Монополіст

2021-10-25 12:00:46 Монополіст потрапив в ТОП корисних Telegram-каналів про бізнес, фінанси та інвестиції за версією порталу InVenture.

Це добірка популярних українських каналів для бізнесменів, ТОП-менеджерів та людей, які інвестують у своє майбутнє.

Добірка тут: https://bit.ly/3pxKiQ4

Переходьте та обирайте цікаві канали! Відкрити / Коментувати

2021-10-22 14:30:13 ​​Чому через наказ МІУ, Ахметов та Веревський залишаться без вагонів. Олігархи запустили інформаційну кампанію

Міністерство інфраструктури (МІУ) ініціювало скорочення строків експлуатація старих вантажних вагонів. В результаті протягом 2022-2028 років з парку рухомого складу Укрзалізниці (УЗ) будуть списані більше 40 тис. вагонів. З парків приватних власників будуть списані 25,3 тис. вантажних вагонів.

-Найбільшим парком вантажних вагонів, окрім УЗ, володіють компанії Ріната Ахметова. В переважній більшості це старі вагони з продовженим терміном експлуатації. Вони також підуть під списання через наказ МІУ, структури олігарха втратять більше 8 тис. піввагонів. Тільки з парку Лемтрансу олігарха випаде третина піввагонів.

-Компанії колишнього співвласника корпорації ІСД Віталія Гайдука та Едуарда Мкртчана (син – ще одного засновника ІСД Олега Мкртчана) будуть змушені списати 2,5 тис піввагонів.

-Агрохолдинг Кернел Андрія Веревського буде змушений вивести з експлуатації 2,8 тис. списаних в РФ старих зерновозів, які агромагнат придбав у російських компаній. Це майже весь парк зерновозів холдингу.

-Ще 1,8 тис. російських зерновозів вибуде з парку компанії ТОВ "Смарт Рейл Логістикс". В 2020 році компанія оперувала 2,1 тис зерновозів - це також списані в РФ вагони.

Власники великих вагонних парків, в першу чергу Ахметов та Веревський, виступили проти заборони продовження експлуатації цього металобрухту на колесах, вік деяких вагонів перевищує 60 років. Зараз олігархи запустили інформаційну кампанію по "збиванню наказу МІУ", яке очолює креатура Офісу президента - Олександр Курбаков.

Водночас кампанію на підтримку наказу МІУ запустив і олігарх Віктор Пінчук, він підтримує скорочення терміну експлуатація вагонів, оскільки під час оновлення парків його підприємства отримають замовлення на десятки тисяч пар залізничних коліс. У нього тут монополія.

Ініціативу МІУ підтримують також і вагонобудівні заводи, які зараз стоять без замовлень. У 2011 році виготовили історично великий обсяг вантажних вагонів. Було виготовлено 52 тис. вагонів. Експортна виручка перевищила $3 млрд.

Після створення Митного союзу між Росією, Білоруссю і Казахстаном та початку війни на Донбасі наші заводи втратили експортні ринку. Далі відбувся наплив старих вагонів з Росії. З 2016 року. РФ заборонила експлуатацію вантажних вагонів, яким продовжено термін експлуатації. В результаті 18 тисяч старих російських вантажних вагонів було продано в Україну. Наприклад, чверть парку зерновозів в Україні – списані російські вагони.

Весь цей час українські вагонобудівні заводи залишалися майже без замовлень. З 18 українських підприємств в 2021 році працює лише два: КВБЗ Володимира Приходька (Кременчук) і Дніпровагонмаш Сергія Тігіпка (Кам'янське). За десять років випуск вантажних вагонів в Україні впав в 38 разів. Більше про це за посиланням: https://bit.ly/3vymWuw

Автор: Юрій Віннічук Відкрити / Коментувати

2021-10-21 11:32:45 ​​Після сьогоднішнього прийняття законопроекту №5600, олігархи платитимуть менше ренти не руду

Сьогодні рада має прийняти ресурсний законопроект №5600 про внесення змін до Податкового кодексу, який раніше називався "антиолігархічним".

