Монополіст

2021-11-04 11:12:00 ​​Аргументи щодо зв'язку потенційного імпортера електроенергії ТЕТ Груп з ДТЕК Ахметова

Головним потенційним імпортером білоруської електроенергії (е/е) несподівано стала компанія ТЕТ Груп Віталія Бутенка, колишнього очільника Д.Трейдінг – трейдера групи ДТЕК Ріната Ахметова.
ТЕТ Груп взяла в Укренерго перетин 400 МВт на 3 листопада і 500 МВт на 4 листопада.
Джерела в уряді завіряли, що 5 листопада вона почне імпорт.

Але НАЕК Енергоатом, який на місячному аукціоні взяв перетин 850 МВт, подав графік на 5 листопада.
Тому ТЕТ Груп не отримав перетин.
Імпорту е/е з 5 листопада, швидше за все, не буде.

Ми вважаємо, що ТЕТ Груп – це структура, пов'язана з ДТЕК.
Використовує ресурси енергохолдингу, а на ринку електричної енергії буде діяти в його інтересах.
Чому?

1. Бутенко пішов з ДТЕК в липні цього року.
Ми писали, що причиною стала помилка прогнозування, коли Д.Трейдінг продав 1,4 млрд кубів газу ДТЕК Нафтогаз в Європі по форвардних контрактах з ціною кінця 2020 року.
Від цієї оборудки акціонер Рінат Ахметов недоотримав щонайменше 100 млн євро.
Вочевидь, рішення щодо продажу газу не могло бути прийняте без схвалення гендиректора ДТЕК Максима Тімченка.
Але треба було кимось пожертвувати. На вихід пішов Бутенко. Пішов без скандалів та конфліктів.

2. ТЕТ Груп була зареєстрована 20 липня, за день до звільнення Бутенка з ДТЕК.
Тобто, він створював цю компанію, ще працюючи в ДТЕК.

3. ТЕТ Груп від створення почала купувати е/е у ДТЕК Дніпроенерго та ДТЕК Східенерго.
Нагадаємо, що ДТЕК продає е/е на дискримінаційних для покупця умовах.
В них прописані велике фінзабезпечення, право продавця відмовитись від контракту без санкцій і таке інше.
Це робиться для того, щоб ніхто з "лівих" трейдерів не купував е/е ДТЕК.

4. Немає інформаційної компанії з боку медіа-машини Ахметова проти ТЕТ Груп.
Ще з 2020 року ДТЕК через ЗМІ та своїх лобістів (Людмила Буймістр, Олексій Кучеренко, Михайло Волинець) просував тезу про те, що імпорт "кришують" Андрій Герус та Валерій Тарасюк, тому що трейдери їм платять.
Зараз нічого подібного немає.
Смішно, що проти діяльності трейдерів на енергоринку та проти імпорту виступав і сам Бутенко.

5. Для ДТЕК неконтрольований імпорт е/е – величезна загроза монопольному становищу на енергоринку.
Конкуренція з боку декількох трейдерів-імпортерів може "придавити" ціну е/е на Ринку на добу наперед (РДН).
Вся епопея із глобальним дефіцитом е/е і вимаганням підвищення обмежень ціни до 8 грн/кВт-г, може виявитись марною.

6. Для здійснення імпорту з Білорусі компанії потрібно зробити передоплату на 10 днів.
В даному випадку потрібно до $10 млн.
Навряд чи Бутенко має у вільному доступі такі кошти.
Більш схоже, що "фінансове плече" йому підставив колишній роботодавець.

7. Поки не зрозуміло, які умови продажу будуть з білоруського боку.
Виглядає так, що ТЕТ Груп мала ексклюзивне право на імпорт з 5 листопада.
Бутенко не має такої адміністративної та фінансової ваги, щоб домовитись з білорусами про ексклюзив.
Проте, таку вагу має ДТЕК.

