Лабораторна миша

2021-04-12 17:34:18 Коли науки про життя підкорюють Космос

Це виглядатиме трохи дивним, але в Міжнародний день авіації та космонавтики, я зроблю допис не про ракетні двигуни, спейсікс чи, прості лептонний боже, український супутник імені Зеленського.

А про біологів з генетиками.
Бо навіть Леонід Каденюк - перший астронавт незалежної України - на борту шатлу "Колумбія" не лазерними гарматами бавився і не скафандр новий випробовував.
Він возивсі з нудними ріпою, соєю та мохом.

Тому що якщо нудні ріпа, соя та мох не зможуть мандрувати у Космосі та мешкати в умовах дивної гравітації та радіації - про польоти на Марс важко мріяти.
Навіть з лазерною гарматою та в суперпупер скафандрі.

Те саме стосується чайного гриба, який наші науковці спільно з Європейським космічним агентством нудно відправляють на нудну Міжнародну космічну станцію та нудно роками вивчають нудний геном, аби потім сказати: ого, дивіться, ці нудні дріжджі з нудними бактеріями вижили!

Тут будь-який чиновник може обуритися і сказати: геть подуріли там плісняві пакетики грінфілду з хейлісом вивчати? Краще вам бюджети зрізати та спрямувати кошти в сейфи суддів!
На марки з конвертами!

Проте, почитайте, наскільки ці, на перший погляд, нудні дослідження, є важливими для космічного майбутнього наших нащадків.

Особисто для мене найбільш приємним є не те, що ця "бридка пліснява" здатна вижити на орбіті.
І не те, що вона може забезпечити астронавтів ліками чи паливними елементами.
А те, що у нас в країні є вчені, котрі займаються дослідженнями такого рівня.

З днем авіації і космонавтики усіх причетних.
Так, біологів з генетиками теж.

P.S. Кстаті, підпишіться на групу цього Інституту. Бачите, який в них класний ситуативний смм. Молодці.

Допис Інституту молекулярної біології та генетики НАН України

https://www.facebook.com/1405560653094837/posts/2903113466672874

«День космонавтики – трохи і наше свято. Група вчених ІМБГ бере участь в астробіологічних проєктах Європейського космічного агентства (ЄКА). Це науковці лабораторії мікробної екології ІМБГ – Ірина Орловська, Ольга Кухаренко, Ганна Зубова, Ольга Подоліч, Наталія Козировська (керівник).

Так, минулого року розпочато підготовку нового експерименту ЄКА - Biosign, мета якого - перевірка не/стабільності певного набору біомолекул під впливом космічних та марсоподібних умов. Суть українського сегменту проєкту полягає в дослідженні збереження функціональності наноструктур природного походження у контексті космогонічної гіпотези панспермії, тобто участі позаземних компонентів у виникненні життя на Землі.

Перед цим, протягом десяти років, 2010-2019 рр., вчені ІМБГ мали успішну співпрацю в експерименті Європейської космічної агенції - програмі BIOMEX, під час якого разом з партнерами з Німеччини, ПАР, Бразилії, Індії дослідили витривалість целюлози і виживаність гетерогенної мікробної культури комбучі, яка виробляє цей полімер, на Міжнародній космічній станції (МКС).

За результатами виконання BIOMEX стало відомо багато цікавого про перебування комбучі у позаземному просторі, в імітованих на МКС марсіанських умовах.

Перше і головне: мікроекосистема виживає в таких жорстких умовах протягом тривалого часу, вірогідно, завдяки екрануванню клітин целюлозним покриттям і потужній системі відновлення ДНК. Незважаючи на деякі неминучі зміни у фізіології мікроорганізмів, вони не набувають ознак токсичності для людей, а їхні постбіотики (метаболіти та наноструктури), вірогідно, відіграватимуть сурогатну роль самих клітин та «живих» наноліків під час довготривалих місій.