Чому законопроект вже не можна називати "антиолігархічним"? До другого читання із законопроекту вичистили всі норми, які мали б збільшити базу оподаткування для олігархів. Про це ми детальніше розповідали тут: https://t.me/monopolistua/345

Збільшення ренти на залізну руду, на якій олігархи щороку заробляють мільярди чистого прибутку, було ключової ініціативою законопроекту. Через це, за допомогою "піарників" Офісу президента, законопроект отримав неформальну назву – "Антиахметівський". Підприємства Ріната Ахметова контролюють більше 60% видобутку залізної руди (за півроку від продажу руди його Метінвест отримав $2,46 млрд EBITDA).

Однак, з моменту появи законопроекту і до сьогоднішнього дня, світові ціни на руду впали з $240 до $120/тонну. Відповідно було втрачено момент, коли завдяки високим цінам руду можна було залучити більше грошей до бюджету .

Окрім того члени Податкового комітету Данила Гетманцева до другого читання внесли зміни у формулу визначення бази оподаткування – від ціни руди в порту Китаю (індекс IODEX 62% FE CFR China) відняли затрати на доставку руди з України до Китаю (мінус $45-55 від ціни), а також затрати на внутрішню логістику по Україні – від ГЗК до порту (ще мінус $10). Детальніше про базу оподаткування і ставки ренти можна прочитати у нашій попередній публікації: https://t.me/monopolistua/343

В результаті цих змін щороку бюджет отримуватиме менші обсяги від ренти на руду, ніж зараз. Щорічні втрати оцінюються в 3 млрд грн і більше (буде залежати від цін на руду і вартості фрахту в Китай). За чотири роки втрати бюджету можуть становити 12 млрд грн.

Були шасни, що в остаточній редакції законопроекту №5600 приберуть нову модель оподаткування рентою на руду, щоб запобігти втрат бюджету. Сьогодні надходження ренти на руду вищі, ніж будуть після прийняття 5600.
Однак у тексті законопроекту, який сьогодні буде прийнято в цілому, залишилась нова модель оподаткування рентою залізної руди. Можна фіксувати втрати бюджету. Деолігархізація закінчилась?

Автор: Юрій Віннічук Відкрити / Коментувати

2021-10-20 11:30:13 ​​Через державне Центренерго і ДТЕК Ахметова енергосистема України залишилась без резервів
Чому це летальна проблема?

За даними Міненерго, на складах теплових електростанцій і електроцентралей (ТЕС і ТЕЦ) 0,75 млн тон вугілля.
Хоча за планом Міненерго, має бути на 2 млн тон більше.
За даними Укрінерго, з приблизно 70 діючих енергоблоків ТЕС і ТЕЦ 22 не мають палива, ще 10 – в аварійному ремонті.

Багато хто сприймає це як дефіцит потужності генерації.
І заспокоюється повідомленнями Енергоатому про те, що під час осінньо-зимового періоду (ОЗП) будуть працювати 14 енергоблоків АЕС з 15.
А в окремі тижні – всі 15.

До того ж, з листопада, вочевидь, почнеться імпорт електроенергії (е/е) з Білорусі.
Вже і ДТЕК Ріната Ахметова називає це "неминучім рішенням", хоча раніше своїми PR-атаками блокував імпорт е/е.

Але є й інша проблема.
Енергоблоки ТЕС і ТЕЦ потрібні енергосистемі у якості "вторинного резерву".
Технічною мовою – це Резерв відновлення частоти (РВЧ).
РВЧ має активуватись не більше, ніж за 15 хвилин і видавати потужність не менше 60 хвилин.

Цей резерв має дорівнювати найбільшій генеруючій одиниці в енергосистемі.
Для України – це енергоблок АЕС потужністю 1000 МВт.

Дуже часто блоки АЕС випадають із системи через якусь аварію.
Чим більше їх працює одночасно, тим більше вірогідність аварійного виводу.

Так от, замістити потужність такого енергоблоку мають ГЕС, ГАЕС, ТЕС і ТЕЦ, які отримають плату, згідно правил ринку Допоміжних послуг, за готовність підтримати систему резервом.
Через брак вугілля такого резерву в енергосистемі зараз немає (дивись графік).
Резервів менше необхідних 1000 МВт.

