Монополіст

2021-11-12 14:25:00 Чому Ахметов посварився з Зеленським

Останні кілька тижнів медіа-холдинг олігарха Ріната Ахметова активно "мочить" президента Володимира Зеленського.

Ще півроку тому ми думали, що вони – "партнери". Піар президента на куплених олігархом швидких, майже закрита справа Роттердам+, люди Ахметова в уряді та ОП, підвищення прайс-кепів на ринку електроенергії, вичищений від невигідних олігарху норм ресурсний законопроект №5600.

Однак зараз стосунки ОП з Ахметовим - зіпсувалися. Телеканали Ахметова розгорнули інформаційні війну проти президента. Інтерв'ю Арсена Авакова на Україна-24, Шустер, відео Комаровського з Гордоном, в якому вони називають себе лохами, бо голосували за "Зе".

За даними УП, однією з основних причин конфлікту Зеленського з Ахметовим стало прийняття антиолігархічного закону. Він вписує в законодавство статус "олігарх", створює реєстр олігархів, а також надає РНБО право визначати, хто в Україні є олігархом.

Для Ахметова цей закон - проблема. У його компаній більше $6 млрд боргу перед іноземними кредиторами. І офіційний статус олігарха ставить під питання реструктуризацією цих боргів, а також створює труднощі для залучення нових. В очах міжнародної спільноти Ахметов - визначається токсичним.

Другою причиною конфлікту є відставки спікера Дмитра Разумкова, якого олігарх підтримував на цій посаді в обмін на збиття невигідних йому законів.

Ми знаємо ще кілька причин конфлікту Ахметова та Зеленського. Стосуються вони великих грошей.

Тарифи залізниці. Міністерство інфраструктури підняло тарифи на перевезення залізницею залізної руди та вугілля. Ахметов багато років збивав підняття тарифів, адже 80% вугілля і 60% руди в Україні видобувають його підприємства. Після підняття тарифів підприємства Ахметова будуть нести додаткові витрати. В цьому році УЗ додатково отримає 2 млрд грн, в 2022 ще 10 млрд гривень від перевезення руди і вугілля, більшу половину заплатить - Ахметов.

Списання вагонів. Мінінфраструктури планує списати більше 60 тис вантажних вагонів з вичерпаним терміном експлуатації. Буде списано 40 тис вагонів УЗ і 25 тис вагонів з парків приватних перевізників. Компанії Ахметова є другим, після УЗ, найбільшим власником вантажних вагонів, відповідно реалізація ініціативи МІУ означає списання майже 10 тис старих вагонів, які належать олігарху.

Роттердам+. Офіс президента вирішив реанімувати справу Роттердам+, яку майже похоронили через Генпрокуратуру та САП. Під час виборчої кампанії Зеленський використовував схему Ротердам+ для критики Порошенка, а після його обрання справу вирішили закрити. Але в останній момент, після загострення конфлікту з Ахметовим, оживили її. Збитки держави від Роттердаму - 40 млрд грн. Підозрюваними у справі є кілька менеджерів ДТЕК та колишнє керівництво НКРЕКП.

Чим відповідає Ахметов? Олігарх схиляє Зеленського до переговорів за допомогою своєї медійної машини. Зокрема критики президента отримали необмежений до ступ до ефірів телеканалів олігарха.

Паралельно Ахметов шантажує ОП за допомогою холдингу ДТЕК, який видобуває 80% енергетичного вугілля в країні, а також володіє найбільшими ТЕС, які вироблять 70% теплової електроенергії. Зараз запаси вугілля на ТЕС - нижче гарантованого рівня, а кількість "аварій" зросла в 2,4 рази. ОП звинувачує Ахметова в створенні штучного дефіциту вугілля та шантажі.

Далі – це імпорт електроенергії з Білорусі, без якого Україні загрожують віялові відключення. Уряд та Енергоатом не змогли домовитися з Мінськом про обсяги електроенергії, натомість ексклюзивне право імпорту отримала компанія екс-менеджера ДТЕК Віталія Бутенка. Є підозри, що робить він це в інтересах Ахметова.

