Монополіст

2021-11-29 14:29:54 ​​Як ДТЕК Ахметова обходить антимонопольне законодавство в сфері поставки електроенергії

Одна зі стратегій ДТЕК – нарощування частки ринку в сфері розподілу електроенергії.
Гендир ДТЕК Максим Тімченко офіційно озвучував її на прес-конференції в грудні 2020 року.

В 2019 році ДТЕК купив контрольні пакети акцій Одеса- та Київобленерго у російської групи VS Energy.
В 2021 в них же купив Кіровоградобленерго.

Оператори систем розподілу (ОСР) електроенергії, або обленерго – це природні монополії, які регулюються Нацкомісією з регулювання енергетики і компослуг (НКРЕКП).
Тому антимонопольне законодавство не розповсюджується на концентрацію ОСР у одного суб'єкта.

З іншого боку, в Україні діє модель покладання спецобов'язків (ПСО) для постачання населенню електроенергії за пільговою ціною.
ПСО затверджене постановою Кабміну №483 від червня 2019 року.

В кожній області є постачальник універсальних послуг (ПУП), який афілійований з місцевим обленерго.
В нинішніх умовах лише ПУП може постачати електроенергію непобутовим споживачам (населенню).

Відтак, коли ДТЕК купує чергове обленерго, у його власність переходить і відповідний ПУП.
Але ДТЕК не поспішає офіційно оформити власність на постачальників з Одеської, Київської та Кіровоградської областей.

Формально вони досі належать компанії Енергопоставка, яка записана на Нелю Костенко – менеджера з VS Energy.
Втім, будь-який споживач з цих областей знає, що електроенергію йому Yasno – бренд ДТЕК.
Саме в ДТЕК звертаються споживачі, щоб вирішити будь-які питання, пов'язані із поставкою.

Чому ДТЕК не оформлює право власності на куплені ПУПи?
Згідно із законом "Про захист економічної конкуренції" (ст. 12, п. 2), монополією вважається суб'єкт частка якого перевищує 35% на ринку.
А якщо порахувати частку ПУПів Ахметова за кількістю побутових споживачів, включаючи ПУПи з Одеської, Київської та Кіровоградської областей, його частка складе 36%.

Впевнені, якщо порахувати частку від загальної поставки, а не тільки населення, вона буде ще більшою.
Але про обсяги поставки для непобутових споживачів, постачальники нікуди не звітують.
Сьогодні в АМКУ знаходиться звернення від Ліги Антітрасту (Агія Загребельська) з цього приводу.

Докладно з часткою споживачів по кожному ПУПу читайте тут: https://biz.censor.net/r3299852
Монополіст Відкрити / Коментувати

2021-11-26 15:26:38 Після заяв президента Володимира Зеленського про олігарха Ріната Ахметова під час прес-конференції, єврооблігації його енергетичного холдингу ДТЕК – обвалилися.

Зокрема, Зеленський заявив, що Ахметова втягують у війну проти президента, а також звинуватив олігарха в шантажі влади енергетичною кризою.
Монополіст Відкрити / Коментувати

2021-11-26 11:46:33 ​​Як Україна підтримує промисловість Євросоюзу замість своєї

Для нової авіакомпанії Зеленського у Франції придбають 22 літаки Airbus замість українських. Створення нової державіакомпанії Українські національні авіалінії – ініціатива президента Володимира Зеленського. В 2021 році на неї виділили з бюджету 500 млн грн. Загалом - 2,5 млрд грн.

Ідею створення національного авіаперевізника президент Зеленський виношує з 2020 року. У квітні минулого року на телеканалі Ахметова – "Україна 24" було показано фільм "Рік президента Зеленського". В ньому президент заявив про створення державіакомпанії, флот якої буде укомплектовано українськими літаками виробництва держпідприємства "Антонов".

Написання бізнес-плану для авіакомпанії віддали французькій консалтинговій компанії Aerogestion. В результаті, замість українських літаків, авіакомпанія буде комплектувався французькими. Тобто від початку авіакомпанія задумувалася для створення ринку збуту українських літаків, але в фіналі прийшли до того, що Україна буде знову підтримувати промисловість Євросоюзу.

Купівля літаків - не перший акт підтримки машинобудівної галузі Франції. Україна зараз реалізовує контракт на закупку гелікоптерів у Airbus на 18 млрд грн. Окрім того, Україна також закуповує у Франції 20 катерів для охорони морських кордонів за 116 млн кредитних євро, виданих урядом Франції.