ДТЕК в інформаційному полі намагається всю провину за відсутність вугілля скинути на державне Центренерго, де найгірша ситуація із запасами.
Буцімто самому ДТЕК вугілля вистачить.
Але і у ДТЕК запаси на складах набагато менші, ніж були в минулі роки.
З 20 "стоячих" блоків за відсутністю палива – 5 блоків ДТЕК.
Сама компанія в сегменті теплової генерації займає частку близько 70%.

Ситуацію погіршує захмарна ціна природного газу.
Оператори ТЕЦ цієї зими будуть використовувати його для виробництва тепла.
І по мінімуму – для виробництва електроенергії.
Ще одна проблема – у України відсутній договір про взаємну аварійну допомогу з РФ.

До цієї ситуації призвів егоїстичний протекціонізм ДТЕК, який понукав уряд заборонити імпорт електроенергії з Білорусі та РФ, увести загороджувальне мито на імпорт вугілля з РФ.
Все це робилось заради підняття цін на електроенергію всередині України.
Тепер, замість того щоб поступово накопичити вугілля прямим імпортом, або шляхом економії за рахунок імпорту е/е, Україна залишилась без резервів.

Ми отримали ще більшу залежність від РФ.
В разі аварійних відключень блоків АЕС, Україна буде вимушена просити в РФ терміново укласти договір про аварійну допомогу, або купувати е/е за будь-якими цінами.

Автор: Сергій Головньов Відкрити / Коментувати

2021-10-19 18:37:19 ​​Чому воднева енергетика не компенсує Україні втрати від транзиту російського газу

Німеччина і США пропонують Україні допомогу у розвитку виробництва водню, як компенсацію ймовірної втрати транзиту російського газу після запуску другої нитки Північного потоку (ПП2).

Суть та розмір цієї допомоги поки що не зрозуміла. У липневій заяві урядів Німеччини та США вказувалось про Зелений фонд для України з ємністю $1 млрд, в який Німеччина готова покласти допомогу $175 млн.
Втім, виробництво водню пов'язано із проблемами. Як об'єктивними, так і локальними – українськими.

Перелік проблем такий:

1. На виробництво зеленого водню шляхом електролізу з води йде більше енергії, ніж є на виході.
В кубічному метрі водню приблизно 3 кВт-г енергії, а для його виробництва треба витратити 3-5 кВт-г.
Для порівняння в кубі природного газу приблизно 10 кВт-г.

2. Чистий водень не можна транспортувати існуючими газогонами, які проєктувались під прокачку природного газу.
Можливе лише транспортування суміші водню і газу у пропорції 1/4.
Відтак експорт водню в Європу потребує природного газу у якості носія.
А де його брати, якщо Газпром не подовжить транзитний контракт, який діє до 2024 року?

3. Використання електроенергії сонячних і вітрових електростанцій для виробництва водню, як палива для маневрових електростанцій ускладнено "зеленим" тарифом (ЗТ).
ЗТ діє в Україні до 2030 року.
До того часу електроенергію вигідніше продавати ДП "Гарантований покупець" для отримання ЗТ, ніж спрямовувати на виробництво водню.

Виробництво водню для використання в енергетиці, транспорті, виробництві добрив – перспективна історія найближчих десятиліть.
Але Україна шукає компенсатори можливого припинення транзиту у найближчі 3 роки.

Водневий бум в Україні можливий після 2030 року, коли припинить дію Зелений тариф.
Але до того часу ще треба дожити.

Докладно із цифрами можна прочитати тут.
Автор: Сергій Головньов Відкрити / Коментувати

2021-10-13 10:02:00 ​​Ахметов за допомогою нардепа Волинця "збиває" підвищення тарифів на перевезення своїх руди і вугілля

Голова Незалежної профспілки гірників (НПГУ), нардеп від Батьківщини Михайло Волинець через підконтрольну йому Вільну профспілку машиністів (ВМПУ) організував "італійський страйк" на "Укрзалізниці" (УЗ).
Члени профспілки не приймають локомотиви в роботу згідно чинних норм, прискіпуючись до дрібниць.
Через це УЗ затримує перевезення в період пікового сезону вивозу зерна в порти для експорту.