Білоруси хочуть продавати е/е в Україну. Головною перешкодою для цього є інформаційно-лобістська компанія ДТЕК.
ДТЕК міг сказати білорусам: "Дайте нам ексклюзивне право на імпорт, щоб ми контролювали ціну в Україні. І ми перестанемо його "збивати".
Але сам ДТЕК не може здійснювати імпорт через численні публічні заяви проти нього.
От і з'явився ТЕТ Груп.
Монополіст Відкрити / Коментувати

2021-11-03 11:58:08 ​​Офіс президента забов'яже Нафтогаз продавати облгазам газ для ВТВ за пільговою ціною

Оператори газорозподільних мереж (облгази) хочуть в три-чотири рази підняти тарифи на розподіл газу.

Згідно з проектами нових тарифів на 2022, в середньому по країні оператори ГРМ хочуть підвищити тариф на розподіл з 1,44 до 4,14 грн за кубометр газу.

В Україні працює 43 оператори ГРМ, кожен з них у своєму регіоні є монополістом. З них - 20 працюють під брендом "Регіональної газової компанії" (РГК) олігарха Дмитра Фірташа і розподіляють приблизно 70% всього газу по країні.

Максимальне збільшення тарифів на розподіл пропонується Уманьгазом – на 400% до 8,91 грн за розподіл одного кубічного метру; Луганськгаз запропонував підняти – на 443% до 8,41 грн/куб; Одесагаз – на 438% до 4,52 грн/куб; Харківгаз – на 300% до 5,37 грн/куб. На 200% тариф на розподіл запропонували підняти 15 операторів ГРМ, а на 100% - 16 операторів ГРМ.

Необхідність збільшення в кілька разів тарифів на розподіл газу облгази пояснюють різким зростанням цін на природній газ, який вони використовують для покриття виробничо-технологічних втрат (ВТВ).

ВТВ – це газ, який витрачається в процесі регулювання тиску в мережах для доставки палива до споживача. Сюди ж включені втрати газу, які виникають від перепаду температури (так звані температурні коефіцієнти). ВТВ - найбільша складова витрат облгазів, становить більше 40%. Щороку в мережах облгазів "втрачається" 1,4 млрд куб м газу. Відповідно аналогічний обсяг газу їм потрібно відкупити за гроші, які закладені в тарифі на розподіл.

Тарифи на розподіл газу регулюються державою. Їх щороку затверджує Нацкомісія з регулювання енергетики та компослуг. НКРЕКП повідомила, що обґрунтованість пропозицій облгазів ще не перевірялася і тарифи для них не затверджувались. За розрахунками НКРЕКП, підвищення тарифів облгазів не може перевищувати рівня інфляції.

Втім, вартість природного газу за рік зросла більш як на 300%. Тому якщо оператори ГРМ не зможуть купувати газ для ВТВ, вони будуть відбирати його із газотранспортної системи (ГТС) і продовжувати нарощувати мільярдні боргу перед Оператором ГТС (ОГТСУ). Загальний борг облгазів перед ОГТСУ за відібраний газ для ВТВ становить 11 млрд грн.

Що буде з тарифом на розподіл газу? В Офісі президента вирішили продавати газ для облгазів за пільговою фіксованою ціною. Мова йде про продаж 1,4 млрд куб м газу по ціні 7,42 грн/куб м.

Передбачається, що оператори ГРМ підпишуть відповідні договори з ГПК "Нафтогаз Трейдинг". За алогічною ціною газ уже отримують від "Нафтогаз Трейдинг" підприємства теплокомуненерго для виробництва тепла для населення, а також постачальники пального для побутових споживачів.

Для того, щоб кошти на ВТВ не були витрачені власниками операторів ГРМ за своїм бажанням, в жовтні уряд ввів для них спецрахунки. Тепер кошти, що надходять від споживачів за послуги з розподілу природного газу, зараховуються виключно на рахунки зі спецрежимом використання, відкриті облгазами в уповноважених банках.

У свою чергу, банки зобов'язані перераховувати їх далі на рахунки облагазів та ОГТСУ згідно з затвердженими НКРЕКП нормативами розподілу цих коштів. Таким чином всі кошти, передбачені в тарифі на розподіл для ВТВ, мають потрапляти на рахунок Оператора ГТС, який балансує систему.