На черзі реалізація двох найбільших проектів із закупівлі імпортної техніки. Перший - закупка 130 електропоїздів у французького концерну Alstom за 880 млн євро. Кредит на закупку електровозів видає уряд Франції. Другий – проведення УЗ найбільшого за всю історію незалежності України тендеру, а саме закупівля 80 електропоїздів за 31,5 млрд грн. Ймовірним переможцем буде швейцарська Stadler (або німецький Siemens, який заявив бажання в останній момент).

В обох випадках постачальники на словах обіцяють частково локалізувати виробництво техніки в Україні, однак на законодавчому рівні вони не зобов'язані це робити.

Україна планувала ввести вимоги локалізації до іноземних учасників українських державних закупівель. Однак цю ініціативу збив Євросоюз. Минулого тижня Верховна рада тихо відклала прийняття в другому читанні закону про локалізацію (законопроект 3739). Через протест Євросоюзу.

ЗП вводив для іноземних учасників держтендерів обов'язковий рівень локалізації на рівні 10% в перший рік зі збільшенням на 5% щороку до досягнення 40%. Це стосується закупівель 103 назв товарів: залізничної техніки, міського транспорту, спеціальної і комунальної техніки, енергетичного машинобудування та аерокосмічної сфери.

В першому читанні законопроект прийняли ще влітку 2020 року. Далі більше року він чекає на розгляд в другому читанні, оскільки ЄС докладав зусиль, щоб його не приймали.

Головний аргумент ЄС: "закон суперечить Угоді про асоціацію, яка передбачає рівні права українського та європейського бізнесу". Європейські чиновники приїжджають в Україну і говорять відкритим текстом: “Забудьте про локалізацію!”

Водночас в ЄС діє директива, яка передбачає вимогу місцевої складової. Наприклад в деяких містах переможець тендеру зобов'язується створити СП з конкретним місцевим виробником. Або встановлюється вимога, щоб продукція була частково чи повністю походженням з ЄС. Ті ж Alstom та Stadler, щоб поставити продукцію в Польщу на залізницю, були вимушені локалізувати там виробництво.

В ЄС проникнення імпорту в державні закупівлі - 5%, а в Україні - 40%.

Як компроміс розглядається варіант забрати із законопроекту обов'язок локалізації виробництва в Україні для підприємств з країн, які підписали угоду СОТ про доступ до держзакупівель(GPA). Угоду підписали: ЄС та ще 19 країн (Британія, Швейцарія, США, Канада, Австралія ..). Водночас вимога локалізації стосуватиметься продукції з країні, які не підписали GPA. Наприклад: Білорусь, Туреччина, РФ, Китай Казахстан. В структурі державних закупівель, в тих категоріях які вписані в законопроекті, товари з країн, які не є підписантами GPA, займають 80%. Відкрити / Коментувати

2021-11-25 12:28:19 ​​Кабмін затвердив дорожню карту “боротьби" з олігархами

Це план заходів, які мають бути реалізовані в рамках закону про олігархів. Так олігархи отримають статус високоризикових клієнтів для банків.

Буде прийнято закон про лобістів, а повноважень АМКУ, Міненерго та Держенергонагляду – посилять. За інсайдерську торгівлю газом та електроенергією – будуть карати, а Нацрада з телебачення отримає право анулювати ліцензії каналів та скасовувати реєстрацію ЗМІ. Кілька пунктів спеціально присвячені Рінату Ахметову.

Відібрали найбільш цікаві пункти плану:

- До квітня 2022 року РНБО має розробити та запустити "Реєстр олігархів", в який будуть вноситись громадяни України, які мають значну економічну та політичну вагу у суспільстві, тобто олігархи.

- До грудня 2022 року має бути прийнято закон про лобіювання. Передбачається: держреєстрація лобістської діяльності, створення реєстру лобістів, звітування лобістів про контакти з органами влади, публікацію договорів про надання послуг, а також фінансових звітів.

- До березня 2022 року має з'явитися законопроект, який розширює повноваження Міненерговугілля та Держенергонагляду. Міненерго отримає повноваження затвердження графіків ремонтів енергоблоків, необхідних обсягів запасів палива. Генерація буде зобов'язана ці плани виконувати. Водночас Держенергонагляд матиме право застосовувати штрафи до генерації, обленерго за правопорушення на ринку електроенергії.