ВМПУ і Волинець вимагають підвищити зарплату, що логічно. І, чомусь – змінити правління і наглядову раду УЗ.
Показово, що коли до березня 2021 року УЗ очолював лояльний до Ахметова Володимир Жмак, Волинця зарплата залізничників не хвилювала. Хоча тоді вона також не росла.
ВМПУ представляють близько 900 співробітників УЗ.

Паралельно, керівник УЗ Олександр Камишін веде переговори про підвищення зарплати з Профспілкою залізничників і транспортних будівельників Вадима Бубняка.
В цю профспілку входить більшість робітників УЗ.
В УЗ кажуть, що протягом двох тижнів може бути угода про підвищення зарплати.

Чого хоче Ахметов від УЗ?
Скасування підвищення тарифів на вантажні перевезення для 1-го тарифного класу вантажів з січня 2022 року на 30%.
До 1-го класу вантажів відносяться залізна руда і вугілля.
Найбільший обсяг цієї сировини видобуває Метінвест Ахметова-Новинського і ДТЕК Ахметова відповідно.

Руда та вугілля складають близько половини всіх перевезень УЗ.
Тарифи на їх перевезення не покривають собівартості.
Доречі, саме через це в УЗ немає грошей на підвищення зарплат.

Протести проходять у супроводі телекамер ТРК Україна.
Телеканал Ахметова постійно говорить про "вбивче для промисловості" рішення – підвищити тарифи УЗ на перевезення вантажів.

Коли в 2015 році ДТЕК Ахметова вимагав підвищення тарифів на електроенергію, саме Волинець організовував протести шахтарів в Києві.
Коли у вересні 2020 року Ахметов не міг поділити з Коломойським Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК), саме Волинець організовував страйки на КЗРК.
Та він вже і не ховається. Відкрити / Коментувати

2021-10-12 11:44:21 ​​Більше 600 тис. домогосподарств будуть платити за газ 16,5 грн/куб м замість 8 грн

В Україні банкрутують постачальники газу населенню, а їхні споживачі переходять до постачальника "останньої надії" (ПОН), у якого тарифи вищі від фіксованої ціни на газ.

Постачальника "останньої надії" - це механізм страхування споживачів, які втратили постачальника в результаті банкрутства компанії, або у разі відсутності у нього газу. В таких випадках споживач автоматично переходить на ПОН і має 60 днів, щоб підписати договір з новим постачальником газу. При цьому весь цей час він буде сплачувати вищий тариф на газ.

Тариф для населення, якщо газ постачає постачальник, коливається в межах 8 грн/куб. Водночас тариф постачальника "останньої надії" – 16,5 грн/куб.

Функції постачальника "останньої надії" виконує Газопостачальна компанія Нафтогаз України. Вона паралельно є звичайним постачальником газу і має тариф -7,96 грн/куб. Її клієнтами є близько 1,2 млн домогосподарств.

Тобто у ГПК Нафтогаз – дві функції: звичайне постачання газу по 7,96 грн і ПОН – де тариф становить 16,5 грн/куб.

Абонент, який перейшов на ПОН, не може автоматично перейти до постачальника ГПК Нафтогаз, адже йому потрібно подати заявку і підписати договір.

Зараз через відмову постачальників продавати газ населенню на постачальника "останньої надії" перейшло 600 тисяч побутових споживачів. В жовтні тариф ПОНа виріс на більш ніж на 4 грн, в результаті чого вони будуть сплачувати 16,95 грн/куб.

Найбільш свіжий випадок трапився в жовтні в Одеські області. Тут компанія ТОВ "Газ Технолоджі" припинила постачання газу населенню. В результаті, 126 тис. побутових клієнтів компанії перейшли на обслуговування до ПОН. Компанію пов'язують з Одесагаз Ігоря Учителя.

У вересні припинило постачання ТОВ "Полтавагаз збут", пов'язаний з Полтавагаз Олексія Лелюка. Компанія забезпечувала газом 213 тисяч домогосподарств в Полтавській області.