Монополіст Відкрити / Коментувати

2021-11-02 17:20:19 ​​Імпорт електроенергії з Білорусі в Україну розпочнеться 5 листопада. Імпортер - ТЕТ Груп екс-менеджера Ахметова

Білоруська сторона погодилась розпочати продаж електроенергії в Україну потужністю 400 МВт з 5 листопада. Імпортером стане компанія "ТЕТ Груп" Віталія Бутенка, колишнього трейдера з групи ДТЕК Ріната Ахметова.

Передбачається, що "ТЕТ Груп" буде викупати відповідну потужність на добових аукціонах Укренерго з розподілу міждержавного перетину.

Сьогодні в другій половині дня 2 листопада системний оператор НЕК Укренерго запросив аварійну допомогу з Білорусі.

27 жовтня пройшов місячний аукціон з розподілу перетину для імпорту електроенергії з Білорусі в Україну. Найбільшим переможцем аукціону з обсягом 885 МВт з 900 МВт можливих став державний оператор АЕС – НАЕК "Енергоатом". Але з 1 листопада імпорт електроенергії ні з Білорусі, ні з Росії не розпочався.

Перед опалювальним сезоном 2021-2022 років українські ТЕС мають найнижчі запаси вугілля на складах за всю історію. Станом на кінець жовтня – 542 тис тон замість необхідних 2,5 млн тон.

Коли Бутенко працював в ДТЕК, він називав трейдрів спекулянтами. А імпорт електроенергії критикував через те, що він "вбиває вітчизняного виробника". Тобто - генерацію ДТЕК. Тепер Бутенко сам трейдер-імпортер.

Монополіст Відкрити / Коментувати

2021-11-02 15:28:43 ​​Стала відома формула розрахунку рентного податку на залізну руду
Метінвест Ахметова, Ferrexpo Жеваго та інші в наступному році заплатять ренти на $40 млн менше

Згідно останніх прогнозів Barclays та JP Morgan, в 2022 – 2023 роках ціна залізної руди коливатиметься в межах $85 - $105 за тону.
Тобто, ціни в $220 за тону, яка була цього літа, вже ніхто не очікує.

Як ми вже не раз писали, Рада готується до прийняття проекту закону 5600, який вносить зміни в Податковий кодекс.
Крім всього іншого, від початку в ньому була закладена концепція підвищення ставок рентного податку на видобуток залізної руди.

Базою оподаткування мала стати ціна руди в Китаї – Index China.
Були закладені такі ставки:
10% при ціні руди вище $200/т,
5% - при ціні від $100 до $200,
3,5% при ціні нижче $100/т.

Але до другого читання, під тиском лобістів Ріната Ахметова, в проект були внесені правки.
З бази оподаткування відняли фрахт судна та вартість перевезення залізничним транспортом по Україні.
Крім того, застосували понижуючий коефіцієнт на вологість руди – 0,9.

Ми отримали складові формули для обрахування ренти на зараз:
Поточна ціна руди $105, мінус фрахт судна $28,55, мінус доставка по Україні $10, множимо на коефіцієнт вологості 0,9 та на ставку ренти 5% (ціна вище $100).
Виходить, з кожної тони гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) заплатять близько $3.

За існуючими нормами, оподатковується собівартість видобутку – близько $30 на тоні.
11% якщо ціна нижче $70/т,
12% якщо ціна вище $70/т.
Тобто, зараз ГЗК платять: $30 на 12%, буде $3,6 з тони.

Математика підказує, що за формулою в 5600 бюджет буде отримувати більше ніж зараз, якщо ціна руди перевалить за $118/т.
Таких прогнозів, наразі, немає.

За даними Concorde Capital в 2020 році в Україні були видобуто 72 млн тон залізорудної сировини (ЗРС), з яких 46,2 млн тон пішли на експорт.
Не складно порахувати, що при умовно незмінних обсягах видобутку руди, за існуючих ставок бюджет отримає близько $260 млн ренти.
А за формулою в 5600 бюджет отримає не більше $220 млн при поточних цінах.