- Також до березня має бути затверджено законопроект, який надає право Міненерго встановлювати список споживачів, яким, у разі кризових явищ, будуть обмежуватися постачання природного газу в першу чергу.

- До листопада 2022 - законопроект про запобігання маніпуляцій на оптових енергетичних ринках, встановлення відповідальності учасників за інсайдерську торгівлю.

- До вересня 2023 року заплановано синхронізувати енергосистеми України з ENTSO-E (енергосистемою ЄС) та проведено фізичне відокремлення від енергосистем РФ та Білорусі.

- На кінець 2022 року має бути прийнято закон “Про медіа”, яким обмежується вплив олігархів через власні медіа. А також обмежено концентрацію медіа в одних руках. Нацрада з питань телебачення та радіомовлення отримає повноваження анулювати ліцензії для телеканалів та скасування реєстрації для медіа.

- Тоді ж має бути встановлено посилений контроль за фінансовими операціями олігархів. Їх буде включено до переліку високоризикових клієнтів для перевірки суб'єктами первинного фінансового моніторингу (банки, страхові, поштові оператори, платіжні системи, аудитори, бухгалтери).

- Наступного року мають бути підвищені тарифи на перевезення вантажів залізницею. А також зрівняти тарифи на перевезення вантажів різних класів. Цей пункт спеціально для Ахметова. Зараз тариф на перевезення руди і вугілля – нижчий від тарифу на перевезення зерна. Ахметов видобуває 80% вугілля та 60% руди в країні.

- До лютого 2023 року встановити економічно обґрунтовані тарифи на перевалку вантажів у найбільшому порту України – Південний. 80% вантажів порту – це руда. Тобто це ключовий порт для перевалки руди для Ахметова. Він отримує тариф на перевалку на 25% нижчий, ніж конкуренти.

- Створення національного авіаперевізника, відокремленого від впливу олігархів. (грудень 2022 року). Як цей пункт має допомогти боротися з олігархами - невідомо. Можливо в уряді намагалися показати, що окрім Ахметова вони також хочуть зменшити вплив і Ігоря Коломойського - власника найбільшої авіакомпанії МАУ. Або ж йдеться про націоналізацію МАУ. Але в цьому випадку влада зробить подарунок Коломойському, адже борг компанії перед Украерорухом та аеропортом Бориспіль - кілька мільярдів гривень.
Монополіст Відкрити / Коментувати

2021-11-23 12:20:00 ​​Що означають угоди Енергоатому з американською Westinghouse про будівництво нових блоків АЕС

Про плани побудувати два блоки на Хмельницькій АЕС за технологією Westinghouse Монополіст розповідав ще на початку вересня.

В кінці серпня під час візиту президента Володимира Зеленського до США в кінці серпня, Енергоатом підписав меморандум з шведсько-американською Westinghouse Electric про будівництво 5 атомних енергоблоків з реакторами АР 1000 за $30 млрд.

Технологія AP1000 відносно нова. Цей ядерний реактор спроектований на основі ректорів для двигунів підводних човнів. Сьогодні в світі є лише 6 реакторів за цією технологією. 4 запущені в Китаї. Ще 2 будуються в США.

На фоні масової декарбонізації США, як основне джерело енергії, бачать атомну. Зараз Штати просувають свою технологію АР 1000 в Європі. Перші проекти заплановані в Україні та Польщі.

22 листопада Westinghouse та Енергоатом підписують дві угоди про будівництво двох нових енергоблоків на Хмельницькій АЕС за технологією АР1000. Одна передбачає закупівлю послуг американської компанії з проектування енергоблоків, інша – закупівлю тренажера для підготовки персоналу, оскільки реактори АР1000 - це нова технологія і в Україні немає працівників з досвідом роботи на них.

Будівництво блоків фінансуватиметься за рахунок кредиту експортного банку США – US Eximbank, який буде видано на 18 років. Ще одним джерелом фінансування може стати випуск євробондів Енергоатомом під цей проект.

Вартість одного блоку може становити $5 млрд. Таким чином, на добудову двох блоків ХАЕС буде потрібно приблизно $10 млрд. Але всього на ХАЕС планується три нових блоки. Тобто вже $15 млрд.

Тому будівництво нових блоків неможливе без відміни ПСО і підвищення ціни електроенергії для населення до ринкового рівня.

Наразі Хмельницькій АЕС, окрім двох діючих блоків, є два довгобуди - це 3-й і 4-й енергоблоки.