По-друге, завдяки високотехнологічному визначенню метагеному експонованих на МКС зразків комбучі тепер відомо, що склад природньої комбучі змінюється на користь бактерій, але не критично, дозволяючи стійкішим видам домінувати, а домінуючим у земних умовах - перейти у латентну форму, очікуючи на сприятливі умови. При цьому функції генів залишаються в основному незмінними, а це означає, що комбуча є екологічно витривалою. Відкрити / Коментувати

2021-04-11 21:45:03 Відкрити / Коментувати

2021-04-11 21:44:44 Обрахунок квантовопольових поправок достатньо складна задача навіть в квантовій електродинаміці де працює теорія збурень. В квантовій хромодинаміці задача ускладнюється тим що в цій теорії не працює теорія збурень та треба застосувати спеціальні (непертурбативні) методи. Як може здатись на перший погляд, для обрахунку АММ лептонів сильна взаємодія непотрібна, оскільки вони не приймають в ній участі. Але ніщо не забороняє народженню пари кварк-антикварк, які б могли провзаємодіяти між собою за допомогою віртуального фотону, який б при цьому провзаємодіяв з даним лептоном. Звісно, внесок таких ефектів відносно невеликий однак, у разі наявності необхідної точності вимірювань, теж має враховуватись, причому для частинок з більшою масою ймовірність провзаємодіяти з віртуальними масивними частинками буде більшою. Тому, якщо можна побачити відхилення у теоретичному та спостережуваному значеннях АММ, то, певно, для важких мюону та таону ніж для легкого електрону. Однак час життя у вільному стані обернено пропорційний масі, тому з таоном буде складніше та кандидатом для таких спостережень став мюон.

В 2006 році на вимірах в Брукхейвенській лабораторії (США) вимірювання АММ мюону показало шукану розбіжність зі статистичною точністю 3,7 сігма (стандартних відхилення). Для офіційної заяви про достовірний результат у фізиці прийнято вважати точність 5 сігма, тому у Фермілаб (США), де вміють створювати пучки мюонів високої густини, почали готуватись до повторних вимірювань на створеному для цього експерименті Muon g-2 (https://muon-g-2.fnal.gov), в якому приймала участь колаборація понад 200 вчених з 7 країн (США, Італія, Росія тощо), які провели понад 8 мільярдів вимірювань. В обох експериментах потік мюонів направлявся в кільце надпровідного магніту, що створювало стабільне велике магнітне поле (див. фото). Мюони як нестабільні частинки розпадались та за реєстрацією електронів, одного з продуктів їх розпаду, встановлювалась просторова орієнтація мюонів, що їх народили та врешті їх магнітний момент.

На прес-релізі 7 квітня колаборація за результатами обробки 6% експериментальних даних підтвердила результати 2006-ого року з покращенням статистичної точності до 4,2 сігма (https://news.fnal.gov/2021/04/first-results-from-fermilabs-muon-g-2-experiment-strengthen-evidence-of-new-physics/, https://journals.aps.org/prl/abstract/10.1103/PhysRevLett.126.141801 ). Це також менше умовної 5 сігма, але, якщо перерахувати за нормальним розподілом отримані результати, то ймовірність того що вони таки попадуть в рамки теоретичного значення, що отримане в рамках стандартної моделі, сягне приблизно 1/40000, тобто приголомшуюче малого значення, якщо порівнювати з результатами не таких прецизійних вимірювань.

Це означає що нові обрії у фундаментальній фізиці все ближче та нас, скоріш за все, скоро чекають приголомшуючі наукові новини та нові цікаві звершення фізиків." Відкрити / Коментувати

2021-04-11 21:44:43 Сідайте колом, покажу щось прекрасне

Обожнюю, коли людина, що має грунтовні знання з фізики і неабиякий педагогічний (не лептоннобожий) досвід отак бере і пише коротке простирадло про кварки-мюони-стандартну модель.
Пояснює, над чим фізики 50 років б'ються, до чого вони дійшли і як тепер все може раптом змінитися, що аж переверне наші уявлення про світ.