Нагадаємо найбільші компанії, що видобувають залізну руду в Україні:
Метінвест Ріната Ахметова і Вадима Новинського (близько 60% видобутку, включи ЗЗРК де Ахметов – акціонер разом зі словаками)
Ferrexpo Костянтина Жеваго
АМКР індійця Лакшмі Міттала
КЗРК Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського
Суха Балка Олександра Ярославського

Монополіст Відкрити / Коментувати

2021-11-01 19:59:42 #поясню

Что происходит вокруг импорта электроэнергии

Сегодня стало известно, что созданный летом текущего года трейдер «ТЭТ групп», принадлежащий Виталию Бутенко - бывшему гендиректору Д.Трейдинг Рината Ахметова - выкупил 400 МВт мощности на все часы импорта электроэнергии из Беларуси на 3 ноября.

Как такое возможно с учетом результатов пятничных аукционов, в которых почти весь объем месячного сечения – 885 из 900 МВт – с Беларусью выкупил государственный «Энергоатом»?

После победы на аукционе атом должен был подать торговые графики по импорту. Если к установленному времени этого не сделано, то «Укрэнерго» понимает, что у них нет объемов, и повторно выставляет объем на суточные аукционы.

Доходы от их проведения – дополнительные деньги для «Укрэнерго». Но по моей информации, сечение «ТЭТ групп» получил бесплатно.

Заплатил ли за сечение «Энергоатом»? Поговаривают, что пока компания этого не сделала.

Сколько должны заплатить? Сумма определяется по формуле: сечение – 885 МВт – умножаем на 24 часа, умножаем на 30 дней, и на цену, по которой закрылся аукцион – 601 грн. Общая сумма – почти 400 млн гривен.

Будут ли требовать деньги с атома? «Укрэнерго» планирует провести претензионную работу в этом направлении. Выиграли сечение – будьте добры, оплачивайте.

Но есть два нюанса.

Первый – владельцу сечения компенсируется сумма, вырученная на суточном аукционе, но не более чем цена месячного аукциона. Сегодняшний завершился на цене 0 грн. То есть компенсации не будет.

При этом обязательства по оплате сечения, полученного на месячном аукционе, остаются обязательными к выполнению.

Второй – системный оператор может вернуть деньги еще и в случае, если сам по каким-то причинам вводит диспетчерские ограничения и «режет» график, поданный контрагентом.

До решения вопроса с долгами «Энергоатом» могут не допустить к аукционному сечению.

Почему госкомпания не заплатила за сечение? Потому что понимают, что это будут невосполнимые затраты. При чем достаточно большие.

Почему атом не подал торговые графики? Причина – отсутствие объемов с белорусской стороны.

По слухам, представители компании после официального визита в Минск рассказывали о существовании договоренности о поставках по прямым договорам. Судя по всему, таких договоренностей на самом деле не было.

Какой выход? Теперь «Энергоатом» должен либо начать подавать графики по импорту, для чего нужны объемы, либо «Укрэнерго» продолжит выставлять объемы на посуточные аукционы.

Будут ли поставки 3 ноября? Сложный вопрос. Если белорусы пойдут по пути аукционов, о чем ходили неофициальные разговоры ранее, то к 3 ноября успеть вряд ли получится. Аукцион – достаточно длительная процедура.

Какие еще есть варианты? Существует сценарий с подписанием двухсторонних договоров. Но это уже может свидетельствовать о политических договоренностях с белорусской стороной на наивысшем уровне.

Как я уже указывал, сегодняшнее сечение компании получили бесплатно, поэтому отсутствие импорта 3 ноября не грозит им большими убытками.

Но в целом все идет к тому, что поставок 3 ноября, с большой вероятностью, не будет.

В любом случае, все прояснится уже в ближайшее время.

Будем следить.

|TOP ENERGY| Відкрити / Коментувати

2021-11-01 19:59:42 Як розподілиться перетин для імпорту електроенергії з Білорусі

Виявилось, що добовий перетин для імпорту електроенергії з Білорусі на 3 листопада купила трейдерська компанія "ТЕТ Груп" Віталія Бутенка.
Цей бізнесмен раніше очолював Д.Трейдинг з групи ДТЕК Ріната Ахметова.