Коробка під ХАЕС-3 вже готова, але спроектована вона під реактор ВВЕР-1000. Такі розробляють російська ТВЕЛ та чеська Skoda JS. Енергоатом планує поставити в третій блок ХАЕС реактор від Skoda.

Водночас американські АР 1000 будуть встановлюватися на ХАЕС-4, будівництво якого застигло на стадії фундаменту, а також буде з нуля побудовано ХАЕС - 5.

Як повідомляв раніше Енергоатом, реактор для ХАЕС-4 вже готовий. Він зберігається на складі у Південній Кароліні. Реактор було виготовлено для АЕС V.C.Summer в США, але не використано.

Перший блок ХАЕС 3 планують побудувати до 2025 року, ХАЕС - 4 - до 2029 року. Однак це можуть бути занадто оптимістичні цифри, адже для початку потрібно провести корпоратизацію (акціонування) НАЕК "Енергоатом". Її не можуть провести майже шість років.

Далі Державна інспекція ядерного регулювання України має сертифікувати американський реактор АР1000. Енергоатом - підготувати техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проекту. Після цього мають бути проведені державні експертизи, а також консультації з всередині країни і з країнами сусідами.

15 блоків АЕС за 18 років. До 2040 року Енергоатом планує збільшити потужності українських атомних електростанцій до 24 ГВт: хочуть побудувати три нових блоки на ХАЕС та ще по одному на кожній діючій АЕС. Всього 15 нових енергоблоків.

Ще однин блок може бути розміщено в місті Орбіта (Черкаська область). Це місто-привид, тут в радянські часи планувалося будівництво Чигиринської АЕС. Але після аварії на ЧАЕС цей проект було заморожено. Однак на майданчику, де при "совку" планували будівництво АЕС, норвезька компанія Scatec уже побудувала сонячну електростанцію на 40 МВт.

Монополіст Відкрити / Коментувати

2021-11-22 18:50:55 ​​Підняття цін на електроенергію покращило фінансові результати ДТЕК Ахметова

Компанія ДТЕК Енерго Ріната Ахметова опублікувала фінзвітність за 9 міс. 2021 року:
-Збиток скоротився в 9,7 рази (на 17,14 млрд грн) в порівнянні з аналогічним періодом 2020 року – до 1,98 млрд грн.
-Виручка збільшилася на 13,7% (на 4,33 млрд грн) – до 35,94 млрд грн.
-Валовий прибуток становив 4,91 млрд грн, що в 2,4 рази краще цього минулорічного показника.

30 липня НКРЕКП підвищила максимальні цінові обмеження на РДН (price cap) до 4000 грн/МВт-г в денній зоні Об'єднаної енергосистеми України. Це дало можливість генерації продавати свою електроенергію – дорожче. Оскільки РДН є бенчмарком всього ринку, збільшення прайс-кепів автоматично тягне за собою ріст цін на всіх сегментах. В результаті зросли ціни на електроенергію для бізнесу.

Підвищення максимальних цінових обмежень на РДН позитивно вплинуло на фінансовий стан компанії Ріната Ахметова. Зростання цін на електроенергію випереджає зростання собівартості виробництва ДТЕК, зазначають інвестаналітики.

У третьому кварталі 2021 року середня ціна на електроенергію ДТЕК Енерго збільшилася на 1,69 грн/кВт-год (+18% за кв). Дохід компанії зріс на 37% (квартал до кварталу) - до 12,43 млрд грн, а EBITDA зросла в 3,5 рази - до 2,55 млрд грн.

Ми очікуємо, що у 4 кварталі 2021 року компанія ще більше покращить свій операційний прибуток за рахунок виключно високих цін на електроенергію, хоча холдингу доведеться збільшити частку імпортованого вугілля у своєму балансі приблизно до 20%. Ми очікуємо, що EBITDA ДТЕК Енерго за весь 2021 рік досягне 10,5 млрд грн (ріст на 22% рік до року). – зазначає Олександр Паращій з Concorde capital

ДТЕК наполягає на підвищенні прайс-кепів до 8 тис. грн за МВт-г, обґрунтовуючи це подорожчанням міжнародних цін на вугілля та його дефіцитом. Компанія видобуває 80% енергетичного вугілля в Україні. А частка імпортного вугілля в балансі компанії в 2021 році становитиме 20%.

Монополіст Відкрити / Коментувати

2021-11-19 13:53:17 ​​Чому ніхто не скаже, чи будуть відключення зимою?