В липні аналогічна історія сталася і в Донецькій області. Там пішов постачальник газу "Азовгаз", що належав Маріупольгазу Олега Іванющенка (родич Юри Іванющенка). На ПОН було переведено 154 тисячі побутових клієнтів у Маріуполі, а також в Мангушському та Нікольському районах Донецької області.

В березні без постачальника газу лишилися мешканці Горішніх Плавнів, Кременчука та Кременчуцького району. Там газ продавали постачальники групи "Содружество" херсонського бізнесмена Віктора Попова. 138 тисяч побутових клієнтів перейшло на ПОН.

Загалом ПОН постачає газ населенню в Донецькій, Херсонській, Одеській та Полтавській областях, у місті Кременець Тернопільської області, у Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області, Коростишеві та Коростишівському районі Житомирської області, місті Шепетівка Хмельницької області.

Від початку запуск ринку газу для населення в серпні 2020 року, тарифи ПОН були меншими, ніж ціна газу для населення. Це допомогло ГПК Нафтогаз швидко нарощувати портфель споживачів. Нафтогаз мав ресурс і низьку ціну для населення.

Відтак, випадіння на ПОН побутових споживачів ніяк не погіршувало їх ситуацію. Втім, із початку 2021 року, коли ціни на газ в Європі почали зростати, тариф ПОН вже значно відрізнявся від ціни постачальників. Відкрити / Коментувати

2021-10-11 18:55:11 На фото ріст середньої очікуваної ціни на газ в тендерних оголошеннях державних установ після підписання меморандуму з Нафтогазом, яким їм було гарантовано газ по 13,66 грн/куб м.

Сьогодні ми написали, що цей меморандум не працює, оскільки за законом бюджетні установи зобов'язані укладати договори лише через проведення тендерів. Ці тендери вони проводять, але "Нафтогаз Трейдинг" на них не приходить.

Тому державний та комунальний сектор почали оголошувати тендери за ринковими цінами. З 1 по 8 жовтня середня очікувана ціна закупівлі газу виросла з 29 тис грн до 41 тис грн/тис куб м. Відкрити / Коментувати

2021-10-11 11:05:43 ​​Меморандум президента про пільгові тарифи на газ - не працює. Бюджетні і комунальні установи купують газ по 35 - 45 тис грн/тис кубів

По всій Україні директори шкіл та дитячих садочків, які опалюють приміщення власними котельнями, поставлені перед вибором: купувати газ 35-45 тис грн/тис куб м, щоб розпочати опалювальний сезон, або закриватися.

Адже меморандум про не підвищення тарифів на опалення та на газ для населення та бюджетних установ, який було підписано 30 вересня під головуванням Президента Володимира Зеленського, не працює в частині постачання газу держ та комунальному сектору.

Меморандумом передбачає, що до кінця опалювального сезону 2021-2022 років тарифи на тепло та гарячу воду не зростатимуть. Ціна газу становитиме 7,42 грн/куб м для постачальників тепла населенню та 13,66 грн/куб м - для бюджетних установ і постачальників тепла бюджетним установам.

Продавати газ по цих цінах зобов'язали газопостачальну компанію "Нафтогаз Трейдинг", яка входить в Нафтогаз. Але для бюджетних і комунальних структур цей меморандум не працює.

За законом бюджетні установи зобов'язані укладати договори лише через проведення тендерів. Ці тендери вони проводять, але "Нафтогаз Трейдинг" на них не приходить. Очільники місцевих органів влади розповідають, що не можуть зв'язатись з "Нафтогаз Трейдинг" щоб вмовити їх прийти на тендери із зазначеною у меморандумі ціною. У НАКу буквально не беруть слухавку (ми перевіряли).

Водночас через високу ціну газу приватні постачальники масово розривають договори з державним та комунальним секторам, які були укладені раніше за значно нижчими цінами.

Найбільш медійний приклад: в жовтні компанія "Укр Газ Ресурс" зятя Злочевуського - Андрія Кучкова відмовилася постачати газ Херсонській обласній клінічній лікарні. Компанія мала поставити газ по 7,48 тис грн за тис куб м. В результаті лікарня оголосила новий тендер на придбання газу з очікуваною вартістю 4 млн грн – по 35 грн/куб.