ДТЕК Ахметова на 2022 почав виставляти за прямими договорами ціни на електроенергію в два рази вище максимальних обмежень на РДН. Таким чином, олігарх намагається підняти ціну на електроенергію в обхід цінових обмежень на РДН ВДР а також дати сигнали ринку, що з 2022 року буде дефіцит електроенергії і вона буде дорожчати.

Монополіст Відкрити / Коментувати

2021-11-11 11:55:00 ​​Промислова інфляція в Україні перевищила 57%

У жовтні 2021 року промислова інфляція, порівняно з жовтнем 2020 року, зросла до 57,2%. Промислова інфляція (або індекс цін виробників) – це ріст цін на сировину та енергоресурси, які промислові підприємства використовують під час виробництва готової продукції.

Тобто це показник зміни цін у часі у промисловому виробництві. Наприклад, для підприємства подорожчали газ, електроенергія, паливно-мастильні матеріали та сировина для виробництва готової продукції, а ще довелося підняти зарплату, щоб працівники не поїхали в Польщу.

Далі це подорожчання буде закладено в кінцеву вартість продукції товарів (або послуг), наприклад в ціну сиру, йогуртів, кефіру тощо. Таким чином, з певним часовим лагом, промислова інфляція дійде до споживчої інфляції, яка відображає ріст цін на продукти споживання. Тобто це означає ріст цін товарів на полицях.

Якийсь час, якщо на ринку присутня конкуренція, виробники намагатимуться стримувати ріст цін за рахунок власної маржі, але піднімати ціни на продукцію вони все ж будуть змушені. Це відбудеться не одночасно, виробники поступово піднімають ціни, адже в конкретній галузі своя питома вага енергоресурсів та сировини в собівартості товарів та послуг. В деяких ми вже це спостерігаємо.

Так за даними Державної служби статистики, в жовтні цього року, порівняно з аналогічним періодом 2020 року, індекс цін виробників (промислова інфляція) у добувній промисловості зріс на 53%. У переробній промисловості зростання – на рівні 30%, а в енергосекторі (виробництво і постачання електроенергії та газу) аж на 147%.

Монополіст Відкрити / Коментувати

2021-11-10 16:03:43 ​​Більше 100 млрд грн на - "Велике будівництво" на залізниці. Хто на ньому заробить

Президент Володимир Зеленський анонсував початок "Великого будівництва" на залізниці – це програма по аналогії з будівництвом доріг, на яку в 2020 році було витрачено 107 млрд грн, в 2021 році - 110 млрд грн, а в 2022 році буде витрачено ще 124 млрд грн. платників податків. Завдяки цій програмі чотири компанії з дорожнього картелю залетіли в ТОП-200 найбільших компаній України за версією Forbes.

Програма передбачає закупку для Укрзалізниці 500 нових спальних вагонів та капітальний ремонт ще 150; закупку 20 дизель-потягів; 80 електричок; модернізацію 60 потягів; та закупку 10 поїздів Інтерсіті. Передбачається оновлення залізничних колій та електрифікація 500 км шляхів.

Кураторами масштабної програми на залізниці на сотню мільярдів гривень є замголови Офісу президента Кирило Тимошенко та підконтрольний йому міністр інфраструктури і транспорту Олександр Кубраков. Тобто, як і з дорогами, витрати на сотню мільярдів грн контролюватиме Офіс президента.

В цілому це корисна для економіки програма, вона завантажить вагонобудівні та металургійні підприємства, адже програма "нова залізниця" також передбачає будівництво 46 тисяч вантажних вагонів.

На "великому будівництві на залізниці" зароблять десятки українських підприємств, в першу чергу Крюківський вагонобудівний завод Володимира Приходька, Дніпровагонмаш Сергія Тігіпка, монопольний виробник залізничних коліс Інтерпайп Віктора Пінчука, монополіст з виробництва колій Азовсталь та Маріупольський меткомбінат Ахметова.