"Такого бардака я не бачив ще ніколи, скільки працюю", - такою однаковою фразою прокоментували поточну ситуацію відразу декілька учасників енергетичного ринку, з якими ми спілкувались.

В чому проблема?
Неможливо спрогнозувати скільки енергоносіїв знадобиться Україні цієї зими.
Для розуміння балансу потрібні дві групи даних: прогнозний обсяг споживання і прогнозний обсяг пропозиції.

З першим більш-менш зрозуміло.
В залежності від температури, з листопада по лютий включно нам потрібно кожного місяця:
- від 3,5 до 4 млрд кубів газу,
- від 14 до 15,5 млн МВт-г електроенергії.

А от з джерелами енергоносіїв нічого не зрозуміло.

1. Не зрозуміло, скільки ж блоків АЕС з 15 буде працювати цієї зими.
Розповіли історію в РНБО, коли міністр енергетики Герман Галущенко, відповідаючи на це питання сказав: всі 15.
А керівник Енергоатому Петро Котін назвав цифру 13.
Галущенко зацікавлений дати президенту хороші новини.
А його соратник і колишній шеф Котін розуміє, що йому за ці "хороші новини" відповідати. Тому більш реалістичний.

2. Не зрозуміло, який обсяг імпорту електроенергії (е/е) ми можемо завести цієї зими.
З початку листопада імпорт е/е з Білорусі мав почати Енергоатом. І не зміг.
З 7 листопада імпорт рівним графіком у 400 МВт почала ТЕТ Груп Віталія Бутенка, колишнього менеджера ДТЕК Ріната Ахметова.
Вже 17 листопада імпорт припинився.
Чи то через аварійний зупин одного з двох енергоблоків Білоруської АЕС, чи-то через наказ із Кремля.

3. Не зрозуміло, скільки човнів з вугіллям дійде в Україну в опалювальний сезон?
16 листопада державна Центренерго оприлюднила реліз, в якому зазначила, що законтрактувала 1,5 млн тон вугілля на зиму.
А вже на наступний день, на засіданні Комітету Ради з питань енергетики, виявилось що до кінця зими не буде навіть мільйона тон, включаючи весь ресурс держшахт, імпорт із Польщі, Казахстану і по морю.
Маючи досвід "звітів Центренерго", імпорт по морю під питанням. А це 270 тис. тон вугілля.

4. Не можливо передбачити дії ДТЕК Ріната Ахметова.
Чи не кожен день виходять з ладу енергоблоки ТЕС, якими оперує ДТЕК.
Аварії трапляються чи-то через недостатність ремонтної програми влітку.
Чи-то через надмірне навантаження. Чи-то через те, що Ахметов шантажує Зеленського. Чи-то через те, що ДТЕК економить вугілля.
Суспільству цього не відомо.

Через ці невідомі фактори ніхто зараз не може спрогнозувати, скільки Україні потрібно природного газу для заміщення вугілля на ТЕС і ТЕЦ.
Відповідно, ніхто не може передбачити, чи будуть відключення споживачів електроенергії цієї зими.
Можна сказати лише словами прем'єра Дениса Шмигаля: "Вони не плануються…"

Монополіст Відкрити / Коментувати

2021-11-18 14:54:56 ​​Укрзалізниця хотіла без конкуренції купити у Stadler потяги вдвічі дорожче, ніж швейцарці та німці. Однак на тендер несподівано подався Siemens

Укрзалізниця оголосила найбільшу за всю історію незалежності України закупівлю - тендер на постачання 80 електропоїздів за 31,5 млрд грн.

Це більше 1 млрд євро, або вдвічі більше грошей, які витратили на закупку потягів під "Євро-2012". Тоді Україна закупила 10 Hyundai, дві Skoda і два крюківських Тарпана за півмільярда євро.

Як пише експерт Ліги Антитрасту Володимир Доценко, тендер на 1 млрд євро – формальність і майбутнім постачальником мав стати швейцарський Stadler. У серпні Україна підписала з ним меморандум. Stadler заявив про будівництво заводу, ймовірно в Харкові. А ще пообіцяв залучити 500 млн євро кредиту від Швейцарії, за які УЗ закупить частину його техніки.

Ознаки формальності тендеру: на подачу заявок УЗ передбачила менше місяця, не завантажила тендерну документацію англійською мовою, забула вказати вимоги про локалізацію виробництва в Україні, а також забула про вимогу організувати 500 млн євро позики для закупівлі.

