2022-03-10 17:05:25
14 день війни. Це час, коли волонтерами не можуть бути ВСІ. Більшість українців має повертатись до роботи: заробляти, купляти, рухати економіку.
До вашої уваги текст Романа Павлюка:
"Війна це дорого. Дуже і дуже. Війна в Іраку 2003-го року вартувала американцям в 1,1 трлн. доларів США. Один день війни, за різними оцінками, обходиться росії приблизно в 20 млрд. доларів США. Впевнений, що не менш значуща цифра властива сьогодні й для України. Ми витрачаємо не менше 3-4 мільярдів в день.
Ми всі зловтішаємося, дивлячись, як російський рубль перетворюється в "двохсотого" у прямому сенсі цього слова, разом з економікою РФ. Але будьте певні - те ж саме відбувається з нашою гривнею...
Сьогодні ми маємо:
- практично повністю зупинену міжнародну логістику: аеропорти закриті, порти закриті, кордони прикриті;
- основні логістичні склади в нас знаходилися під Києвом - там зараз все заблоковано, отже практично вся внутрішня торгівля, особливо онлайн, теж зупинилася;
- Україна експортувала метал і зерно через порти, наразі їх заблоковано;
- посівна кампанія, як і рослинництво в АПК під тотальною загрозою: "житницею" для нас є Південь країни, де вирощують соняшник і пшеницю - основний наш експорт;
- міжнародні компанії, такі як Fujikura та Bader, змушені згортати виробництво через логістичні складнощі та високі ризики, а отже десятки тисяч людей залишаються без роботи;
- більше одного мільйона людей покинули свої домівки, а з ними й робочі місця, отже вони "випали" з економіки і перестали в неї вкладатися.
Я можу продовжувати цей перелік ще довго. Але для чого, здавалося би вам, я це пишу? Щоб сіяти паніку?! Ні! Я хочу, що ми тверезо оцінили, наскільки сьогодні цінними є кожна пара рук, які задіяні в БУДЬ-ЯКОМУ секторі економіки.
Тому прошу вас про наступне, хоч може на перший погляд це звучить незвично і навіть дико:
1. ПЕРЕСТАНЬТЕ волонтерити, жертвуючи робочим часом: якщо у вас зараз є робоче місце, і там є робота -- то це і є ваш основний рубіж оборони Батьківщини!
2. Поважайте, ба навіть боготворіть, підприємців та бізнес, який пробує стабільно працювати в цих умовах: вони зараз хребет економіки!
3. Подолайте у собі почуття провини вижившого (це оте "чому я в теплі, якщо інші на передовій"): не можуть всі люди, особливо чоловіки, піти на фронт. Якщо так станеться, то вже за 48 годин армія почне здаватися ворогу через голод! Кожен має своє місце у цій війні і кожен має вести оборону на своєму рубежі!
4. Продовжуйте обертати гроші: заплатіть рахунки, заплатіть податки, замовте випічку у вашої знайомої, як ви це робили до війни, зробіть манікюр, стрижку у барбершопі, купуйте продукти у тому ж магазинчику, як і раніше, заплатіть за квартиру, оплатіть заняття з терапевтом, з тренером йоги і так далі. Старайтеся тримати оборот коштів максимально можливим і це буде ваш вклад у боротьбу! І це нормально!
5. Підприємці, при найменшій можливості, тримайте бізнес відкритим! Особливо на Заході України, де загрози війни мінімальні. Це дуже критично зараз.
6. Тим, хто виїхав за кордон: шукайте роботу і негайно приступайте до неї. Ваші пожертви на армію і перекази в Україну, навіть мінімальні, будуть дуже цінними для нас!
7. Окремо звертаюся до ІТ-шників: зараз ви чи не єдиний працюючий канал валюти в Україну. Та й вцілілий сектор економіки у цілому. Тому вже сам факт, що ви працюєте -- це сильний вклад у перемогу! Маєте можливість евакуюватися за кордон -- окей, зробіть це. Але не припиняйте роботу на наші українські компанії і не припиняйте сплачувати податки в Україні!
Кожен раз, коли вам стане боляче і нахлине почуття провини "чому я не там", повторюйте: "Я працюю! Це моя боротьба! Це мій рубіж оборони моєї Батьківщини! Я не здам його і здамся сам(-а), бо моя Україна -- понад усе!"
Всім нам перемоги! Віримо в ЗСУ! Слава Україні!"
Тому так. Репост - будь ласка, допомога копійкою, хоч і невелика - чудово. Але рухати економіку - це важлива задача і кожен з нас тут є гвинтик.
521 views14:05