На шоу у Шустера Бутенко називав трейдрів спекулянтами. А імпорт електроенергії критикував через те, що він "вбиває вітчизняного виробника". Тобто - генерацію ДТЕК.
Тепер Бутенко сам став трейдером, яких лаяв в ефірі телеканала Ахметова.

Нижче докладно про те, як поділять між собою перетин трейдер Бутенко та Енергоатом, який викупив його на місячному аукціоні. І чи буде взагалі імпорт з Білорусі?

Безоплатно піаримо конкурентний нам канал. Його веде колега з Економправди Микола Топалов.
Підписуйтесь, кому цікава енергетика.

Ми не ДТЕК. Ми за конкуренцію) Відкрити / Коментувати

2021-11-01 15:46:57 ​​Причини і наслідки "вугільної кризи" в Україні напередодні зими

Поспілкувались з усіма сторонами енергетичного ринку про причини, масштаби і наслідки сьогоднішньої ситуації із запасами вугілля.
Тезами:

1. Які причини летального дефіциту вугілля перед зимою 2021-2022 років?
- Холодна зима 2020-2021 років і сезонна незбалансованість енергосистеми
- Хронічний дефіцит обігових коштів в державному Центренерго внаслідок управління компанією групою Ігоря Коломойського до початку 2021 року
- експорт електроенергії в Європу з ДТЕК Бурштинська ТЕС
- липневий бум виробітку електроенергії станціями ДТЕК для розрахунку з кредиторами
- зниження видобутку на ДТЕК Павлоградвугілля через вичерпання ресурсів двох шахт і на державних шахтах через не ефективне управління
- подорожчання енергоресурсів в 2021 році

2. Як можна було накопичити вугілля?
- скасувати мито на імпорт вугілля із РФ в 2021 році
- дозволити імпорт електроенергії із РФ і Білорусі влітку 2021 року

3. Хто винен в нинішній ситуації?
- президент Володимир Зеленський (пішов на поводу у ДТЕК у питання протекціонізму)
- прем'єр Денис Шмигаль (так само)
- міністр енергетики Герман Галущенко (замовчував проблему до останнього моменту)
- керівництво Центренерго і Фонду держмайна, якому воно підпорядковане (не змогли знайти кошти і закупити вугілля)
- ДТЕК Ріната Ахметова (лобіював заборону імпорту електроенергії і мито на імпорт вугілля з РФ)

4. Чого хоче ДТЕК Ахметова?
- "похоронити" рейтинг Володимира Зеленського цією зимою через можливі відключення електроенергії
- відтермінувати синхронізацію української енергосистеми з європейською

5. Як замістити вугільну генерацію?
- або імпортом електроенергії з РФ та Білорусі (наразі РФ його блокує)
- або спалювання критичного дорогого природного газу (питання - чи вистачить його)

Без імпорту вугілля на ТЕС в ОЕС України закінчиться приблизно через 2,5 місяці.
На Луганській ТЕС - через 1,5 місяці без можливості його підвезти зі сторони України.

Тобто, в січні 2022 року буде гаряче.
Докладно тут Відкрити / Коментувати

2021-10-28 14:22:22 ​​Як змінився законопроект 5600 перед прийняттям?
Компроміс з Ахметовим і мінус половина очікуваного ефекту наповнення бюджету

Поговорили з головою Податкового Комітету Верховної Ради Данилом Гетманцевим.
Доповідаємо про долю другої за каденцію Володимира Зеленського глобальної зміни gодаткових умов – законопроекту 5600.

1. По збільшенню податкового навантаження на гірничозбагачувальні комбінати (ГЗК), що видобувають залізну руду, "прийшли до компромісу".
Про зміни в рамках цього "компромісу" ми писали раніше.
База оподаткування буде змінена із собівартості видобутку на вартість руди index China. Мінус фрахт судна (близько $20 на тоні) і внутрішня українська логістика (мінус $10 на тоні).
Ставки ренти: 10% при ціні вище $200/т, 5% - при ціні від $100 до $200 за тону, 3,5% при ціні нижче $100/т.