Хоч останній олігарх і проти, адже паралельно Мінінфраструктури ініціювало скорочення строків експлуатації старих вантажних вагонів. В результаті в 2022-2028 років з парку рухомого складу підприємства Ахметова буде списано більше 8 тис. піввагонів.

Не обійшлося і без темних плям. Перше – не визначені джерела фінансування програми. Мова про більш як 100 млрд грн, а УЗ в 2020 році отримала 12 млрд грн збитку, а в першій половині 2021 – 0,5 млрд грн збитку.

Окрім того, прем'єр-міністр Денис Шмигаль обіцяв, що Україна не буде купувати імпортні локомотиви без обов'язкової локалізації. Водночас програма "великого будівництва на УЗ" включає закупку 80 імпортних електропоїздів за 31 млрд грн. Це найбільший в історії України тендер.

З великою ймовірністю переможцем тендеру, який оголошено на початку жовтня, стане швейцарська Stadler - поставить в Україну електрички з білоруського заводу "Штадлер-Мінськ". Тобто про локалізацію мова не йдеться, адже швейцарцям потрібно завантажити, в першу чергу, свій вже збудований завод у Білорусі. Тому відсоток локалізації не визначений. Кредит на 500 млн євро під цю закупівлю виділить Швейцарське агентство по страхування експортних ризиків.

Без конкретних планів з локалізації передбачається ще одна закупка - 130 електропоїздів у французького концерну Alstom за 880 млн євро. Кредит на закупку електровозів видає уряд Франції. Французи пообіцяли локалізувати виробництво до 35% в Україні. Однак наразі невідомі етапи переносу частини виробництва в Україну і підприємство, на якому будуть збиратися електровози. Відомо, що перші 10 електровозів будуть повністю виготовлені у Франції.

Монополіст Відкрити / Коментувати

2021-11-10 12:13:04 ​​Гендиректор ДТЕК Тімченко: вугілля не буде, але вам треба за це заплатити

Вчора Максим Вікторович Тімченко (МВТ), гендиректор ДТЕК Ріната Ахметова, провів прес-конференцію, на якій очікувано назвав головною причиною нинішньої енергетичної кризи в Україні недофінансування українцями ДТЕК.
Монополіст (Mt) заслухав прайс Ахметова з першого ряду.

Головні тези з коментарями:

МВТ: На кліматичному саміті в Глазго Україна взяла на себе зобов'язання відмовитись від вугілля. ДТЕК є провайдером цієї ініціативи в Україні.
Mt: Державі треба готувати гроші на програму для ліквідації шахт та дотації шахтарським регіонам.
Як це відбуватиметься, ДТЕК продемонстрував в 2020 році, коли відмовився від оренди шахт "Добропіллявугілля" і повернув їх державі.

МВТ: Вся проблема в цінах. Якби державні шахти продавали своє вугілля по цінах "Роттердам+", під 4 тис. грн за тону, а не по встановленій Міненерго ціні 2,5 тис. грн за тону, то вони могли наростити видобуток. І дотації їм були б не потрібні.
Mt: В 2012 – 2013 роках в держшахти вливали з бюджету по $2 млрд щорічно. Але це їм не дуже допомогло.
Застосовувати ринкові ціни на вугілля є доцільним, коли існує ринок вугілля.
В Україні такого ринку не існує. У кожного оператора ТЕС є свої шахти. У ДТЕК більше 80% видобутку.
Зазвичай групи не продають вугілля одна одній.

МВТ: ДТЕК має вугілля для роботи всім складом доступних енергоблоків (27-29 блоків) протягом зими. Виконує всі команди диспетчера Укренерго. І тільки за залишковим принципом здійснює експорт е/е з Бурштинської ТЕС в Європу, спалюючи близько 30 тис. тон вугілля на місяць.
Mt: Склади ВСІХ ТЕС не дотягують не те, щоб до безглуздого плану Міненерго, а й до норм гарантованих запасів (на 5 днів) Укренерго.
Через аварійність блоків ДТЕК, в тому числі через нестачу вугілля, Укренерго запросило аварійну допомогу з Білорусі і Словаччини 2 листопада.
Вчора Тімченко пригрозив Укренерго: ще раз посміють вказати ДТЕК причиною проблем в системі, мало їм не буде.

