. Митрополит Епіфаній заявив: «Усіх – і чоловіків, і жінок – ми раді бачити у наших храмах завжди. І чи будуть то жінки з покритою чи непокритою головою, одягнені в спідницю чи в штани, заміжні чи розведені, з дітьми чи без, в будь-який день календаря – храми Православної Церкви України завжди відкриті для наших вірянок у їхніх духовних потребах, аби стати місцем молитви та єднання з Господом». Окрім цього, ієрарх підкреслив, що Церква не пов’язує 8 березня зі святом жінок та закликав шукати свята не в календарі, а в душі.

ГО «Жінки в медіа» за підтримки IFES Ukraine оголошує прийом заявок на участь в номінації «Найкращий матеріал на тему прав жінок, дотримання гендерної рівності» журналістського конкурсу «Честь професії». Номінація була створена минулого року, щоб відзначити внесок журналісток(-ів) у роботу з подолання гендерної нерівності у нашому суспільстві на тлі повномасштабної війни в Україні. Вітаються матеріали про впровадження Стамбульської конвенції, подолання домашнього насильства, роль жінок в політиці та процесах відновлення України. Детальніше за посиланням. Відкрити / Коментувати

2023-03-16 17:30:01 ​​ Чи бували у вас в житті ситуації, коли вам зробили комплімент, а ви від того почуваєтесь якось не дуже?
Чи замислювалися ви, чому так?

У статті культурологині та співредакторки Гендер в деталях Галини Котлюк є пояснення.

А також розглянуто, як компліменти, які звикли чути жінки, перетворилися на черговий спосіб легітимізувати сексизм на побутовому рівні.

Що не так з такими компліментами як «Ти виглядаєш молодше свого віку», «Ти розумна (як на дівчину)», «Ти не така як інші дівчата», «Тобі не потрібний макіяж/фітнес – ти і так красива!» та іншими подібними читайте за посиланням https://bit.ly/3UecoMm Відкрити / Коментувати

2023-03-16 13:00:08 Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні шукає координатор(к)у програми «Безпека людини»
Умови:
Робота в офісі у центрі Києва в міжнародній неурядовій неприбутковій організації, що має 34 представництв на 4 континентах.
Гідна та своєчасну оплату праці на рівні оплати праці в третьому секторі.
Довготривале працевлаштування: трудовий договір, що відповідає вимогам українського трудового законодавства, із можливістю продовження за згодою сторін.
Медичне страхування коштом організації, оплачувані відпустки, лікарняні та відрядження.
Оплачуване підвищення кваліфікації; регулярні тренінги з підвищення кваліфікації співробітників(ць) (зокрема і в Німеччині).
Участь у європейському зеленому русі та можливість впливу на процеси демократизації в Україні та Східній Європі.
Обов‘язки:
Планування, організація, реалізація та адміністрування діяльності Представництва за темами програми «Безпека людини», включно з визначенням тематичних пріоритетів та напрямків роботи програми, відповідальність за планування проєктів та розподіл бюджету;
Управління грантами, планування та реалізація власних проєктів фонду, включно з координацієї подій, досліджень, публікацій, адвокаційних візитів. Адміністрування програми складатиме приблизно 40-50% робочого навантаження координатор(к)и;
Налагодження та підтримка співпраці Представництва з партнерськими організаціями в громадському секторі та іншими зацікавленими сторонами в Україні,
Моніторинг внутрішньополітичної ситуації;
Налагодження контактів з потенційними політичними партнерами для обміну інформацією та реалізації спільних проєктів;
Інформування головного офісу Фонду про хід виконання програми, зокрема підготовка фінансової та описової звітності;
Підготовка аналітичних документів у сфері безпеки людини та поточної внутрішньополітичної ситуації в Україні та ін.
Участь від імені фонду у публічних заходах та інших подіях.

Детальніше про вакансію та як податися читайте за посиланням: https://ua.boell.org/en/node/2727. Дедлайн 26 березня. Відкрити / Коментувати

2023-03-15 15:00:14 ​​Софія Буртак, заступниця голови Бізнес Мережі Сільських Жінок України:

«Ми пробуємо вирішити проблему, з якою зіткнулися жінки, — це потрійне навантаження. Вони мусять дбати про фронт і працюють на забезпечення, адже є дуже багато запитів — харчових, побутових, соціальних. Сільські жінки опинилися в цій пастці.