Такі тексти хороші тим, що починається все з простих речей - що таке ті лептони, глюони та кварки, що то за фундаментальні взаємодії, про які торочать фізики і з яких регочуть у "Теорії великого вибуху", куди там ліпиться гравітаційна взаємодія.

А завершується - непростими поясненнями сучасної проблематики фізики частинок, що виникає в лабораторіях з величезними прискорювачами.

І чим далі Ви продиратимеся крізь літери та слова, тим більш детальне уявлення матимете про цю карколомну фізику, в якій, здається, і математика може поламатися.

Павло Наказной, хороша робота.
Увіпхнути це все в один пост - це талант.
Так тримати.

Майте гарний вечір.

Допис Павла Наказного https://www.facebook.com/pavel.nakaznoy/posts/3348711468565005:

"Приблизно 50 років у фізиці елементарних частинок панує так звана Стандартна модель. Є дві фундаментальні взаємодії: сильна та електрослабка. У сильній (яка, як підкреслює назва, є найсильнішою взаємодією з якою можуть взаємодіяти дві елементарні частинки у Всесвіті) приймають участь кварки. Взаємодіють вони за допомогою глюонів – переносників взаємодії. З кварків складаються протони та нейтрони, які, в свою чергу, утворюють ядра атомів, з яких утворюються молекули, з яких врешті-решт утворений читач цих строк. Кварки можуть взаємодіяти також й електромагнітною взаємодією, однак сильніша сильна взаємодія (вибачте за тавтологію) нівелює відштовхування однойменно заряджених протонів в ядрі.

Лептони можуть взаємодіяти лише електрослабкою взаємодією. При енергіях набагато менших ніж енергія раннього Всесвіту електрослабка взаємодія за допомогою механізму Хіггса розпадається на електромагнітну та слабку. Завдяки електромагнітній взаємодії, що здійснюється безмасовим переносником – фотоном, електрони складають разом з ядрами атоми, атоми об’єднуються в молекули, а з молекул, знов таки, утворюється читач цих строк. Лептони складаються з електрону, мюону та таону, а також легких нейтрино трьох типів, які можуть приймати участь лише в слабкій взаємодії. Слабка взаємодія, яку переносять важкі калібрувальні бозони, керує термоядерним синтезом, що відбувається всередині Сонця та дарує можливість жити на цій планеті. Мюон та таон мають заряд електрона, однак набагато більші маси та є короткоживучими. Сильна та слабка взаємодії є короткосяжними, електромагнітна – далекосяжною.

Поза стандартною моделлю лишається гравітаційна взаємодія, якій підвладні всі частинки та деякі давно відомі явища, які, як вважається, не призведуть до радикальної перебудови Стандартної моделі. Окремим питанням лишаються результати астрофізичних та космологічних спостережень.

Однак останні результати безпосередньо у фізиці елементарних частинок, можливо, свідчать про існування фізики за рамками стандартної моделі. Останнім часом було декілька таких гучних заяв, однак особливе місце з низки причин займає повідомлення про вимір аномального магнітного моменту мюону.

Магнітний момент частинки визначає частоту її прецесії у магнітному полі. Класичний вираз для магнітного моменту, коли йдеться про елементарні частинки, замінюється спочатку на вираз, що отримується в рамках релятивістської квантової механіки, а згодом до нього обраховуються квантовопольові поправки, що враховують взаємодію з фізичним вакуумом та називаються аномальним магнітним моментом (АММ). Тому значення АММ є показником взаємодії частинки з усіма фізичними полями, а відхилення його експериментального значення від теоретичного може свідчити про існування нових, ще не відомих, взаємодій. Відкрити / Коментувати

2021-04-09 15:10:27 апдт. Про Біле золото Полтавщини можна дочитати тут http://project1871926.tilda.ws/bilezolotopoltavshchyny Відкрити / Коментувати