МВТ: ДТЕК не має ніякого відношення до ексклюзивного імпортера електроенергії з Білорусі – ТЕТ Груп Віталія Бутенка, який до липня цього року був керівником Д.Трейдінг з групи ДТЕК.
Про умови, ціни та причини ексклюзивності імпорту ДТЕК нічого не знає.
Mt: Ще більше переконав, що ТЕТ Груп діє в інтересах ДТЕК.

МВТ: Україна має повністю імплементувати європейську модель ринку електроенергії. Головне в ній – відсутність максимальних обмежень ціни (прайс-кепів). Тоді проблем не буде.
Mt: В 2020 році ціни на е/е в Україні були більшими, ніж в Європі. Тоді ДТЕК зупинив експорт з Бурштинської ТЕС в Європу. А це, через технічні обмеження, заблокувало імпорт е/е з Європи в Бурштинський енергоострів.
ДТЕК хоче європейських правил, коли ціна в Європі виска.
Але хоче утримувати добру стару українську монополію, коли європейські ціни нижчі за українські.

На слайді ДТЕК каже, що потрібно або піднімати прайс-кепи, або ексклюзивно компенсувати тепловій генерації витрати на паливо

Монополіст Відкрити / Коментувати

2021-11-09 19:51:44 ​​Шмигаль заявив про рекордний обсяг інвестицій. Голова Ради НБУ спростував його слова

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль 6 листопада заявив про рекордні інвестиції в економіку України в 2021 році.

"За три квартали 2021 маємо рекордний рівень прямих іноземних інвестицій за останні роки – сальдо ПІІ склало $4,8 млрд. Для порівняння, за весь 2017 рік було $3,7 млрд, а за весь 2018 року – $4,5 млрд. Значна частина інвестицій, яка зараз надходить – це реінвестиції", – писав Шмигаль у Facebook.

Проходить пару днів і слова Шмигаля спростував голова Ради НБУ Богдан Данилишин. Він заявив, що надходження іноземних інвестицій залишаються низькими та не відіграють суттєвої ролі у економіці.

"Більше того, за 9 місяців 2021 року виплата доходів від прямих інвестицій на користь нерезидентів становили майже $11 млрд, з яких $5,2 млрд – виплачені дивіденди, $5,2 млрд – реінвестовані доходи, $0,6 млрд – процентні виплати на користь прямих іноземних інвесторів. Окрім того, за портфельними інвестиціями чиста виплата доходів на користь іноземних інвесторів становила $2,2 млрд", – уточнив Данилишин.

За його даними, прямі інвестиції в акціонерний капітал за 9 місяців 2021 року були найнижчими з 2014 року, за винятком кризового 2020 року.

"Без урахування реінвестованих доходів, отриманих нерезидентами в Україні, у розмірі $5,2 млрд, інвестиції прямих інвесторів у підприємства прямого інвестування в Україні становили лише $744 млн. Відповідні прямі інвестиції в акціонерний капітал (без урахування реінвестованих доходів) лише незначно перевищили обсяги виплат прямим іноземним інвесторам через боргові інструменти ($0,5 млрд за 9 місяців 2021 року) та, не враховуючи кризового 2020 року ($474 млн за 9 міс.), були найнижчими з 2014 року", – пояснив Данилишин.

Монополіст Відкрити / Коментувати

2021-11-09 11:30:00 ​​Хочеш підвищити свій рівень англійської для бізнесу?

Стартуй в новому семестрі єдиної спеціалізованої школи бізнес-англійської Yappi!

Займайся за зручним розкладом - вранці о 8:30 та ввечері о 19:00!
Для найвибагливіших - курс вихідного дня (два заняття в суботу).