Ще сільські жінки закривають потреби переселених до них у громади людей, а це вже їхній ресурс, адже готувати, годувати, вирощувати — це теж лягло на них. І третє — ніхто з них не знімав сімейних обов’язків, обов’язків виробництва, ведення домогосподарства — піклування про родину, дітей, старших. І ми бачимо тепер особливо чітко: якщо зникає елемент чоловічої праці в господарстві, виникає величезне питання технологізації і механізації праці жінок.

Тому ми хотіли б завдяки Бізнес-мережі сільських жінок — з нашими канадськими партнерами та зі структурою ООН.Жінки — подбати саме про механізацію. Принаймні спробувати вивільнити руки і час жінок у селі. Бо банальне миття посуду — трудомісткий процес, але його можна вирішити посудомийною машиною. Тісто може замісити обладнання для замішування. Коли говорити про решту операцій, які однаково лежать на жінках і на організації жінками, — випікання, прання, всі обслужувальні роботи, вирощування овочів і тварин — в принципі, їх можна механізувати, просто про це треба відверто говорити. І коли зникає допомога чоловіка по господарству, бо переважно це робила вся родина, то навантаження лягає на сільських жінок».

Про проблеми сільських жінок і їхні шляхи вирішення читайте у повному тексті за посиланням https://bit.ly/3jqTFjm

Публічна платформа Український Жіночий Конгрес об’єднує соціально активних жінок та чоловіків, які підтримують ідеї ґендерної рівності без стереотипів. Упродовж грудня ми знайомимо вас з жінками, які беруть активну участь у розвитку України. Військові, волонтерки, громадські діячки, лідерки на місцях, бізнесвумен – кожна з них знаходить в собі сили працювати задля того, аби наше майбутнє було якомога світлішим та прогресивнішим.
Цей проєкт — спільна ініціатива громадської організації Український Жіночий Конгрес та австрійської організації Women without Borders Відкрити / Коментувати

2023-03-14 15:00:19 Female power: як супергероїні змінили світове кіно
Автор: Дмитро Десятерик
#скорочені_тексти

Супергеройський жанр завжди був маскулінним. Однаково, хто на боці зла — добру належало бути не тільки з кулаками, а й із займенником «він».

Останні сорок років войовниці дедалі частіше виступають на перший план і збирають щоразу більшу аудиторію. Це гарний привід згадати про інших супергероїнь, які прийшли в кіно за останні пів століття.

Лейтенантка Елен Ріплі (Сігурні Вівер) вперше з’явилася на екрані 1979 р. в космічному горорі Рідлі Скотта «Чужий». Почавши як звичайна служака в уніформі, вона поступово стає безстрашною андрогінкою, скидаючи з себе шаблонну фемінність.

Коли Джеймс Кемерон випустив «Термінатора» (1984), успіх фільму забезпечив не тільки Шварценеґґер–Термінатор із багатозначним «I’ll be back», а й Лінда Гемільтон, котра зіграла Сару. Її трансформація воістину разюча: з переляканої напівдитини — у жилаву рятівницю людства із кулеметом у руках. Цей образ став іконічним для феміністичної спільноти.

Коли в прокат вийшла «Обитель зла» (2002 р. реж. Пол У. С. Андерсон) — зомбі-горор став майже мейнстримним жанром. Особливий шарм видовищу надавали мотиви, запозичені з «Аліси в Дивокраї». І, звичайно, героїня — досі із зомбі билися чоловіки. Мілу Йовович на той час знали як сексапільну чужопланетянку з «П’ятого елемента» Люка Бессона. У «Мисливицях на монстрів», того ж Андерсона, лейтенантка спецпідрозділу ООН Артеміс, замість зомбі бореться з драконами й іншою великою фауною. Фільм вийшов не так щоб глибокий, але Йовович у звичному образі бійчині досі переконлива.