За умовами тендеру, планується закупити 50 поїздів пасажиромісткістю не менш як 300 осіб і 30 поїздів на 250 пасажирів. Середня ціна одного поїзда становить 12,5 млн євро. І це в двічі вище ціни, за якою Швейцарія купували потяги аналогічної конфігурації у Stadler (по 6,5 млн евро).

УЗ аргументувала таку різницю в цінах тим, що Швейцарія тоді замовляла втричі більший обсяг і у нас колія - ширша.

Однак два роки тому німецька Deutsche Bahn купила лише 16 електропоїздів Stadler Flirt по 6,3 млн євро. Тобто за майже такою самою ціною, як і Швейцарія, але значно менший обсяг, ніж Україна. В 2019 році польська залізниця купила 12 п’ятивагонних електропоїздів Stadler Flirt приблизно по 7,5 млн євро. Тобто знову ж таки значно дешевше, ніж хоче купити Україна.

Окрім того, УЗ знову не прописала вимоги щодо обслуговування та ремонту майбутнього парку поїздів. А це – головна причина простою нового рухомого складу в несправному стані. Приклад тому двоповерхові Skoda, які зламані "стоять під парканом".

Планам УЗ провести формальний тендер і закупити в швейцарів потягів по завищеним цінам завадив прихід на тендер німецького виробника Siemens, якого також привабила висока ціна.

Перед закінченням терміну подачі заявок представництво німецького виробника в Україні несподівано заявило, що готове боротися за контракт УЗ. Тож УЗ довелося подовжити термін подачі пропозицій на місяць.

Окремо стоїть питання локалізації виробництва в Україні. Власник КВБЗ Володимир Приходько вважає, що для Stadler перемога в тендері УЗ – це гарантії завантаження її заводу в Білорусі, оскільки поставки потягів заплановані набагато раніше, ніж запуск майбутнього нового заводу швейцарців в Харкові.

Тобто логіка процесу буде приблизно така: спочатку гарантії перемога Stadler, потім постачання поїздів, далі - новий завод і локалізація до якогось рівня. У Білорусі Stadler досягнув локалізації в 20% а ж за вісім років.

Монополіст Відкрити / Коментувати

2021-11-16 16:31:56 ​​Що таке віялові відключення електроенергії

"Віялові відключення в Україні не плануються", - заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
"Держава нікого не залишить без світла і тепла", - запевнив президент Володимир Зеленський.

В соцмережах та в особистих розмовах все частіше чуємо про випадки тимчасового відключення споживачів від електроенергії. Офіційна причина – планові роботи на мережах.

Але на фоні розмов про можливі "віялові відключення", люди асоціюють з ними відключення, які обленерго пояснює ремонтами. Кажуть: "Вже почалося! Але прикриваються плановими ремонтами".

Вирішили розібратися, що таке віялові відключення електроенергії. Для цього використаємо інформацію від системного оператора Укренерго.

Віялові відключення – це відключення споживачів в результаті спрацювання релейного захисту на мережах обленерго (підстанції, лінії). Це некерований процес, який виникає в результаті поломок обладнання енергомережі. Вони відбуваються без участі людей.

Тобто, віялові відключення – це спрацювання релейного захисту мереж у разі поломки, щоб не допустити великої аварії по всій системі. І тому це не відключення споживачів через дефіцит обсягів виробництва електроенергії про які зараз заговорили на фоні рекордно низьких запасів вугілля на складах.

Водночас відключення споживачів через дефіцит обсягів електроенергії це:
-Графік обмеження потужності (ГОП) великих споживачів. Диспетчер обдзвонює великі підприємства і просить зменшити використання електроенергії.

-Графік аварійних відключень" (ГАВ). Він вводиться, якщо обмеження промспоживачів не допомагає. Диспетчер складає графік поетапного відключення окремих споживачів електроенергії на кілька годин. Саме цей процес в народі помилково називають "віяловими відключеннями".

ГАВ вводиться у разі недостатності джерел для повного покриття споживання в енергосистемі - коли не вистачає ресурсу внутрішньої генерації, імпорту та аварійної допомоги з енергосистем сусідніх держав.

Графік аварійних відключень (ГАВ) вводять примусово, щоб уникнути повного відключення від енергопостачання великого регіону, або запобігти автоматичному та неконтрольованому знеструмленню регіону (Blackout).