ГЗК показали депутатам розрахунки, що при ціні нижче $70/т, експорт руди перестає бути рентабельним.
Ми таких цифр не бачили. Зате бачимо прибутки Метінвесту всі останні роки.
За підрахунками Комітету, при ціні руди нижче $80/т, бюджет буде отримувати менше надходжень від ренти, ніж за існуючої моделі.
У вересні ціна на руду була близько $120/т.

Близько 60% залізної руди в країні видобуває і експортує Метінвест Ріната Ахметова.
Другим найбільшим експортером є Ferrexpo Костянтина Жеваго.

2. В 5600 зберігається норма, яка робить неможливим використання системи єдиного податку 4-ї групи для агропідприємств з виробництва курятини та яєць.
Ця норма має змусити платити більше податків МХП Юрія Косюка – лідера з виробництва курятини та Укрлендфармінг Олега Бахматюка – лідера з виробництва яєць.

3. Від введення акцизу у 3,2% на "зелену" генерацію відмовились через потенційну загрозу судових позовів "зелених" інвесторів в міжнародні арбітражі.
"Ризики виплат по судових рішеннях перевищують потенційну вигоду бюджету", - охарактеризував компроміс Гетманцев.
Найбільшим оператором зеленої генерації в країні є група ДТЕК Ахметова із часткою близько 24%.

3. Зберігається норма про Мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ) на землю.
Від ліміту площі в 0,5 га відмовились.
Суть норми в тому, що будь-яка с/г земля, яка знаходиться за межами населених пунктів буде оподатковуватись МПЗ не менше 5% від її Нормативно-грошової оцінки (НГО).
Це спрямовано проти великої кількості аграріїв, які використовують землю, не сплачуючи податки.
Норму пролобіювали великі агрохолдинги, які податки вимушені платити.

4. Змінена норма про податок на продаж нерухомості.
Вона була спрямована проти схеми "колхоз", коли житло в новобудовах продавав не забудовник, а найняті ним фізоособи без сплати податків.
Тепер, якщо фізособа перепродає нерухомість другий раз за рік, вона має сплатити 5% від вартості.
Якщо перепродає третій раз за рік, то має сплатити 18% податку від різниці між сумою купівлі і продажу.

5. Із законопроєкту відкликана норма про оподаткування автомобілів дорожче $50 тис.
Норму відкликав Мінфін, який був її ініціатором.

В цілому, від першого до другого читання, ефект надходжень в бюджет від прийняття 5600 знизився з 50 млрд грн до 25 млрд грн на рік.
Найбільше "зекономлять" структури Ріната Ахметова, для яких були пом'якшені оподаткування видобутку залізної руди, зберігання твердих відходів ГЗК та скасовано акциз на "зелену" генерацію.
Докладно читайте найближчим часом в інтерв'ю Гетманцева на Цензор.НЕТ.

Автор: Сергій Головньов Відкрити / Коментувати

2021-10-26 13:08:14 ​​Чому українцям виставляють додаткові рахунки за газ

Споживачі газу по всій Україні протягом року отримують платіжки з завищеними обсягами споживання, за які постачальник вимагає сплатити.

В платіжках з'явилася додаткова графа "планові нарахування", куди постачальники вписують борг за неспожиті обсяги газу. Зазвичай постачальники додатково просять заплатити за 10-30 кубів газу. При цьому фактичний спожитий обсяг газу був меншим, пише Kosatka Media.

Одні споживачі ігнорують ці донарахування і сплачують за газ по лічильнику, а інші погоджуються сплатити за додатково нараховані обсяги, адже через борги можуть втратити субсидію.

Платіжки з плановими донарахуваннями за газ в діапазоні 300-500 грн і більше щомісяця приходять споживачам в різних областях. Наприклад, такі платіжки надсилає "Хмельницькгаз Збут" у Хмельницькій області, у Запорізькій борги за газ, який споживачі не споживали, донараховує "Запоріжгаз Збут". У Чернігівській області споживачі отримують аналогічні "листи щастя" від "Чернігівгаз Збуту".

Ці постачальники газу входять в групу "Йе Енергія" олігарха Дмитра Фірташа. Йому ж належить і більшість облгазів в Україні, які працюють під брендом "Регіональна газова компанія" і розподіляють 70% газу в країні.