Ти зможеш:

Займатися онлайн за авторським цифровим підручником
Обрати спеціалізовану програму за своїм фахом
Відпрацювати реальні робочі ситуації на заняттях
Попрактикуватись у проведенні презентацій англійською
Завантажити безкоштовний мобільний додаток з власним онлайн-кабінетом YCLoud
Використовувати сучасні tech tools в ігровому форматі
Закріпити свої навички на тренінгах та speaking clubs з носіями

Переходь на сайт Yappi та лови пробне заняття за рахунок школи! - https://bit.ly/3mTvolm! Початок занять - 15-19 листопада

Yappi. Speak English Smarter. Реєструйся на новий семестр вже зараз.
#рекомендація Відкрити / Коментувати

2021-11-08 11:12:00 ​​Чому канал Коломойського став медіа-опорю Зеленського

Звернули увагу, що на відміну від телеканалів Ріната Ахметова, 1+1 Ігоря Коломойського не розповідає про жодні кризи в країні і постійно надає ефіри силовикам та урядовцям від діючої влади.

Чому?
Зараз готується угода про розділ Укранафти, до 50% + 1 акція належить НАК "Нафтогаз України", а 42% - компаніям групи Приват Ігоря Коломойського і Генадія Боголюбова.
Джерела в Нафтогазі розповідають, що поділ буде не рівним.
Передбачається залишити Коломойському більш доходні нафтогазові управління Ахтирка, Чернігів і Полтава, а вичерпані західні родовища – Борислав, Долина, Надвірна – передати в Нафтогаз.

Крім того, зараз в Господарському суді Києва розглядається позов Укрнафти до Нафтогазу про експропріацію 9,07 млрд кубів газу.
Цеq газ був видобутий в 2007 – 2013 роках та використаний для потреб населення згідно законодавства України: газ компаній, в яких більше 50% належить державі, має йти на населення.
Докладно цю історію розписали Наші Гроші.

В цій справі є декілька не зрозумілих моментів.
По-перше, в 2020 році була реалізована мирова угода Нафтогаза і Укрнафти про компенсацію 2,06 млрд кубів газу видобутку 2006 року, який також пішов на потреби населення.
Тоді off the records менеджери Нафтогазу Андрій Коболєв, Микола Гавриленко та Ярослав Теклюк запевняли, що після цієї мирової угоди міноритарні акціонери (Коломойський) відступляться від подальших позовів.

По-друге, активізація нового позову про 9 млрд кубів газу збіглась в часі із призначенням головою правління Нафтогазу Юрія Вітренка в квітні поточного року.
До того, по ній не було руху з листопада 2018 року.

Пояснення з нутрощів Нафтогазу: нібито кіпрські компанії Коломойського, що володіють акціями Укрнафти, звернулись в Стокгольмський арбітраж.
Стокгольм їм відмовив, тоді вони пішли в українські суди.
І це випадково збіглось по часу із зміною менеджменту Нафтогазу.

Зараз Нафтогаз зарезервував 0,7 млрд кубів газу в сховищах через ризик судової тяжби з Укрнафтою.
Монополіст Відкрити / Коментувати

2021-11-05 18:06:40 ​​ДТЕК Ахметова почав виставляти ціни на електроенергію в два рази вище максимальних обмежень

На майданчику Української енергетичної біржі (УЕБ) генерація енергохолдингу ДТЕК Ріната Ахметова 3 та 4 листопада провела аукціони з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами з початковими цінами 8755 і 9770 грн/МВт-г відповідно.

При тому, що максимальне обмеження ціни на Ринку на добу наперед (РДН) сьогодні складає 4000 грн/МВт-г. Жодний лот не було реалізовано.

3 листопада компанії ДТЕК Дніпроенерго, ДТЕК Східенерго і ДТЕК Західенерго виставили на продаж 1,73 млн МВт-г електроенергії базового навантаження строком поставки з 1 січня по 31 березня 2022 року.