Графіки аварійних відключень складає системний оператор Укренерго на базі даних про споживачів, які приєднані до його мереж, а також даних, які йому надають обленерго (оператори систем розподілу подають списки споживачів, а також списки об'єктів критичної інфраструктури зі статусом захищеного споживача, наприклад – лікарні).

Далі Укренерго формує графіки і повідомляє обленерго коли, кого і на скільки потрібно відключити. А вже потім обленерго самі здійснюють аварійне відключення споживачів. Споживачі, які потрапляють у список на відключення, завчасно мають про це попереджатися.

Списки споживачів для застосування ГАВ, обленерго складають щороку і публікують на сайтах. Наприклад за посиланнями списки: Полтави-, Суми- та Черкасиобленерго.

В першу енергопостачання обмежують промисловим споживачам, яких завчасно попереджають. Населення та соціально важливі об’єкти інфраструктури (лікарні) відключаються в останню чергу.

Крайній варіант – це blackout (затемнення). Він відбувається, коли ГАП і ГАВ не допомогли. Тоді споживачі автоматично від'єднуються від живлення на рівні підстанцій Укренерго. Мова про райони, міста а також області. Укренерго - 103 підстанції в на всю країну.

Монополіст Відкрити / Коментувати

2021-11-15 15:21:54 ​​Про причини звільнення директора ГарПоку Петриковця

Кабмін в суботу 13 листопада на позачерговому засіданні звільнив з посади директора ДП "Гарантований покупець" (ГарПок) Костянтина Петриковця.
Чому і як так вийшло? Тезово:

1. Напередодні, 3 листопада, НЕК "Укренерго" розмістило зелені єврооблігації на суму $825 млн під державні гарантії.
Цими грошима системний оператор 11 листопада розрахувався з ГарПоком.
Він, відповідно, мав пропорційно перерахувати ці кошти інвесторам у відновлювальні джерела енергії (ВДЕ).

2. Напередодні в Офісі президента (ОП) йшли розмови, що держава влізла в борги під час кризи, щоб розрахуватись із ВДЕ, поклала на споживачів вартість цих грошей.
А найбільший отримувач цих грошей ДТЕК Ріната Ахметова – веде із владою інформаційну війну.
ДТЕК має близько чверті ВДЕ за обсягам виробництва.

3. Прем'єр Денис Шмигаль в п'ятницю 12 листопада подзвонив Петриковцю та попросив його притримати кошти ДТЕК.
Петриковець закрився у себе в кабінеті і терміново підписав платіжки для всіх "зелених".
Вочевидь, ОП хотів "покошмарити" ДТЕК і показати, хто в "хаті хозяїн".

4. Уряд терміново зібрався у суботу і звільнив Петриковця з мотивацію: за можливе нанесення збитків державі на 500 млн грн.
Про цю історію ми написали першими.
На аукціоні 30 липня ГарПок продав великий обсяг електроенергії за поточними цінами на 4 місяці вперед.
Аукціон відбувся в той день, коли НКРЕКП підвищила прайс-кепи.
Відразу після цього ціна пішла вгору.
Вийшло так, що ГарПок продав свій ресурс в два рази нижче, ніж міг би.
Протягом останніх двох років Петриковець не раз довів свою лояльність ДТЕК Ахметова.

4. Петриковець кинувся розповідати про тиск з боку влади на каналі Ахметова.
15 листопада всі три асоціації зелених – УАВЕ Ігоря Тинного, УВЕА вітровіків (найбільші гравц:і Ахметов, Карл Стурен, французька Total Eren і Максим Єфімов), ЄУЕА Василя Хмельницького і Ахметова – провели прес-конференцію разом з Петриковцем, де "висловили занепокоєння", що їм не заплатять грошей.

5. В результаті ОП програв.
У мотивацію звільнення Петриковця ніхто не повірив. Якщо хотіли звільнити за липневий аукціон, чому чекали три місяці?
Для Заходу поганий сигнал. Всі іноземні інвестори і спостерігачі на боці "зелених".
Для ОП щелбан по носі: виявилось, що державний менеджер з двох центрів керівництва країною обрав Ахметова, а не президента.
Втім, треба зазначити, що цього разу вказівка Ахметова була в рамках закону на відміну від вказівки Шмигаля.

Докладно і з передісторією можна прочитати тут:
https://biz.censor.net/r3299514

Монополіст Відкрити / Коментувати