Однак рахунки з додатковими обсягами газу виставляють не тільки постачальники Фірташа.

В енергетичному регуляторі — Нацкомісії, що здійснює регулювання в сферах енергетики так комунальних послуг кажуть, що така ситуація у більшості постачальників газу. Але реагують якось дуже повільно, адже платіжки з додатковими обсягами споживачі отримують ще з весни. Звідки у платіжках українців масово беруться «зайві» кубометри, в НКРЕКП розраховують дізнатися у 2022 році – за результатами перевірок діяльності облгазів за 2021 рік.

Звідки беруться борги за газ, який не було спожито? Дані про обсяги спожитого газу споживачі передають облгазам, а ті пересилають їх постачальникам газу.
І саме на цьому етапі дані про фактично спожиті обсяги газу губляться. При цьому не має значення, яким чином споживач передає дані — по телефону, СМС, чи Viber.

А оскільки даних про спожитий обсяг газу немає, то споживачу виставляється рахунок за середню кількість кубів, які він міг би використати.

Постачальники газу так роблять, оскільки за допомогою планових нарахувань можна закрити касові розриви за рахунок споживачів, а не банківських кредитів, за які потрібно сплачувати відсотки.

Що робити споживачам? Сплачувати за газ по лічильнику, а також звернутися до облгазу (оператора ГРМ) і наполегливо вимагати провести перерахунок згідно з фактично спожитими обсягами, адже через борги можна втратити субсидію.

А також потрібно написати скаргу в НКРЕКП. Зробити це можна в довільній формі.

"У разі простроченої понад три місяці заборгованості за спожитий газ, загальна сума якої перевищує 340 грн, – житлова субсидія на наступний сезон призначатися не буде", – йдеться у повідомленні "Запоріжгаз Збуту". Відкрити / Коментувати

2021-10-25 19:00:47 ​​Бюджетні та комунальні установи не можуть підписати договори з Нафтогазом на поставку газу. Відхилено 90% заявок

Менше 10% бюджетних установ і організацій змогли укласти з "Нафтогаз Трейдинг" договори на закупівлю газу за пільговими цінами, які їм в меморандумі гарантував Офіс президента.

30 вересня під головуванням Президента Володимира Зеленського було підписано меморандум про не підвищення тарифів на опалення та на газ для населення та бюджетних установ.

Відповідно до підписаного меморандуму, ціна газу від "Нафтогаз Трейдинг" для бюджетних організацій та установ становила 16,55 тис. грн за тис. кубометрів (з урахуванням ПДВ та транспортуванням). Діє вона до грудня 2022 року.

Пройшов майже місяць і заявки на укладання договорів на закупівлю природного газу у "Нафтогаз Трейдинга" подали майже 2,5 тис. бюджетних установ.

Але тільки 225 пакетів документів було взято в роботу. Решту заявок було відхилено по причині нібито проблем з документами або неповних даних в документах.

Це при тому, що договори на поставку газу з "Нафтогаз Трейдингом" планують підписати 12,5 тисячі бюджетників.

З такими темпами у більшості бюджетних організацій, які використовують автономне опалення, опалювальний сезон почнеться не скоро. А мова йде про лікарні, школи, дитячі садки, військові частини тощо. У жовтні багато навчальних заклад вирішили почати канікули раніше або продовжити їх на кілька тижнів не тільки через ріст захворюваності на Covid-19, але і через ситуацію з газом. Однак лікарні або військові частини на канікули піти не можуть.

Крім проблем з укладанням договорів з Нафтогазом, бюджетники зіткнулися з ще однією - діючі постачальники газу, які не можуть поставити газ за пільговою ціною - 16,5 тис грн за тис куб м, а пропонують поставку по 30-45 тис грн, навмисне затягують процедуру розірання діючих договорів.

Вони переслідують свої бізнес інтереси, адже якщо вони зараз розірвуть поточні договори і клієнти (бюджетні та комунальні організації) підуть до Нафтогазу, то повернути їх після зниження цін на газ буде неможливо.

Автор: Юрій Віннічук Відкрити / Коментувати