2021-04-09 13:43:15 Археологічне

Давно я не писав про цікаві знахідки наших науковців в родючому українському чорноземі.
Слід виправлятися.
До Вашої уваги топ-5 того, що мені сподобалось:

1. Черкаси чинитимуть опір

Соромно зізнатися, але я ніколи не був у Черкасах.
Навіть уявлення не маю, що воно за місто, однак, судячи зі знахідок наших вчених, там все просякнуте давньою історією.
Виявляється, окрім красивих назв типу Дзеленьгора, там був й Черкаський замок - як форпост Великого князівства Литовського.
Гончарний горн, керамічний посуд, прикраси, монети, залізні знаряддя, пічні кахлі і навіть бронзова медаль за спортивні досягнення з 1913-го року!
Ви здивуєтеся, але всупереч поширеній традиції докрутити українським містам років для солідності віку, тут у археологів геть інша думка.
Про все це читайте тут https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7590

2. Велике будівництво на службі у лінійно-стрічкової культури VI тис. до н.е.

Приємно потішило, що хоч десь хоч хтось дотримується українського законодавства і катки не загорнули в асфальт археологічні об'єкти доби пізньої бронзи та раннього заліза і римського часу.
Так-так, 7-кілометровий обхід міста Дунаївці став причиною початку рятівних досліджень.
Неймовірно.
В програмі знахідок - горщики, ножі, срібні хрестики, персні, римські монети і таке всяке.
Насолоджуйтесь.
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7538

3. Споруди, зведені за римськими технологіями, на варварських землях

Це лише припущення.
Науковці ще мають це підтвердити своїми дослідженнями цього року, але Комарівська археологічна експедиція Інституту археології НАН України під час розкопок наштовхнулася не тільки на стандартні для культурних шарів знахідки, а на дуже цікаві будівельні рештки.
Цегла, цвяхи та свинцеві платівки - такі прості речі можуть стати основою для появи першої пам’ятки зі спорудами, зведеними за римськими технологіями на варварських землях.
Круто.
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7531

4. Турецькі казарми

В Аккерманській фортеці я теж не був. До речі, після позаторішнього неймовірного автомобільного вояжу Карпатами, саме південь України ми розглядали із дружиною, як наступну ціль.

Між тим, археологи продовжують длубати околиці вже ніби відомих старезних фортець, сподіваючись віднайти щось цікаве.
І недаремно.
Розкоп площею 100 метрів квадратних (я, чесно кажучи, гадки не маю, це багато чи мало за археологічними мірками) окрім монет та амулетів збагатив нас турецькими казармами 18 ст., турецьким приміщенням 17 ст., фрагментом вулиці аж римського часу та фрагментом, імовірно, античної оборонної стіни.
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7612

5. Біле золото Полтавщини

Власне, так називається оригінальна стаття і я, коли її відкривав, думав, що мова піде про якийсь дорогоцінний метал, скіфські прикраси абощо.
Насправді, те саме Велике будівництво (може на півставки рекламістом до них піти?) спонукало перед реконструкцією автодороги Дніпро-Решетилівка дослідити селітроварний комплекс.
Угу, біле золото - то селітра, цінна для виробництва пороху.
Зрештою, і в минулому, і в майбутньому лише дві речі мають значення - консерви і набої, бггг.

https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7596

Єдине, що мені не сподобалося в цій новині - посилання у статті на більш детальний опис розкопок не працює.
Дуже хочеться дочитати.
Сподіваюсь пофіксять.

І останнє, цінне для студентів, що мріють стати археологами.
Певно Ви знаєте, але - з 19 по 28 липня 2021 року працюватиме 7-ма літня польова археологічна школа.
Працюватиме в Більському городищі.
Заявки приймаються до 1 липня 2021 року.
Тому зверніть увагу.
https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7627

В мене все.
Майте гарний день. Відкрити / Коментувати

2021-04-09 13:42:16 Відкрити / Коментувати

2021-04-08 17:50:16 Ну шо ти будеш робить...