Газові постачальники розповідають, що такі ситуації – масові по всій країні. Це ж підтверджуються тендерами, які опубліковані в Prozorro. Очікувана вартість в них відповідає ціні від 35 до 45 грн/куб.

Це підтвердження того, що НАК не приходить на ці тендери, натомість на них приходять приватні постачальники з ринковими цінами від 35 тис/куб м.

На носі опалювальний сезон і підприємства державного сектору вимушені терміново укладають договори за цими високими цінами, які однак не передбачені у їхніх бюджетах.

В результаті через пару місяців гроші у цих бюджетних установ закінчиться. Окрім того, цілком ймовірно, що керівники цих установ матимуть розмову з правоохоронними органами, включно з врученням підозри про розтрату в особливо великих розмірах, адже газ Нафтогазу згідно з меморандумом був по 13,66 грн/куб м, а не по 35-45 грн.

Однак купити НАКівський газ зараз вони поки не можуть, тим часом середньодобова температура щодоби знижуються. Більше тут: https://bit.ly/3mFO4UC Відкрити / Коментувати

2021-10-08 11:39:47 ​​У вересні Україна імпортувала найбільші за рік обсяги газу по $344/тис куб м. Половина газу була імпортована з РФ. Що відбувається? І чому бюджет втратив пару мільярдів

У вересні через українську митницю було оформлено 3 млрд куб м газу на $1,1 млрд. Це найбільші за весь 2021 рік обсяги розмитнення імпортного газу.

Середня ціна розмитненого газу становила $344 за тис. куб. м. Це при тому, що ціна газу на європейських біржах перевищила $1000 за тис куб м.

Більша половина цього газу була поставлена з Росії. На це звернув увагу аналітик з Dragon Capital Денис Саква.

Як виявилося, митниця зарахувала у вересневу статистику оформлення Нафтогазом газу, який Газпром поставив Україні у 2015 році. Тоді Нафтогаз відмовився підписувати акт прийому-передачі газу, оскільки кремлівська монополія включила в нього обсяги газу, які вона поставила на окуповані Росією території Донецької та Луганської областей.

Зараз газ оформили не на підставі актів приймання-передавання газу між Газпромом та Нафтогазом, а на підставі довідки Укртрансгазу.

Тобто, в жовтні-листопаді 2015 році в Україну було поставлено Газпромом 2,4 млрд куб м газу, які не пройшли митне оформлення. Державна фіскальна служба (ДФС) побачила в цьому спробу ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

ДФС завела проти посадових осіб компанії справу за підозрою в ухиленні від сплати податків. В тому числі – проти тодішнього голови правління Андрія Коболєва. В 2018 році ДФС нарахувала Коболєву штраф на 8,3 млрд грн по цій справі.

Податкові міліціонери готувалися повідомити менеджерам НАКу підозру в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах та обрати їм запобіжний захід. За нашою інформацією, ще місяць тому Коболєв готувався до арешту.

У вересні 2021 року НАК сплатив до бюджету 3 млрд грн ПДВ. Ймовірно таким чином у компанії "попросили" додати грошей у бюджет.

Другий момент - зменшення обсягів надходження рентних платежів до бюджету від газовидобувних компаній.

Для розрахунку ренти на газ в Україні беруться середні ціни імпортованого за місяць газу, згідно даних митниці. Однак у вересні через митницю було проведено значні обсяги газу по цінах 2015 року.

Як підрахував екс-менеджер Нафтогазу Олексій Хабатюк, середня ціна імпорту зменшилася з $546 до $344 за тис. кубів. В результаті замість 5,91 млрд грн ренти газовидобувні компанії сплатять до бюджету 3,66 млрд грн ренти.

Тобто, державний Нафтогаз сплатив 3 млрд грн ПДВ, а видобувні компанії, включаючи державне Укргазвидобування і приватних видобувників з часткою приблизно 30%, не доплатять в бюджет 2,25 млрд грн ренти.

Цією справою ДФС допомогла газовидобувним компаніям заощадити на сплаті податків за період, коли ціни на газ досягли пікових значень – вище $1300 за тис. куб. м.

Автор: Юрій Віннічук Відкрити / Коментувати