Майор Керол Денверс, яку створив автор Рой Томас і намалював художник Джин Колан, уперше з’явилася як військова Повітряних сил США в коміксі «Marvel Super-Heroes» (1968 р.) і дебютувала як перше втілення Міс Марвел у «Ms. Marvel» (1977 р.). Уперше героїня постала на екрані 2019 р. у фільмі «Капітан Марвел» —, яку зняли Анна Боден і Раян Флек. Роль Керол Денверс виконала Брі Ларсон. З усіх супергероїнь коміксів саме Капітан Марвел наймогутніша — на рівні порятунку світів мало не самотужки. Завдяки цьому Керол Денверс у Всесвіті Marvel має неофіційне звання «феміністичної ікони».

У «Месниках» — Наталя Романофф, вона ж Чорна Вдова, до виходу «Капітана Марвел» була чи не одинокою жінкою в оточенні міфічних мачо. Чорна Вдова з’явилася на екрані в «Залізній людині 2» (2008) у втіленні Скарлетт Йогансон. Це звичайна людина, яка вміє добре битися і стріляти; її головна зброя — інтелект; у допиті і в дізнанні вона здатна перехитрити навіть майстра інтриг бога Локі. Після того як у кінокоміксі «Месники: Фінал» Чорна Вдова і ще багато інших супергероїв загинули, продюсери Marvel нарешті дали їй сольний фільм — приквел останньої частини.

«Диво-жінка» (Wonder Woman, реж. Петті Дженкінс) — супергеройська франшиза, заснована на однойменному коміксі. Диво-жінку створив професійний психолог, винахідник детектора брехні Вільям Марстон. Він плекав ідею нового супергероя, який перемагав би не тільки кулаками, а й любов’ю. «Дуже добре, — сказала його дружина Елізабет, — але зроби її жінкою». Діана стала однією з найпопулярніших персонажок коміксів, але екранізація вийшла в 2017 р.

Головна зброя Діани — «ласо правди», коміксний аналог детектора брехні у вигляді джгута, що світиться; він дозволяє їй не тільки вигравати сутички, а й дізнаватися правду від захоплених ворогів. Профеміністічна спрямованість принесли фільму понад 800 млн. дол. касових зборів.
Дія «Диво-жінки: 1984», розгортається в антиутопічному 1984-му: ілюстрація на тему добрих намірів і бажань, які ведуть у пекло. Ми бачимо, як ці бажання роблять Діану вразливою і слабкою. Диво-жінка справді перемагає, у повній відповідності з оригіналом, силою любови.

Чи означає такий розвиток героїнь і сюжетів, що фемінізм остаточно переміг у Голлівуді? Реалістичніший висновок — індустрія стає чутливішою до гендерної тематики, а добро вже має бути не тільки з кулаками, а й з емоціями. І дедалі частіше із займенником «вона».

Текст опрацювала Світлана Пугач Відкрити / Коментувати

2023-03-13 15:00:16 ​​Європейський конкурс солідарності: індивідуальне волонтерство

#можливості

Программа пропонує волонтерство крім країн ЄС у ще 23 країнах-партнерках. Це можливість волонтерити на проєкті, що сприяє зміцненню солідарності у суспільстві. Можна обирати серед 10 напрямків, серед яких інклюзія, інтеграція біженців та мігрантів, захист прав та безпек вразливих категорій, захист довкілля та культура.

Программа покриває подорожі та проживання, гарантує медичне страхування та мовні курси.

Для участі потрібно бути віком від 18 до 30 років, проживати у країні-партнерці (Україна ж серед них), а також вперше брати участь у програмі.

Для того, щоб подати заявку, треба зареєструвати на порталі, заповнити профіль, обрати необхідний проєкт та докріпити резюме та мотиваційний лист.

Дедлайн подачі заявки: 1 квітня 2023 року. Відкрити / Коментувати

2023-03-13 12:00:17 ​​Поки в світі триває Місяць жіночої історії, акцентуємо увагу, що історія писалася чоловіками про чоловіків. І подеколи ми не знаємо про жіночі постаті не тому що їх не було, а тому що про них вважали недоцільно згадувати.

Уявімо, якби така ситуація була навпаки??

#ВАУ - це журнал про те, як би виглядав світ, якби сексизм був спрямований на чоловіків.

#Women'sHistoryMonth #ВАУ #фем_мем #сексизм_патруль Відкрити / Коментувати