Спочатку міністр освіти - ідейний послідовник Табачника, потім Портнов і Новінський - в наглядовій раді Одеської юракадемії, далі - Литвин балотується на посаду ректора КНУ (слава лептонному богу, виграв притомний кандидат).
А тепер мені в стрічку заносить новину, що в Харківському національному університеті ім. Каразіна на вибори ректора висунулася дочка Євгена Кушнарьова.
https://mykharkov.info/news/na-post-rektora-hnu-imeni-karazina-vydvinuli-doch-evgeniya-kushnareva-18909.html

Ага, того самого.
В мене вже око смикається.
Нині вона декан цілого юридичного факультету і, звісно, його трудовий колектив в єдіном поривє висунув її на посаду.
Я швиденько погуглив і надибав, що ще в березні вона робила вигляд, що не балотуватиметься.
https://2day.kh.ua/kharkow/ya-podumayu-tatyana-kaganovskaya-rasskazala-o-planakh-na-vybory-rektora-khnu-im-karazina
А тут от надумала.

От шо з цим робить...
Воно то хочеться сподіватися, що там не тайожний союз в голові...
Ні, звісно, дочка регіонала - то не тавро і не професія.
І не характеристика для менеджерських якостей.
Може я дарма кіпішую?

Поки не дуже зрозумів, хто в неї конкуренти, але нафейсбучів, принаймні одного - декан фізтеху (

), по мові і показникам в скопусах - норм.

А мені чому ХНУ болить - в мене там мама вчилася.
Це класичний виш (справжній, а не новодєл), де свого часу хімфак був дуже потужним.
І нині харківський виш геть не пасе задніх.
Шкода буде, як занапастять. Відкрити / Коментувати

2021-04-07 17:03:34 "... у січні цього року через звинувачення в плагіаті під час написання дисертації пішла у відставку глава Міністерства праці, сім'ї та молоді Австрії Крістіне Ашбахер.

У 2018 році через скандал з плагіатом у дипломній роботі пішла з посади міністерка охорони здоров’я Іспанії Кармен Монтон.

А у 2012 році через плагіат пішов у відставку президент Угорщини Пал Шмітт."

В Україні в 2020 році найвеличніший лідер сучасності каже, що плагіатор - нармальний парєнь і просуває його на посаду міністра освіти і науки, а 226 всратих народних обранців за нього кнопкодавлять.

Це, мабуть, найповніший на даний час матеріал про історію з плагіатом Шкарлєта та судовим рішенням проти НАЗЯВО.
https://life.liga.net/poyasnennya/article/shkarlet-pohvastalsya-chto-odioznyy-sud-priznal-ego-ne-plagiatorom-chto-tut-ne-tak

Коментарі вчених, порівняльні таблиці (аби кожен наочно бачив доробок талановитого міністра), тлумачення нюансів - хто ж блокує процедуру скасування вчених ступенів і тим самим підводить всю боротьбу проти плагіаторів і імітаторів науки під судові рішення (спойлер - Шмигаль зі своїм кабміном) - все, як ми любимо.

Раніше суди поновлювали на посадах міліціянтів, прокурорів, суддів (з виплатою їм шалених компенсацій).
Тепер суди приймають рішення у плагіатних справах.

До речі, так, нині кілька звинувачених у плагіаті панів (в т.ч. ректор одного з вищів) теж побігли в суди доводити, що вони не плагіатори.
Не знаю, що це їм дасть, адже наявність чи відсутність плагіату встановлює не суд, а так вони лише посилюють ступінь своєї жалюгідності і нікчемності в очах справжніх вчених та науковців.

Майте гарний вечір. Відкрити / Коментувати

2021-04-07 13:27:49 Відкрити / Коментувати