Ціна в Об'єднаній енергосистемі України (ОЕС) склала 8755 грн/МВт-г, 8745 грн/МВт-г і 4345 грн/МВт-г. Ціна в Бурштинському енергоострові (БуОс), в якому працює ДТЕ Західенерго, склала 4450 грн/МВт-г.

4 листопада ДТЕК Дінпроенерго виставило 276 тис. МВт-г електроенергії базового навантаження зі строком поставки в листопаді поточного року за ціною 9770 грн/Мвт-г. Жоден лот не був реалізований.

Початкові ціни більше ніж в два рази перевищують максимальні цінові обмеження (прайс-кепи), встановлені Нацкомісією з регулювання енергетики (НКРЕКП) в ОЕС України і майже в два рази перевищують прайс-кепи в БуОс.

Гранична ціна в ОЕС з кінця липня складає 4000 грн/МВт-г, а в БуОс з початку жовтня складає 2500 грн/МВт-г.

"ДТЕК стимулює дефіцит для підтримки високої ціни. Це не ринкові методи. Цікаво, чи буде реакція НКРЕКП?", - прокоментував таку поведінку ДТЕК один з приватних трейдерів у профільній Telegram-групі.

В Україні - енергетична криза через нестачу вугілля на складах теплових електростанцій. Близько 70% електроенергії ТЕС, а також близько 80% енергетичного вугілля в країні виробляє група ДТЕК Ріната Ахметова.

Монополіст| Підтримати проект: Моно; Приват Відкрити / Коментувати

2021-11-04 21:03:56 ДТЕК спростовує зв'язок ТЕТ Груп Бутенка з енергохолдингом Ахметова
Заради об'єктивності публікуємо відповідь співрозмовника з нутрощів ДТЕК

Після ранкової публікації аргументів щодо зв'язку потенційного імпортера електроенергії з Білорусі ТЕТ Груп Віталія Бутенка з ДТЕК Ріната Ахметова, мали розмову з представниками холдингу.
Мабуть, час розставить всі крапки над і. Але зараз, заради об'єктивності, надаємо пряму мову співрозмовника з ДТЕК.
Мовою оригіналу:

"ДТЭК не заинтересован в импорте электроэнергии – это наша принципиальная позиция. К тому же, это колоссальные политические и репутационные риски. Эксклюзивная поставка Энергоатомом по нашему мнению – наименьшее зло.

Во-первых, потому что Энергоатом самый большой производитель электроэнергии, у Атома большая финансовая нагрузка из-за ПСО и они меньше всех заинтересованы в обвале цен на рынке. И в этом наши интересы безусловно совпадают.

Мы считаем, что эксклюзивная поставка через Атом – единственно возможный вариант в сложившейся сложной ситуации с ОЗП из-за дефицита мощностей Центрэнерго.
Слухи и конспирология по поводу причастности Бутенко к нам – это смешно. Сложно даже допустить, чтобы ДТЭК действовал так примитивно.

Виталий больше 10 лет в энергетике, он один из самых профессиональных трейдеров на рынке. Он купил себе трейдинговую компанию и начал ее развивать внутри рынка, искал новые возможности.
Приходил, чтобы купить у нас? Да, как и многие другие. С 1 сентября действует закон 3508, на аукционах УЭБ у ДТЭК Энерго покупают десятки компаний.

И это точно не является даже косвенным признаком того, что ТЕТ Груп имеет к нам отношение. В октябре у нас покупали НЕК, ОНК, ТЕТ, Юнайтед, Артлекс, ЕТГ и многие другие.
Поэтому еще раз – компания Бутенко не имеет к ДТЭК никакого отношения. Ни в случае с импортом из Беларуси, ни по другим вопросам". Відкрити / Коментувати

2021-11-04 17:00:37 ​​Монополіст знову потрапив в добірки популярних українських Telegram-каналів, які читають бізнесмени, ТОП-менеджери, управлінці, які приймають рішення, люди з критичним мисленням.

На цей раз добірка від Bankerua. Переходьте і обирайте на кого підписатися:https://bit.ly/3wg4O9g Відкрити / Коментувати